www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стільсько городище Було запропоновано об єднати цю статтю або розділ з Історико культурний заповідник Стільське городище

Стільсько (городище)

Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Історико-культурний заповідник "Стільське городище", але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з лютого 2020.

Координати: 49°32′ пн. ш. 24°04′ сх. д. / 49.533° пн. ш. 24.067° сх. д. / 49.533; 24.067

Сті́льське городи́ще — середньовічне городище на території західної частини України. Розташоване вздовж східних околиць сіл Стільсько, Дуброва та Ілів Миколаївського району Львівської області.

Частина Стільського городища в селі Стільсько.
Залишки печер, село Дуброва.
Петрогліф у язичницькому храмі.
Храм Сонця (скеля Дірявець), село Дуброва.

Засноване у VII столітті. Орієнтовний час розквіту — IX–X століття. В цей час місто населяло близько 45 тисяч мешканців. Відповідно до припущень дослідника Ореста Корчинського, до 993 року поселення могло бути столицею Білої Хорватії, після — входило до Руської держави. Остаточно занепало внаслідок воєнних дій до XIV століття.

Історія Редагувати

Наприкінці I тисячоліття нової ери на просторах Наддністров'я існувала країна слов'ян, відома як Велика або Біла Хорватія. Хоча імператор Візантії Костянтин Багрянородний в X столітті у своїй книзі «Про управління імперією», розташовує Білу Хорватію на території сучасного прикордоння Чехії та Польщі, окремі дослідники продовжують ототожнювати білих хорватів із великими хорватами, та розташовують їх у Північному Прикарпатті. Тут мешкали племена західних требовлян та поборан (бобрян), які у IX ст. увійшли до Великоморавського князівства. З початком занепаду останньому було утворено західнотребовлянське князівство зі столицею в Стільське. Відоме як Звенигородське (Стольське) князівство.

Хорватів також згадують у «Повісті минулих літ»: спочатку в недатованій його частині, в числі інших слов'янських племен; вдруге — 907 року як учасників військового походу київського князя Олега на Візантію; втретє — 993 року у зв'язку із походом на хорватів князя київського Володимира Святославича.

За деякими даними, у ватиканських архівах збереглися короткі грекомовні записи, зроблені не пізніше 1328–1331 років, в яких повідомляється, що між містами Галичем і Володимиром є містечко Стольско — резиденція Галицької митрополії.

Давнє місто складалося з укріплень дитинця (головна фортеця міста, де жив князь із військовою дружиною) та передмістя, розташованого з півночі, півдня та сходу. Вся ця територія була оточена земляними оборонними стінами, довжиною 10 км, та вежами, які височіли на поверхні потужних земляних валів.

Про масштабність міста говорять і місцеві топоніми та назви урочищ, балок, скель та лісів, якими здавна користувалися місцеві жителі. Наприклад, Золоті Ворота, Залізна Брама, Княжа Криниця, Коморище, Гребля, Вежа, Підкоморище.

Дослідження Редагувати

З початку 1980-х років XX століття Верхньодністрянською археологічною експедицією Національної академії наук України під керівництвом Ореста Корчинського були започатковані дослідження пам'яток північних хорватів у Верхньому Подністров'ї. В числі виявлених — історико-культурний комплекс з центром-городищем IX–XI ст. у селі Стільському. Він охоплює велику площу Бібрсько-Стільської височини (частина Опілля).

У результаті археологічних досліджень було встановлено, що на плато над сучасним селом у IX — на початку XI ст. існувало велике місто, площа якого сягала 250 га, а довжина оборонних стін — близько 10 км. На це вказують потужні земляні вали, оточені ровами та штучно споруджені тераси, що кількома рядами йшли навколо давнього ґраду. Висота укріплень, побудованих за зразком Змієвих Валів, становила від 7 до 10 метрів.

В одному із проїздів до міста було розкопано кам'яний брук, який за давнім переказом називали «Білою дорогою». За переказами, під городищем глибоко під землею розташовувалось підземне місто. Згаданий дослідник стверджує наявність тут підземних лабіринтів, можливо, рукотворного походження. Навколо дитинця було укріплене передмістя, де розкопано кілька десятків житлово-господарських та ремісничих об'єктів, садиби окремих заможних містян. На долівках зруйнованих вогнем жител були виявлені рештки печей-кам'янок, зібрані численні зразки кружального і ліпного посуду, предмети повсякденного вжитку, зброя. У найближчих околицях міста археологи дослідили густу мережу поселень, культових місць та некрополів. Давнє місто було з'єднане з Дністром водним шляхом завдовжки 11 км, спорудженим ще у IX ст. на річці Колодниці.

Осередки язичницького культу були виявлені і досліджені археологами на околицях Стільська і в сусідніх селах: Дуброва, Ілів, Велика Воля та поблизу міста Миколаєва. На окремих із них досліджувалися капища і жертовні ями, в яких були виявлені рештки жертвопринесень.

Сучасність Редагувати

У 2001 році Стільське городище внесли до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, 2003-го Верховна Рада постановила вивчити питання «щодо створення на території городища державного історико-культурного заповідника», й тоді ж уряд зобов'язав Львівську облдержадміністрацію підготувати та подати до Кабміну на затвердження необхідну документацію. Усупереч міжнародному визнанню унікальної пам'ятки давньоруської історії та культури вимоги і постанови не було виконано, наукові дослідження припинено, як наслідок історичне середовище Стільського городища руйнується. 15 вересня 2015 року Львівська обласна рада проголосувала за створення історико-культурного заповідника «Стільське городище». Поточно включене до пам'ятки археології національного значення «Городище» згідно з реєстровим № 130019-Н.

У 2015 році відбувались спроби будівництва озера. У квітні-травні 2020 року проводились незаконні будівельні роботи з метою встановлення гіпсової фігури «Матінки Божої». Роботи проводились без жодних дозвільних документів. Місцева ОТГ та органи, які відповідальні за збереження історичної спадщини не реагують на руйнування Стільського Городища. Такі роботи спотворили унікальний вигляд середньовічного городища VIII–X століття.

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стільсько (городище)


Джерела Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Білих хорватів топлять у ставку | Збруч. zbruc.eu (укр.). Процитовано 22 серпня 2018. 
  2. Столиця Білої Хорватії на території України руйнує російський міф про відсталу «окраїну» — археолог
  3. Стільське городище — столиця великокнязівської влади Великої або Білої Хорватії
  4. Штрихи до маловідомої історії Галичини VIII—X століть
  5. «Стільське городище»: таємнича столиця білих хорватів - leopolis.name (укр.). 9 червня 2022. Процитовано 28 червня 2022. 
  6. Біла (Велика) Хорватія — праукраїнське державне утворення.
  7. zakon.rada.gov.ua http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/928-2009-п Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 2018-12-05T08:30:29Z. 
  8. Пам’ятку архітектури VIII – X століття руйнують заради встановлення "Матінки Божої". 24 Канал (укр.). Процитовано 5 травня 2020. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Istoriko kulturnij zapovidnik Stilske gorodishe ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z lyutogo 2020 Koordinati 49 32 pn sh 24 04 sh d 49 533 pn sh 24 067 sh d 49 533 24 067 Sti lske gorodi she serednovichne gorodishe na teritoriyi zahidnoyi chastini Ukrayini Roztashovane vzdovzh shidnih okolic sil Stilsko Dubrova ta Iliv Mikolayivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Chastina Stilskogo gorodisha v seli Stilsko Zalishki pecher selo Dubrova Petroglif u yazichnickomu hrami Hram Soncya skelya Diryavec selo Dubrova Zasnovane u VII stolitti Oriyentovnij chas rozkvitu IX X stolittya V cej chas misto naselyalo blizko 45 tisyach meshkanciv Vidpovidno do pripushen doslidnika Oresta Korchinskogo do 993 roku poselennya moglo buti stoliceyu Biloyi Horvatiyi pislya vhodilo do Ruskoyi derzhavi 1 2 3 4 Ostatochno zanepalo vnaslidok voyennih dij do XIV stolittya Zmist 1 Istoriya 2 Doslidzhennya 2 1 Suchasnist 3 Div takozh 4 Dzherela 5 Primitki 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiNaprikinci I tisyacholittya novoyi eri na prostorah Naddnistrov ya isnuvala krayina slov yan vidoma yak Velika abo Bila Horvatiya Hocha imperator Vizantiyi Kostyantin Bagryanorodnij v X stolitti u svoyij knizi Pro upravlinnya imperiyeyu roztashovuye Bilu Horvatiyu na teritoriyi suchasnogo prikordonnya Chehiyi ta Polshi okremi doslidniki prodovzhuyut ototozhnyuvati bilih horvativ iz velikimi horvatami ta roztashovuyut yih u Pivnichnomu Prikarpatti Tut meshkali plemena zahidnih trebovlyan ta poboran bobryan yaki u IX st uvijshli do Velikomoravskogo knyazivstva Z pochatkom zanepadu ostannomu bulo utvoreno zahidnotrebovlyanske knyazivstvo zi stoliceyu v Stilske Vidome yak Zvenigorodske Stolske knyazivstvo Horvativ takozh zgaduyut u Povisti minulih lit spochatku v nedatovanij jogo chastini v chisli inshih slov yanskih plemen vdruge 907 roku yak uchasnikiv vijskovogo pohodu kiyivskogo knyazya Olega na Vizantiyu vtretye 993 roku u zv yazku iz pohodom na horvativ knyazya kiyivskogo Volodimira Svyatoslavicha Za deyakimi danimi u vatikanskih arhivah zbereglisya korotki grekomovni zapisi zrobleni ne piznishe 1328 1331 rokiv v yakih povidomlyayetsya sho mizh mistami Galichem i Volodimirom ye mistechko Stolsko rezidenciya Galickoyi mitropoliyi Davnye misto skladalosya z ukriplen ditincya golovna fortecya mista de zhiv knyaz iz vijskovoyu druzhinoyu ta peredmistya roztashovanogo z pivnochi pivdnya ta shodu Vsya cya teritoriya bula otochena zemlyanimi oboronnimi stinami dovzhinoyu 10 km ta vezhami yaki visochili na poverhni potuzhnih zemlyanih valiv 5 Pro masshtabnist mista govoryat i miscevi toponimi ta nazvi urochish balok skel ta lisiv yakimi zdavna koristuvalisya miscevi zhiteli Napriklad Zoloti Vorota Zalizna Brama Knyazha Krinicya Komorishe Greblya Vezha Pidkomorishe 6 Doslidzhennya RedaguvatiZ pochatku 1980 h rokiv XX stolittya Verhnodnistryanskoyu arheologichnoyu ekspediciyeyu Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini pid kerivnictvom Oresta Korchinskogo buli zapochatkovani doslidzhennya pam yatok pivnichnih horvativ u Verhnomu Podnistrov yi V chisli viyavlenih istoriko kulturnij kompleks z centrom gorodishem IX XI st u seli Stilskomu Vin ohoplyuye veliku ploshu Bibrsko Stilskoyi visochini chastina Opillya U rezultati arheologichnih doslidzhen bulo vstanovleno sho na plato nad suchasnim selom u IX na pochatku XI st isnuvalo velike misto plosha yakogo syagala 250 ga a dovzhina oboronnih stin blizko 10 km Na ce vkazuyut potuzhni zemlyani vali otocheni rovami ta shtuchno sporudzheni terasi sho kilkoma ryadami jshli navkolo davnogo gradu Visota ukriplen pobudovanih za zrazkom Zmiyevih Valiv stanovila vid 7 do 10 metriv V odnomu iz proyizdiv do mista bulo rozkopano kam yanij bruk yakij za davnim perekazom nazivali Biloyu dorogoyu Za perekazami pid gorodishem gliboko pid zemleyu roztashovuvalos pidzemne misto Zgadanij doslidnik stverdzhuye nayavnist tut pidzemnih labirintiv mozhlivo rukotvornogo pohodzhennya Navkolo ditincya bulo ukriplene peredmistya de rozkopano kilka desyatkiv zhitlovo gospodarskih ta remisnichih ob yektiv sadibi okremih zamozhnih mistyan Na dolivkah zrujnovanih vognem zhitel buli viyavleni reshtki pechej kam yanok zibrani chislenni zrazki kruzhalnogo i lipnogo posudu predmeti povsyakdennogo vzhitku zbroya U najblizhchih okolicyah mista arheologi doslidili gustu merezhu poselen kultovih misc ta nekropoliv Davnye misto bulo z yednane z Dnistrom vodnim shlyahom zavdovzhki 11 km sporudzhenim she u IX st na richci Kolodnici Oseredki yazichnickogo kultu buli viyavleni i doslidzheni arheologami na okolicyah Stilska i v susidnih selah Dubrova Iliv Velika Volya ta poblizu mista Mikolayeva Na okremih iz nih doslidzhuvalisya kapisha i zhertovni yami v yakih buli viyavleni reshtki zhertvoprinesen Suchasnist Redaguvati U 2001 roci Stilske gorodishe vnesli do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini 2003 go Verhovna Rada postanovila vivchiti pitannya shodo stvorennya na teritoriyi gorodisha derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika j todi zh uryad zobov yazav Lvivsku oblderzhadministraciyu pidgotuvati ta podati do Kabminu na zatverdzhennya neobhidnu dokumentaciyu Usuperech mizhnarodnomu viznannyu unikalnoyi pam yatki davnoruskoyi istoriyi ta kulturi vimogi i postanovi ne bulo vikonano naukovi doslidzhennya pripineno yak naslidok istorichne seredovishe Stilskogo gorodisha rujnuyetsya 15 veresnya 2015 roku Lvivska oblasna rada progolosuvala za stvorennya istoriko kulturnogo zapovidnika Stilske gorodishe 1 Potochno vklyuchene do pam yatki arheologiyi nacionalnogo znachennya Gorodishe zgidno z reyestrovim 130019 N 7 U 2015 roci vidbuvalis sprobi budivnictva ozera 1 U kvitni travni 2020 roku provodilis nezakonni budivelni roboti z metoyu vstanovlennya gipsovoyi figuri Matinki Bozhoyi Roboti provodilis bez zhodnih dozvilnih dokumentiv Misceva OTG ta organi yaki vidpovidalni za zberezhennya istorichnoyi spadshini ne reaguyut na rujnuvannya Stilskogo Gorodisha Taki roboti spotvorili unikalnij viglyad serednovichnogo gorodisha VIII X stolittya 8 Div takozh RedaguvatiIliv Dubrova Stilska Stilske Gorbogir ya regionalnij landshaftnij park Spisok najbilshih mist na teritoriyi Ukrayini za rokamiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stilsko gorodishe Dzherela RedaguvatiOrest Korchinskij Rannoserednovichne misto na Verhnomu Dnistri Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Vip 12 2008 S 267 282 Gorodishe v seli Stilske na Lvivshini Korotkij pidsumok doslidzhen Zapiski NTSh 2007 T CCLIII S 490 510 Grodzisko stilskie Rocznik Przemyski Archeologia 2002 T XXXVIII Z 2 S 69 89 M J Rutinskij Zamkovij turizm v Ukrayini S 23 26 Leontij Vojtovich Davnye Stilsko pomilka arheologiv chi nova zagadka Plisneski starozhitnosti Vipusk 2 Lviv Rastr 7 2017 304 s Primitki Redaguvati a b v Bilih horvativ toplyat u stavku Zbruch zbruc eu ukr Procitovano 22 serpnya 2018 Stolicya Biloyi Horvatiyi na teritoriyi Ukrayini rujnuye rosijskij mif pro vidstalu okrayinu arheolog Stilske gorodishe stolicya velikoknyazivskoyi vladi Velikoyi abo Biloyi Horvatiyi Shtrihi do malovidomoyi istoriyi Galichini VIII X stolit Stilske gorodishe tayemnicha stolicya bilih horvativ leopolis name ukr 9 chervnya 2022 Procitovano 28 chervnya 2022 Bila Velika Horvatiya praukrayinske derzhavne utvorennya zakon rada gov ua http zakon rada gov ua laws show 928 2009 pPropushenij abo porozhnij title dovidka Procitovano 2018 12 05T08 30 29Z Pam yatku arhitekturi VIII X stolittya rujnuyut zaradi vstanovlennya Matinki Bozhoyi 24 Kanal ukr Procitovano 5 travnya 2020 Posilannya RedaguvatiStulsko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 508 pol Gorodishe Stilsko Sajt Mikolayiv nad Dnistrom Stilske Zamki ta hrami Ukrayini Stilske gorodishe Who is Who Orest Korchinskij NAN Ukrayini blokuye provedennya arheologichnih doslidzhen Na Lvivshini znajshli stolicyu Biloyi Horvatiyi Horvatska stolicya poblizu Lvova Pecherna stolicya Istoriya u Stilskomu zupinilasya Megapolis drevnih slov yan d f 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stilsko gorodishe amp oldid 40692795