О́сака (яп. 大阪市, おおさかし, МФА: [oːsaka ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Осака. Входить до списку міст державного значення Японії. Адміністративний центр префектури. Виникло на основі прихрамового містечка 15 століття біля монастиря Хонґан. Протягом 17 — 19 століття було найбільшим купецьким містом країни, через що називалося «кухнею Піднебесної». Отримало статус міста 1889 року. Площа становить 222,47 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 2 676 042 осіб, густота населення — 12 030 осіб/км². Основою економіки є промисловість, перевезення, комерція, туризм. В місті розташовані Осацький замок, буддистський монастир Шітенно, міський акванаріум, музей історії Осаки, тощо. Осака є найбільшим населеним пунктом регіону Кінкі, провідним промислово-комерційним центром Японії та світу. Місто є серцевиною міської агломерації Осака-Кобе-Кіото.
| Осака | |
|---|---|
| | |
34°41′37″ пн. ш. 135°30′07″ сх. д.H G O | |
| Регіон | Кінкі |
| Префектура | Осака |
| Код | 27100-4 |
| Площа | 222,47 км² (є невизначені кордони) |
| Населення | 2 676 042 осіб (Станом на 1 липня 2012) |
| Густота | 12 030 осіб/км² |
| Зв'язок | Офіційна сторінка |
| Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple | |
| • проєкт |
Географія
Осака розташована в західній частині префектури Осака, у центрі острова Хоншю. Місто має вихід до Внутрішнього Японського моря. Рельєф Осаки рівнинний. Найвища точка — гора Нова Цурумі в районі Цурумі, висотою 37,5 м. Найничжа точка — місцевість Яматода в районі Ніші-Йодоґава, розташована -2,21 над рівнем моря. Площа міста становить 222,47 км².
Осака розкинулася на двох плато та алювіальній рівнині. Плато лежать східніше центру міста. Найбільше з них — Уемачі, плато раннього плейстоцену, довжиною 12 км. Воно простягається з півночі на південь, від району Осацького замку до святилища Сумійоші. Друге менше плато Абіко сформувалося у пізньому плейстоцені. Воно має довжину 8 км і тягнеться зі сходу на південь, від кургану Кацуяма до річки Ямато.
Осацька алювіальна рівнина утворилася внаслідок нагромадження осадів в дельті річок Йодо та Ямато, що впадають до Осацької затоки Внутрішнього Японського моря. Ця рівнина займає більшу частину міста. Річка Йодо є головною водною артерією Осаки і тече в північній частині. У гирлі вона розділяється на декілька рукавів, що утворюють дельту, — річки Кандзакі, Темма, Нея, Доджіма, Тоса-Хорікава, Аджі, Шірінаші, Кідзу. У ранньому новому часі містяни сполучили ці рукави численними каналами, так що Осаку називали «Водяною столицею». Річки сприяли розвитку міської торгівлі і транспорту, але неодноразово ставали причиною повеней. Вони припинилися після спорудження 1909 року дренажного каналу — річки Нова Йодо. Друга найбільша річка міста — Ямато тече на півдні Осаки й виконує роль її південного кордону. Історично річка Ямато зливалася разом із Йодо на півночі міста, проте 1704 року її русло змінили на сучасне для профілактики повеней. Ґрунт дельти річок Йодо і Ямато складається з слабкого піску і м'якої глини. До нового часу в місті були часті обвали ґрунту через риття колодязів та добуття підземних вод.
Клімат
Осака належить до кліматичної зони Внутрішнього Японського моря. Клімат у місті вологий субтропічний. Середня річна температура в Осаці за 1981–2010 роки становила + 16,9 °C. Літо, зазвичай, спекотне, а зима — відносно тепла. Сніг випадає дуже рідко. Середній річний атмосферний тиск становив 1005,2 hPa. Кількість опадів незначна — 1279,0 мм за 1981–2010 роки. Найбільш дощовою порою року літо і початок осені. У місті дує переважно західний або північно-східний вітер. Його середня річна швидкість — 2,6 м/с. Вітер часто приносить до Осаки дим з набережного промислового району та північного промислового району Йодоґава, що спричиняє забруднення повітря і смог.
| Клімат Осаки (1981—2010) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 19,0 | 23,7 | 24,2 | 30,7 | 32,7 | 36,1 | 38,0 | 39,1 | 36,2 | 32,9 | 27,2 | 23,6 | 39,1 |
| Середній максимум, °C | 9,5 | 10,2 | 13,7 | 19,9 | 24,5 | 27,8 | 31,6 | 33,4 | 29,3 | 23,3 | 17,6 | 12,3 | 21,1 |
| Середня температура, °C | 6,0 | 6,3 | 9,4 | 15,1 | 19,7 | 23,5 | 27,4 | 28,8 | 25,0 | 19,0 | 13,6 | 8,6 | 16,9 |
| Середній мінімум, °C | 2,8 | 2,9 | 5,6 | 10,7 | 15,6 | 20,0 | 24,3 | 25,4 | 21,7 | 15,5 | 9,9 | 5,1 | 13,3 |
| Абсолютний мінімум, °C | −7,5 | −6,5 | −5,2 | −2,6 | 3,5 | 8,9 | 14,8 | 13,6 | 10,4 | 3,0 | −2,2 | −4,5 | −7,5 |
| Годин сонячного сяйва | 142,6 | 135,4 | 159,5 | 188,6 | 194,3 | 156,2 | 182,1 | 216,9 | 156,7 | 163,9 | 148,5 | 151,6 | 1996,4 |
| Норма опадів, мм | 45.4 | 61.7 | 104.2 | 103.8 | 145.5 | 184.5 | 157.0 | 90.9 | 160.7 | 112.3 | 69.3 | 43.8 | 1279 |
| Днів з опадами | 6,6 | 7,2 | 11,3 | 10,0 | 11,0 | 12,2 | 11,1 | 7,6 | 10,3 | 8,7 | 7,2 | 6,5 | 109,8 |
| Днів зі снігом | 5,0 | 6,3 | 2,3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1,9 | 15,5 |
| Вологість повітря, % | 61 | 60 | 59 | 59 | 62 | 68 | 70 | 66 | 67 | 65 | 64 | 62 | 64 |
| Джерело: Метеорологічне управління Японії, Weather Atlas |
Історія
Сучасна місцевість у якій знаходиться місто Осака здавна називалася «Наніва» (難波, 浪華, 浪花). Ця назва збереглася у іменах центральних районів міста — Наніва і Намба. За правління імператора Котоку (596–654) у Наніві знаходився імператорський палац, а саме місце було столицею Японії. Воно розташовувалося на перетині важливих торгових шляхів: морського по Внутрішньому японському морю до західних земель країни та материка, і суходольного, який вів до земель регіону Канто через сучасне Кіото.
Згідно з першими японськими історичними хроніками «Кодзікі» і «Ніхон Сьокі», саме у районі сучасної Осаки, у 663 році до Р. Х. біля дельти річки Йодо, висадилися перші яматоські завойовники, які зламали опір тубільних племен і заснували у сусідній провінції державу Ямато — перше японське державне утворення. Через тисячоліття, у 638 році, імператор Темму заснував у місцевості Наніва місто. У 7—8 століттях воно ставало резиденцією кількох імператорів, а відповідно — столицею країни. На початку 8 століття центр держави було перенесено до міста Нара, однак Наніва залишалася найбільшим комерційним містом і міжнародним портом Японії. Проте у середньовіччі розвиток міста майже припинився, що спричинило його занепад на початку 15 століття.
У 1496 році у районі сучасної Осаки, на руїнах стародавніх імператорських палаців, було збудовано монастир Ісіяма Хонґандзі, який став центром секти Дзьодо сінсю. Навколо монастиря виникло величезне місто, яке відтоді отримало назву назву «Малий узвіз» — Осака (小坂), яка згодом перетвориться у сучасну назву «Великий узвіз» — Оосака (大坂, 大阪). У 1580 році монастир і місто, були зруйновані війною між буддистськими сектантами і Одою Нобунаґою, однак за чотири роки на їх місці постав новий замок і місто, яке звів наступник Нобунаґи, Тойотомі Хідейосі.
У 17—19 століттях Осака була головним торговельним центром країни. На противагу іншим містам Японія, у яких мешкали переважно самураї і міщани, в Осаці проживали переважно купці. Місто перетворилося на «всеяпонський банк», кредиторами якого були майже всі сьоґуни країни і володарі провінцій. Торгівля сприяла розквіту мистецтва, зокрема гравюр укійо-е та театру для простолюдинів кабукі та бунраку.
У 19—20 столітті Осака була важливим індустріально-військовим центром, за що постраждала від американських бомбардувань під час другої світової війни.
Осака отримала статус міста 1 квітня 1889 року. Імператор Мейджі надав їй своїм рескриптом статус міста державного значення 1 жовтня 1911 року. У повоєнній Японії цей статус було затверджено урядовим указом 1 вересня 1956 року.
Економіка
Підприємства Осаки (2009)
Прибутки міста Осака за 2009 рік склали 20 848 700 млн єн, а витрати — 20 841 100 млн єн. Загальний прибуток усіх мешканців міста склав 800 400 млн єн.
Первинний сектор
Станом на 1 грудня 2010 року в Осаці існувало 468 сільських господарств. Площа орних земель становила 8227 га. Станом на 2008 рік в місті працювало 67 підприємств, що займалися виловом і переробкою морських продуктів.
Вторинний сектор
Станом на 2009 рік в Осаці було зареєстровано 209 636 підприємств, на яких було зайнято 2 454 646 осіб. У 2010 році в місті нараховувалося 6873 промислових підприємств та заводів, де працювало 128 897. Прибуток цих підприємств вторинного сектора становив близько 3 566 885 млн єн.
Третинний сектор
Станом на 1 червня 2007 року в Осаці працювало 21 675 підприємств гуртової торгівлі, де було зайнято 283 346 осіб. Ці підприємства продали за рік товарів на суму 42 752 623 млн єн. Кількість підприємств, що працювали у сфері роздрібної торгівлі, становила 31 521. У них було задіяно 197 855. Сума річних продажів цих підприємств становила 4 547 883 млн єн.
Населення
Чисельність населення в Осако почали фіксувати з 1873 року, ще з епохи Мейдзі. Великий землетрус Канто спричинив масову міграцію до Осако між 1920 і 1930 роками, і місто стало найбільшим містом Японії в 1930 році з населенням 2 453 573 осіб, що перевищувало навіть Токіо, населення якого становило 2 070 913 осіб. Чисельність населення досягла піку у 1940 році, післявоєнний пік був зафіксовано в 1965 році — 3 156 222 особи, але відтоді продовжувала зменшуватися, оскільки мешканці переїжджали в передмістя. Станом на 1 жовтня 2011 року населення становило 2 670 579 осіб, густота населення — 11 976 осіб/км². Кількість господарств — 1 329 516. 1 жовтня 2020 року згідно з даними перепису населення Японії, в Осако проживало 2 752 024 осіб, густота населення — 12 216 осіб/км².
| Historical population | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1870 | 271 992 | — |
| 1880 | 292 636 | +7.6% |
| 1890 | 483 609 | +65.3% |
| 1900 | 881 344 | +82.2% |
| 1910 | 1 239 373 | +40.6% |
| 1920 | 1 798 295 | +45.1% |
| 1925 | 2 135 248 | +18.7% |
| 1930 | 2 477 959 | +16.1% |
| 1935 | 3 022 425 | +22.0% |
| 1940 | 3 300 714 | +9.2% |
| 1945 | 1 614 632 | −51.1% |
| 1950 | 2 015 350 | +24.8% |
| 1955 | 2 547 316 | +26.4% |
| 1960 | 3 011 563 | +18.2% |
| 1965 | 3 156 222 | +4.8% |
| 1970 | 2 980 487 | −5.6% |
| 1975 | 2 778 987 | −6.8% |
| 1980 | 2 648 180 | −4.7% |
| 1985 | 2 636 249 | −0.5% |
| 1990 | 2 623 801 | −0.5% |
| 1995 | 2 602 421 | −0.8% |
| 2000 | 2 598 774 | −0.1% |
| 2005 | 2 628 811 | +1.2% |
| 2010 | 2 666 371 | +1.4% |
| 2015 | 2 691 185 | +0.9% |
| 2020 | 2 752 024 | +2.3% |
Освіта
Кількість освітніх закладів на 1 травня 2011 року.
- Дитсадки: 204
- Початкові школи: 306
- Молодші середні школи: 154
- Старші середні школи: 94
- Спецшколи: 13
- Коледжі: 8
- Університети: 11
Охорона здоров'я
Кількість оздоровчих закладів на 1 жовтня 2009 року.
- Лікарні: 189
- Медпункти, клініки, стоматологічні кабінети, тощо: 5562
- Кількість лікарів: 12 124 осіб (включно з тими, хто працює на пів-ставки)
- Кількість місць у лікарнях: 34 323
Транспорт
Культура
Історичні пам'ятки
- Осацький замок
- Резервація Каваґучі
- Школа Текі
- Руїни палацу Наніва
- Волость Хірано
- Замок Хорі
Монастирі
- Монастир Шітенно
- Павільйон Шьоман
- Монастир Дайненбуцу
- Монастир Абіко-Каннон
- Монастир Ішшін
- Монастир Тайю
- Монастир Ходзен
Музеї
- Осацький історичний музей
- Осацький музей мистецтв
- Національний музей міжнародного мистецтва
- Музей Ітокі
- Музей Едзакі Ґліко
- Осацький науково-технологічний музей
- Осацький музей побуту
- Осацький міжнародний центр миру
- Осацький музей каналізації
- Осацький науковий музей
- Осацький міський музей історії природи
- Музей головної башти Осацького замку
- Музей сучасного транспорту
- Дитячий музей науки
- Музей монетного двору
- Осацький музей східної кераміки
- Музей японських ремесел
Святилища
- Святилище Сумійоші
- Осацьке святилище Темман
- Святилище Імамія-Ебісу
- Святилище Цунашікітен
- Святилище Кумата
Церкви
- Осацький собор святої Марії (католицька)
- Осацька церква ОЦХЯ (протестантська)
- Нанівська церква ОЦХЯ (протестантська)
Інше
- Зоопарк Тенноджі
- Осацький акванаріум
- Осацький ботанічний сад
Персоналії
- Іхара Сайкаку (1642—1693) — японський письменник, поет періоду Едо
- Маргарет Роулінгс (1906—1996) — англійська акторка
- Ямада Ісудзу (1917—2012) — японська акторка театру та кіно
- Кьо Мачіко (1924—2019) — японська акторка
- Комацу Сакьо (1931—2011) — японський письменник-фантаст.
Міста-побратими
- Чикаго, США
- Гамбург, Німеччина
- Сан-Франциско, США
- Сан-Паулу, Бразилія
- Шанхай, КНР
- Мельбурн, Австралія
- Мілан, Італія
- Санкт-Петербург, Росія
- Дубаї, ОАЕ
Міста з якими укладено угоди про дружбу та співпрацю:
Осака також має ряд декілька портів-побратимів та низку міст бізнесових партнерів.
Див. також
- 7434 Осака — астероїд, названий на честь міста.
Музика
- Blood Stain Child
- Boredoms
- Crossfaith
- Galneryus
- L'Arc-en-Ciel
- Shonen Knife
Примітки
- Інститут географії Японії. 2010.10.1
- ↑ Адміністрація міста Осака (2012). (японською). Офіційна сторінка міста Осака. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 30 вересня 2012.
- ↑ Інокі К. Осака // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994–1997.
- ↑ Метеорологічне управління Японії (2011). Метеорологічні дані міста Осака (японською). Офіційна сторінка Метеорологічного управління Японії. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 30 вересня 2012.
- d.o.o, Yu Media Group. . Weather Atlas (англыйською). Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
- ↑ Хіґашіде М. Історія міст префектури Осака. Адміністративний поділ Японії. (японською). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 20 вересня 2012.
- Адміністрація міста Осака (2012). Звіт по підприємствах міста Осака (японською). Офіційна сторінка міста Осака. Процитовано 30 вересня 2012.[недоступне посилання з липня 2019]
- texte, Japon Commission impériale Auteur du; texte, Exposition internationale (1878 ; Paris) Section japonnaise Auteur du (1878). Le Japon à l'exposition universelle de 1878. Géographie et histoire du Japon / publié sous la direction de la Commission impériale japonaise (FR).
- Karan, Pradyumna Prasad. Nihon No Toshi (англ.). University Press of Kentucky. ISBN 978-0-8131-2892-4.
- Ōsaka (Japan): Cities, Towns and Villages in Prefecture - Population Statistics, Charts and Map. www.citypopulation.de. Процитовано 16 червня 2023.
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела та література
- (яп.) Осака // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Осака (27). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1983.
Осака // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Осака
- (яп.) Офіційна сторінка міста Осака [ 26 липня 2012 у Wayback Machine.]
- (англ.)