Го́лем (івр. גולם: /ґолем/) — персонаж єврейської міфології, легендарна людиноподібна істота, штучно створена із неживої матерії (зазвичай глини або бруду) рабинами-кабалістами у Празі. Глиняний велетень буцімто міг виконувати певні дії після «програмування» його кабалістичними заклинаннями. При «збої» такої «програми» Голем трощив все навколо.
Голем в легендах Редагувати
Вельми поширена єврейська легенда, що виникла в Празі, про штучну людину, створеному з глини для виконання різних «чорних» робіт, важких доручень, які мають значення для єврейської громади, і головним чином для запобігання кривавого наклепу шляхом своєчасного втручання та викриття.
Виконавши своє завдання, голем перетворювався на пил. Створення голема народна легенда приписує знаменитому талмудисту і кабалісту — головному рабину Праги, Єгуді Бен Бецалелю. Ґолем нібито відроджувався до нового життя кожні 33 роки. Легенда ця сягає початку XVII століття. Відомі й інші ґолеми, створені за народним переказом різними авторитетними рабинами — новаторами релігійної думки. У цій легенді народна фантазія ніби виправдовує противлення соціальному злу деяким, хоча б і боязким, насильством: в образі ґолема ніби легалізується ідея посиленої боротьби зі злом, яка переступає межі релігійного закону; недарма ґолем за легендою перевищує свої «повноваження», заявляє свою волю, яка суперечить волі його «творця»: штучна людина робить те, що за законом «непристойно» або навіть злочинно для природно-живої людини.
Джерела Редагувати
- Український тиждень. № 12 (73), 27 березня-2 квітня 2009. [ 4 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Mikroskop pana Jurka — Сакральна світоглядність релігій.[недоступне посилання з серпня 2019]
Бібліографія Редагувати
- Bloch Chr., Der Prager Golem, 1919
- Ludwig Albert, Der Golem, «Die Literatur», 1923—1924
- Held Hans Ludwig, Das Gespenst des Golems, 1927
- Gershom Scholem: Zur Kabbala und ihrer Symbolik, Stuttgart, 1973.