www.wikidata.uk-ua.nina.az

Любуське воєводство пол Województwo lubuskie одне з 16 воєводств Польщі розташоване на заході країни Воєводство має два

Любуське воєводство

Любуське воєводство (пол. Województwo lubuskie) — одне з 16 воєводств Польщі, розташоване на заході країни. Воєводство має два адміністративні центри — міста Зелена Гура та Гожув-Великопольський. Найбільшим містом є Гожув-Великопольський. Воєводство було утворено 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи з частин колишніх Гожувского, Зєльоногурского та Лещинського воєводств.

Любуське воєводство
województwo lubuskie
Герб Прапор
На мапі Польщі
Адміністративний центр Зельона Гура (сеймик)
Гожув-Великопольський (воєвода)
Населення: 1 010 177
Площа: 13 987,93
Густота: 72
Урбанізація: 63,9 %
Номери автомобілів: F
TERYT: 08 Код ISO: PL-LB


Адмніністративний поділ
повіти гродські
земські 		2
12
ґміни міські
місько-сільські
сільські 		9
33
41
Влада
Уряд
Воєвода: Владислав Дайчак
Маршалок: Ельжбета Поляк
Адреса: Jagiellończyka 8
66-400 Gorzów Wielkopolski (воєвода)

ul. Podgórna 7
65–057 Zielona Góra (маршалок)

Лого воєводства:
Мапа
Офіційна сторінка

Населення воєдства становить понад 1 млн осіб.

Історія Редагувати

Заснований в середині 13 століття, Ґожув-Велькопольський був оточений міцними фортечними стінами і скоро став важливим центром Бранденбурга, що володів ним. Новий період розквіту настав у Ґожуві в 18 столітті, завдяки пожвавленню в торгівлі після спорудження Бидгощського каналу, що з’єднав басейни Вісли та Одри.

Зелена Гура отримала статус міста в 1323 році, вона перебувала тоді в межах Глогувського князівства. На початку 16 століття місто було приєднано до Чехії, і через багато років до держави Габсбургів.

У межах Пруссії Зелена Гура опинилася в 1742 році, а в Польщі перебуває з 1945 року. Площа Старий Ринок у Зеленій Гурі має форму прямокутника, що виник на початку XIV століття. Її окремі частини отримали свої назви від функцій, які вони виконували: там існували хлібний, лляний, м'ясний і борошняний ринки.

До першої світової війни в Зеленій Гурі існував пам'ятник німецькому імператору — Вільгельмові I. У 1965 р. відкрили пам'ятник-обеліск «Братства по зброї» за проєктом Ганни Кшеміньської.

У 1945 році, після закінчення Другої світової війни, 60% прусської території за рішенням Потсдамської конференції відходить до Польщі та стали частиною Познанської провінції. 6 липня 1950 року, внаслідок адміністративної реформи, із західної частини Познанської провінції та частини Вроцлавської губернії було створено воєводство Зелона Гура, що приблизно співпало з кордонами нинішньої провінції. Любуське (до його складу входили історичні землі Нижньої Сілезії, Нижня Лузіка, Нового Мархія, Західного Великопольська та частина землі Любуська). Адміністративна реформа 1975 року розподілила воєводство Зелена Гура на воєводство Ґожува та нове воєводство Зелена Гура, яке існувало до 31 грудня 1998 року. Згідно з оригінальним проекту реформи, проф. Кулеза, колишні провінції Ґожув і Зелона Гура, планувалися розділитися між Західнопоморським (Ґожув), Нижньосілезьким (Зелона Гура) та Великопольським воєводствами. Таке рішення викликало численні протестами, організованими переважно тодішньою опозицією. Зрештою, уряд вирішив створити Любуське воєводство. 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи з частин колишніх Ґожувського, Зєльоногурского та Лещинського воєводств утворилося Любуське воєводство.

Географія Редагувати

Розміщення Редагувати

Любуське воєводство розташоване у західній частині Польщі, на кордоні з Німеччиною. Прилягає воно до середньої частини польського державного кордону, займаючи терени на схід від рік — Одри і Ниси Лужицької.

Два головні міста воєводства — Гожув-Великопольський і Зелену Гуру — відділяють від столиці Німеччини, Берліна, відповідно 134 і 182 кілометри. Столиця Польщі Варшава — на відстані приблизно 450 км. Воєводство входить до складу двох єврорегіонів: «Спрева-Ниса-Бубр» та «Pro Europa Viadrina».

Любуське воєводство межує:

Демографія Редагувати

Рік Населення
1995 1 014 591
2000 1 008 472
2005 1 009 198
2010 1 011 024
2015 1 018 075
2019 1 011 592

Адміністративний поділ Редагувати

Міста Редагувати

Населення на 31 грудня 2018 року.

Назва Польська назва Площа
(в км²) 		Населення Густота
Бабімост Babimost 3 3927 1309
Битом-Оджанський Bytom Odrzański 2 4331 2166
Цибінка Cybinka 6 2756 459
Червенськ Czerwieńsk 9 4063 451
Добегнєв Dobiegniew 6 3088 515
Дрезденко Drezdenko 11 10 182 926
Гожув-Великопольський Gorzów Wielkopolski 86 123 921 1441
Гоздниця Gozdnica 24 3061 128
Губін Gubin 21 16 687 795
Ілова Iłowa 10 3912 391
Ясень Jasień 5 4328 866
Каргова Kargowa 5 3754 751
Костшин-над-Одрою Kostrzyn nad Odrą 46 17 776 386
Кожухув Kożuchów 6 9490 1582
Кросно-Оджанське Krosno Odrzańskie 8 11 378 1422
Любневиці Lubniewice 12 2042 170
Любсько Lubsko 13 14 000 1077
Ленкниця Łęknica 16 2483 155
Маломиці Małomice 5 3489 698
Мендзижеч Międzyrzecz 10 18 099 1810
Нова Суль Nowa Sól 22 38 843 1766
Нове Мястечко Nowe Miasteczko 3 2770 923
Новогруд-Бобжанський Nowogród Bobrzański 15 5188 346
Осьно-Любуське Ośno Lubuskie 8 3949 494
Отинь Otyń 8 1601 200
Жепін Rzepin 11 6564 597
Сквежина Skwierzyna 36 9698 269
Слава Sława 14 4316 308
Слубиці Słubice 19 16 773 883
Стшельці-Краєнські Strzelce Krajeńskie 5 9969 1994
Сулєхув Sulechów 7 16 925 2418
Сулєнцін Sulęcin 9 10 157 1129
Шліхтингова Szlichtyngowa 2 1288 644
Шпротава Szprotawa 11 11 912 1083
Сьвебодзін Świebodzin 17 21 763 1280
Тожим Torzym 9 2524 280
Тшцель Trzciel 3 2389 796
Вітниця Witnica 8 6763 845
Всхова Wschowa 8 13 953 1744
Збоншинек Zbąszynek 3 5021 1674
Зелена Гура Zielona Góra 58 140 297 2419
Жагань Żagań 40 25 812 645
Жари Żary 33 37 682 1142

Комунікації Редагувати

Економіка Редагувати

Туризм Редагувати

Любуський регіон завдяки своїм природним красотам є одним із найпривабливіших у Західній Польщі. Тут широкий вибір різноманітних туристичних пропозицій, і найбільше в Польщі лісів.

Примітки Редагувати

  1. Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 19 листопада 2020. 
  2. . Polska w liczbach (пол.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 1 червня 2021. 
  3. . Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 16 серпня 2019. 


Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lyubuske voyevodstvo pol Wojewodztwo lubuskie odne z 16 voyevodstv Polshi roztashovane na zahodi krayini Voyevodstvo maye dva administrativni centri mista Zelena Gura ta Gozhuv Velikopolskij Najbilshim mistom ye Gozhuv Velikopolskij Voyevodstvo bulo utvoreno 1 sichnya 1999 roku vnaslidok administrativnoyi reformi z chastin kolishnih Gozhuvskogo Zyelonogurskogo ta Leshinskogo voyevodstv Lyubuske voyevodstvowojewodztwo lubuskieGerb PraporNa mapi PolshiAdministrativnij centr Zelona Gura sejmik Gozhuv Velikopolskij voyevoda Naselennya 1 010 177 1 Plosha 13 987 93Gustota 72Urbanizaciya 63 9 Nomeri avtomobiliv FTERYT 08 Kod ISO PL LBAdmninistrativnij podilpoviti grodskizemski 212gmini miskimisko silskisilski 93341VladaUryadVoyevoda Vladislav DajchakMarshalok Elzhbeta PolyakAdresa Jagiellonczyka 866 400 Gorzow Wielkopolski voyevoda ul Podgorna 765 057 Zielona Gora marshalok Logo voyevodstva MapaOficijna storinkaNaselennya voyedstva stanovit ponad 1 mln osib Zmist 1 Istoriya 2 Geografiya 2 1 Rozmishennya 3 Demografiya 4 Administrativnij podil 4 1 Mista 5 Komunikaciyi 6 Ekonomika 7 Turizm 8 PrimitkiIstoriya RedaguvatiZasnovanij v seredini 13 stolittya Gozhuv Velkopolskij buv otochenij micnimi fortechnimi stinami i skoro stav vazhlivim centrom Brandenburga sho volodiv nim Novij period rozkvitu nastav u Gozhuvi v 18 stolitti zavdyaki pozhvavlennyu v torgivli pislya sporudzhennya Bidgoshskogo kanalu sho z yednav basejni Visli ta Odri Zelena Gura otrimala status mista v 1323 roci vona perebuvala todi v mezhah Gloguvskogo knyazivstva Na pochatku 16 stolittya misto bulo priyednano do Chehiyi i cherez bagato rokiv do derzhavi Gabsburgiv U mezhah Prussiyi Zelena Gura opinilasya v 1742 roci a v Polshi perebuvaye z 1945 roku Plosha Starij Rinok u Zelenij Guri maye formu pryamokutnika sho vinik na pochatku XIV stolittya Yiyi okremi chastini otrimali svoyi nazvi vid funkcij yaki voni vikonuvali tam isnuvali hlibnij llyanij m yasnij i boroshnyanij rinki Do pershoyi svitovoyi vijni v Zelenij Guri isnuvav pam yatnik nimeckomu imperatoru Vilgelmovi I U 1965 r vidkrili pam yatnik obelisk Bratstva po zbroyi za proyektom Ganni Ksheminskoyi U 1945 roci pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni 60 prusskoyi teritoriyi za rishennyam Potsdamskoyi konferenciyi vidhodit do Polshi ta stali chastinoyu Poznanskoyi provinciyi 6 lipnya 1950 roku vnaslidok administrativnoyi reformi iz zahidnoyi chastini Poznanskoyi provinciyi ta chastini Vroclavskoyi guberniyi bulo stvoreno voyevodstvo Zelona Gura sho priblizno spivpalo z kordonami ninishnoyi provinciyi Lyubuske do jogo skladu vhodili istorichni zemli Nizhnoyi Sileziyi Nizhnya Luzika Novogo Marhiya Zahidnogo Velikopolska ta chastina zemli Lyubuska Administrativna reforma 1975 roku rozpodilila voyevodstvo Zelena Gura na voyevodstvo Gozhuva ta nove voyevodstvo Zelena Gura yake isnuvalo do 31 grudnya 1998 roku Zgidno z originalnim proektu reformi prof Kuleza kolishni provinciyi Gozhuv i Zelona Gura planuvalisya rozdilitisya mizh Zahidnopomorskim Gozhuv Nizhnosilezkim Zelona Gura ta Velikopolskim voyevodstvami Take rishennya viklikalo chislenni protestami organizovanimi perevazhno todishnoyu opoziciyeyu Zreshtoyu uryad virishiv stvoriti Lyubuske voyevodstvo 1 sichnya 1999 roku vnaslidok administrativnoyi reformi z chastin kolishnih Gozhuvskogo Zyelonogurskogo ta Leshinskogo voyevodstv utvorilosya Lyubuske voyevodstvo Geografiya RedaguvatiRozmishennya Redaguvati Lyubuske voyevodstvo roztashovane u zahidnij chastini Polshi na kordoni z Nimechchinoyu Prilyagaye vono do serednoyi chastini polskogo derzhavnogo kordonu zajmayuchi tereni na shid vid rik Odri i Nisi Luzhickoyi Dva golovni mista voyevodstva Gozhuv Velikopolskij i Zelenu Guru viddilyayut vid stolici Nimechchini Berlina vidpovidno 134 i 182 kilometri Stolicya Polshi Varshava na vidstani priblizno 450 km Voyevodstvo vhodit do skladu dvoh yevroregioniv Spreva Nisa Bubr ta Pro Europa Viadrina Lyubuske voyevodstvo mezhuye na zahodi z zemleyu Brandenburg Nimechchina na pivdni z Nizhnosilezkim voyevodstvom na shodi z Velikopolskim voyevodstvom na pivnochi z Zahidnopomorskim voyevodstvom Demografiya RedaguvatiRik Naselennya 2 1995 1 014 5912000 1 008 4722005 1 009 1982010 1 011 0242015 1 018 0752019 1 011 592Administrativnij podil RedaguvatiMista Redaguvati Dokladnishe Spisok mist Lyubuskogo voyevodstvaNaselennya na 31 grudnya 2018 roku 3 Nazva Polska nazva Plosha v km Naselennya GustotaBabimost Babimost 3 3927 1309Bitom Odzhanskij Bytom Odrzanski 2 4331 2166Cibinka Cybinka 6 2756 459Chervensk Czerwiensk 9 4063 451Dobegnyev Dobiegniew 6 3088 515Drezdenko Drezdenko 11 10 182 926Gozhuv Velikopolskij Gorzow Wielkopolski 86 123 921 1441Gozdnicya Gozdnica 24 3061 128Gubin Gubin 21 16 687 795Ilova Ilowa 10 3912 391Yasen Jasien 5 4328 866Kargova Kargowa 5 3754 751Kostshin nad Odroyu Kostrzyn nad Odra 46 17 776 386Kozhuhuv Kozuchow 6 9490 1582Krosno Odzhanske Krosno Odrzanskie 8 11 378 1422Lyubnevici Lubniewice 12 2042 170Lyubsko Lubsko 13 14 000 1077Lenknicya Leknica 16 2483 155Malomici Malomice 5 3489 698Mendzizhech Miedzyrzecz 10 18 099 1810Nova Sul Nowa Sol 22 38 843 1766Nove Myastechko Nowe Miasteczko 3 2770 923Novogrud Bobzhanskij Nowogrod Bobrzanski 15 5188 346Osno Lyubuske Osno Lubuskie 8 3949 494Otin Otyn 8 1601 200Zhepin Rzepin 11 6564 597Skvezhina Skwierzyna 36 9698 269Slava Slawa 14 4316 308Slubici Slubice 19 16 773 883Stshelci Krayenski Strzelce Krajenskie 5 9969 1994Sulyehuv Sulechow 7 16 925 2418Sulyencin Sulecin 9 10 157 1129Shlihtingova Szlichtyngowa 2 1288 644Shprotava Szprotawa 11 11 912 1083Svebodzin Swiebodzin 17 21 763 1280Tozhim Torzym 9 2524 280Tshcel Trzciel 3 2389 796Vitnicya Witnica 8 6763 845Vshova Wschowa 8 13 953 1744Zbonshinek Zbaszynek 3 5021 1674Zelena Gura Zielona Gora 58 140 297 2419Zhagan Zagan 40 25 812 645Zhari Zary 33 37 682 1142Komunikaciyi RedaguvatiEkonomika RedaguvatiTurizm RedaguvatiLyubuskij region zavdyaki svoyim prirodnim krasotam ye odnim iz najprivablivishih u Zahidnij Polshi Tut shirokij vibir riznomanitnih turistichnih propozicij i najbilshe v Polshi lisiv Primitki Redaguvati Wyniki badan biezacych Baza Demografia Glowny Urzad Statystyczny demografia stat gov pl Procitovano 19 listopada 2020 Wojewodztwo lubuskie mapy miasta nieruchomosci GUS noclegi regon wypadki drogowe bezrobocie zarobki wynagrodzenie tabele edukacja demografia statystyki pojazdy Polska w liczbach pol Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 1 chervnya 2021 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 chervnya 2020 Procitovano 16 serpnya 2019 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Zahidnopomorske voyevodstvo nbsp Nimechchina nbsp nbsp Velikopolske voyevodstvo nbsp Nizhnosilezke voyevodstvo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyubuske voyevodstvo amp oldid 39940598