www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дельфи Де льфи 1 дав гр Δελφοί давньогрецьке місто в південно східній Фокіді Греція загальногрецький релігійний центр із

Дельфи

Де́льфи (дав.-гр. Δελφοί) — давньогрецьке місто в південно-східній Фокіді (Греція), загальногрецький релігійний центр із храмом та оракулом Аполлона. Згідно легендаі, це місце називалося Піфо (Πυθώ), у давнину тут була священна земля, що служила резиденцією Піфії головного оракула, який давав поради, що допомагали прийняти важливі рішення у давньогрецькому світі. Оракул був загальногрецьким за своїм характером і також сприяв певній консолідації давньогрецьких полісів, незважаючи на те, що ідея об'єднання Греції протягом століть була далека від реалізації. Стародавні греки вважали, що центр світу знаходиться в Дельфах, відзначений кам'яною пам'яткою, відомою як омфал (пуп). Священна ділянка знаходилася в районі Фокіди, але керування ним було відібрано у фокійців, які намагалися вимагати гроші у паломників, і передано в руки амфіктоянян або групи грецьких племен, що жили головним чином у Центральній Греції. За легендою, місто було названо на ім'я сина Аполлона Дельфа[en] Згідно Судам, Дельфи отримали свою назву від Дельфіни (дракайна), яка жила там і була вбита Аполлоном (в інших джерелах змієм був Піфон). З початку VI століття до н. е. і до кінця IV століття н. е. тут проходили загальногрецькі Піфійські ігри. Жваві зв'язки з Дельфами мав Херсонес Таврійський.

Дельфи
грец. Δελφοί
Толос у Дельфах
Толос у Дельфах
Основні дані
38°28′45″ пн. ш. 22°29′45″ сх. д. / 38.47917° пн. ш. 22.49583° сх. д. / 38.47917; 22.49583
Країна Греція
Регіон Фокіда
Площа 412 км² км²
Населення 2 373 (2001)
Висота НРМ 570 м
Телефонний код (+30) 22650
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
OSM ↑1936526 ·R (Дельфи)
Поштові індекси 330 54
Міська влада
Мер міста Панайотіс Калісіс
Вебсайт delphi.gr
Мапа
 Дельфи у Вікісховищі


Дельфи займають чітко окреслена ділянка на південно-західному схилі гори Парнас. В даний час там знаходиться величезна археологічна пам'ятка, а з 1938 року частина національного парку Парнас. Поруч з археологічною пам'яткою знаходиться сучасна міська забудова[en]. Цей район визнаний ЮНЕСКО об'єктом Всесвітньої спадщини, який дуже вплинув на древній світ, про що свідчать різні пам'ятники, побудовані там більшістю важливих давньогрецьких міст-держав, що демонструють їх фундаментальну еллінську єдність. Не можна було б усунути вплив дельфійського оракула з писемної історії на той час.

Розкопками, що почалися в 1892 році, були відкриті храм Аполлона Піфійського (VI—IV століття до н. е.), скарбниці сіфносців (близько 525 року до н. е.), афінян (початок V століття до н. е.), стоячи (галерея-портик) афінян (475 рік до н. е.), театр (II століття до н. .) та інші споруди.

На честь Дельф було названо середовище розробки Delphi та однойменна мова програмування, а також звивина Дельфи[en] на супутнику Юпітер Європі.

Географія Редагувати

Карта святилищ Стародавної Греції
Мапа Дельф.
Руїни Храма Аполлона в Дельфах.
Модель античного святилища Аполлона в Дельфах.
Художня реконструкція святилища Аполлона в Дельфах

Дельфи розташовані на Грецькій національній дорозі 48[en] між Амфісой на заході і Лівадією на сході. Дорога йде північним схилом перевалу між горою Парнас на півночі і горами півострова Дісфіни[ru] на півдні. Острів трикутної форми вдається в Коринфську затоку. Перевал є єдиною річковою долиною, річка, яка тече зі сходу на захід, утворює природний кордон на півночі півострова Десфіну і забезпечуючи легкий шлях через нього. Руїни стародавніх Дельф розташовані за 9,5 кілометрів від узбережжя Коринфської затоки (місто Ітея) на південо-західному схилі гори Парнас на висоті 700 метрів над рівнем моря. Сучасне мале місто Дельфа[en] знаходиться неподалік, на захід від руїн. Община Дельфи[ru] входить в периферійну одиницю Фокіди. Община включає і приморське мале місто Галаксідіон[ru].

Зі східного боку долина з'єднується з іншою долиною з півночі на південь, що веде з Давлії[ru] в Дістомо. На південь від Дистомона долина перетинається із затокою Андікіра[ru]. Це місце відоме як Паралія Дистому (пляж Дистомо). Андікіра, головний порт Фокіса, знаходиться трохи нижче по узбережжю.

Із західного боку долина сполучається з долиною з півночі на південь між Амфісою та Ітеєю. В Амфісі долина закінчується глухим кутом. Це місто сьогодні важливіше, бо через гірські перевали прокладено шлях на егейську сторону Греції. Ці стратегічні місця були місцями важких боїв та репресій під час Другої світової війни.

На північному боці долини, на звуженій ділянці, нависає відріг Парнаса, місце, де розташовується давня Крісса, колись правила всією долиною. І Амфіса, і Кріса згадуються в каталозі кораблів «Іліади». Це була мікенська фортеця. Археологічні дати долини сягають раннього елладського періоду. ранньому елладському періоду Ці ранні дати можна порівняти з ранніми датами в Дельфах, припускаючи, що Дельфи були присвоєні і перетворені фокейцями з давньої Кріси. Вважається, що руїни Кіри[ru], нині є частиною порту Ітея, були портом Кріси з тією ж назвою, і що етимологічно назва Кіра походить від Кріси.

Етимологія Редагувати

Грецьке слово Δελφοί сходить до Індоєвропейському корню δελφύς — «матка», «лоно», «утроба». Звідси походять і слова αδελφός — «брат» або букв. «єдиноутробний», та дельфін — «новонароджене немовля», «утробний» (утробний можливо, через зовнішню схожість з немовлям або через те, що крик дельфіна схожий на крик дитини). Причина такої назви, мабуть, пов'язана з тим, що у поданні стародавніх греків, неподалік храму Аполлона знаходився Пуп Землі.

Історія Редагувати

Унаслідок розкопок 1893—1901, 1922—1925, 1930 років відтворено план Дельфів. Розкопано скарбниці, збудовані різними містами Греції, театр і стадіон. Знайдено багато статуй (серед них «Візничий» — 5 ст. до н. е.), понад 5000 написів.

За античними джерелами до оракула Аполлона в місті вже були оракули інших божеств (Геї, Феміди, Посейдона тощо), за гомерівським гімном Аполлон сам обрав Дельфи місцем для свого святилища, вбивши Пітона, який тут оселився.

Найважливішим місцем у Дельфах було священне коло Аполлона в північній частині міста, обведене мурами й розташоване на 6 терасах, які з'єднувала свята дорога, що звивалася спіраллю від вхідної брами до найвищої тераси, де споруджено храм богові. Обабіч дороги містилися скарбниці грецьких держав, пам'ятники й статуї. Біля входу до храму були написи: medén ágan — «нічого над міру» і gnóthi sautón — «пізнай самого себе». Там стояла і статуя Гомера. У другій вузькій залі горів вічний вогонь, біля нього містилися вівтар Посейдона, статуї мойр, Аполлона Мойрагета (проводиря мойр). У найвіддаленішій частині святині (мабуть, у підземній залі) над розколиною сиділа на триніжку піфія. Жрецтво храму в Дельфах у період розквіту грецьких полісів перебувало під впливом аристократичної Спарти.

У місті були також статуя Аполлона, саркофаг Діоніса і напівкруглий камінь — омфал, що вважався пупом землі (тут Аполлон поховав переможеного Пітона). У північно-західній частині кола містився театр. Біля підніжжя східного скелястого муру струменіла вода священного Кастильського джерела, у якому прочани здійснювали очисне обмивання. Біля джерела володів священною ділянкою міфологічний персонаж Автоной. На північний схід від Аполлонового кола містилося коло Афіни Пронаї (охоронниці святині).

Для оборони святині в 6 ст. до н. е. постала дельфійська амфіктіонія, яка згодом, спираючись на авторитет та багатства оракула, перетворилася в могутній і впливовий політичний союз. У 189 р. до н. е. Дельфи підпали під владу Риму; 86 року до н. е. твори Фідія, Праксітеля, Полігнота й інших, які прикрашали священне коло, забрав Сулла, а потім вони стали власністю Нерона. Відтак храм не раз грабували; остаточно його зруйнував Феодосій І (близько 390 року).

Міфологія Редагувати

Зевс послав із країв світла двох орлів, і вони зустрілися на піфійській скелі (або там зустрілись лебеді, або ворони). Ця зустріч означила, що там був Пуп Землі, який охороняли дві Горгони..

Колись частка Дельф належала Геї, вона відала її Феміді, а та подарувала Аполлону. За трезенським оповіданням, Дельфи раніше належали Посейдону, а Калаврія - Аполлону. Пізніше вони змінилися місцевостями. На південь від храму Аполлона у Дельфах був храм Геї. Статую Аполлона у Дельфах у вигляді колони згадує Євмел Корінфський[en].

У місті було також провісник Діоніса (?). За орфіками, там труна старшого Діоніса, він лежить під триніжком або в Омфалі (см. Загрей).

По Евріпіду, Дельфи намагалися пограбувати воїни Кадма.

Відповідно до міфічної традиції, існували такі храми Аполлона:

  1. Храм з лавра, з дерев у Темпах.
  2. З бджолиного воску та крил (збудований Птерасом). За іншою легендою, з папороті. Віднесений у край гіпербореїв.
  3. З міді роботи Гефеста (або Гефеста та Афіни).
  4. Кам'яні роботи Трофонія та Агамеда. Згорів в 548/547 роках до н. е. За археологічними даними, побудований у другій половині VII століття до н. е.
  5. Побудований амфіктіонами, будівельник Спінфар. Зруйнований землетрусом приблизно 373 року до зв. е. і потім перебудований. Його руїни збереглися досі.

На третьому храмі сиділо шість золотих птахів (у Піндара «чарівниці»), які зачаровували відвідувачів, і ті вмирали. Зевс вразив храм перуном, вбивши птахів і сховавши храм від людських очей, птахів же Афіна наділила пророчим даром. Цих птахів ототожнюють з сиренами.

Дельфійський толос — Храм Афіни Пронай.

По повідемленню Павсанія, у Дельфах показували камінь, який Крон нібито проковтнув замість Зевса.

Піфійські ігри Редагувати

«Піфійські ігри» (або «ПІфії») були після Олімпійських ігр другими за значимістю загальноеллінськими іграми античності. Спочатку Ігри проводили кожні вісім років, а начинаючи з 586 року до н. у. на честь Аполлона Піфійського стали проводити кожні чотири роки.

Спочатку ігри складалися лише з одного виду змагань — співу під акомпанемент кіфари. Пізніше додалися інші художні та атлетичні змагання, такі як змагання на колісницях та верхова їзда. У театрі міста Дельфи проводились музикальні змагання, а на стадіоні Дельф — атлетичні змагання. Перегони на колісницях влаштовувалися на рівнині біля сусіднього міста Крісса.

Проведення Піфійських ігор було заборонено приблизно в той же час, коли закінчилося проведення Олімпійських ігор (близько 394 н. Е..).

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Джерела іноземною мовою Редагувати

  • Broad, William J. The Oracle: Ancient Delphi and the Science Behind its Lost Secrets, New York : Penguin, 2006. ISBN 1-59-420081-5.
  • Connelly, Joan Breton, Portrait of a Priestess: Women and Ritual in Ancient Greece, Princeton University Press, 2007. ISBN 0691127468
  • Call of Duty: Black Ops 4 (2018) "Ancient Evil"
  • Dempsey, T., Reverend, The Delphic oracle, its early history, influence and fall, Oxford: B.H. Blackwell, 1918.
  • Castro Belen, Liritzis Ioannis and Nyquist Anne (2015) Oracular Functioning And Architecture of Five Ancient Apollo Temples Through Archaeastronomy: Novel Approach And Interpretation Nexus Network Journal, Architecture & Mathematics, 18(2), 373-395 (DOI:10.1007/s00004-015-0276-2)
  • Farnell, Lewis Richard, The Cults of the Greek States, in five volumes, Clarendon Press, 1896–1909. (Cf. especially, volume III and volume IV on the Pythoness and Delphi).
  • Fearn, David (2007). Bacchylides: Politics, Performance, Poetic Tradition. Oxford University Press. ISBN 9780199215508. 
  • Goodrich, Norma Lorre, Priestesses, New York: F. Watts, 1989. ISBN 0531151131
  • Guthrie, William Keith Chambers, The Greeks and their Gods, 1955.
  • Harissis H. 2015. “A Bittersweet Story: The True Nature of the Laurel of the Oracle of Delphi” Perspectives in Biology and Medicine. Volume 57, Number 3, Summer 2014, pp. 295-298.
  • Harissis, H. (2019). Pindar's Paean 8 and the birth of the myth of the first temples of Delphi. Acta Classica: Proceedings of the Classical Association of South Africa 62 (1): 78–123. 
  • Herodotus, The Histories
  • Homeric Hymn to Pythian Apollo
  • Kase, Edward W. (1970). A Study of the Role of Krisa in the Mycenaean Era (Master's Thesis). Loyola University. 2467. 
  • Liritzis, I; Castro, Β (2013). Delphi and Cosmovision: Apollo's absence at the land of the hyperboreans and the time for consulting the oracle. Journal of Astronomical History and Heritage 16 (2): 184–206. Bibcode:2013JAHH...16..184L. 
  • Lloyd-Jones, Hugh (1976). The Delphic Oracle. Greece & Rome 23 (1): 60–73. doi:10.1017/S0017383500018283. 
  • Manas, John Helen, Divination, ancient and modern, New York, Pythagorean Society, 1947.
  • Miller, Stephen G. (2004). Ancient Greek Athletics. New Haven and London: Yale University Press. 
  • Parke, Herbert William (1939). A history of the Delphic oracle. Oxford: Basil Blackwell. 
  • Plutarch "Lives"
  • Seyffert, Oskar, "Dictionary of Classical Antiquities", London: W. Glaisher, 1895.
  • Spiller, Henry A., John R. Hale, and Jelle Z. de Boer. "The Delphic Oracle: A Multidisciplinary Defense of the Gaseous Vent Theory." Clinical Toxicology 40.2 (2000) 189–196.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Delphi
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (листопад 2016)
  1. Wells, John C. (2000) [1990]. Longman Pronunciation Dictionary (вид. new). Harlow, England: Longman. с. 209. ISBN 978-0-582-36467-7. 
  2. Гаспаров М. Л.. Занимательная Греция. Дельфы. // infoliolib.info. оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 29 квітня 2012. 
  3. Suda, pi,3137. оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021. 
  4. Suda, delta,210. оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021. 
  5. Kase, 1970, pp. 1–2
  6. Kase, 1970, pp. 4–5
  7. Kase, 1970, pp. 5
  8. Схолії к Піндару. Піфійські пісні IV 3 // Примітки Гаспаров М. Л. в кн. Піндар. Вакхілід. Оди. Фрагменти. — М., 1980. — С. 422.
  9. Кулишова О. В. Дельфійський омфал: уявлення про географічний та сакральний центр у стародавніх греків // Вісник давньої історії. — 2006. — № 4. — С. 140—153.
  10. Есхіл. Евменіди 40; Евріпід. Ион 225
  11. о Фемиді см. Лукан. Фарсалія V 81
  12. Павсаний. Опис Еллади X 5, 6
  13. Павсаний. Опис Еллади II 33, 2; X 5, 6
  14. Плутарх. Про те, що Піфія більше не віщує віршами 17
  15. Євмел Корінфський[ru], фр. 12 Бернабе = Климент. Стромати I 164, 3
  16. Примітка И. И. Ковалєвої в кн. Плутарх. Застольные беседы. — М., 1990. — С. 453.
  17. Лосєв О. Ф. Мифология греков и римлян. — М., 1996. — С. 370—371.
  18. Евріпід. Вакханки 1335
  19. Павсаний. Опис Еллади X 5, 9-13
  20. Пиндар, пеан 8, ст. 66
  21. Піндар, пеан 8, ст. 67
  22. Кулишова, 2001, с. 89.
  23. Кулишова, 2001, с. 91.
  24. Піндар, пеан 8, ст. 70-85; Примечания А. А. Григорьевой в кн. Афиней. Пир мудрецов. Кн. 1—8. — М., 2003. — С. 581.
  25. Примітки Гаспаров М. Л.а в кн. Піндар. Вакхілід. Оди. Фрагменти. — М., 1980.
  26. Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека. I
  27. Павсаний. Описание Эллады. X, 24, 5
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
De lfi 1 dav gr Delfoi davnogrecke misto v pivdenno shidnij Fokidi Greciya zagalnogreckij religijnij centr iz hramom ta orakulom Apollona 2 Zgidno legendai ce misce nazivalosya Pifo Py8w u davninu tut bula svyashenna zemlya sho sluzhila rezidenciyeyu Pifiyi golovnogo orakula yakij davav poradi sho dopomagali prijnyati vazhlivi rishennya u davnogreckomu sviti Orakul buv zagalnogreckim za svoyim harakterom i takozh spriyav pevnij konsolidaciyi davnogreckih polisiv nezvazhayuchi na te sho ideya ob yednannya Greciyi protyagom stolit bula daleka vid realizaciyi Starodavni greki vvazhali sho centr svitu znahoditsya v Delfah vidznachenij kam yanoyu pam yatkoyu vidomoyu yak omfal pup Svyashenna dilyanka znahodilasya v rajoni Fokidi ale keruvannya nim bulo vidibrano u fokijciv yaki namagalisya vimagati groshi u palomnikiv i peredano v ruki amfiktoyanyan abo grupi greckih plemen sho zhili golovnim chinom u Centralnij Greciyi Za legendoyu misto bulo nazvano na im ya sina Apollona Delfa en Zgidno Sudam Delfi otrimali svoyu nazvu vid Delfini drakajna yaka zhila tam i bula vbita Apollonom v inshih dzherelah zmiyem buv Pifon 3 4 Z pochatku VI stolittya do n e i do kincya IV stolittya n e tut prohodili zagalnogrecki Pifijski igri Zhvavi zv yazki z Delfami mav Hersones Tavrijskij Delfigrec DelfoiTolos u DelfahTolos u DelfahOsnovni dani38 28 45 pn sh 22 29 45 sh d 38 47917 pn sh 22 49583 sh d 38 47917 22 49583Krayina GreciyaRegion FokidaPlosha 412 km km Naselennya 2 373 2001 Visota NRM 570 mTelefonnij kod 30 22650Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3OSM 1936526 R Delfi Poshtovi indeksi 330 54Miska vladaMer mista Panajotis KalisisVebsajt delphi grMapa Delfi u VikishovishiSvitova spadshina YuNESKO ob yekt 393393 angl Delfi zajmayut chitko okreslena dilyanka na pivdenno zahidnomu shili gori Parnas V danij chas tam znahoditsya velichezna arheologichna pam yatka a z 1938 roku chastina nacionalnogo parku Parnas Poruch z arheologichnoyu pam yatkoyu znahoditsya suchasna miska zabudova en Cej rajon viznanij YuNESKO ob yektom Vsesvitnoyi spadshini yakij duzhe vplinuv na drevnij svit pro sho svidchat rizni pam yatniki pobudovani tam bilshistyu vazhlivih davnogreckih mist derzhav sho demonstruyut yih fundamentalnu ellinsku yednist Ne mozhna bulo b usunuti vpliv delfijskogo orakula z pisemnoyi istoriyi na toj chas Rozkopkami sho pochalisya v 1892 roci buli vidkriti hram Apollona Pifijskogo VI IV stolittya do n e skarbnici sifnosciv blizko 525 roku do n e afinyan pochatok V stolittya do n e stoyachi galereya portik afinyan 475 rik do n e teatr II stolittya do n ta inshi sporudi Na chest Delf bulo nazvano seredovishe rozrobki Delphi ta odnojmenna mova programuvannya a takozh zvivina Delfi en na suputniku Yupiter Yevropi Zmist 1 Geografiya 2 Etimologiya 3 Istoriya 4 Mifologiya 5 Pifijski igri 6 Div takozh 7 Literatura 7 1 Dzherela inozemnoyu movoyu 8 PosilannyaGeografiya Redaguvati nbsp Karta svyatilish Starodavnoyi Greciyi nbsp Mapa Delf nbsp Ruyini Hrama Apollona v Delfah nbsp Model antichnogo svyatilisha Apollona v Delfah nbsp Hudozhnya rekonstrukciya svyatilisha Apollona v DelfahDelfi roztashovani na Greckij nacionalnij dorozi 48 en mizh Amfisoj na zahodi i Livadiyeyu na shodi Doroga jde pivnichnim shilom perevalu mizh goroyu Parnas na pivnochi i gorami pivostrova Disfini ru na pivdni Ostriv trikutnoyi formi vdayetsya v Korinfsku zatoku Pereval ye yedinoyu richkovoyu dolinoyu richka yaka teche zi shodu na zahid utvoryuye prirodnij kordon na pivnochi pivostrova Desfinu i zabezpechuyuchi legkij shlyah cherez nogo Ruyini starodavnih Delf roztashovani za 9 5 kilometriv vid uzberezhzhya Korinfskoyi zatoki misto Iteya na pivdeno zahidnomu shili gori Parnas na visoti 700 metriv nad rivnem morya Suchasne male misto Delfa en znahoditsya nepodalik na zahid vid ruyin Obshina Delfi ru vhodit v periferijnu odinicyu Fokidi Obshina vklyuchaye i primorske male misto Galaksidion ru Zi shidnogo boku dolina z yednuyetsya z inshoyu dolinoyu z pivnochi na pivden sho vede z Davliyi ru v Distomo Na pivden vid Distomona dolina peretinayetsya iz zatokoyu Andikira ru Ce misce vidome yak Paraliya Distomu plyazh Distomo Andikira golovnij port Fokisa znahoditsya trohi nizhche po uzberezhzhyu Iz zahidnogo boku dolina spoluchayetsya z dolinoyu z pivnochi na pivden mizh Amfisoyu ta Iteyeyu V Amfisi dolina zakinchuyetsya gluhim kutom Ce misto sogodni vazhlivishe bo cherez girski perevali prokladeno shlyah na egejsku storonu Greciyi Ci strategichni miscya buli miscyami vazhkih boyiv ta represij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Na pivnichnomu boci dolini na zvuzhenij dilyanci navisaye vidrig Parnasa misce de roztashovuyetsya davnya Krissa kolis pravila vsiyeyu dolinoyu I Amfisa i Krisa zgaduyutsya v katalozi korabliv Iliadi 5 Ce bula mikenska fortecya Arheologichni dati dolini syagayut rannogo elladskogo periodu 6 rannomu elladskomu periodu Ci ranni dati mozhna porivnyati z rannimi datami v Delfah pripuskayuchi sho Delfi buli prisvoyeni i peretvoreni fokejcyami z davnoyi Krisi Vvazhayetsya sho ruyini Kiri ru nini ye chastinoyu portu Iteya buli portom Krisi z tiyeyu zh nazvoyu i sho etimologichno nazva Kira pohodit vid Krisi 7 Etimologiya RedaguvatiGrecke slovo Delfoi shodit do Indoyevropejskomu kornyu delfys matka lono utroba Zvidsi pohodyat i slova adelfos brat abo bukv yedinoutrobnij ta delfin novonarodzhene nemovlya utrobnij utrobnij mozhlivo cherez zovnishnyu shozhist z nemovlyam abo cherez te sho krik delfina shozhij na krik ditini Prichina takoyi nazvi mabut pov yazana z tim sho u podanni starodavnih grekiv nepodalik hramu Apollona znahodivsya Pup Zemli Istoriya RedaguvatiUnaslidok rozkopok 1893 1901 1922 1925 1930 rokiv vidtvoreno plan Delfiv Rozkopano skarbnici zbudovani riznimi mistami Greciyi teatr i stadion Znajdeno bagato statuj sered nih Viznichij 5 st do n e ponad 5000 napisiv Za antichnimi dzherelami do orakula Apollona v misti vzhe buli orakuli inshih bozhestv Geyi Femidi Posejdona tosho za gomerivskim gimnom Apollon sam obrav Delfi miscem dlya svogo svyatilisha vbivshi Pitona yakij tut oselivsya Najvazhlivishim miscem u Delfah bulo svyashenne kolo Apollona v pivnichnij chastini mista obvedene murami j roztashovane na 6 terasah yaki z yednuvala svyata doroga sho zvivalasya spirallyu vid vhidnoyi brami do najvishoyi terasi de sporudzheno hram bogovi Obabich dorogi mistilisya skarbnici greckih derzhav pam yatniki j statuyi Bilya vhodu do hramu buli napisi meden agan nichogo nad miru i gnothi sauton piznaj samogo sebe Tam stoyala i statuya Gomera U drugij vuzkij zali goriv vichnij vogon bilya nogo mistilisya vivtar Posejdona statuyi mojr Apollona Mojrageta provodirya mojr U najviddalenishij chastini svyatini mabut u pidzemnij zali nad rozkolinoyu sidila na trinizhku pifiya Zhrectvo hramu v Delfah u period rozkvitu greckih polisiv perebuvalo pid vplivom aristokratichnoyi Sparti U misti buli takozh statuya Apollona sarkofag Dionisa i napivkruglij kamin omfal sho vvazhavsya pupom zemli tut Apollon pohovav peremozhenogo Pitona U pivnichno zahidnij chastini kola mistivsya teatr Bilya pidnizhzhya shidnogo skelyastogo muru strumenila voda svyashennogo Kastilskogo dzherela u yakomu prochani zdijsnyuvali ochisne obmivannya Bilya dzherela volodiv svyashennoyu dilyankoyu mifologichnij personazh Avtonoj Na pivnichnij shid vid Apollonovogo kola mistilosya kolo Afini Pronayi ohoronnici svyatini Dlya oboroni svyatini v 6 st do n e postala delfijska amfiktioniya yaka zgodom spirayuchis na avtoritet ta bagatstva orakula peretvorilasya v mogutnij i vplivovij politichnij soyuz U 189 r do n e Delfi pidpali pid vladu Rimu 86 roku do n e tvori Fidiya Praksitelya Polignota j inshih yaki prikrashali svyashenne kolo zabrav Sulla a potim voni stali vlasnistyu Nerona Vidtak hram ne raz grabuvali ostatochno jogo zrujnuvav Feodosij I blizko 390 roku Mifologiya RedaguvatiZevs poslav iz krayiv svitla dvoh orliv i voni zustrilisya na pifijskij skeli 8 abo tam zustrilis lebedi abo voroni 9 Cya zustrich oznachila sho tam buv Pup Zemli yakij ohoronyali dvi Gorgoni 10 Kolis chastka Delf nalezhala Geyi vona vidala yiyi Femidi 11 a ta podaruvala Apollonu 12 Za trezenskim opovidannyam Delfi ranishe nalezhali Posejdonu a Kalavriya Apollonu Piznishe voni zminilisya miscevostyami 13 Na pivden vid hramu Apollona u Delfah buv hram Geyi 14 Statuyu Apollona u Delfah u viglyadi koloni zgaduye Yevmel Korinfskij en 15 U misti bulo takozh provisnik Dionisa 16 Za orfikami tam truna starshogo Dionisa vin lezhit pid trinizhkom abo v Omfali 17 sm Zagrej Po Evripidu Delfi namagalisya pograbuvati voyini Kadma 18 Vidpovidno do mifichnoyi tradiciyi isnuvali taki hrami Apollona 19 Hram z lavra z derev u Tempah Z bdzholinogo vosku ta kril zbudovanij Pterasom Za inshoyu legendoyu z paporoti Vidnesenij u kraj giperboreyiv 20 Z midi roboti Gefesta abo Gefesta ta Afini 21 Kam yani roboti Trofoniya ta Agameda Zgoriv v 548 547 rokah do n e Za arheologichnimi danimi pobudovanij u drugij polovini VII stolittya do n e 22 Pobudovanij amfiktionami budivelnik Spinfar Zrujnovanij zemletrusom priblizno 373 roku do zv e i potim perebudovanij 23 Jogo ruyini zbereglisya dosi Na tretomu hrami sidilo shist zolotih ptahiv u Pindara charivnici yaki zacharovuvali vidviduvachiv i ti vmirali Zevs vraziv hram perunom vbivshi ptahiv i shovavshi hram vid lyudskih ochej ptahiv zhe Afina nadilila prorochim darom 24 Cih ptahiv ototozhnyuyut z sirenami 25 nbsp Delfijskij tolos Hram Afini Pronaj Po povidemlennyu Pavsaniya u Delfah pokazuvali kamin yakij Kron nibito prokovtnuv zamist Zevsa 26 27 Pifijski igri RedaguvatiDokladnishe Pifijski igri Pifijski igri abo PIfiyi buli pislya Olimpijskih igr drugimi za znachimistyu zagalnoellinskimi igrami antichnosti Spochatku Igri provodili kozhni visim rokiv a nachinayuchi z 586 roku do n u na chest Apollona Pifijskogo stali provoditi kozhni chotiri roki Spochatku igri skladalisya lishe z odnogo vidu zmagan spivu pid akompanement kifari Piznishe dodalisya inshi hudozhni ta atletichni zmagannya taki yak zmagannya na kolisnicyah ta verhova yizda U teatri mista Delfi provodilis muzikalni zmagannya a na stadioni Delf atletichni zmagannya Peregoni na kolisnicyah vlashtovuvalisya na rivnini bilya susidnogo mista Krissa Provedennya Pifijskih igor bulo zaboroneno priblizno v toj zhe chas koli zakinchilosya provedennya Olimpijskih igor blizko 394 n E nbsp Teatr v Delfah nbsp Vid z Delf nbsp Hram Afini Pronaj nbsp Stadion nbsp Gimnasij nbsp Hram Apollona nbsp Pup ZemliDiv takozh RedaguvatiDelfijskij orakul Delfijski maksimiLiteratura RedaguvatiSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Dzherela inozemnoyu movoyu Redaguvati Broad William J The Oracle Ancient Delphi and the Science Behind its Lost Secrets New York Penguin 2006 ISBN 1 59 420081 5 Connelly Joan Breton Portrait of a Priestess Women and Ritual in Ancient Greece Princeton University Press 2007 ISBN 0691127468 Call of Duty Black Ops 4 2018 Ancient Evil Dempsey T Reverend The Delphic oracle its early history influence and fall Oxford B H Blackwell 1918 Castro Belen Liritzis Ioannis and Nyquist Anne 2015 Oracular Functioning And Architecture of Five Ancient Apollo Temples Through Archaeastronomy Novel Approach And Interpretation Nexus Network Journal Architecture amp Mathematics 18 2 373 395 DOI 10 1007 s00004 015 0276 2 Farnell Lewis Richard The Cults of the Greek States in five volumes Clarendon Press 1896 1909 Cf especially volume III and volume IV on the Pythoness and Delphi Fearn David 2007 Bacchylides Politics Performance Poetic Tradition Oxford University Press ISBN 9780199215508 Goodrich Norma Lorre Priestesses New York F Watts 1989 ISBN 0531151131 Guthrie William Keith Chambers The Greeks and their Gods 1955 Harissis H 2015 A Bittersweet Story The True Nature of the Laurel of the Oracle of Delphi Perspectives in Biology and Medicine Volume 57 Number 3 Summer 2014 pp 295 298 Harissis H 2019 Pindar s Paean 8 and the birth of the myth of the first temples of Delphi Acta Classica Proceedings of the Classical Association of South Africa 62 1 78 123 Herodotus The Histories Homeric Hymn to Pythian Apollo Kase Edward W 1970 A Study of the Role of Krisa in the Mycenaean Era Master s Thesis Loyola University 2467 Liritzis I Castro B 2013 Delphi and Cosmovision Apollo s absence at the land of the hyperboreans and the time for consulting the oracle Journal of Astronomical History and Heritage 16 2 184 206 Bibcode 2013JAHH 16 184L Lloyd Jones Hugh 1976 The Delphic Oracle Greece amp Rome 23 1 60 73 doi 10 1017 S0017383500018283 Manas John Helen Divination ancient and modern New York Pythagorean Society 1947 Miller Stephen G 2004 Ancient Greek Athletics New Haven and London Yale University Press Parke Herbert William 1939 A history of the Delphic oracle Oxford Basil Blackwell Plutarch Lives Seyffert Oskar Dictionary of Classical Antiquities London W Glaisher 1895 Spiller Henry A John R Hale and Jelle Z de Boer The Delphic Oracle A Multidisciplinary Defense of the Gaseous Vent Theory Clinical Toxicology 40 2 2000 189 196 Posilannya Redaguvati Delfi Religijna politika starodavnih i serednovichnih derzhav Navch posibnik Omelchuk V V Lisnicha V M Kiyiv Personal 2011 S 564 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category DelphiCya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2016 Wells John C 2000 1990 Longman Pronunciation Dictionary vid new Harlow England Longman s 209 ISBN 978 0 582 36467 7 Gasparov M L Zanimatelnaya Greciya Delfy infoliolib info Arhiv originalu za 5 listopada 2011 Procitovano 29 kvitnya 2012 Suda pi 3137 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2021 Suda delta 210 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2021 Kase 1970 pp 1 2 Kase 1970 pp 4 5 Kase 1970 pp 5 Sholiyi k Pindaru Pifijski pisni IV 3 Primitki Gasparov M L v kn Pindar Vakhilid Odi Fragmenti M 1980 S 422 Kulishova O V Delfijskij omfal uyavlennya pro geografichnij ta sakralnij centr u starodavnih grekiv Visnik davnoyi istoriyi 2006 4 S 140 153 Eshil Evmenidi 40 Evripid Ion 225 o Femidi sm Lukan Farsaliya V 81 Pavsanij Opis Elladi X 5 6 Pavsanij Opis Elladi II 33 2 X 5 6 Plutarh Pro te sho Pifiya bilshe ne vishuye virshami 17 Yevmel Korinfskij ru fr 12 Bernabe Kliment Stromati I 164 3 Primitka I I Kovalyevoyi v kn Plutarh Zastolnye besedy M 1990 S 453 Losyev O F Mifologiya grekov i rimlyan M 1996 S 370 371 Evripid Vakhanki 1335 Pavsanij Opis Elladi X 5 9 13 Pindar pean 8 st 66 Pindar pean 8 st 67 Kulishova 2001 s 89 Kulishova 2001 s 91 Pindar pean 8 st 70 85 Primechaniya A A Grigorevoj v kn Afinej Pir mudrecov Kn 1 8 M 2003 S 581 Primitki Gasparov M L a v kn Pindar Vakhilid Odi Fragmenti M 1980 Psevdo Apollodor Mifologicheskaya biblioteka I Pavsanij Opisanie Ellady X 24 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Delfi amp oldid 37863363