www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жагань Жа ґань пол Żagań місто в Польщі в Любуському воєводстві на річці Бубр на кордоні Нижньої Сілезії та Тшебінської

Жагань

Жа́ґань (пол. Żagań) — місто в Польщі в Любуському воєводстві, на річці Бубр, на кордоні Нижньої Сілезії та Тшебінської височини. На півдні від міста розташовані Нижньосілезькі ліси, звідки витікають та впадають у річку Бубр його ліві притоки Квіса i Черна-Велька[pl]. До 1998 року належало до Зеленогурського воєводства.

Жагань
Żagań
Основні дані
51°37′ пн. ш. 15°19′ сх. д. / 51.617° пн. ш. 15.317° сх. д. / 51.617; 15.317Координати: 51°37′ пн. ш. 15°19′ сх. д. / 51.617° пн. ш. 15.317° сх. д. / 51.617; 15.317
Країна  Польща
Регіон Любуське воєводство
Столиця для Герцогство Заган (колишня держава, Сілезькі князівства)
Засновано XII століття
Магдебурзьке право 1280
Площа 40,38 км²
Населення 26791 (2011)
· густота 656 (2008) осіб/км²
Висота НРМ 100 м
Міста-побратими Тельтов, Сент-Омер (2015)
Телефонний код (48) 68
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів FZG
GeoNames 3080944
OSM r2872135  ·R
SIMC 0988661
Поштові індекси 68-100 до 68-103
Міська влада
Вебсайт um.zagan.pl
Мапа
 Жагань у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про: Жагань (значення) та Заган.

Назва Редагувати

  • Жа́ґань (пол. Żagań, в.-луж. і чеськ. Zaháň) — польська, лужицька і чеська назви. Власна назва Жаґань є іменником чоловічого роду.
  • Жеґань (пол. Żegań), Жеган (пол. Żegan), або Зеган (пол. Zegan) — історичні польські назви.
  • Заґан (нім. Sagan) — історична німецька назва.
  • Заґан-Сілезький (нім. Sagan in Schlesien), або Саґан-на-Бобері (нім. Sagan am Bober) — альтернативні німецькі назви.
  • Саґан (лат. Saganum), або Заґано (лат. Zagano) — латинські назви.

Історія Редагувати

Згідно з переказами, місто закладено близько 700 року Жаґанною, слов'янською княгинею, дочкою Ванди, внучкою Крака. За історичними даними Жаґань закладено в другій половині XII століття королем Болеславом IV Кучерявим як місто та заставу при переправі через Бубр. Міські права Жаґань отримав 1285. року. З кінця XIII століття Жагань був столицею незалежного Жаґанського князівства, яким до 1472 року керував Сілезький П'яст. Починаючи з 1472 року князівство переходило під управління саксонських (1472-1549), а з 1549 року габсбурзьких володарів спочатку у складі чеських територій, а 1627 повністю під управлінням Габсбургів. 

У 1785 році після розподілу Речі Посполитої герцогство відійшло під управління курляндського князя Пйотра Бірона. У 1842-1862 роках, за часів княгині Дороти де Талейран-Перігор, наймолодшої дочки Бірона, Жаґань став важливим центром культурного та політичного життя. У той час у місті працювали такі відомі люди, як Ференц Ліст, Божена Нємцова та Оноре де Бальзак. Нащадки Бірона керували Жаґанем до 1935 року, аж доки уряд Третього рейху не конфіскував княжий палац, а князя Бозона II було оголошено ворогом держави і позбавлено громадянства.

З другої половини XIX ст. на території міста знаходився військовий гарнізон, у якому розміщувалися спочатку пруські війська, згодом рейхсвер, війська вермахту, а по закінченню Другої світової війни війська червоної та польської армій.

Під час Другої світової війни Жаґань та сусідні міста стали місцем для створення таборів для військовополонених. Восени 1939 р. було організовано табір "Stalag VIII C", де першими військовополоненими були поляки — учасники вересневої кампанії, а в більш пізній період до табору відправлялися десятки тисяч ув'язнених різних національностей.

Найвідомішим табором військових в'язнів у Жаґані був «Stalag Luft 3», призначений для пілотів союзних військ. В ніч з 24 на 25 березня 1944 року 76 в'язнів організували втечу через пробурений тунель. Майже всіх втікачів упіймали і лише трьом учасникам вдалося втекти. 50 учасників втечі одразу розстріляли. 

16 лютого 1945 року, після чотирьох днів жорстоких боїв, підрозділи 117-ї Бердичівської гвардійської стрілецької дивізії зайняли правобережну частину міста. У травні почалася депортація німецького населення, місто перейшло до складу Польської держави. 

До адміністративної реформи 1998 року Жаґань знаходився у складі Зеленогурського воєводства, нині у складі Любуського воєводства.

У 2006 році Жаґань, як одне із 32 міст із серії «Історичні міста Польщі», був відзначений на монеті номіналом 2 злотих, викарбуваної Національним банком Польщі.

Щороку в Жаґані відбувається ярмарок Міхала, один з найбільших культурних подій в регіоні.

27 січня 2014 року було прийнято рішення про розміщення 119 танків "Леопард" у 34-й бригаді бронетехніки у Жаґані. 14 січня 2017 року в місті відбувся офіційний прийом американських військ.

Значним осередком культури і науки був монастир Августинців, у якому проводились астрономічні спостереження (тут працював також знаменитий астроном Йоган Кеплер).

Демографія Редагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 12945 2472 9352 1121
Жінки 13846 2249 8492 3105
Разом 26791 4721 17844 4226

Економіка Редагувати

Деревообробна, металургійна, текстильна, харчова, будівельна промисловість.

Пам'ятки Редагувати

  • монастир (середини XIV століття, з подальшими добудовами)
  • монастир Єзуїтів, попередньо Францисканців з костелом XIV—XVI століття, перебудований у XVI столітті)
  • Каплиця Гробу Христа (XVI століття, початок XVII століття)
  • Бароковий палац Лобковіців(1670—1686)
  • Пізньокласична оранжерея (1845—1846)
  • костел Святих Петра і Павла (XIV—XVI ст.)
  • костел Святого Духа (1701—1702)
  • Фрагменти стін (XIV—XVI ст.)
  • Залізничний вокзал з п'ятьма перонами.

Культура Редагувати

Персоналії, пов'язані з містом Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. https://www.lavoixdunord.fr/art/region/saint-omer-et-zagan-un-quatrieme-jumelage-deja-ia37b0n2806914
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

  • Peter Hasse, Johannes Wiesinger: Handbuch für Blitzschutz und Erdung – mit 33 Tabellen. Offenbach: VDE-Verlag, 1993, s. 35–36. ISBN 3-7905-0657-5 (нім.).
  • Stanisław Kowalski: Zabytki województwa zielonogórskiego. Zielona Góra: Lubuskie Towarzystwo Naukowe, 1987, s. 234–245.
  • Hieronim Szczegóła: Żagań, Studia nad początkami i rozplanowaniem miast nad środkową Odrą i dolną Wartą (Województwo zielonogórskie). Zielona Góra: Lubuskie Towarzystwo Naukowe, 1970, s. 516.
  • Katarzyna Adamek, Marian Ryszard Świątek: Żagań znany i nieznany. Wrocław: Wydawnictwo „ATLA 2", 2002, s. 14–26. ISBN 83-912320-3-4.
  • Jerzy Kozłowski, Robert Zarzycki: Piękno ziemi żagańskiej. Katowice: Videograf II, 2008, s. 8–11. ISBN 978-83-7183-658-9.
  • Żagań. Plan miasta. Zielona Góra: Zakład Kartograficzny „Sygnatura”, 1998. ISBN 83-87873-02-0.
  • Robert Zarzycki: Żagań 1945-1950. Żagań: 2005, s. 7–14. ISBN 83-921521-0-07.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zha gan pol Zagan misto v Polshi v Lyubuskomu voyevodstvi na richci Bubr na kordoni Nizhnoyi Sileziyi ta Tshebinskoyi visochini Na pivdni vid mista roztashovani Nizhnosilezki lisi zvidki vitikayut ta vpadayut u richku Bubr jogo livi pritoki Kvisa i Cherna Velka pl Do 1998 roku nalezhalo do Zelenogurskogo voyevodstva ZhaganZaganGerb PraporOsnovni dani51 37 pn sh 15 19 sh d 51 617 pn sh 15 317 sh d 51 617 15 317 Koordinati 51 37 pn sh 15 19 sh d 51 617 pn sh 15 317 sh d 51 617 15 317Krayina PolshaRegion Lyubuske voyevodstvoStolicya dlya Gercogstvo Zagan kolishnya derzhava Silezki knyazivstva Zasnovano XII stolittyaMagdeburzke pravo 1280Plosha 40 38 km Naselennya 26791 2011 1 gustota 656 2008 2 osib km Visota NRM 100 mMista pobratimi Teltov Sent Omer 2015 3 Telefonnij kod 48 68Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv FZGGeoNames 3080944OSM r2872135 RSIMC 0988661Poshtovi indeksi 68 100 do 68 103Miska vladaVebsajt um zagan plMapa Zhagan u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro Zhagan znachennya ta Zagan Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Demografiya 4 Ekonomika 5 Pam yatki 6 Kultura 7 Personaliyi pov yazani z mistom 8 Primitki 9 Posilannya 10 DzherelaNazva RedaguvatiZha gan pol Zagan v luzh i chesk Zahan polska luzhicka i cheska nazvi Vlasna nazva Zhagan ye imennikom cholovichogo rodu Zhegan pol Zegan Zhegan pol Zegan abo Zegan pol Zegan istorichni polski nazvi Zagan nim Sagan istorichna nimecka nazva Zagan Silezkij nim Sagan in Schlesien abo Sagan na Boberi nim Sagan am Bober alternativni nimecki nazvi Sagan lat Saganum abo Zagano lat Zagano latinski nazvi Istoriya RedaguvatiDokladnishe Gercogstvo ZaganZgidno z perekazami misto zakladeno blizko 700 roku Zhagannoyu slov yanskoyu knyagineyu dochkoyu Vandi vnuchkoyu Kraka Za istorichnimi danimi Zhagan zakladeno v drugij polovini XII stolittya korolem Boleslavom IV Kucheryavim yak misto ta zastavu pri perepravi cherez Bubr Miski prava Zhagan otrimav 1285 roku Z kincya XIII stolittya Zhagan buv stoliceyu nezalezhnogo Zhaganskogo knyazivstva yakim do 1472 roku keruvav Silezkij P yast Pochinayuchi z 1472 roku knyazivstvo perehodilo pid upravlinnya saksonskih 1472 1549 a z 1549 roku gabsburzkih volodariv spochatku u skladi cheskih teritorij a 1627 povnistyu pid upravlinnyam Gabsburgiv U 1785 roci pislya rozpodilu Rechi Pospolitoyi gercogstvo vidijshlo pid upravlinnya kurlyandskogo knyazya Pjotra Birona U 1842 1862 rokah za chasiv knyagini Doroti de Talejran Perigor najmolodshoyi dochki Birona Zhagan stav vazhlivim centrom kulturnogo ta politichnogo zhittya U toj chas u misti pracyuvali taki vidomi lyudi yak Ferenc List Bozhena Nyemcova ta Onore de Balzak Nashadki Birona keruvali Zhaganem do 1935 roku azh doki uryad Tretogo rejhu ne konfiskuvav knyazhij palac a knyazya Bozona II bulo ogolosheno vorogom derzhavi i pozbavleno gromadyanstva Z drugoyi polovini XIX st na teritoriyi mista znahodivsya vijskovij garnizon u yakomu rozmishuvalisya spochatku pruski vijska zgodom rejhsver vijska vermahtu a po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni vijska chervonoyi ta polskoyi armij Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Zhagan ta susidni mista stali miscem dlya stvorennya taboriv dlya vijskovopolonenih Voseni 1939 r bulo organizovano tabir Stalag VIII C de pershimi vijskovopolonenimi buli polyaki uchasniki veresnevoyi kampaniyi a v bilsh piznij period do taboru vidpravlyalisya desyatki tisyach uv yaznenih riznih nacionalnostej Najvidomishim taborom vijskovih v yazniv u Zhagani buv Stalag Luft 3 priznachenij dlya pilotiv soyuznih vijsk V nich z 24 na 25 bereznya 1944 roku 76 v yazniv organizuvali vtechu cherez proburenij tunel Majzhe vsih vtikachiv upijmali i lishe trom uchasnikam vdalosya vtekti 50 uchasnikiv vtechi odrazu rozstrilyali 16 lyutogo 1945 roku pislya chotiroh dniv zhorstokih boyiv pidrozdili 117 yi Berdichivskoyi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi zajnyali pravoberezhnu chastinu mista U travni pochalasya deportaciya nimeckogo naselennya misto perejshlo do skladu Polskoyi derzhavi Do administrativnoyi reformi 1998 roku Zhagan znahodivsya u skladi Zelenogurskogo voyevodstva nini u skladi Lyubuskogo voyevodstva U 2006 roci Zhagan yak odne iz 32 mist iz seriyi Istorichni mista Polshi buv vidznachenij na moneti nominalom 2 zlotih vikarbuvanoyi Nacionalnim bankom Polshi Shoroku v Zhagani vidbuvayetsya yarmarok Mihala odin z najbilshih kulturnih podij v regioni 27 sichnya 2014 roku bulo prijnyato rishennya pro rozmishennya 119 tankiv Leopard u 34 j brigadi bronetehniki u Zhagani 14 sichnya 2017 roku v misti vidbuvsya oficijnij prijom amerikanskih vijsk Znachnim oseredkom kulturi i nauki buv monastir Avgustinciv u yakomu provodilis astronomichni sposterezhennya tut pracyuvav takozh znamenitij astronom Jogan Kepler Demografiya RedaguvatiDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 4 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 12945 2472 9352 1121Zhinki 13846 2249 8492 3105Razom 26791 4721 17844 4226Ekonomika RedaguvatiDerevoobrobna metalurgijna tekstilna harchova budivelna promislovist Pam yatki Redaguvati nbsp monastir seredini XIV stolittya z podalshimi dobudovami monastir Yezuyitiv poperedno Franciskanciv z kostelom XIV XVI stolittya perebudovanij u XVI stolitti Kaplicya Grobu Hrista XVI stolittya pochatok XVII stolittya Barokovij palac Lobkoviciv 1670 1686 Piznoklasichna oranzhereya 1845 1846 kostel Svyatih Petra i Pavla XIV XVI st kostel Svyatogo Duha 1701 1702 Fragmenti stin XIV XVI st Zaliznichnij vokzal z p yatma peronami Kultura RedaguvatiKinopalac Palac kulturiPersonaliyi pov yazani z mistom RedaguvatiFerenc List ugorskij kompozitor dvichi gostiv u Zhagani Jogan Kepler nimeckij astronom Lyudovik XVIII Onore de Balzak Primitki Redaguvati a b GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 https www lavoixdunord fr art region saint omer et zagan un quatrieme jumelage deja ia37b0n2806914 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Posilannya RedaguvatiInternet storinka mista Arhivovano 4 lipnya 2006 u Wayback Machine Dekograf Krayevidi Zhagani Monastir Avgustianiv v ZhaganiDzherela RedaguvatiPeter Hasse Johannes Wiesinger Handbuch fur Blitzschutz und Erdung mit 33 Tabellen Offenbach VDE Verlag 1993 s 35 36 ISBN 3 7905 0657 5 nim Stanislaw Kowalski Zabytki wojewodztwa zielonogorskiego Zielona Gora Lubuskie Towarzystwo Naukowe 1987 s 234 245 Hieronim Szczegola Zagan Studia nad poczatkami i rozplanowaniem miast nad srodkowa Odra i dolna Warta Wojewodztwo zielonogorskie Zielona Gora Lubuskie Towarzystwo Naukowe 1970 s 516 Katarzyna Adamek Marian Ryszard Swiatek Zagan znany i nieznany Wroclaw Wydawnictwo ATLA 2 2002 s 14 26 ISBN 83 912320 3 4 Jerzy Kozlowski Robert Zarzycki Piekno ziemi zaganskiej Katowice Videograf II 2008 s 8 11 ISBN 978 83 7183 658 9 Zagan Plan miasta Zielona Gora Zaklad Kartograficzny Sygnatura 1998 ISBN 83 87873 02 0 Robert Zarzycki Zagan 1945 1950 Zagan 2005 s 7 14 ISBN 83 921521 0 07 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhagan amp oldid 40609061