Глухий ретрофлексний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʈ͡ʂ⟩ (раніше — ⟨tʂ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч.[джерело?] Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/.
| ʈ͡ʂ | ||
|---|---|---|
| t͡ʂ | ||
| Номер МФА | 105 (136) | |
| Кодування | ||
| HTML (decimal) | ʈ͡ʂ | |
| Юнікод (hex) | U+0288 U+0361 U+0282 | |
| X-SAMPA | ts` | |
| Кіршенбаум | ts. | |
|
Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного африката — /t͡ʃ/. В таких випадках, власне глухий заясенний африкат записують як /t͡ʃʲ/.
Назва Редагувати
- Глуха ретрофлексна африката
- Глухий ретрофлексний африкат
- Глухий ретрофлексний зімкнено-щілинний приголосний.
Властивості Редагувати
Властивості глухого ретрофлексного африката:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади Редагувати
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| адигейська (діал.) | чъыгы | [t͡ʂəɣə] | дерево | |
| астурійська (діал.) | ḷḷobu | [ʈ͡ʂoβu] | вовк | |
| білоруська | пачатак | [paʈ͡ʂatak] | початок | Див. білоруська фонетика |
| китайська (мандарин) | 中文 / zhōngwén | [ʈ͡ʂʊŋ˥ u̯ən˧˥] | китайська мова | Див. китайська фонетика |
| кечуа | ch'upa | [ʈ͡ʂupə] | хвіст | |
| носу | ꍈ /zha | [ʈ͡ʂa˧] | трошки | |
| польська | czas | [ˈʈ͡ʂäs̪] | час | Часто записується як /t͡ʃ/. Див. польська фонетика |
| польська (діал.) | cena | [ˈʈ͡ʂɛn̪ä] | ціна | поєднання /ʈ͡ʂ/ і/t͡s/ у [t̪͡s̪] в куявських діалектах |
| сербська | чоколада | [ʈ͡ʂo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠] | шоколад | Див. сербська фонетика |
| словацька | čakať | [ˈʈ͡ʂakat] | чекати | |
| українська | чотири | [ʈ͡ʂo̞ˈtɪrɪ] | — | Див. Українська фонетика |
Примітки Редагувати
- ↑ Wells (2014:98-9)
- Normes ortográfiques, Academia de la Llingua Asturiana [ 23 березня 2013 у Wayback Machine.] Page 14
- García Arias (2003:34)
- Ladefoged & Wu (1984:?)
- Jassem (2003:103)
- Hamann (2004:65)
- . Gwarypolskie.uw.edu.pl. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
- Hanulíková & Hamann (2010:374)
Джерела Редагувати
- García Arias, Xosé Lluis (2003). Gramática Histórica de la Lengua Asturiana. Oviedo: Academia de la Llingua Asturiana. с. 34–36. ISBN 84-8168-341-8.
- Hamann, Silke (2004). . Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 53–67. doi:10.1017/S0025100304001604. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 10 березня 2016.
- Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010). . Journal of the International Phonetic Association 40 (3): 373–378. doi:10.1017/S0025100310000162. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 10 червня 2022.
- Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
- Ladefoged, Peter; Wu, Zongji (1984). Places of Articulation: An Investigation of Pekingese Fricatives and Affricates. Journal of Phonetics 11: 267–278.
- Lunsford, Wayne A. (2001). . M.A. thesis, University of Texas at Arlington. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 10 березня 2016.
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.