Мані́ла (тагальська: Lungsod ng Maynila) — столиця Філіппін і одне з міст, яке утворює найбільшу метрополію Метро Маніла. Місто є економічним, діловим центром Філіппін, а також місцем знаходження уряду країни.
Маніла Maynila Manila | ||
---|---|---|
| ||
Основні дані | ||
14°35′00″ пн. ш. 121°00′00″ сх. д. / 14.58333° пн. ш. 121.00000° сх. д.Координати: 14°35′00″ пн. ш. 121°00′00″ сх. д. / 14.58333° пн. ш. 121.00000° сх. д. | ||
Країна | Філіппіни | |
Регіон | Національний столичний регіон | |
Столиця для | Філіппіни | |
Межує з
| ||
Поділ | | |
Засновано | 14 червня 1571 | |
Площа | 38.55 км² | |
Населення | 1 780 148 (2015) | |
· густота | 43,079 осіб/км² | |
Агломерація | 20 795 000 | |
Висота НРМ | 7 м | |
Водойма | Pasig Riverd, Манільська затока | |
Клімат | тропічний мусонний (Am) | |
Назва мешканців | англ. Manilan, себ. Manilan·on, тагал. Manilenyo, тагал. taga-Maynila, ісп. manileño, есп. Manilano, фр. Manilène, фр. Manillaise, фр. Manillais, ісп. manilense, ісп. manileña і кінар. Manilan·ën | |
Міста-побратими | Акапулько, Астана, Бангкок (24 червня 1997), Пекін, Бухарест, Картахена, Ґуанчжоу, Хайфа, Гавана, Гошимін, Інчхон, Джакарта, Джерсі-Сіті, Ліма, Ліон, Мадрид, Малага, Мауї, Мехіко, Монреаль, Москва, Нью-Делі, Ніцца, Осака, Сакраменто, Сан-Франциско (1981), Сантьяго, Себеранґ Перайd, Сідней, Тайчжун, Тайбей (1966), Такацукі, Тегеран, Вінніпег, Йокогама, Калі, Гуам, Пусан, Гонолулу (19 березня 1980), Шанхай (1983), Панама, Санта-Барбара, Лос-Анджелес, Лаваль (1996), Гонолулу (19 березня 1980) | |
Телефонний код | (+63) 2 | |
Часовий пояс | Philippine Standard Timed | |
GeoNames | 1701668 | |
OSM | r103703 ·R | |
Поштові індекси | 0900–1096 | |
Міська влада | ||
Mayor of Manilad | Alfredo Siojo Lim | |
Вебсайт | http://www.manilacityph.com/ | |
Мапа | ||
Маніла Маніла (Філіппіни) | ||
| ||
| ||
Маніла у Вікісховищі |
Розташоване на берегах Манільської затоки, трохи західніше центру Метро Маніли. За кількістю населення Маніла поступається у Філіппінах лише колишній столиці — Кесон-Сіті. Зараз Маніла включена до списку глобальних міст світу і є одним із найбільш густонаселених міст планети.
Місто розташоване на острові Лусон у місці впадання річки Пасиг у Манільську затоку, на відстані 1300 кілометрів від материкової Азії. Клімат міста тропічний. Найбільшим географічним багатством Маніли є гавань, яка вважається однією з найзручніших в Азії.
Заснування Редагувати
Місто заснував іспанський конкістадор Мігель Лопес де Легаспі 24 червня 1571 року. Ця дата вважається офіційною датою заснування міста, однак поселення існувало вже з 1258 року. Це місце багатьох історичних архітектурних пам'яток, більшість з яких побудована в 16-17 століттях.
Щодо Маніли можна багаторазово повторювати слова «вперше або перший на Філіппінах», у тому числі перший університет (1590), вежа маяка (1846), система водопостачання (1878), готель (1889), електрика (1895 р.), океанаріум (1913), фондова біржа (1927), естакада (1930-ті роки), зоопарк (1959), підземний пішохідний перехід (1960), наукова середня школа (1963), міський університет (1965), і система швидкісного транспорту (1984; також вважається першою системою швидкісного транспорту в Південно-Східній Азії).
Населення Редагувати
Згідно з переписом 2015 року, населення міста становило 1 780 148 осіб, що робить його другим за чисельністю населення містом на Філіппінах. Маніла — найбільш густонаселене місто у світі, 41 515 осіб на збільшилося після перепису 1903 року, оскільки населення переміщувалось із сільських районів в міста і селища. Згідно з переписом 1960 року, Маніла стала першим філіппінським містом, яке подолало позначку в один мільйон (більш ніж у 5 разів більше жителів, ніж 1903 року).
Місто продовжувало зростати, поки чисельність населення не стабілізувалась на рівні 1,6 млн осіб і після перепису 1990 року змінюється то в бік зменшення, то в бік збільшення. Це явище може бути пов'язане з вищими темпами зростання передмість і вже дуже високою щільністю населення міста. Таким чином, Маніла продемонструвала зниження частки столичного населення з 63 % у 1950-х роках до 27,5 % 1980 року, а потім до 13,8 % 2015 року. Набагато більше місто Кесон-Сіті незначно перевершило населення Маніли 1990 року й згідно з переписом 2015 року вже налічує на 1,1 мільйона жителів більше. На національному рівні очікувалось, що до 2020 року населення Маніли обжене міста з більшими територіями, такі як Калоокан і Давао.
Місцевою мовою є філіппінська, заснована переважно тагальською мовою прилеглих районів, і ця форма розмовної тагальської мови в Манілі, по суті, стала мовою спілкування на Філіппінах, поширившись по всьому архіпелагу через засоби масової інформації. Англійська мова — мова, яку найбільш широко використовують в освіті, бізнесі та в повсякденному житті в Метро Маніла і на Філіппінах.
Багато літніх жителів все ще розмовляють базовою іспанською мовою, яка раніше була обов'язковим предметом у навчальному плані філіппінських університетів і коледжів. Багато дітей японського, корейського, індійського та іншого походження також говорять вдома на мовах своїх батьків, крім філіппінської та англійської для повсякденного використання.
Транспорт Редагувати
Одним із найвідоміших видів транспорту в Манілі є джипні, який був створений за зразком джипів армії США та використовувався з середини до кінця 1940-х років. Tamaraw FX, третє покоління Toyota Kijang, свого часу безпосередньо конкурував з джипами та їздив за фіксованими маршрутами за встановлену ціну. На зміну їм прийшов UV Express. Усі види громадського автомобільного транспорту в Манілі є приватною власністю та експлуатуються згідно з державними франшизами.
На умовах оренди місто обслуговують таксі, «трицикли» — мотоцикли з колясками — філіппінська версія авторикші), а також «трісікади», «сікади» або «кулігліги». Велосипеди з колясками, філіппінська версія велокабів), які популярні в деяких регіонах, особливо в Дивізорії. Калеси, запряжені кіньми іспанської доби, є популярним туристичним об'єктом і видом транспорту в Бінондо та Інтрамурос. Маніла поступово відмовиться від усіх трициклів і велоциклів, що працюють на бензині, і замінить їх електричними трициклами (е-трицикли), а також планує роздати 10 000 електровелосипедів серед кваліфікованих водіїв трициклів з міста. До січня 2018 року місто розповсюдило електромобілі для багатьох водіїв і операторів у Бінондо, Ерміта, Малате та Санта-Крус.
Маніла обслуговується лініями LRT 1 (LRT-1) і лініями LRT 2 (LRT-2), які утворюють систему легкорейкового транспорту Маніли. Розробка системи легкорейкового транспорту почалася в 1970-х роках під час президентства Фердинанда Маркоса, коли була побудована лінія LRT 1, що зробило її першою системою легкорейкового транспорту в Південно-Східній Азії. Незважаючи на свою назву, LRT-1 функціонує як легке метро, яке рухається по виділених смугах. LRT 2 працює як повна система метро, важка залізнична система. Станом на 2015 рік ці системи зазнавали багатомільярдного розширення. LRT проходить уздовж Тафт-авеню (N170/R-2) і Різал-авеню (N150/R-9), а LRT-2 — уздовж Кларо М. Ректо-авеню (N145/C-1) і бульвару Рамона Магсайсая (N180/R-6) із Санта-Крус через Кесон-Сіті та до Масінага в Антіполо, Різал.
Головний вокзал Тутубан, який був побудований у 1887 році, є головним терміналом Ferrocaril de Manila-Dagupan (тепер відомого як Філіппінська національна залізниця). На даний момент це торговий центр і вузол громадського транспорту. Станція Тутубан, центральний термінал Філіппінських національних залізниць, знаходиться в Манілі. У метро Маніла працює одна приміська залізниця. Лінія проходить у загальному напрямку з півночі на південь від Тутубан (Тондо) до провінції Лагуна. Порт Маніла, який розташований у західній частині міста в Манільській затоці, є найбільшим і головним морським портом Філіппін. Іншим видом транспорту є поромна переправа через річку Пасіг. Місто також обслуговує міжнародний аеропорт імені Ніноя Акіно, головний міжнародний аеропорт країни та внутрішній повітряний вузол.
Маніла має також один з найбільших у світі морських портів, являється найбільшим і головний міжнародний судноплавним шляхом до країни.
Релігія Редагувати
Християнство Редагувати
Унаслідок культурного впливу Іспанії Маніла є переважно християнським містом. Станом на 2010 рік католики становили 93,5 % населення, за ними слідували прихильники Філіппінської незалежної церкви (2,4 %); Церкви Христа (1,9 %); різні протестантські церкви (1,8 %); і буддисти (1,1 %). Представники ісламу та інших релігій становлять 1,4 % населення.
Маніла є місцем видатних католицьких церков і релігійних установ. У межах міста розташовано 113 католицьких церков; 63 вважаються головними святинями, базиліками або соборами. Манільський собор є резиденцією римсько-католицької єпархії Маніли та найстарішою церквою в країні. Крім собору, у місті є ще три базиліки: базиліка Чорного Самарянина, базиліка Святого Лоренцо Руїса і мала базиліка Сан-Себастьян. Церква Сан-Агустін в Інтрамуросі є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО і є однією з двох повністю кондиціонованих католицьких церков у місті.
У Манілі також є інші парафії, розташовані по всьому місту, причому деякі з них відносяться до іспанського колоніального періоду, коли місто служило базою для численних католицьких місій як на Філіппінах, так і в Азії та за її межами.
Кілька основних протестантських конфесій розташовані в місті. Парафіяльний собор св. Стефана є частиною єпископальної церкви Філіппінської єпархії Центральних Філіппін.
У Манілі розташовані декілька будинків збору Церкви Ісуса Христа святих останніх днів. Штаб-квартира Філіппінського біблійного товариства знаходиться в Манілі.
Інші конфесії Редагувати
У місті багато буддистських і даоських храмів, які належать китайській громаді. Мечеть Масджид аль-Дахаб є найбільшою мечеттю у Великий Манілі. Члени індійської громади мають великий індуїстський храм у місті та сикхську гурдвару на проспекті Організації Об'єднаних Націй.
Злочинність Редагувати
Злочинність в Манілі зосереджена в бідних районах, де процвітають наркоманія і банди. Злочинність в місті також безпосередньо пов'язана зі змінною демографією та унікальною системою кримінального правосуддя. Незаконна торгівля наркотиками — головна проблема міста. В одному тільки Метро Маніла 92 % підлітків стикалися з незаконним обігом наркотиків.
З 2010 до 2015 року Маніла мала другий за величиною показник злочинності на Філіппінах (54689 випадків або в середньому близько 9100 випадків на рік). 2017 року поліцейський округ Маніли (MPD) повідомив про зниження числа злочинів на 38,7 %, з 5474 випадків 2016 року до 3393 2017 року. Ефективність розкриття злочинності в MPD також підвищилася, причому шість-сім злочинів з десяти були розкриті міською поліцією.
Клімат Редагувати
Маніла має тропічний саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена), що межує з тропічним мусонним кліматом (Am за класифікацією кліматів Кеппена). Разом з іншою частиною Філіппін Маніла лежить повністю в тропіках. Її близькість до екватора означає, що температура повітря є високою круглий рік, особливо в денний час, рідко опускаючись нижче 19 °C і не піднімаючись вище 39 °C. Екстремальні температури коливалися від 14,5 °C 11 січня 1914 року до 38,6 °C 7 травня 1915 року.
Рівень вологості, як правило, дуже високий протягом всього року, що робить температуру більш спекотною, ніж вона є. Маніла має виразний прохолодний сухий сезон з кінця листопада до початку березня і відносно тривалий вологий сезон, який охоплює період, що залишився, з дещо прохолоднішими температурами в денний час. У сезон дощів дощить рідко весь день, але за короткий період випадає дуже багато опадів. Тайфуни зазвичай відбуваються з червня до вересня.
Клімат Маніли (1981–2010, екстремуми 1885–2012) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 36,5 | 35,6 | 36,8 | 38,0 | 38,6 | 37,6 | 36,5 | 35,6 | 35,3 | 35,8 | 35,6 | 34,6 | 38,6 |
Середній максимум, °C | 29,6 | 30,5 | 31,9 | 33,3 | 34,4 | 33,5 | 32,4 | 32,3 | 32,1 | 31,4 | 30,5 | 29,8 | 31,1 |
Середня температура, °C | 25,6 | 25,9 | 26,7 | 27,9 | 29,2 | 29,1 | 28,9 | 28,8 | 28,2 | 27,1 | 26,0 | 25,9 | 28,4 |
Середній мінімум, °C | 21,2 | 21,3 | 21,4 | 22,5 | 24,9 | 26,4 | 25,8 | 25,4 | 24,6 | 23,3 | 22,2 | 21,6 | 23,6 |
Абсолютний мінімум, °C | 14,5 | 15,6 | 16,2 | 17,2 | 18,0 | 19,5 | 20,3 | 20,4 | 20,2 | 19,0 | 16,7 | 15,7 | 14,5 |
Норма опадів, мм | 17.3 | 14.2 | 15.8 | 23.7 | 147.2 | 253.5 | 420.5 | 432.4 | 355.1 | 234.8 | 121.7 | 67.4 | 2103.6 |
Кількість сонячних годин | 159 | 198 | 226 | 258 | 239 | 206 | 183 | 176 | 174 | 195 | 181 | 152 | 2105 |
Кількість днів з опадами | 4 | 3 | 3 | 4 | 10 | 17 | 21 | 21 | 20 | 17 | 12 | 7 | 139 |
Вологість повітря, % | 70 | 64 | 63 | 64 | 71 | 76 | 79 | 81 | 79 | 76 | 72 | 74 | 74 |
Джерело: Philippine Atmospheric, Geophysical and Astronomical Services Administration (PAGASA) |
Уродженці Редагувати
- Сесіліо Апостол (1877—1938) — філіппінський поет.
Галерея Редагувати
Джерела Редагувати
- Encyclopedia Britannica — Manila [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки Редагувати
- . Philippine Statistics Authority. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ http://nap.psa.gov.ph/activestats/psgc/province.asp?provcode=133900000®Name=NCR%20-%20National%20Capital%20Region
- ↑ Real Academia Española онлайн-словник DLE
- ↑ http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- https://www.gutenberg.org/cache/epub/30903/pg30903-images.html
- Manila-Montreal Sister City Agreement Holds Potential for Better Cooperation : Philippines : Gov.Ph : News
- https://oewd.org/san-francisco-sister-cities
- https://www.laval.ca/Pages/Fr/Affaires/ententes-economiques-et-villes-jumelees.aspx
- Cruz, Isagani (17 грудня 2009). . The Philippine Star. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 10 січня 2018.
- . FilipiKnow.net. 14 липня 2014. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 24 січня 2018.
- . Concept News Central. 23 грудня 2016. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
- . Manila Science High School. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
- . Light Rail Transit Authority. Архів оригіналу за January 9, 2018. Процитовано 9 січня 2018.
- . Makati City Government. Архів оригіналу за 15 грудня 2017.
- Mercurio, Richmond S. . Philippine Star. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
- Transportation in the Philippines. AsianInfo.org. Процитовано 24 квітня 2010.
- Clapano, Jose Rodel (18 вересня 2016). Manila: No more trikes, pedicabs next month. The Philippine Star. Процитовано 19 вересня 2016.
- Coconuts Manila (18 вересня 2016). Manila will say goodbye to old school tricycles and pedicabs on Oct 15. Процитовано 19 вересня 2016.
- . Manila Bulletin. 23 січня 2018. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
- Republic of the Philippines. Office of the President. (21 липня 2005). . Архів оригіналу за 13 травня 2010.
- Philippine Yearbook (англ.). Republic of the Philippines, National Economic and Development Authority, National Census and Statistics Office. 1979. с. 763. Процитовано 20 серпня 2022.
- . Philippine National Railways (en-gb). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 20 серпня 2022.
- . United Nations Economic and Social Commission for Asia and the Pacific. February 2020. с. 39. Архів оригіналу за August 4, 2020. Процитовано 20 серпня 2022.
- Dela Cruz, Raymond Carl (16 жовтня 2020). . Philippine News Agency (англ.). Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 20 серпня 2022.
- Facility, Public-Private Infrastructure Advisory (1 January 2000). Private Solutions for Infrastructure: Opportunities for the Philippines (англ.). World Bank Publications. с. 50. ISBN 978-0-8213-4873-4. Процитовано 20 серпня 2022.
- . Архів оригіналу за 25 січня 2011. Процитовано 22 жовтня 2010.
- . The Manila Times. 15 грудня 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 21 грудня 2016.
- . Department of Tourism. Архів оригіналу за 30 липня 2008. Процитовано 4 березня 2014.
- Ranada, Pia (5 січня 2016). . Rappler. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 26 квітня 2016.
- Aberia, Jaimie Rose (2 жовтня 2017). . Manila Bulletin. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
- . Philippine Star. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 12 жовтня 2014.
- . ABS-CBN. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 12 жовтня 2014.
- . Jeepneyguide. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 4 березня 2014.
- . Philippine Atmospheric, Geophysical and Astronomical Services Administration. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
- . Philippine Atmospheric, Geophysical and Astronomical Services Administration. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (січень 2016) |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маніла |
Це незавершена стаття з географії Філіппін. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |