www.wikidata.uk-ua.nina.az

Обвал англ процес fall ing 1 crumbling1 collapse1 caving1 гірська порода матеріал що обвалився land slide2 3 landslip2 3

Обвал

Обвал (англ. (процес) fall(ing)1, crumbling1, collapse1, caving1, (гірська порода, матеріал, що обвалився) land-slide2-3, landslip2-3, нім. Bergsturz m, Niederbruch m, Einsturz m) —

  • 1) Стрімке падіння великої маси ґрунту, гірської породи, снігу тощо внаслідок зсуву, руйнування і т.ін. Може супроводжуватися обвальним землетрусом.
Обвал на дорозі.
Обвал на дорозі.
  • 3) Частина земної поверхні з слідами відпадання, відвалювання маси гірських порід, ґрунту.

Обвали виникають на порівняно крутих схилах з ухилом понад 25–30ᵒ. Це є характерним для гірських місцевостей, де пласти порід зібрані у складки. Виникненню обвалів сприяє тріщинуватість порід, що складає схил, а також рух льодових і снігових мас та інші причини. Залежно від крутизни розрізняють схили небезпечні, коли обвали можуть відбуватися за наявності у геологічному приповерхневому розрізі водоносних горизонтів, і безпечні – на яких не виникає обвалів навіть за будь-яких умов.

Одним із різновидів обвалу є вивал. Вивал – обвалення окремих брил і каменів і з скельних порід в укосах виїмок, напіввиїмок і прямовисних схилів. Вивали принципово відрізняються від обвалів тим, що уламки падають вільно, не ковзаючи по схилу. Вивали виникають найчастіше в крупнозернистих породах із великою кількістю слюди та вивітрілих польових шпатів або в породах із яскраво вираженою шаруватістю.

Класифікація Редагувати

За складом порід розрізнюють обвали скельні, або кам'яні, земляні (ґрунтові) і змішані, а за об'ємом порід обвалення — обвали великі (сотні або тисячі м3), малі (до 200 м3) і каменепади (падіння і скочування окремих каменів).

Загальна характеристика Редагувати

Обвал — швидке переміщення мас гірських порід, що утворюють переважно круті схили долин. При падінні відірвалася від схилу маса порід розбивається на окремі брили, які, у свою чергу, дроблячись на дрібніші частини, засипають дно долини. Якщо по долині протікала річка, то обвалилися маси, утворюючи загату, дають початок долини озера. Обвали схилів річкових долин викликаються підмивом річки, особливо під час повені. У високогірних областях причиною обвалів зазвичай служать з'являються тріщини, які, просочуючись водою (і особливо при замерзанні води), збільшуються в ширину і глибину до тих пір, поки відокремлювана тріщиною маса від якого-небудь поштовху (землетрус) або після сильного дощу (особливо сильне просочування тріщини водою) або ж який-небудь іншої причини, іноді штучної (наприклад, проведення залізничної виїмки чи кар'єра у підніжжя схилу), не подолає опору утримують її порід і не обрушиться в долину. Величина обвалу варіює в найширших межах, починаючи від обвалення від схилів невеликих уламків порід, які, накопичуючись на більш пологих ділянках схилів, утворюють т. зв. осипи, і до обвалу величезних мас, вимірюваних млн м3, що представляють в культурних країнах величезні лиха. У підніжжя всіх крутих схилів гір завжди можна бачити обвалилися зверху камені, причому в ділянках, особливо сприятливих для нагромадження їх, ці камені покривають суцільно іноді значні площі (так званий «хаос» в Алупці на Кримському узбережжі, підніжжя гори Таганай на Південному Уралі і т . д.).

При проектування залізничної траси в горах необхідно особливо уважно з'ясовувати ділянки, неблагополучні з обвалів, і, якщо можна, їх обходити. При закладанні в схилах кар'єрів та проведенні виїмок завжди слід робити огляд всього схилу, вивчаючи характер і нашарування порід, напрям тріщин, окремо, щоб розробка кар'єру не порушила стійкості верхніх порід. При проведенні доріг особливо круті схили закладаються штучним каменем насухо або на цементі. Треба мати на увазі, що каолінізація, хлоритизація і серіцітація порід збільшує початкову ковзання порід (порівняно з незміненими породами), і виїмки в подібних породах повинні бути особливо ретельно захищені від можливих обвалів.

У високогірних областях, вище снігової лінії, доводиться часто рахуватися зі сніговими обвалами. Вони виникають на крутих схилах, звідки накопичився і часто злежаний сніг періодично скочується вниз. У районах снігових обвалів не слід зводити селищ, дороги необхідно захищати критими галереями, і на схилах виробляти лісові насадження, які утримують найкраще сніг від сповзання. Обвали характеризуються потужністю обвального процесу (обсягом падіння гірських мас) і масштабом прояви (залучення до процесу площі). За потужністю обвального процесу обвали поділяються на великі (відрив порід понад 10 млн м3), середні (від 1 млн до 10 млн м3) і дрібні (відрив порід менше 1 млн м3). За масштабом прояви обвали поділяються на величезні (100—200 га.), Середні (50 — 100 га.), Малі (5 — 50 га.) І дрібні (менше 5 га.).

Зовсім іншого роду обвали в районах поширення гірських порід, легко вилуговується водою (вапняки, доломіти, гіпси, кам'яна сіль). Просочується з поверхні вода дуже часто в цих породах витравлюють великі пустоти (печери), і якщо така печера утворилася поблизу земної поверхні, то після досягнення великого обсягу стеля печери обвалюється, а на поверхні землі утворюється западина (воронка, провал); іноді ці западини заповнюються водою, і утворюються так звані «Провальні озера». Подібні явища характерні для багатьох районів, де поширені відповідні породи. У цих районах при спорудженні капітальних будівель (будівель і залізниць) на місці кожної споруди необхідно проводити дослідження ґрунту, щоб уникнути руйнування побудованих будівель. Ігнорування подібних явищ викликає згодом необхідність постійного ремонту колії, що тягне великі витрати (ділянка залізниць поблизу міста Уфи). У цих районах важче вирішувати питання водопостачання, пошуку і підрахунків запасів води, а також виробництво гідротехнічних споруд. Напрямок підземних водних потоків вкрай примхливо; спорудження гребель і виїмки канав в таких місцях можуть послужити причиною виникнення процесів вилуговування порід, до того захищених знятими штучно породами. Провали спостерігаються також в межах каменоломень і рудників, завдяки обвалення покрівлі порід над виробленими просторами. Для попередження руйнування будівель необхідно під ними робити закладку виробленого простору, або ж залишати недоторканими цілики розроблюваних порід.

Наведемо кілька прикладів великих обвалів. Якщо їхати з Сімферополя до Алушти, то відразу ж за невисоким Ангарським перевалом відкривається чудова панорама Південного берега Криму. Зліва видно масив гори Демерджі, на південному виступі увінчаний химерної фігурою, що нагадує висічені з каменю скульптуру. Західний схил гори Демерджі обривистий, заввишки в декілька сотень метрів, і у її підніжжя знаходиться величезний завал з кам'яних брил діаметром 10-20 м і вагою в сотні тонн. Наприкінці XIX ст. на атом схилі, трохи осторонь від обриву, розташовувалася село До вчу к-Ко та. У 1894 р. в результаті землетрусу верхня частина обриву відокремилася і впала вниз, утворивши безладне нагромадження потужних кам'яних брил, під якими опинилися кілька крайніх будинків села. Після катастрофи село перенесли на нове місце. Зараз вона називається селищем Лучисте, а про стару селі нагадують лише залишки садів.

30 серпня 1966 в цьому ж місці знову стався потужний обвал, звук від якого нагадував вибух, а проте нагромадження, що залишилися від колишнього обвалу, затримали кам'яну лавину. Обвал був настільки сильним, що сейсмічні станції зареєстрували його як місцеве землетрус.

А в горах Паміру перебуває вузьке і довге (близько 80 км) Сарезьке озеро з прозорою зеленуватою водою. Озеро розташоване в стрімкостінного долині, схили якої як би стискає його з двох сторін. Утворилося це красиве озеро в 1911 р., коли більше 7 мільярдів тонн гірських порід звалилися з схилів і грандіозної греблею перегородили річку Мургаб. Через кілька років виникло високогірне озеро. Швидше за все гігантський обвал був викликаний землетрусом, які на Памірі трапляються дуже часто.

В історії відомі обвали, що приводили до великих людських жертв. Так, в 1608 р. в Альпах обвалилася частина гори Монте-Конто, і в мить ока понад 2 тис. жителів села Плюр виявилися похованими у своїх будинках під масою каміння та ґрунту. Точно так само на Апеннінському півострові під кам'яною лавиною зник у VI ст. містечко Велей з усіма його жителями, коли обвал стався на схилах гори Ровінаццо. І таких прикладів можна навести багато. Обвали в горах — це хоч і звичайне явище, але завжди грізне, що нерідко призводить до катастроф.

Обвали відбуваються під дією поштовху, викликаного як екзогенними (буревії, зливи), так і ендогенними (землетруси) явищами. Так, наприклад, сильний землетрус у Карпатах призвів до обвалу скель, що загатили долину гірського потоку, утворивши на Закарпатті на висоті 989 м над рівнем моря найбільше гірське озеро в Україні – Синевир площею 7 га і глибиною до 24 м. А у Кримських горах обвал на г. Демерджі у 1896 р. призвів до величезних руйнувань і людських жертв.

Протиобвальні заходи Редагувати

Боротися з обвалами, особливо великими, дуже важко. Усі заходи з боротьби з ними включають як попередження їх виникнення, так і здійснення захисних заходів. На ділянках, де можливі великі обвали, будівництво проводити небезпечно. Для попередження малих обвалів одним із найбільш поширених способів, як у випадках з лавинами, є штучне обвалення схилів за допомогою вибухів невеликої потужності або шляхом забивання клинків у тріщини обвалонебезпечної породи, що дозволяє виокремлювати певні масиви обвалонебезпечних порід. Клинування – більш прийнятний спосіб боротьби, оскільки він є безпечнішим за вибуховий, бо неправильно розрахований за силою вибух може стати причиною обвалу.

Протиобвальні заходи включають у себе обхід небезпечної ділянки, будівництво тунелю або естакади (осипи), зміцнення гірських порід і будівництво захисних споруд.

Протиобвальні захисні споруди:

  • 1. Уловлюючі споруди – у вигляді кам’яних або бетонних стін, які огороджують дорогу з боку гірського схилу.
  • 2. Протиобвальні галереї перекривають дорогу із забезпеченням габариту проїзду і захищають її зверху і збоку. Залежно від характеру та інтенсивності сприйняття динамічних впливів галереї бувають двох типів: легкого і важкого.

До протиобвальних галерей легкого типу належать рамні та навісні консольні галереї. Матеріал галерей легкого типу: монолітний або збірний залізобетон. До галерей важкого типу протиобвальних галерей належать арочні й балкові галереї. Матеріал галерей важкого типу: кам’яна кладка, бетон, бутобетон, монолітний або збірний залізобетон. Для відведення води з перекриття галерей захисному шару порід надають поздовжній і поперечний ухили не менше 3º, а в найбільш знижених місцях встановлюють водовідвідні трубки. Нахил відсипання до горизонту призначають за умови плавного сполучення з гірським схилом, але не менше 15–20º.

  • 3. Каменевловлювальні споруди розташовуються вище дороги, що проходить схилом:

• уловлююча траншея розміщується на пологих ділянках гірських схилів із кутом крутизни до 30º на висоті не більше 20–30 м над дорогою; • загороджувальний вал розміщується за неглибокого залягання скельних порід із привезеного ґрунту або каміння; • загороджувальні та уловлюючі стіни зводять із кам’яної кладки на цементному розчині.

  • 4. Огорожі-уловлювачі споруджують у вигляді вертикальних парканів, які складаються з дерев’яних, металевих або залізобетонних стовпів та натягнутих між ними металевих сіток (рис. 10.4). Огорожі з сітки розташовують уздовж дороги окремими секціями по кілька рядів у шаховому порядку.
  • 5. Надовби у вигляді окремо розташованих споруд, які зменшують швидкість руху уламків гірських порід, розташовують на схилі в шаховому порядку і в кілька рядів. Поля надовбів влаштовують за невеликої швидкості (до 10–15 м/с) руху каменевих мас на пологих схилах крутизною не більше 30º.

На небезпечних ділянках доріг потрібно організовувати служби нагляду, де працюють бригади із зачисткиі схилів, прибирання каменів і т. ін. Проти вивалювання як окремих нависаючих брил, так і масивів порід застосовують опори із залізобетонних стовпів або стінок.

Успішно можна попереджати обвали у будівельних виїмках. Для цього роблять облицювання укосів, ставлять підпірні щити і тимчасові шунтові стінки. Не слід на тривалий час залишати котловани відкритими, особливо в період дощів. Необхідно відводити поверхневі води. Не можна перевантажувати краї виїмок і підрізати схили без урахування стійкості порід.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Obval angl proces fall ing 1 crumbling1 collapse1 caving1 girska poroda material sho obvalivsya land slide2 3 landslip2 3 nim Bergsturz m Niederbruch m Einsturz m 1 Strimke padinnya velikoyi masi gruntu girskoyi porodi snigu tosho vnaslidok zsuvu rujnuvannya i t in Mozhe suprovodzhuvatisya obvalnim zemletrusom Obval na dorozi Obval na dorozi 2 Kupa zemli girska poroda kaminnya snigu i t in sho zvalilisya zgori 3 Chastina zemnoyi poverhni z slidami vidpadannya vidvalyuvannya masi girskih porid gruntu Obvali vinikayut na porivnyano krutih shilah z uhilom ponad 25 30ᵒ Ce ye harakternim dlya girskih miscevostej de plasti porid zibrani u skladki Viniknennyu obvaliv spriyaye trishinuvatist porid sho skladaye shil a takozh ruh lodovih i snigovih mas ta inshi prichini Zalezhno vid krutizni rozriznyayut shili nebezpechni koli obvali mozhut vidbuvatisya za nayavnosti u geologichnomu pripoverhnevomu rozrizi vodonosnih gorizontiv i bezpechni na yakih ne vinikaye obvaliv navit za bud yakih umov Odnim iz riznovidiv obvalu ye vival Vival obvalennya okremih bril i kameniv i z skelnih porid v ukosah viyimok napivviyimok i pryamovisnih shiliv Vivali principovo vidriznyayutsya vid obvaliv tim sho ulamki padayut vilno ne kovzayuchi po shilu Vivali vinikayut najchastishe v krupnozernistih porodah iz velikoyu kilkistyu slyudi ta vivitrilih polovih shpativ abo v porodah iz yaskravo virazhenoyu sharuvatistyu Zmist 1 Klasifikaciya 2 Zagalna harakteristika 3 Protiobvalni zahodi 4 Div takozh 5 Posilannya 6 LiteraturaKlasifikaciya RedaguvatiZa skladom porid rozriznyuyut obvali skelni abo kam yani zemlyani gruntovi i zmishani a za ob yemom porid obvalennya obvali veliki sotni abo tisyachi m3 mali do 200 m3 i kamenepadi padinnya i skochuvannya okremih kameniv Zagalna harakteristika RedaguvatiObval shvidke peremishennya mas girskih porid sho utvoryuyut perevazhno kruti shili dolin Pri padinni vidirvalasya vid shilu masa porid rozbivayetsya na okremi brili yaki u svoyu chergu droblyachis na dribnishi chastini zasipayut dno dolini Yaksho po dolini protikala richka to obvalilisya masi utvoryuyuchi zagatu dayut pochatok dolini ozera Obvali shiliv richkovih dolin viklikayutsya pidmivom richki osoblivo pid chas poveni U visokogirnih oblastyah prichinoyu obvaliv zazvichaj sluzhat z yavlyayutsya trishini yaki prosochuyuchis vodoyu i osoblivo pri zamerzanni vodi zbilshuyutsya v shirinu i glibinu do tih pir poki vidokremlyuvana trishinoyu masa vid yakogo nebud poshtovhu zemletrus abo pislya silnogo doshu osoblivo silne prosochuvannya trishini vodoyu abo zh yakij nebud inshoyi prichini inodi shtuchnoyi napriklad provedennya zaliznichnoyi viyimki chi kar yera u pidnizhzhya shilu ne podolaye oporu utrimuyut yiyi porid i ne obrushitsya v dolinu Velichina obvalu variyuye v najshirshih mezhah pochinayuchi vid obvalennya vid shiliv nevelikih ulamkiv porid yaki nakopichuyuchis na bilsh pologih dilyankah shiliv utvoryuyut t zv osipi i do obvalu velicheznih mas vimiryuvanih mln m3 sho predstavlyayut v kulturnih krayinah velichezni liha U pidnizhzhya vsih krutih shiliv gir zavzhdi mozhna bachiti obvalilisya zverhu kameni prichomu v dilyankah osoblivo spriyatlivih dlya nagromadzhennya yih ci kameni pokrivayut sucilno inodi znachni ploshi tak zvanij haos v Alupci na Krimskomu uzberezhzhi pidnizhzhya gori Taganaj na Pivdennomu Urali i t d Pri proektuvannya zaliznichnoyi trasi v gorah neobhidno osoblivo uvazhno z yasovuvati dilyanki neblagopoluchni z obvaliv i yaksho mozhna yih obhoditi Pri zakladanni v shilah kar yeriv ta provedenni viyimok zavzhdi slid robiti oglyad vsogo shilu vivchayuchi harakter i nasharuvannya porid napryam trishin okremo shob rozrobka kar yeru ne porushila stijkosti verhnih porid Pri provedenni dorig osoblivo kruti shili zakladayutsya shtuchnim kamenem nasuho abo na cementi Treba mati na uvazi sho kaolinizaciya hloritizaciya i sericitaciya porid zbilshuye pochatkovu kovzannya porid porivnyano z nezminenimi porodami i viyimki v podibnih porodah povinni buti osoblivo retelno zahisheni vid mozhlivih obvaliv U visokogirnih oblastyah vishe snigovoyi liniyi dovoditsya chasto rahuvatisya zi snigovimi obvalami Voni vinikayut na krutih shilah zvidki nakopichivsya i chasto zlezhanij snig periodichno skochuyetsya vniz U rajonah snigovih obvaliv ne slid zvoditi selish dorogi neobhidno zahishati kritimi galereyami i na shilah viroblyati lisovi nasadzhennya yaki utrimuyut najkrashe snig vid spovzannya Obvali harakterizuyutsya potuzhnistyu obvalnogo procesu obsyagom padinnya girskih mas i masshtabom proyavi zaluchennya do procesu ploshi Za potuzhnistyu obvalnogo procesu obvali podilyayutsya na veliki vidriv porid ponad 10 mln m3 seredni vid 1 mln do 10 mln m3 i dribni vidriv porid menshe 1 mln m3 Za masshtabom proyavi obvali podilyayutsya na velichezni 100 200 ga Seredni 50 100 ga Mali 5 50 ga I dribni menshe 5 ga Zovsim inshogo rodu obvali v rajonah poshirennya girskih porid legko vilugovuyetsya vodoyu vapnyaki dolomiti gipsi kam yana sil Prosochuyetsya z poverhni voda duzhe chasto v cih porodah vitravlyuyut veliki pustoti pecheri i yaksho taka pechera utvorilasya poblizu zemnoyi poverhni to pislya dosyagnennya velikogo obsyagu stelya pecheri obvalyuyetsya a na poverhni zemli utvoryuyetsya zapadina voronka proval inodi ci zapadini zapovnyuyutsya vodoyu i utvoryuyutsya tak zvani Provalni ozera Podibni yavisha harakterni dlya bagatoh rajoniv de poshireni vidpovidni porodi U cih rajonah pri sporudzhenni kapitalnih budivel budivel i zaliznic na misci kozhnoyi sporudi neobhidno provoditi doslidzhennya gruntu shob uniknuti rujnuvannya pobudovanih budivel Ignoruvannya podibnih yavish viklikaye zgodom neobhidnist postijnogo remontu koliyi sho tyagne veliki vitrati dilyanka zaliznic poblizu mista Ufi U cih rajonah vazhche virishuvati pitannya vodopostachannya poshuku i pidrahunkiv zapasiv vodi a takozh virobnictvo gidrotehnichnih sporud Napryamok pidzemnih vodnih potokiv vkraj primhlivo sporudzhennya grebel i viyimki kanav v takih miscyah mozhut posluzhiti prichinoyu viniknennya procesiv vilugovuvannya porid do togo zahishenih znyatimi shtuchno porodami Provali sposterigayutsya takozh v mezhah kamenolomen i rudnikiv zavdyaki obvalennya pokrivli porid nad viroblenimi prostorami Dlya poperedzhennya rujnuvannya budivel neobhidno pid nimi robiti zakladku viroblenogo prostoru abo zh zalishati nedotorkanimi ciliki rozroblyuvanih porid Navedemo kilka prikladiv velikih obvaliv Yaksho yihati z Simferopolya do Alushti to vidrazu zh za nevisokim Angarskim perevalom vidkrivayetsya chudova panorama Pivdennogo berega Krimu Zliva vidno masiv gori Demerdzhi na pivdennomu vistupi uvinchanij himernoyi figuroyu sho nagaduye visicheni z kamenyu skulpturu Zahidnij shil gori Demerdzhi obrivistij zavvishki v dekilka soten metriv i u yiyi pidnizhzhya znahoditsya velicheznij zaval z kam yanih bril diametrom 10 20 m i vagoyu v sotni tonn Naprikinci XIX st na atom shili trohi ostoron vid obrivu roztashovuvalasya selo Do vchu k Ko ta U 1894 r v rezultati zemletrusu verhnya chastina obrivu vidokremilasya i vpala vniz utvorivshi bezladne nagromadzhennya potuzhnih kam yanih bril pid yakimi opinilisya kilka krajnih budinkiv sela Pislya katastrofi selo perenesli na nove misce Zaraz vona nazivayetsya selishem Luchiste a pro staru seli nagaduyut lishe zalishki sadiv 30 serpnya 1966 v comu zh misci znovu stavsya potuzhnij obval zvuk vid yakogo nagaduvav vibuh a prote nagromadzhennya sho zalishilisya vid kolishnogo obvalu zatrimali kam yanu lavinu Obval buv nastilki silnim sho sejsmichni stanciyi zareyestruvali jogo yak misceve zemletrus A v gorah Pamiru perebuvaye vuzke i dovge blizko 80 km Sarezke ozero z prozoroyu zelenuvatoyu vodoyu Ozero roztashovane v strimkostinnogo dolini shili yakoyi yak bi stiskaye jogo z dvoh storin Utvorilosya ce krasive ozero v 1911 r koli bilshe 7 milyardiv tonn girskih porid zvalilisya z shiliv i grandioznoyi grebleyu peregorodili richku Murgab Cherez kilka rokiv viniklo visokogirne ozero Shvidshe za vse gigantskij obval buv viklikanij zemletrusom yaki na Pamiri traplyayutsya duzhe chasto V istoriyi vidomi obvali sho privodili do velikih lyudskih zhertv Tak v 1608 r v Alpah obvalilasya chastina gori Monte Konto i v mit oka ponad 2 tis zhiteliv sela Plyur viyavilisya pohovanimi u svoyih budinkah pid masoyu kaminnya ta gruntu Tochno tak samo na Apenninskomu pivostrovi pid kam yanoyu lavinoyu znik u VI st mistechko Velej z usima jogo zhitelyami koli obval stavsya na shilah gori Rovinacco I takih prikladiv mozhna navesti bagato Obvali v gorah ce hoch i zvichajne yavishe ale zavzhdi grizne sho neridko prizvodit do katastrof Obvali vidbuvayutsya pid diyeyu poshtovhu viklikanogo yak ekzogennimi bureviyi zlivi tak i endogennimi zemletrusi yavishami Tak napriklad silnij zemletrus u Karpatah prizviv do obvalu skel sho zagatili dolinu girskogo potoku utvorivshi na Zakarpatti na visoti 989 m nad rivnem morya najbilshe girske ozero v Ukrayini Sinevir plosheyu 7 ga i glibinoyu do 24 m A u Krimskih gorah obval na g Demerdzhi u 1896 r prizviv do velicheznih rujnuvan i lyudskih zhertv Protiobvalni zahodi RedaguvatiBorotisya z obvalami osoblivo velikimi duzhe vazhko Usi zahodi z borotbi z nimi vklyuchayut yak poperedzhennya yih viniknennya tak i zdijsnennya zahisnih zahodiv Na dilyankah de mozhlivi veliki obvali budivnictvo provoditi nebezpechno Dlya poperedzhennya malih obvaliv odnim iz najbilsh poshirenih sposobiv yak u vipadkah z lavinami ye shtuchne obvalennya shiliv za dopomogoyu vibuhiv nevelikoyi potuzhnosti abo shlyahom zabivannya klinkiv u trishini obvalonebezpechnoyi porodi sho dozvolyaye viokremlyuvati pevni masivi obvalonebezpechnih porid Klinuvannya bilsh prijnyatnij sposib borotbi oskilki vin ye bezpechnishim za vibuhovij bo nepravilno rozrahovanij za siloyu vibuh mozhe stati prichinoyu obvalu Protiobvalni zahodi vklyuchayut u sebe obhid nebezpechnoyi dilyanki budivnictvo tunelyu abo estakadi osipi zmicnennya girskih porid i budivnictvo zahisnih sporud Protiobvalni zahisni sporudi 1 Ulovlyuyuchi sporudi u viglyadi kam yanih abo betonnih stin yaki ogorodzhuyut dorogu z boku girskogo shilu 2 Protiobvalni galereyi perekrivayut dorogu iz zabezpechennyam gabaritu proyizdu i zahishayut yiyi zverhu i zboku Zalezhno vid harakteru ta intensivnosti sprijnyattya dinamichnih vpliviv galereyi buvayut dvoh tipiv legkogo i vazhkogo Do protiobvalnih galerej legkogo tipu nalezhat ramni ta navisni konsolni galereyi Material galerej legkogo tipu monolitnij abo zbirnij zalizobeton Do galerej vazhkogo tipu protiobvalnih galerej nalezhat arochni j balkovi galereyi Material galerej vazhkogo tipu kam yana kladka beton butobeton monolitnij abo zbirnij zalizobeton Dlya vidvedennya vodi z perekrittya galerej zahisnomu sharu porid nadayut pozdovzhnij i poperechnij uhili ne menshe 3º a v najbilsh znizhenih miscyah vstanovlyuyut vodovidvidni trubki Nahil vidsipannya do gorizontu priznachayut za umovi plavnogo spoluchennya z girskim shilom ale ne menshe 15 20º 3 Kamenevlovlyuvalni sporudi roztashovuyutsya vishe dorogi sho prohodit shilom ulovlyuyucha transheya rozmishuyetsya na pologih dilyankah girskih shiliv iz kutom krutizni do 30º na visoti ne bilshe 20 30 m nad dorogoyu zagorodzhuvalnij val rozmishuyetsya za neglibokogo zalyagannya skelnih porid iz privezenogo gruntu abo kaminnya zagorodzhuvalni ta ulovlyuyuchi stini zvodyat iz kam yanoyi kladki na cementnomu rozchini 4 Ogorozhi ulovlyuvachi sporudzhuyut u viglyadi vertikalnih parkaniv yaki skladayutsya z derev yanih metalevih abo zalizobetonnih stovpiv ta natyagnutih mizh nimi metalevih sitok ris 10 4 Ogorozhi z sitki roztashovuyut uzdovzh dorogi okremimi sekciyami po kilka ryadiv u shahovomu poryadku 5 Nadovbi u viglyadi okremo roztashovanih sporud yaki zmenshuyut shvidkist ruhu ulamkiv girskih porid roztashovuyut na shili v shahovomu poryadku i v kilka ryadiv Polya nadovbiv vlashtovuyut za nevelikoyi shvidkosti do 10 15 m s ruhu kamenevih mas na pologih shilah krutiznoyu ne bilshe 30º Na nebezpechnih dilyankah dorig potribno organizovuvati sluzhbi naglyadu de pracyuyut brigadi iz zachistkii shiliv pribirannya kameniv i t in Proti vivalyuvannya yak okremih navisayuchih bril tak i masiviv porid zastosovuyut opori iz zalizobetonnih stovpiv abo stinok Uspishno mozhna poperedzhati obvali u budivelnih viyimkah Dlya cogo roblyat oblicyuvannya ukosiv stavlyat pidpirni shiti i timchasovi shuntovi stinki Ne slid na trivalij chas zalishati kotlovani vidkritimi osoblivo v period doshiv Neobhidno vidvoditi poverhnevi vodi Ne mozhna perevantazhuvati krayi viyimok i pidrizati shili bez urahuvannya stijkosti porid Div takozh Redaguvatiobvalennya obvalennya masove obvalennya navisayuchogo masivu vugillya obvalennya pokrivli obvalnij zemletrus obvalni procesi obvalyuvanist girskih poridPosilannya RedaguvatiObval Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 135 ISBN 978 966 7407 83 4 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ObvalLiteratura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Inzhenerna geologiya z osnovami geotehniki pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Kolektiv avtoriv V G Suyarko V M Velichko O V Gavrilyuk V V Suhov O V Nizhnik V S Bileckij A V Matvyeyev O A Ulickij O V Chuyenko za zag red prof V G Suyarka Harkiv Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 2019 278 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Obval amp oldid 29312832