Миросла́в Миха́йлович Ва́нтух (нар. 18 січня 1939, с. Великосілки, Кам'янка-Бузький район, Львівська область) — український хореограф, генеральний директор — художній керівник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського, директор хореографічної школи при НЗААТУ ім. П. Вірського; голова Національної хореографічної спілки України; президент Міжнародного фестивалю-конкурсу дитячих колективів народного танцю, член-засновник Академії мистецтв України (грудень 1996 р.), народний артист України (1977), професор (1997), Герой України (2004), почесний громадянин Києва.
| Мирослав Михайлович Вантух | |
|---|---|
| Народився | 18 січня 1939 (84 роки) Великосілки, Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна |
| Громадянство | СРСР Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | хореограф |
| Батько | Вантух Михайло Костянтинович |
| У шлюбі з | Валентина Вантух |
| Діти | донька Галина, син Мирослав |
| Нагороди | |
|
Родина Редагувати
Народився 18 січня 1939 року в с. Великосілки (анексована Польщею ЗУНР, Кам'янко-Струмилівський повіт, Тернопільське воєводство, Польська Республіка, нині — Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна). Українець. Батько — Михайло Костянтинович (1910–1946), мати — Марія Михайлівна (1913–1957), дружина — Валентина Володимирівна (нар. 1945) — народна артистка України, хореограф, худодний керівник хореографічної школи при НЗААТУ ім. П.Вірського, дочка Галина (1974 р.н.) — заслужений артист України, солістка балету НЗААТУ ім. П.Вірського, син Мирослав (1979 р.н.) — філолог.
Освіта Редагувати
Львівське культосвітнє училище, відділ культосвітроботи (1956–1958); Академія суспільних наук (м. Москва, 1972–1977).
Володіє польською мовою.
Життєпис Редагувати
| Зовнішні зображення | |
|---|---|
| Багаторічний керівник всесвітньовідомого колективу | |
| Славетний орденоносець | |
| Чергова репетиція | |
| У робочому кабінеті |
Квітень-жовтень 1958 — лаборант кабінету культмасової роботи, Львівський культосвітній технікум.
Жовтень 1958 — грудень 1961 — служба в армії
Січень 1962 — лютий 1980 — баяніст, репетитор, керівник танцювального колективу, художній керівник — головний балетмайстер, Заслужений ансамбль танцю України «Юність» при Львівському палаці культури ім. Ю.Гагаріна.
З лютого 1980 — художній керівник Ансамблю танцю України ім. П.Вірського.
Член президії Комітету з Державних премій України ім. Т.Шевченка (вересень 1996 — вересень 1999); член Комітету Національних премій України ім. Т.Шевченка (вересень 1999 — жовтень 2001).
Вів семінари з хореографічної майстерності у США і Канаді.
Відзнаки Редагувати
- Герой України (з врученням ордена Держави, 21 серпня 2004).
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2010)
- Орден «За заслуги» II (січень 1999), I ст. (травень 2003).
- Почесна відзнака Президента України (березень 1995).
- Заслужений діяч мистецтв України (1968).
- Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1993).
- Відзнака Президента України «Національна легенда України» (20 серпня 2021) — за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України і зміцненні її державності, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, спорту, багаторічну плідну професійну діяльність
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (січень 1999).
- Почесна Грамота Президії ВР УРСР (1967, 1985).
- Почесна Грамота Верховної Ради України (2004).
- Орден Дружби народів (1986).
- Народний артист Російської Федерації (січень 2003). Відмовився від звання після початку агресії Російської Федерації проти України.
Постановки Редагувати
- 1983 — «Карпати»
- 1986 — «В мирі та злагоді»
- 1986 — «Український чоловічий танець з бубнами»
- 1994 — «Літа молодії»
- 1994 — «Російська сюїта»
- 1995 — «Українське вітання»
- 1998 — «Гуцульський танець»
- 1999 — «Україно моя»
Танці в операх «Катерина» М.Аркаса, «Назар Стодоля» К.Данькевича, «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського (у Львівському театрі опери та балету).
Галерея Редагувати
|
Примітки Редагувати
- УНІАН, 24 травня 2013
- . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 3 жовтня 2016.
- Указ Президента України від 20 серпня 2021 року № 374/2021 «Про нагородження відзнакою Президента України "Національна легенда України"»
Посилання Редагувати
- О. Н. Кубальський. Вантух Мирослав Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 432. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
- Відеоматеріал YuoTub про Мирослава Вантуха