Бан титул Бан правитель землі області БанКраїна Угорське королівство Боснія і ХорватіяЧас дата початку925 1 Час дата зак

Бан — правитель землі, області.

Бан

Країна	Угорське королівство, Боснія і Хорватія
Час/дата початку	925
Час/дата закінчення	1918

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бан.

Штандарт хорватських банів

Назва зустрічається серед правителів Хорватії, Боснії, Мачви, Валахії, Молдови, Болгарії та Угорщини. Значить також «пан» або «господар». Територія, якою керував бан, називалася банат або бановина.

Етимологія Редагувати

Існує три основні теорії походження назви — тюркська (baian/bajan), іранська (ban) і готська (bandvjan).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
Mužić I. Hrvatska povijest devetoga stoljeća. — Split: Muzej hrvatskih arheoloških spomenika, 2011. — S. 132.
Алимов Д. Е. Полития Борны: Gentes и Herrschaft в Далмации в первой четверти IX века // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. — 2011. — № 1 (9). — С. 112—113.
Brückner A. Słownik etymologiczny języka polskiego. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1985. — S. 13.
Майоров, 2006, с. 95.
Košćak V. Iranska teorija o podrijetlu Hrvata // Etnogenesa Hrvata. — Zagreb, 1995. — S. 114.
Mužić I. Hrvatska povijest devetoga stoljeća. — Split: Muzej hrvatskih arheoloških spomenika, 2011. — S. 132—133.

Література Редагувати

Krizin Sakač S. Otkuda Hrvatima «Ban»? // Obnovljeni život. — 1939. — Vol. 20. — № 7. — S. 388—400.
Майоров А. В. Великая Хорватия: этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона. — ISBN 5-288-03948-8.
Mužić I. Hrvatska povijest devetoga stoljeća. — Split: Muzej hrvatskih arheoloških spomenika, 2011. — 367 s.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q2664168">[http://www.enciclopedia.cat/enciclop%25C3%25A8dies/gran-enciclop%25C3%25A8dia-catalana/EC-GEC-0082977.xml_Gran_Enciclopèdia_Catalana]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:ca:Grup_Enciclopèdia|Grup_Enciclopèdia]],_1968.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q18696256]][[d:Track:Q2664168]]</div>-1] Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168

[2] Mužić I. Hrvatska povijest devetoga stoljeća. — Split: Muzej hrvatskih arheoloških spomenika, 2011. — S. 132.

[3] Алимов Д. Е. Полития Борны: Gentes и Herrschaft в Далмации в первой четверти IX века // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. — 2011. — № 1 (9). — С. 112—113.

[4] Brückner A. Słownik etymologiczny języka polskiego. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1985. — S. 13.

[FOOTNOTEМайоров200695-5] Майоров, 2006, с. 95.

[6] Košćak V. Iranska teorija o podrijetlu Hrvata // Etnogenesa Hrvata. — Zagreb, 1995. — S. 114.

[7] Mužić I. Hrvatska povijest devetoga stoljeća. — Split: Muzej hrvatskih arheoloških spomenika, 2011. — S. 132—133.