www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лісіпп дав гр Λύσιππος дав гр Λύσιππος Видатний давньогрецький скульптор другої половини IV ст до н е часу пізньої класи

Лісіпп

Лісіпп ( дав.-гр. Λύσιππος дав.-гр. Λύσιππος ) - Видатний давньогрецький скульптор другої половини IV ст. до н. е., часу пізньої класики та початку періоду еллінізму . Родом із Сікіону . Придворний

Ліссіп
дав.-гр. Λύσιππος

Римська копія Ероса, що тягне лук, з Капітолійських музеїв у Римі, Італія
Народився 390 до н. е.
Сікіон, Греція
Помер 300 до н. е.
Сікіон, Греція
Громадянство Сікіон
Жанр портрет
Напрямок скульптор, архітектор
Покровитель Александр Македонський
Основні роботи Квадрига святого Марка
Апоксіомен
Атлет з Фано

скульптор Александра Македонського . Працював головним чином у бронзі, відливав свої твори сам і був надзвичайно продуктивним.

Біографія Редагувати

В історії давньогрецького мистецтва під ім'ям Лісіпп відомо чотири скульптори з різних місць Еллади (не рахуючи живописців і вазописців з таким же ім'ям). Лісіпп з Сікіона був братом Лісістрата, батьком і вчителем Боєда, Деппа та Євтікрата . Він народився близько 390 року до н. е. Починав як карбувальник-мідник і ливарник . Один з його учнів, Харес з Ліндоса, створив Колосса Родоського, одне із Семи чудес древнього світу .

Творчість Редагувати

Павсаній, давньогрецький письменник та мандрівник II століття н. е., в «Описі Еллади» назвав багато творів, виконаних Лісіппом: статуї Геракла і Зевса в Сікіоні, бронзова скульптура Зевса, що сидить в Аргосі, статуї в Мегарах, скульптурна група Аполлона і Геракла, що борються за ліру, на Геліконі в Беотії, бронзова статуя Ерота у Феспіях .

Лісіпп є автором знаменитої скульптури Апоксіомена - Пліній назвав бронзову статую Апоксіомена головним твором Лісіпа - і багатьох портретів Александра Македонського. З його творчістю пов'язують прототип « Відпочиваючого Гермеса » і оригінал величезної статуї Геркулеса Фарнезського (пізніші повторення обох творів зберігаються в Національному археологічному музеї Неаполя ). За повідомленням Страбона, велика бронзова статуя Геракла роботи Лісіпа знаходилася в Таренті (південна Італія) на Акрополі. Римський консул Фабій Максим після взяття міста у 209 р. до н. е. ввіз статую в Рим і встановив її на Капітолії . За іншими даними, статуя Геракла залишилася на місці, а в 325 р. н. е. була перевезена імператором Костянтином у Візантій (з 330 р. Константинополь). Переплавлена хрестоносцями 1205 року під час пограбування Константинополя. Раніше копія з мармуру була зроблена скульптором Гліконом для Терм Каракали на Авентіні в Римі, де вона і була виявлена в 1546 .

Надзвичайно динамічна статуя Боргезького борця ( Лувр, Париж), що має безліч пізніших реплік, сходить до оригіналу школи Лісиппа, що не зберігся. Кінну бронзову статуетку, що зображує Александра Македонського, що б'ється, зі зборів Національного археологічного музею в Неаполі також пов'язують із творчістю Лісіпа. Вона була знайдена під час розкопок Геркуланума і, ймовірно, є зменшеним повторенням однієї зі скульптур, що входили до групи, що представляє героїв битви при Граніку (334 р.). до зв. е.). Ця група прикрашала Портік Октавії у Римі. Статуетка з Неаполя завжди мала велику популярність і має безліч повторень .

Стиль Лісіпа, відповідно до духу епохи великих македонських завоювань, виражає динаміку, культ сили та влади. Бронзові твори скульптора, що не збереглися, згідно з описами виділялися особливим натуралізмом деталей, наприклад у передачі волосся та очей, а також подовженими пропорціями, властивими естетиці щодо пізнього періоду античного мистецтва. Наприклад, фігура Апоксиомена (навіть з урахуванням можливих неточностей пізнішої репліки) має надзвичайно маленьку голову, яка суперечить «канону Поліклета», занадто короткий торс, довгі ноги та порівняно тонкі руки. Подовжені пропорції, неспокійні силуети та натуралістичні деталі – властивості елліністичного мистецтва. У порівнянні з творами Лісіпа фігури, створені Поліклетом у період високої класики (середина V ст. до н. е..), здаються важкими, як її уславлений контрапост . Однак сам скульптор, за свідченням Павсанія, стверджував, що «в нього не було інших вчителів, крім природи та статуї „ Дорифора ” скульптора Поліклета » .

Проте З. Рейнах, як завжди, наперекір думкам інших, підкреслював строгість і навіть класичність стилю Лісіпа в порівнянні з естетизмом майстрів аттичної та неоатичної шкіл : «Мистецтво Лісіпа є хіба що доричною реакцією проти аттичної школи, занадто чуттєвою і нудотною» .

Б. Р. Віпер у своїй капітальній роботі «Мистецтво Стародавньої Греції» присвятив Лисиппу п'ять сторінок, зазначивши, що мистецтво цього майстра завершує художні тенденції, намічені у творчості Скопаса та Праксителя . У його творчості, «безсумнівно найрізноманітнішому» з усіх грецьких майстрів, «ці тенденції поєднуються, завершуються і посилюються. Йому однаково були підвладні і рух, і спокій, і драма, і лірика, і сила, і грація». І при цьому Лісіпп творив «з дивовижною легкістю. Згідно з легендою, він мав звичай після закінчення кожної статуї класти в скарбничку золоту монету, і після його смерті в скарбничці знайшли понад півтори тисячі монет. Але, перевершуючи всіх своїх попередників різноманітністю і свободою свого мистецтва, Лісипп, безсумнівно, поступався багатьом із них у глибині концепції, цілісності своїх художніх ідеалів. Його мистецтво було позбавлене тієї керівної внутрішньої ідеї, яка властива однаково як Фідію і Поліклету, так Скопасу і Праксителю» . Такою була епоха: кінець класики та початок кризового періоду розвитку античного мистецтва. Однак свого часу Лісіпп був прославлений більш ніж іншими майстрами. Пліній Старший приписував йому до півтори тисячі робіт, і «всі виконані з таким мистецтвом, що славу могло б принести будь-яке з них» . Але це число, як вважають багато дослідників, перебільшено і засноване, скоріше, на легенді про скарбничку з монетами, яку також згадує Пліній. За волею Александра Великого Лісіпп став «його єдиним скульптором-портретистом» .

Для істориків мистецтва не залишилася непоміченою особливість так званої «постановки фігури», властивої творчості Лісіпа: «Замість великих, різко окреслених площин Доріфора… Легкістю вирізняється постановка Апоксиомена. Його ноги розставлені дуже широко, він не спирається всією вагою тіла на одну ногу, як Доріфор, а легко балансує, ніби погойдуючись з однієї ноги на іншу і, здається, ось-ось змінить свою позу. Саме ця швидкоплинність, мінливість, яку ми відчуваємо в статуї Апоксиомена, це рухлива рівновага і становить головне завоювання Лісіпа». У статуї, додає Віппер, "майже немає головної точки зору", однієї з основних ознак скульптури періоду класики, вона вільно "рухається в просторі", і в цьому сенсі "Лісіпп може бути названий найбільш чистим "пластиком" з усіх майстрів грецької скульптури" . Залишається додати, що у більшості римських реплік цю особливість творчості Лисиппа було втрачено, і опорна нога Апоксиомена здається просто неправильно поставленої.

Скульптура «Ерота, що натягує цибулю», бронзовий оригінал якої, очевидно, був виготовлений Лісиппом для Феспій, також характерний множинністю точок зору, різною виразністю фасу та профілю. У тому контексті характерною є постать Кайроса (божества щасливого випадку), балансуючого на кулі. Одна з мармурових реплік "Ерота, що натягує лук" є в зборах Ермітажу в Санкт-Петербурзі . Вона вступила в музей в 1828 як подарунок від папи Пія IX .

На честь Лісіпа названо кратер на Меркурії .

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Чубова А. П., Конькова Г. И., Давыдова Л. И. Античные мастера. Скульпторы и живописцы. — Л.: Искусство, 1986. — С. 141
  2. Плиний Старший. Естествознание. Об искусстве. — М.: Ладомир, 1994. — С. 66 (XXXIV, 61). С. 333 (примечания Г. А. Тароняна)
  3. Павсаний. Описание Эллады: В 2-х т. — М.: Ладомир, 1994. — Т. 1. — I, 43:6 ; II, 9: 6-8; 20: 3; Т. 2. — VI, 5: 1; IX, 14: 5; 17: 2; 27: 3; 30: 1
  4. Страбон. География. — М.: Ладомир, 1994. — С. 256 (VI, 3:1)
  5. Haskell F., Penny N. Taste and the Antiquity. — New Haven-London, 1981. — S. 229
  6. The National Archaeological Museum of Naples. — Napoli: Electa, 1996. — P. 218
  7. Власов В. Г.[ru] Лисипп // Стили в искусстве. В 3-х т. — СПб.: Кольна. Т. 2. — Словарь имён, 1996. — С. 517
  8. Рейнак С. История искусств (Аполлон). — М.-Л., 1938. — С. 64
  9. Виппер Б. Р. Искусство Древней Греции. — М.: Наука, 1972. — С. 254
  10. Плиний Старший. Естествознание. Об искусстве. — М.: Ладомир, 1994. — С. 61 (XXXIV, 37), 328—333 (комментарий Г. А. Тароняна)
  11. Плиний Старший. Естествознание. Об искусстве. — С. 857 (комментарий Г. А. Тароняна)
  12. Виппер Б. Р. Искусство Древней Греции. — С. 254—255
  13. Greek and Roman Antiquities in the Hermitage. Leningrad: Aurora, 1975. — № 83. — Инв. № А 199

Література Редагувати

Лісіпп
у сестринських Вікіпроєктах
Файли у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lisipp dav gr Lysippos dav gr Lysippos Vidatnij davnogreckij skulptor drugoyi polovini IV st do n e chasu piznoyi klasiki ta pochatku periodu ellinizmu Rodom iz Sikionu PridvornijLissipdav gr LysipposRimska kopiya Erosa sho tyagne luk z Kapitolijskih muzeyiv u Rimi ItaliyaNarodivsya 390 do n e Sikion GreciyaPomer 300 do n e Sikion GreciyaGromadyanstvo SikionZhanr portretNapryamok skulptor arhitektorPokrovitel Aleksandr MakedonskijOsnovni roboti Kvadriga svyatogo MarkaApoksiomenAtlet z Fanoskulptor Aleksandra Makedonskogo Pracyuvav golovnim chinom u bronzi vidlivav svoyi tvori sam i buv nadzvichajno produktivnim Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Galereya 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiya RedaguvatiV istoriyi davnogreckogo mistectva pid im yam Lisipp vidomo chotiri skulptori z riznih misc Elladi ne rahuyuchi zhivopisciv i vazopisciv z takim zhe im yam Lisipp z Sikiona buv bratom Lisistrata batkom i vchitelem Boyeda Deppa ta Yevtikrata 1 Vin narodivsya blizko 390 roku do n e Pochinav yak karbuvalnik midnik i livarnik 2 Odin z jogo uchniv Hares z Lindosa stvoriv Kolossa Rodoskogo odne iz Semi chudes drevnogo svitu Tvorchist RedaguvatiPavsanij davnogreckij pismennik ta mandrivnik II stolittya n e v Opisi Elladi nazvav bagato tvoriv vikonanih Lisippom statuyi Gerakla i Zevsa v Sikioni bronzova skulptura Zevsa sho sidit v Argosi statuyi v Megarah skulpturna grupa Apollona i Gerakla sho boryutsya za liru na Gelikoni v Beotiyi bronzova statuya Erota u Fespiyah 3 Lisipp ye avtorom znamenitoyi skulpturi Apoksiomena Plinij nazvav bronzovu statuyu Apoksiomena golovnim tvorom Lisipa i bagatoh portretiv Aleksandra Makedonskogo Z jogo tvorchistyu pov yazuyut prototip Vidpochivayuchogo Germesa i original velicheznoyi statuyi Gerkulesa Farnezskogo piznishi povtorennya oboh tvoriv zberigayutsya v Nacionalnomu arheologichnomu muzeyi Neapolya Za povidomlennyam Strabona velika bronzova statuya Gerakla roboti Lisipa znahodilasya v Tarenti pivdenna Italiya na Akropoli Rimskij konsul Fabij Maksim pislya vzyattya mista u 209 r do n e vviz statuyu v Rim i vstanoviv yiyi na Kapitoliyi 4 Za inshimi danimi statuya Gerakla zalishilasya na misci a v 325 r n e bula perevezena imperatorom Kostyantinom u Vizantij z 330 r Konstantinopol Pereplavlena hrestonoscyami 1205 roku pid chas pograbuvannya Konstantinopolya Ranishe kopiya z marmuru bula zroblena skulptorom Glikonom dlya Term Karakali na Aventini v Rimi de vona i bula viyavlena v 1546 5 Nadzvichajno dinamichna statuya Borgezkogo borcya Luvr Parizh sho maye bezlich piznishih replik shodit do originalu shkoli Lisippa sho ne zberigsya Kinnu bronzovu statuetku sho zobrazhuye Aleksandra Makedonskogo sho b yetsya zi zboriv Nacionalnogo arheologichnogo muzeyu v Neapoli takozh pov yazuyut iz tvorchistyu Lisipa Vona bula znajdena pid chas rozkopok Gerkulanuma i jmovirno ye zmenshenim povtorennyam odniyeyi zi skulptur sho vhodili do grupi sho predstavlyaye geroyiv bitvi pri Graniku 334 r do zv e Cya grupa prikrashala Portik Oktaviyi u Rimi Statuetka z Neapolya zavzhdi mala veliku populyarnist i maye bezlich povtoren 6 Stil Lisipa vidpovidno do duhu epohi velikih makedonskih zavoyuvan virazhaye dinamiku kult sili ta vladi Bronzovi tvori skulptora sho ne zbereglisya zgidno z opisami vidilyalisya osoblivim naturalizmom detalej napriklad u peredachi volossya ta ochej a takozh podovzhenimi proporciyami vlastivimi estetici shodo piznogo periodu antichnogo mistectva Napriklad figura Apoksiomena navit z urahuvannyam mozhlivih netochnostej piznishoyi repliki maye nadzvichajno malenku golovu yaka superechit kanonu Polikleta zanadto korotkij tors dovgi nogi ta porivnyano tonki ruki Podovzheni proporciyi nespokijni silueti ta naturalistichni detali vlastivosti ellinistichnogo mistectva U porivnyanni z tvorami Lisipa figuri stvoreni Polikletom u period visokoyi klasiki seredina V st do n e zdayutsya vazhkimi yak yiyi uslavlenij kontrapost Odnak sam skulptor za svidchennyam Pavsaniya stverdzhuvav sho v nogo ne bulo inshih vchiteliv krim prirodi ta statuyi Dorifora skulptora Polikleta 7 Prote Z Rejnah yak zavzhdi naperekir dumkam inshih pidkreslyuvav strogist i navit klasichnist stilyu Lisipa v porivnyanni z estetizmom majstriv attichnoyi ta neoatichnoyi shkil Mistectvo Lisipa ye hiba sho dorichnoyu reakciyeyu proti attichnoyi shkoli zanadto chuttyevoyu i nudotnoyu 8 B R Viper u svoyij kapitalnij roboti Mistectvo Starodavnoyi Greciyi prisvyativ Lisippu p yat storinok zaznachivshi sho mistectvo cogo majstra zavershuye hudozhni tendenciyi namicheni u tvorchosti Skopasa ta Praksitelya U jogo tvorchosti bezsumnivno najriznomanitnishomu z usih greckih majstriv ci tendenciyi poyednuyutsya zavershuyutsya i posilyuyutsya Jomu odnakovo buli pidvladni i ruh i spokij i drama i lirika i sila i graciya I pri comu Lisipp tvoriv z divovizhnoyu legkistyu Zgidno z legendoyu vin mav zvichaj pislya zakinchennya kozhnoyi statuyi klasti v skarbnichku zolotu monetu i pislya jogo smerti v skarbnichci znajshli ponad pivtori tisyachi monet Ale perevershuyuchi vsih svoyih poperednikiv riznomanitnistyu i svobodoyu svogo mistectva Lisipp bezsumnivno postupavsya bagatom iz nih u glibini koncepciyi cilisnosti svoyih hudozhnih idealiv Jogo mistectvo bulo pozbavlene tiyeyi kerivnoyi vnutrishnoyi ideyi yaka vlastiva odnakovo yak Fidiyu i Polikletu tak Skopasu i Praksitelyu 9 Takoyu bula epoha kinec klasiki ta pochatok krizovogo periodu rozvitku antichnogo mistectva Odnak svogo chasu Lisipp buv proslavlenij bilsh nizh inshimi majstrami Plinij Starshij pripisuvav jomu do pivtori tisyachi robit i vsi vikonani z takim mistectvom sho slavu moglo b prinesti bud yake z nih 10 Ale ce chislo yak vvazhayut bagato doslidnikiv perebilsheno i zasnovane skorishe na legendi pro skarbnichku z monetami yaku takozh zgaduye Plinij Za voleyu Aleksandra Velikogo Lisipp stav jogo yedinim skulptorom portretistom 11 Dlya istorikiv mistectva ne zalishilasya nepomichenoyu osoblivist tak zvanoyi postanovki figuri vlastivoyi tvorchosti Lisipa Zamist velikih rizko okreslenih ploshin Dorifora Legkistyu viriznyayetsya postanovka Apoksiomena Jogo nogi rozstavleni duzhe shiroko vin ne spirayetsya vsiyeyu vagoyu tila na odnu nogu yak Dorifor a legko balansuye nibi pogojduyuchis z odniyeyi nogi na inshu i zdayetsya os os zminit svoyu pozu Same cya shvidkoplinnist minlivist yaku mi vidchuvayemo v statuyi Apoksiomena ce ruhliva rivnovaga i stanovit golovne zavoyuvannya Lisipa U statuyi dodaye Vipper majzhe nemaye golovnoyi tochki zoru odniyeyi z osnovnih oznak skulpturi periodu klasiki vona vilno ruhayetsya v prostori i v comu sensi Lisipp mozhe buti nazvanij najbilsh chistim plastikom z usih majstriv greckoyi skulpturi 12 Zalishayetsya dodati sho u bilshosti rimskih replik cyu osoblivist tvorchosti Lisippa bulo vtracheno i oporna noga Apoksiomena zdayetsya prosto nepravilno postavlenoyi Skulptura Erota sho natyaguye cibulyu bronzovij original yakoyi ochevidno buv vigotovlenij Lisippom dlya Fespij takozh harakternij mnozhinnistyu tochok zoru riznoyu viraznistyu fasu ta profilyu U tomu konteksti harakternoyu ye postat Kajrosa bozhestva shaslivogo vipadku balansuyuchogo na kuli Odna z marmurovih replik Erota sho natyaguye luk ye v zborah Ermitazhu v Sankt Peterburzi Vona vstupila v muzej v 1828 yak podarunok vid papi Piya IX 13 Na chest Lisipa nazvano krater na Merkuriyi Galereya Redaguvati nbsp Apoksiomen atlet sho ochishaye sebe strigelem pislya zmagan Rimske povtorennya I v n e davnogreckogo bronzovogo originalu Lisippa bl 320 r do n e Marmur Muzej Pio Klementino Vatikan nbsp Statuya Germes z Atalanta Atalandi II n e Marmur Nacionalnij arheologichnij muzej Afini nbsp Agij bl 337 r do n e Marmur Po bronzovomu originalu z Farsali sho ne zberigsya Arheologichnij muzej Delfi nbsp Gerkules Farnezkij Pochatok III st n e Za vtrachenim bronzovim originalom Lisipa Marmur Nacionalnij arheologichnij muzej Neapol nbsp Portret Aleksandra Makedonskogo tip Shvarcenberg Kopiya skulpturi Lisippa bl 330 r do n e Marmur Gliptoteka Myunhen nbsp Vidpochivayuchij Germes iz Villi Papirusiv u Pompeyah Skulptura shkoli Lisippa bronza Nacionalnij arheologichnij muzej Neapol nbsp Silen z nemovlyam Dionisom na rukah Z sadiv Sallyustiya v Rimi Rimska kopiya I II st n e z greckogo originalu kincya IV st do n e Marmur Luvr ParizhPrimitki Redaguvati Chubova A P Konkova G I Davydova L I Antichnye mastera Skulptory i zhivopiscy L Iskusstvo 1986 S 141 Plinij Starshij Estestvoznanie Ob iskusstve M Ladomir 1994 S 66 XXXIV 61 S 333 primechaniya G A Taronyana Pavsanij Opisanie Ellady V 2 h t M Ladomir 1994 T 1 I 43 6 II 9 6 8 20 3 T 2 VI 5 1 IX 14 5 17 2 27 3 30 1 Strabon Geografiya M Ladomir 1994 S 256 VI 3 1 Haskell F Penny N Taste and the Antiquity New Haven London 1981 S 229 The National Archaeological Museum of Naples Napoli Electa 1996 P 218 Vlasov V G ru Lisipp Stili v iskusstve V 3 h t SPb Kolna T 2 Slovar imyon 1996 S 517 Rejnak S Istoriya iskusstv Apollon M L 1938 S 64 Vipper B R Iskusstvo Drevnej Grecii M Nauka 1972 S 254 Plinij Starshij Estestvoznanie Ob iskusstve M Ladomir 1994 S 61 XXXIV 37 328 333 kommentarij G A Taronyana Plinij Starshij Estestvoznanie Ob iskusstve S 857 kommentarij G A Taronyana Vipper B R Iskusstvo Drevnej Grecii S 254 255 Greek and Roman Antiquities in the Hermitage Leningrad Aurora 1975 83 Inv A 199Literatura RedaguvatiLisippu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Fajli u Vikishovishi Valdgauer O F Lisipp Berlin 1923 Shukarev A N Lizipp Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lisipp amp oldid 38402979