www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поліклет із Аргоса Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть дода

Поліклет із Аргоса

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.

Поліклет (Поліклет Старший, Поліклет з Аргосу, Поліклет з Сікіону , греч. Πολύκλειτος ) - Давньогрецький скульптор і теоретик мистецтва, що працював в Аргосі у 2-й половині V століття до н. е. Найбільш відомі його статуї — « Доріфор » (списконосець) і « Діадумен » (юнак, що пов'язує переможну пов'язку), як і інші його твори, були виконані в бронзі, і до нашого часу дійшли тільки в мармурових повтореннях, що різняться в деталях. Його статуя, яку називають « Каноном » ( Κανών ), швидше за все втрачена або ніколи не існувала, а під цією назвою частіше мають на увазі теоретичний трактат, який також не зберігся, проте гіпотетично відтворюється за непрямими джерелами.

Поліклет із Аргоса
дав.-гр. Πολύκλειτος
Народився 490 до н. е.
Арґос, Аргос-Мікінес, Арголіда, Пелопоннес, Decentralized Administration of Peloponnese, Western Greece and the Ionian Islandsd, Греція
Помер 420 до н. е.
Діяльність скульптор
Відомі учні Аристид з Фівd
Знання мов давньогрецька
Magnum opus Дорифор, Діадумен, Дискофор, Antipatros statue at Olympiad, Cynisuss statue at Olympiad, Thersilochos statue at Olympiad і Hera with Graces and Horai statue at Argosd

Біографія та рід Редагувати

Біографічних відомостей про Поліклет є мало. Пліній Старший (XXXIV, 49) відносить вищий розквіт його творчості (акме) до 90-ї олімпіади (420 - 417 рр. до н. е.). Час його активності визначають по-різному (наприклад, близько 450-410 або близько 435 - 404 рр. до н. е.) , але зазвичай називають період 460 - 420 рр. до н. е.

Зразкові дати життя Поліклета намагаються вирахувати за діалогом Платона « Протагор » (328c), дія якого відбувається близько 432 до н. е. Протагор каже Сократу, що в добрих батьків можуть бути негідні сини, і навпаки, і наводить приклад: «ось і сини Поліклета, однолітки цього Парала і Ксантіппа, ніщо в порівнянні з батьком ...». Ксантіпп і Парал — два старші сини Перікла, які народилися між 460 і 450 роками. до н. е. і померли 429 року до н. е. під час мору. Відомо, що старший Ксантіпп був одружений. Отже, під час діалогу сини Перікла були у віці 30-20 років, як і сини Поліклета, тому можна припустити, що Поліклет Старший народився близько 480 року до н. е. та почав працювати близько 460 року до н. е.

У сигнатурах скульптора ім'я батька і місце походження не зустрічаються. Один Пліній вказує, що він був сікіонцем (уродженцем Сікіона ), інші називають його батьківщиною Аргос . Знайдена база втраченої статуї Піфокла його роботи , мабуть, підтверджує аргоське походження, тому що на ній зберігся напис: «Піфокл елеєць. [Полі] кліт зробив аргосець» . Пізніший скульптор Дедал, який вважається його родичем, був сікіонцем. Очевидно, якийсь зв'язок із Сікіоном у Поліклета був, деякі припускають, що Поліклет був уродженцем Сікіону, але переселився в Аргос .

Дедал із Сікіона (перша половина IV ст. до н. е.) був учнем і сином Патрокла[el] (зберігся напис «Зробив Дедал, син Патрокла, сикионец») . Скульптор школи Навкид[en] з Аргоса, який також створював статуї богів і спортсменів, був братом або племінником Поліклета , але скульпторів Навкідов було, зважаючи на все, два — Старший і Молодший: Навкід в одній знайденій сигнатурі називає себе «сином Патрокла» », в іншій «сином Мотона» - якщо Поліклет Старший був братом одного з цих Навкідів, то його батько або Патрокл, або Мотон .

Спроба реконструкції генеалогічного дерева:

  1. Мотон
    1. Поліклет Старший
    2. Навкід Старший
      1. Патрокл
        1. Навкід Молодший
        2. Дедал
        3. Поліклет Молодший (архітектор)

Його можливий родич Поліклет Молодший став архітектором (роботи: середина або 2-я стать. IV ст. до н. е. ). Згадується й інший Поліклет Молодший, який став скульптором - родич, можливо, племінник свого великого тезки (або одна персона з архітектором); Павсаний до того ж говорить про нього, що він учень Навкіда (VI, 6, 2). У письмових джерелах роботи Поліклета Старшого та скульптора Поліклета Молодшого іноді немає можливості розділити, хоча зазвичай орієнтуються на те, що Молодший працював у мармурі, а Старший у бронзі і намагаються орієнтуватися на різні десятиліття (див. нижче). Скульптури 1-ї пол. IV століття до н. е. очевидно належать вже таки Молодшому .

Називають і третього скульптора Поліклета, який відомий за сигнатурою з Каміру ( Родосом ) середини III століття до н. е.. та статуї з Фів. Таким чином, у художній династії, до якої належав Поліклет Старший, фігурують такі імена: Поліклет, Навкід, Патрокл, Дедал. Дехто вважає, що Поліклет був один (так думав, наприклад, Пліній і, мабуть, всі інші джерела, крім Павсанія), і Навкід теж був один .

Творчість Редагувати

Вчителем його був Агелад (Гагелад) - за свідченням одного Плінія Старшого, а сучасні вчені вважають, що Поліклет за датами не міг бути його учнем .

Хронологія його творчості відновлюється за письмовими джерелами, що збереглися написами (сигнатурами - підписами на базах втрачених оригіналів), а також завдяки пізнім реплікам, які доводиться датувати за стильовими ознаками . Поліклет любив зображати атлетів у стані спокою, спеціалізувався на зображенні ідеальних постатей переможців в олімпійських змаганнях, героїв та богів .

Як пише Пліній Старший, Поліклет першим додумався надавати фігурам таку постановку, щоб вони спиралися на нижню частину лише однієї ноги  : «Особливість його в тому, що він почав створювати статуї, що спираються на одну ногу».

Він умів показувати тіло в стані рівноваги — людська постать у спокої чи повільному кроці здається природною завдяки тому, що горизонтальні осі не є паралельними. Майстрів його епохи займала проблема внутрішньої архітектури людського тіла, і Поліклет вирішив це завдання , відкривши контрапост .

Пліній повідомляє, що Поліклет використовував ділову бронзу, а Мирон - егінську, хоча вони були учнями одного і того ж майстра , а про його вміння поводитися з металом він пише  : «Вважають, що він довів це мистецтво до вершини і що торевтику Фідій відкрив, а він довів до досконалості».

"Канон" Поліклета Редагувати

Теоретичний твір «Канон» (Κανών), який, згідно з античними авторами, був написаний скульптором Поліклетом з Аргосу, вважається втраченим . Більше того, в античних літературних текстах трактат Поліклета не згадується під такою назвою. Проте, вважається, що у подібному творі Поліклет сформулював канон ідеальних пропорцій чоловічої постаті та виклав власне розуміння гармонії та принципів симетрії. За твердженням римлянина Вітрувія під словом «симетрія» давні греки розуміли «просту пропорційність», чи метричну норму, на відміну евритмії ( дав.-гр. ευρυθµια - стрункість, стійкість, злагодженість). Вітрувій під час написання власного трактату «Десять книг про архітектуру» (13 р. е.) замінив грецьке слово «symmetria» (пропорційність) латинським ( лат. pro-portio - "співвідношення" . Відомо також, що у IV ст. до зв. е. теорію пропорцій розробляли багато скульпторів, у тому числі Евфранор (Євфранор) з Істма (Вітрувій, Кн. 7, Вступ, 14; Пліній XXXIV, 77; XXXV, 128).

Лікар Гален повідомляє про цей трактат  : « Хрісіпп вважає, що краса полягає в пропорційності не елементів, а частин, тобто одного пальця з іншим, всіх їх - з п'ястком і зап'ястям, їх - з передпліччям, передпліччя - з плечем, і всіх — з усім, як написано в Каноні Поліклета. Повідомивши нам у цьому творі всі пропорційності тіла, Поліклет справою підтвердив це співвідношення, створивши статую за цим правилом і назвавши, як відомо, і саму цю статую, як і твір, Каноном» .

Зримим втіленням цього канону називали якусь створену ним статую. Згідно з загальноприйнятою думкою, заснованою на тлумаченні класичних авторів , мав на увазі найзнаменитіший твір Поліклета — Доріфор, який іноді називали «Канон Поліклета», припускаючи, що Поліклет виконав статую для того, щоб інші користувалися нею як зразком. Так, великий скульптор Лісіпп стверджував, що його вчителем був «Дорифор» Поліклета .

«Поліклет (…) створив і той твір, який художники називають Каноном, засвоюючи з нього основи мистецтва, немов із якогось правила, і вважають, що лише він один у творі мистецтва втілив саме мистецтво» (Пліній Старший, XIX.55) .

Таким чином, єдиним зримим свідченням існування «канону Поліклета» є створена ним статуя. Давньоримський письменник Пліній Старший повідомляє, що «Поліклет із Сікіона, учень Гагелада, створив Діадумена зніженим юнаком... і Доріфора мужнім хлопчиком. Він створив і той твір, який художники називають Каноном, засвоюючи з нього основи мистецтва, немов із якогось правила, і вважають, що лише він один у творі мистецтва втілив саме мистецтво» . При цьому неясно: «Дорифор» і «Канон» це те саме чи це різні твори, а також у якому сенсі вжито слово «канон»: як загальне правило мистецтва або як конкретний теоретичний твір.

Пліній назвав статуї Поліклета «виглядаючи квадратними» ( лат. signa quadrata, в іншому перекладі "широких пропорцій"). Вважають, що так Пліній переклав грецьке слово (τετραγωνος), вказуючи на те, що греки всі архаїчні куроси називали «тетрагональними» (чотирикутними). При цьому Пліній посилався на енциклопедиста Марка Теренція Варрона і припускав, що цим словом також позначали ідеальні пропорції представлення скульпторів аргоської школи. Фігури подібних статуй справді виглядають широкоплечими. Але про ці пропорції ми можемо судити лише з римським реплікам знаменитої скульптури чи з приблизних копій майстрів неоаттичної школи . Пізніше пропорції чоловічих постатей, наприклад у творах Праксителя або Лисиппа, значно змінилися, вони стали більш витонченими, що властиво пізній, епохи еллінізму античного мистецтва.

Існує й альтернативна версія. "Квадратним" (або "квадратурою") греки називали гармонійне співвідношення чотирьох частин кінцівок фігури людини в русі: рука опущена вниз - рука, піднята вгору; нога, зігнута в коліні, — нога випрямлена. Таким чином, ймовірно, встановлювався зв'язок заходів довжини та характеру руху. Можливо, йдеться про класичний хіазм . Тому припускають, що канон Поліклета та його «квадратні фігури» ставляться не до симетрії, а саме до евритмії, тобто пов'язують пропорції з пластичним рухом фігури, що в даному випадку виникає від контрапоста — прийому постановки статуї з перенесенням тяжкості тіла на одну ногу .

Основою пропорційного канону Поліклета, втіленого у статуї Дорифора, є ставлення розміру голови до зростання всієї фігури (1:8). Усі основні анатомічні точки визначено послідовним розподілом зростання фігури на дві, чотири та вісім частин. Проте окремі членування тіла у русі, згідно з тлумаченням Платона, визначаються класичною античною завданням: побудовою великого квадрата на діагоналі малого квадрата (ще одна версія інтерпретації терміну «квадратні фігури»). Сторона малого квадрата є мірою верхньої частини фігури (голова, шия та торс до здухвинної кістки таза), а діагональ великого квадрата визначає розмір нижньої частини (тазовий пояс та ноги). Таким чином, відносини цих частин є ірраціональним числом. В результаті встановлюється зв'язок кратних відносин (2: 4: 8) та ірраціонального ряду чисел, пов'язаних із пластикою фігури. Кратні відносини визначаються «симетрією» (в античному розумінні), а ірраціональні – евритмією.

Таке завдання, вперше сформульоване піфагорійцями, у наступні століття послужило основою для докладних обчислень пропорцій за правилом « золотого перерізу » . Через сторіччя закінчений вигляд цієї теорії надав видатний французький архітектор і теоретик XX століття Ле Корбюзьє у власному трактаті « Модулор ». Архітектор-модерніст, виходячи з античної ідеї парних заходів, запропонував використовувати дві шкали ірраціональних величин, що гармонійно зростають, у пропорції «золотого перерізу» .

Слава Редагувати

Поліклет, Фідій та Мирон складають трійку головних скульпторів класичного періоду грецької скульптури .

Поліклет користувався надзвичайною славою в античності, наприклад, у колі Сократа найвищими художниками вважалися: у скульптурі — Поліклет, у живописі — Зевксид , а Платон, бажаючи похвалити майстерність лікаря Гіппократа, порівнює його з Поліклетом та Фідієм . Цицерон, говорячи про ідеальне, пише, що зображення Зевса Олімпійського Фідія або статуя Дорифора Поліклета все-таки не відлякує решту від заняття скульптурою («Оратор», 5). Аристостель називає Фідія та Поліклета бездоганно точними у своєму мистецтві .

Тим не менш, його ставили на друге місце за Фідієм: наприклад, Страбон пише «…[хрісоелефантинні] статуї роботи Поліклета, в сенсі мистецтва виконання найпрекрасніші з усіх на світі, але за цінністю і величиною поступаються Фідієвим» . Античні історики вважали, що він усіх перевершував ретельністю оздоблення та красою своїх робіт; але їм не вистачало величі: «надавши людському тілу особливу красу, він недостатньо висловлював традиційне уявлення про природу богів» . Варрон говорив, що "вони квадратні і майже за одним зразком" (мабуть, "квадратний" - був особливий термін у мистецтві, точне значення якого невідомо) .

Висловлювання Редагувати

Пізній римський автор Клавдій Еліан наводить історичний анекдот про Поліклет, який є ілюстрацією тези про дурість натовпу  :

Поліклет створив дві статуї, що зображували те саме; одну на смак натовпу, іншу за законами мистецтва. Першу для натовпу він створював так: за бажанням кожного, хто до нього приходив, Поліклет слухняно робив зміни і поправки. Нарешті він виставив обидві статуї. Одна викликала загальне схвалення, інша осміяна. Тоді Поліклет сказав: «Статую, яку ви лаєте, ви робили, а ту, якою захоплюєтеся, — я».

Інший анекдот, що їм наводиться: «Гіпонік, син Каллія, вирішив на честь рідного міста спорудити статую. Хтось подав йому пораду доручити роботу Поліклетові. Гіппонік на це сказав, що не хоче приношення, яке принесе славу не тому, хто його дарував, а тому, хто створив, тому що всі, звичайно, будуть захоплюватися мистецтвом Поліклета, а не його щедрістю » (також наводиться у Флегонта із Трал ).

Давньогрецький інженер Філон Візантійський наводить його висловлювання про те, що успіх залежить від багатьох числових співвідношень, причому дрібниця має вирішальне значення . Плутарх у « Застільних бесідах » згадує його висловлювання, що найважча робота — це останнє оздоблення статуї нігтем . В іншому місці, вже в « Мораліях », Плутарх повторює той самий вислів так: «Поліклет саме це і мав на увазі, коли сказав, що завдання найважче для тих, хто вже досяг тієї стадії, коли треба вже користуватися нігтем пальця». Це згодом породило крилатий латинський вислів Ad unguem — До нігтя (упот. у знач. з найбільшою ретельністю (точністю)). Передбачається, що тут йдеться про ліплення в глині, але, можливо, йдеться про перевірку якості швів у мармурі шляхом проведення по них нігтями .

Школа Поліклету Редагувати

Поліклет був головою скульптурної школи Аргосі. Він є першим в історії скульптором, про якого відомо, що він мав школу продовжувачів .

Школа Поліклета проіснувала щонайменше три покоління, але, схоже, найактивніша наприкінці IV— початку III століття до нашої ери. Пліній і Павсаній назвали імена приблизно двадцяти скульпторів Поліклетівської школи, визначаючи їхню манеру їхньою прихильністю до його принципів рівноваги.

Пліній Старший пише (XIX.50): «Учнями Поліклета були Аргій, Асоподор, Алексід, Арістид, Фрінон, Дінон, Афінодор, Демея з Клітора». Особи цих скульпторів викликають питання, можливо, у Плінія допущені помилки в орфографії та ідентифікації . Серед його учнів — скульптор з бронзи Арістид Старший із Фів . Найзначнішим його учнів є Навкид з Аргоса (родич, див. вище) , до неї належали інші члени його сім'ї (див. відповідний розділ). Інші учні - Канах, Патрокл, Диномен.

Список робіт Редагувати

Всі скульптури його роботи (зазвичай бронзові) були втрачені і відомі за мармуровими давньоримськими копіями, що збереглися . Атрибуція їх провадиться за письмовими джерелами або іншими способами. Деякі статуї за допомогою аналізу стилістики належать до школи Поліклета. За письмовими джерелами часто важко визначити, йдеться про роботи Поліклета Старшого чи Молодшого. Молодшому зазвичай приписують мармурові статуї, оскільки від Старшого немає жодного твердо засвідченого мармурового твору, а також ті, що були створені після 420 р. до н. е., оскільки незрозуміло, чи працював Старший після цієї дати. Скульптури 1-ї пол. IV століття належать вже все-таки Молодшому.

Були випадки, коли статую відносили до руки Молодшого, оскільки було знайдено базу з написом IV століття (тобто епохи молодшого покоління), проте пізніше з'являлися дані у тому, яку саме олімпіаду переміг зображений атлет у V столітті, це означало, що скульптура все таки була створена Старшим, а напис просто оновлювали .

Ілл. Назва Дата

оригіналу

 Примітка
Амазонка Скьярра бл. 435 р. до н. е. Автором однієї з цих статуй Пораненої амазонки, створеної для конкурсу в Ефесі, за письмовими джерелами є Поліклет, який став переможцем змагання. Це останній період його творчості.

Автором іншої є Сосікл (римський копіїст II століття), проте достовірно невідомо якій саме з двох, хоча одну з них прийнято пов'язувати саме з його ім'ям.

Згідно з сучасним дослідженням, Амазонка Сосікла - робота Поліклета, а Амазонка Ск'ярра - робота Кресилая .

Амазонка Сосікла
Апоксіомен

(Атлет, що очищає тіло стригілем, зіскаблює з себе, відчищається)

 (втрачено) Згадується лише в Плінія (34, XIX.55).

Точних копій, що ідентифікуються, немає. Існує версія, що «Атлет Вестмекотта» - це Апоксиомен, а не Кініск. Також існує припущення, що Апоксиомен Праксителя - це інший, не лісипповський, тип Апоксиомена, який представлений, наприклад, бронзовою копією елліністичного періоду - "Атлет з Ефесу" (Відень, Музей Ефесу) - на іл.

Гера Фарнезе V століття до н. е.


Римська копія I ст. до н. е.: Неаполітанський Археологічний музей

Існує припущення, що голова є копією з поліклітівської Гери.

Геракл бл. 440 р. «Геркулес, що у Римі» згадано у Плінія (34, XIX.56). Можливо, якщо вірити Цицерону, Поліклет мав кілька «Гераклів» з різними атрибутами.

Відомий за багатьма копіями, що збереглися.

Гермес бл. 450 р. до н. е.
 Згідно з Плінією (XXXIV, 56), «Меркурій» перебував у Лісімахії.

Належить до раннього періоду творчості — до «Кініска» та «Дорифора».

Збереглися достатуї, яку приписують Поліклету.

Діадумен

( Юнак, який увінчує себе переможною пов'язкою)

між 435 і 420 рр. до н. е. Належить до пізнього періоду творчості майстра. Статуя дійшла у невеликій кількості повторень.
Діомед Атрибутується Поліклету з урахуванням стилістичного аналізу; на думку інших учених, хоча статуя створена під впливом «Дорифора», її автор був навіть представником школи Поліклета; є версія, що її автор — Кресилай. Відповідно до сучасного дослідження — школа Поліклета.
Дискофор

(Юнак, що тримає диск, Атлет з диском)

між 460 і 450 рр. до н. е.


Відомо, що існувала статуя «Дискофора» роботи Навкіда з Аргоса, можливо, копії, що збереглися, зроблені саме з неї.


Статую, відому за копіями, проте традиційно атрибутують Поліклету. Якщо так, то це найраніше з його творів, судячи з манери — воно виконане ще в строгому стилі, але із зачатками майбутньої Поліклетівської манери. Цей твір Поліклета у джерелах не згадується, і його не вдається співвіднести з жодним із згаданих атлетів його роботи. Єдина з статуй Поліклета, що збереглися, яка спирається на обидві ноги цілком.

Дорифор

(Списоносець)

між 450 і 440 рр. до н. е.


Статуя вважається взірцем зрілої творчості Поліклета. Статуя була вкрай популярна, до наших днів дійшло близько 60 повторень.
Кініск

(«Атлет Вестмакотта», «Ефеб Вестмакотта», «Вестмакоттський ефеб»)

бл. 450 м. до н. е.
Римська копія з якоїсь статуї роботи Поліклета отримала назву «Атлет Вестмекотта» (Британський музей, Лондон). Цей тип молодого атлета зберігся у численних копіях.

Саме його ідентифікують як «Кініска» Поліклета і за стилем датують бл. 450 р. до н. е.

Існує, однак, версія, що юнак тримав у правій руці скребницю, і тому його треба вважати Очищуючим (Апоксиоменом).

Пан бл. 420 р. до н. е. Вказують, що Пан — пастуське божество з козлячими ногами, вперше було представлено у людській подобі саме у творчості Поліклета.
Юний атлет V в. до н. е. Статуя виконано у манері школи Поліклета, але навряд належить йому самому.

Римська копія, що отримала назву "Idolino[en]" з грецької бронзової статуї кола Поліклета — Музей Уффіці, Флоренція.

Примітки Редагувати

  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  2. Παυσανίας 6.2.6 // Опис Еллади
    d:Track:Q3825645d:Track:Q192931
  3. Παυσανίας 6.4.11 // Опис Еллади
    d:Track:Q3825645d:Track:Q192931
  4. Παυσανίας 6.13.6 // Опис Еллади
    d:Track:Q3825645d:Track:Q192931
  5. Παυσανίας 6.6.2 // Опис Еллади
    d:Track:Q3825645d:Track:Q192931
  6. О том, что Поликлет — из Сикиона, сообщает только Пліній Старший. По всем остальным, многочисленным сообщениям, Поликлет был из Аргоса (Сикион и Аргос — города в Арголиде).
  7. ↑ Пліній Старший. Естественная история. XXXIV
  8. Павсаний. Описание Эллады. VI, 7, 8
  9. Павсаний. Описание Эллады. VI, 2
  10. ↑ Giandomenico Spinola. Il Museo Pio Clementino. — Roma, 2004. — Т. 3. Città del Vaticano. — P. 62—64. — (Guide cataloghi Musei Vaticani, 5)
  11. Виппер Б. Р. Искусство Древней Греции / АН СССР. Ин-т истории искусств М-ва культуры СССР. — М. : Наука, 1972. — С. 184—185.
  12. ↑ Плиний. Естественная история. XXXIV, 56
  13. Вальдгауер О. Ф. Лисипп. — Берлин : Гржебин, 1923. — 47 с.
  14. Лосев А. Ф.. История античной эстетики. М.: Искусство. Т. 1. Ранняя классика. 1963
  15. Витрувий. Десять книг об архитектуре. — М.: КомКнига, 2005. — С. 12 (кн. I, гл. II, 1-9)
  16. Гален. О мнениях Гиппократа и Платона, 5.
  17. Гален, Клавдий. О назначении частей человеческого тела. — М.: Медицина, 1971
  18. ↑ Jens M.Daehner, KennethLapatin, AmbraSpinelli (17 листопада 2017). Artistry in Bronze: The Greeks and Their Legacy (XIXth International Congress on Ancient Bronzes) (англ.). Artistry in Bronze. оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020. 
  19. Цицерон, «Брут», 296
  20. Плиний Старший. Естествознание. Об искусстве. — М.: Ладомир, 1994. С. 65 (XXXIV, 55—56)
  21. Плиний Старший. Естествознание. Об искусстве. — М.: Ладомир, 1994. С. 314 (примечания Г. А. Тароняна)
  22. Pauly’s Real-Encyclopädie der Klassischen Altertumswissenschaft. — W. Kroll. — Bd. XXI. I. 1951. — Ss. 271—439
  23. Власов В. Г.. «Квадратные фигуры» // Власов В. Г. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 10 т. — СПб.: Азбука-Классика. — Т. IV, 2006. — С. 402—404
  24. Ле Корбюзье. Модулор: Mod-1. Mod-2. — М. : Стройиздат, 1976
  25. ↑ История греческой литературы, 1946. оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  26. ЭПОХА ЭЛЛИНИЗМА (рос.). simposium.ru. оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  27. О Фукидиде. С приложением второго письма к Аммею (рос.). simposium.ru. оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  28. Ксенофонт, Воспоминания I, 4, 3
  29. Часть Первая. Гиппократ | Симпосий Συμπόσιον (рос.). simposium.ru. оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  30. Аристотель. Никомахова этика. 6, 1141 а
  31. Страбон. География. оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  32. ↑ Клавдий Элиан. Пестрые рассказы. Книга XIV. ancientrome.ru. оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  33. ГРЕЧЕСКАЯ ПОВЕСТВОВАТЕЛЬНАЯ ПРОЗА (рос.). simposium.ru. оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  34. Филоново повествование о белопойике | Симпосий Συμπόσιον (рос.). simposium.ru. оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  35. КНИГА ВТОРАЯ | Симпосий Συμπόσιον (рос.). simposium.ru. оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  36. Как осознать свои успехи в добродетели | Симпосий Συμπόσιον (англ.). simposium.ru. оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 26 січня 2020. 
  37. Polykleitos (Greek, active 460 - 415 B.C.) (Getty Museum) (англ.). The J. Paul Getty in Los Angeles. оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020. 
  38. Плиний Старший. Естественная история. Кн. VII, гл. 38. ancientrome.ru. оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  39. Скульптура | Симпосий Συμπόσιον (рос.). simposium.ru. оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  40. Anthony Hughes, Erich Ranfft. Sculpture and Its Reproductions. — Reaktion Books, 1997. — 222 с. — ISBN 978-1-86189-002-3.
  41. Павсаний. Описание Эллады. Книга II. Гл. 24. ancientrome.ru. оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 26 січня 2020. 
  42. Голова амазонки. Санкт- Петербург, Державний Ермітаж. ancientrome.ru.  Проігноровано невідомий параметр |20210614060912/http://ancientrome.ru/art/artwork/img.htm?id= (довідка)
  43. Апоксиомен. Рим, Ватиканские музеи, Музей Пия—Климента, Кабинет Апоксиомена, 42. ancientrome.ru (рос.). Процитовано 25 грудня 2022. 
  44. 4775 Голова Пана. Відень, Музей історії мистецтв. ancientrome.ru.  Проігноровано невідомий параметр |/20130412031052/http://ancientrome.ru/art/artwork/img.htm?id= (довідка)

Бібліографія Редагувати

  • Недович Д. Поліклет. - М.; Л., 1939
  • Пашковська Є. М. Естетика піфагорійців та канон Поліклета // Давнє Причорномор'я (читання пам'яті професора Петра Йосиповича Каришковського): Тези доповідей конференції (9-11 березня 1989). Одеса, 1989
  • Соколов Г. І. Мирон та Поліклет. - М., 1961
  • Herbert Beck, Peter C. Bol, Maraike Bückling (Hrsg. ): Polyklet. Der Bildhauer der griechischen Klassik. Ausstellung im Liebieghaus-Museum Alter Plastik Frankfurt am Main . Zabern, Mainz 1990, ISBN 3-8053-1175-3
  • Herbert Beck, Peter C. Bol (Hrsg. ): Polykletforschungen . Schriften des Liebieghauses. Gebr. Mann, Berlin 1993, ISBN 3-7861-1694-6 .
  • Ernst Berger: Polykleitos (I) . В: Rainer Vollkommer (Hrsg. ): Künstlerlexikon der Antike. Band 2: LZ. Addendum AK. Saur, Munchen / Leipzig 2004, ISBN 3-598-11414-1, S. 276-287.
  • Hafner, G. Polyklet, Doryphoros. Revision eines Kunsturteils. Frankfurt: Fischer Taschenbuch. 1997
  • Detlev Kreikenbom: Bildwerke nach Polyklet. Kopienkritische Untersuchungen zu den mannlichen statuarischen Typen nach polykletischen Vorbildern. «Diskophoros», Hermes, Doryphoros, Herakles, Diadumenos . Gebr. Mann, Berlin 1990
  • Gregory Vincent Leftwich. Давні поняття Body and Canon of Polykleitos. University Microfilms International, 1987
  • Warren G. Moon, Barbara Hughes Fowler. Polykleitos, Doryphoros, і Tradition. Univ of Wisconsin Press, 1995
  • R. Tobin. The Canon of Polykleitos. AJA, 79, № 4, 1975, pp. 307-321
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Poliklet Poliklet Starshij Poliklet z Argosu Poliklet z Sikionu 6 grech Polykleitos Davnogreckij skulptor i teoretik mistectva sho pracyuvav v Argosi u 2 j polovini V stolittya do n e Najbilsh vidomi jogo statuyi Dorifor spiskonosec i Diadumen yunak sho pov yazuye peremozhnu pov yazku yak i inshi jogo tvori buli vikonani v bronzi i do nashogo chasu dijshli tilki v marmurovih povtorennyah sho riznyatsya v detalyah Jogo statuya yaku nazivayut Kanonom Kanwn shvidshe za vse vtrachena abo nikoli ne isnuvala a pid ciyeyu nazvoyu chastishe mayut na uvazi teoretichnij traktat yakij takozh ne zberigsya prote gipotetichno vidtvoryuyetsya za nepryamimi dzherelami Poliklet iz Argosadav gr PolykleitosNarodivsya 490 do n e Argos Argos Mikines Argolida Peloponnes Decentralized Administration of Peloponnese Western Greece and the Ionian Islandsd GreciyaPomer 420 do n e Diyalnist skulptorVidomi uchni Aristid z FivdZnannya mov davnogrecka 1 Magnum opus Dorifor Diadumen Diskofor Antipatros statue at Olympiad 2 Cynisuss statue at Olympiad 3 Thersilochos statue at Olympiad 4 i Hera with Graces and Horai statue at Argosd 5 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya ta rid 2 Tvorchist 2 1 Kanon Polikleta 2 2 Slava 2 3 Vislovlyuvannya 2 4 Shkola Polikletu 3 Spisok robit 4 Primitki 5 BibliografiyaBiografiya ta rid RedaguvatiBiografichnih vidomostej pro Poliklet ye malo Plinij Starshij XXXIV 49 vidnosit vishij rozkvit jogo tvorchosti akme do 90 yi olimpiadi 420 417 rr do n e Chas jogo aktivnosti viznachayut po riznomu napriklad blizko 450 410 abo blizko 435 404 rr do n e ale zazvichaj nazivayut period 460 420 rr do n e 7 Zrazkovi dati zhittya Polikleta namagayutsya virahuvati za dialogom Platona Protagor 328c diya yakogo vidbuvayetsya blizko 432 do n e Protagor kazhe Sokratu sho v dobrih batkiv mozhut buti negidni sini i navpaki i navodit priklad os i sini Polikleta odnolitki cogo Parala i Ksantippa nisho v porivnyanni z batkom Ksantipp i Paral dva starshi sini Perikla yaki narodilisya mizh 460 i 450 rokami do n e i pomerli 429 roku do n e pid chas moru Vidomo sho starshij Ksantipp buv odruzhenij Otzhe pid chas dialogu sini Perikla buli u vici 30 20 rokiv yak i sini Polikleta tomu mozhna pripustiti sho Poliklet Starshij narodivsya blizko 480 roku do n e ta pochav pracyuvati blizko 460 roku do n e 7 U signaturah skulptora im ya batka i misce pohodzhennya ne zustrichayutsya Odin Plinij vkazuye sho vin buv sikioncem urodzhencem Sikiona inshi nazivayut jogo batkivshinoyu Argos Znajdena baza vtrachenoyi statuyi Pifokla jogo roboti 8 mabut pidtverdzhuye argoske pohodzhennya tomu sho na nij zberigsya napis Pifokl eleyec Poli klit zrobiv argosec 7 Piznishij skulptor Dedal yakij vvazhayetsya jogo rodichem buv sikioncem Ochevidno yakijs zv yazok iz Sikionom u Polikleta buv deyaki pripuskayut sho Poliklet buv urodzhencem Sikionu ale pereselivsya v Argos 7 Dedal iz Sikiona persha polovina IV st do n e buv uchnem i sinom Patrokla el 9 zberigsya napis Zrobiv Dedal sin Patrokla sikionec 7 Skulptor shkoli Navkid en z Argosa yakij takozh stvoryuvav statuyi bogiv i sportsmeniv buv bratom abo pleminnikom Polikleta 10 ale skulptoriv Navkidov bulo zvazhayuchi na vse dva Starshij i Molodshij Navkid v odnij znajdenij signaturi nazivaye sebe sinom Patrokla v inshij sinom Motona yaksho Poliklet Starshij buv bratom odnogo z cih Navkidiv to jogo batko abo Patrokl abo Moton 7 Sproba rekonstrukciyi genealogichnogo dereva Moton Poliklet Starshij Navkid Starshij Patrokl Navkid Molodshij Dedal Poliklet Molodshij arhitektor Jogo mozhlivij rodich Poliklet Molodshij stav arhitektorom roboti seredina abo 2 ya stat IV st do n e Zgaduyetsya j inshij Poliklet Molodshij yakij stav skulptorom rodich mozhlivo pleminnik svogo velikogo tezki abo odna persona z arhitektorom Pavsanij do togo zh govorit pro nogo sho vin uchen Navkida VI 6 2 U pismovih dzherelah roboti Polikleta Starshogo ta skulptora Polikleta Molodshogo inodi nemaye mozhlivosti rozdiliti hocha zazvichaj oriyentuyutsya na te sho Molodshij pracyuvav u marmuri a Starshij u bronzi i namagayutsya oriyentuvatisya na rizni desyatilittya div nizhche Skulpturi 1 yi pol IV stolittya do n e ochevidno nalezhat vzhe taki Molodshomu 7 Nazivayut i tretogo skulptora Polikleta yakij vidomij za signaturoyu z Kamiru Rodosom seredini III stolittya do n e ta statuyi z Fiv Takim chinom u hudozhnij dinastiyi do yakoyi nalezhav Poliklet Starshij figuruyut taki imena Poliklet Navkid Patrokl Dedal Dehto vvazhaye sho Poliklet buv odin tak dumav napriklad Plinij i mabut vsi inshi dzherela krim Pavsaniya i Navkid tezh buv odin 7 Tvorchist RedaguvatiVchitelem jogo buv Agelad Gagelad za svidchennyam odnogo Pliniya Starshogo a suchasni vcheni vvazhayut sho Poliklet za datami ne mig buti jogo uchnem 7 Hronologiya jogo tvorchosti vidnovlyuyetsya za pismovimi dzherelami sho zbereglisya napisami signaturami pidpisami na bazah vtrachenih originaliv a takozh zavdyaki piznim replikam yaki dovoditsya datuvati za stilovimi oznakami 7 Poliklet lyubiv zobrazhati atletiv u stani spokoyu specializuvavsya na zobrazhenni idealnih postatej peremozhciv v olimpijskih zmagannyah geroyiv ta bogiv 11 Yak pishe Plinij Starshij Poliklet pershim dodumavsya nadavati figuram taku postanovku shob voni spiralisya na nizhnyu chastinu lishe odniyeyi nogi 12 Osoblivist jogo v tomu sho vin pochav stvoryuvati statuyi sho spirayutsya na odnu nogu Vin umiv pokazuvati tilo v stani rivnovagi lyudska postat u spokoyi chi povilnomu kroci zdayetsya prirodnoyu zavdyaki tomu sho gorizontalni osi ne ye paralelnimi Majstriv jogo epohi zajmala problema vnutrishnoyi arhitekturi lyudskogo tila i Poliklet virishiv ce zavdannya 13 vidkrivshi kontrapost Plinij povidomlyaye sho Poliklet vikoristovuvav dilovu bronzu a Miron eginsku hocha voni buli uchnyami odnogo i togo zh majstra 7 a pro jogo vminnya povoditisya z metalom vin pishe 12 Vvazhayut sho vin doviv ce mistectvo do vershini i sho torevtiku Fidij vidkriv a vin doviv do doskonalosti Kanon Polikleta Redaguvati Teoretichnij tvir Kanon Kanwn yakij zgidno z antichnimi avtorami buv napisanij skulptorom Polikletom z Argosu vvazhayetsya vtrachenim 14 Bilshe togo v antichnih literaturnih tekstah traktat Polikleta ne zgaduyetsya pid takoyu nazvoyu Prote vvazhayetsya sho u podibnomu tvori Poliklet sformulyuvav kanon idealnih proporcij cholovichoyi postati ta viklav vlasne rozuminnya garmoniyi ta principiv simetriyi Za tverdzhennyam rimlyanina Vitruviya pid slovom simetriya davni greki rozumili prostu proporcijnist chi metrichnu normu na vidminu evritmiyi dav gr eyry8µia strunkist stijkist zlagodzhenist Vitruvij pid chas napisannya vlasnogo traktatu Desyat knig pro arhitekturu 13 r e zaminiv grecke slovo symmetria proporcijnist latinskim lat pro portio spivvidnoshennya 15 Vidomo takozh sho u IV st do zv e teoriyu proporcij rozroblyali bagato skulptoriv u tomu chisli Evfranor Yevfranor z Istma Vitruvij Kn 7 Vstup 14 Plinij XXXIV 77 XXXV 128 Likar Galen povidomlyaye pro cej traktat 16 Hrisipp vvazhaye sho krasa polyagaye v proporcijnosti ne elementiv a chastin tobto odnogo palcya z inshim vsih yih z p yastkom i zap yastyam yih z peredplichchyam peredplichchya z plechem i vsih z usim yak napisano v Kanoni Polikleta Povidomivshi nam u comu tvori vsi proporcijnosti tila Poliklet spravoyu pidtverdiv ce spivvidnoshennya stvorivshi statuyu za cim pravilom i nazvavshi yak vidomo i samu cyu statuyu yak i tvir Kanonom 17 Zrimim vtilennyam cogo kanonu nazivali yakus stvorenu nim statuyu Zgidno z zagalnoprijnyatoyu dumkoyu zasnovanoyu na tlumachenni klasichnih avtoriv 18 mav na uvazi najznamenitishij tvir Polikleta Dorifor yakij inodi nazivali Kanon Polikleta pripuskayuchi sho Poliklet vikonav statuyu dlya togo shob inshi koristuvalisya neyu yak zrazkom Tak velikij skulptor Lisipp stverdzhuvav sho jogo vchitelem buv Dorifor Polikleta 19 Poliklet stvoriv i toj tvir yakij hudozhniki nazivayut Kanonom zasvoyuyuchi z nogo osnovi mistectva nemov iz yakogos pravila i vvazhayut sho lishe vin odin u tvori mistectva vtiliv same mistectvo Plinij Starshij XIX 55 7 Takim chinom yedinim zrimim svidchennyam isnuvannya kanonu Polikleta ye stvorena nim statuya Davnorimskij pismennik Plinij Starshij povidomlyaye sho Poliklet iz Sikiona uchen Gagelada stvoriv Diadumena znizhenim yunakom i Dorifora muzhnim hlopchikom Vin stvoriv i toj tvir yakij hudozhniki nazivayut Kanonom zasvoyuyuchi z nogo osnovi mistectva nemov iz yakogos pravila i vvazhayut sho lishe vin odin u tvori mistectva vtiliv same mistectvo 20 Pri comu neyasno Dorifor i Kanon ce te same chi ce rizni tvori a takozh u yakomu sensi vzhito slovo kanon yak zagalne pravilo mistectva abo yak konkretnij teoretichnij tvir Plinij nazvav statuyi Polikleta viglyadayuchi kvadratnimi lat signa quadrata v inshomu perekladi shirokih proporcij Vvazhayut sho tak Plinij pereklav grecke slovo tetragwnos vkazuyuchi na te sho greki vsi arhayichni kurosi nazivali tetragonalnimi chotirikutnimi Pri comu Plinij posilavsya na enciklopedista Marka Terenciya Varrona i pripuskav sho cim slovom takozh poznachali idealni proporciyi predstavlennya skulptoriv argoskoyi shkoli Figuri podibnih statuj spravdi viglyadayut shirokoplechimi Ale pro ci proporciyi mi mozhemo suditi lishe z rimskim replikam znamenitoyi skulpturi chi z pribliznih kopij majstriv neoattichnoyi shkoli Piznishe proporciyi cholovichih postatej napriklad u tvorah Praksitelya abo Lisippa znachno zminilisya voni stali bilsh vitonchenimi sho vlastivo piznij epohi ellinizmu antichnogo mistectva Isnuye j alternativna versiya Kvadratnim abo kvadraturoyu greki nazivali garmonijne spivvidnoshennya chotiroh chastin kincivok figuri lyudini v rusi ruka opushena vniz ruka pidnyata vgoru noga zignuta v kolini noga vipryamlena Takim chinom jmovirno vstanovlyuvavsya zv yazok zahodiv dovzhini ta harakteru ruhu Mozhlivo jdetsya pro klasichnij hiazm 21 Tomu pripuskayut sho kanon Polikleta ta jogo kvadratni figuri stavlyatsya ne do simetriyi a same do evritmiyi tobto pov yazuyut proporciyi z plastichnim ruhom figuri sho v danomu vipadku vinikaye vid kontraposta prijomu postanovki statuyi z perenesennyam tyazhkosti tila na odnu nogu 22 Osnovoyu proporcijnogo kanonu Polikleta vtilenogo u statuyi Dorifora ye stavlennya rozmiru golovi do zrostannya vsiyeyi figuri 1 8 Usi osnovni anatomichni tochki viznacheno poslidovnim rozpodilom zrostannya figuri na dvi chotiri ta visim chastin Prote okremi chlenuvannya tila u rusi zgidno z tlumachennyam Platona viznachayutsya klasichnoyu antichnoyu zavdannyam pobudovoyu velikogo kvadrata na diagonali malogo kvadrata she odna versiya interpretaciyi terminu kvadratni figuri Storona malogo kvadrata ye miroyu verhnoyi chastini figuri golova shiya ta tors do zduhvinnoyi kistki taza a diagonal velikogo kvadrata viznachaye rozmir nizhnoyi chastini tazovij poyas ta nogi Takim chinom vidnosini cih chastin ye irracionalnim chislom V rezultati vstanovlyuyetsya zv yazok kratnih vidnosin 2 4 8 ta irracionalnogo ryadu chisel pov yazanih iz plastikoyu figuri Kratni vidnosini viznachayutsya simetriyeyu v antichnomu rozuminni a irracionalni evritmiyeyu Take zavdannya vpershe sformulovane pifagorijcyami u nastupni stolittya posluzhilo osnovoyu dlya dokladnih obchislen proporcij za pravilom zolotogo pererizu 23 Cherez storichchya zakinchenij viglyad ciyeyi teoriyi nadav vidatnij francuzkij arhitektor i teoretik XX stolittya Le Korbyuzye u vlasnomu traktati Modulor Arhitektor modernist vihodyachi z antichnoyi ideyi parnih zahodiv zaproponuvav vikoristovuvati dvi shkali irracionalnih velichin sho garmonijno zrostayut u proporciyi zolotogo pererizu 24 Slava Redaguvati Poliklet Fidij ta Miron skladayut trijku golovnih skulptoriv klasichnogo periodu greckoyi skulpturi 25 26 27 Poliklet koristuvavsya nadzvichajnoyu slavoyu v antichnosti napriklad u koli Sokrata najvishimi hudozhnikami vvazhalisya u skulpturi Poliklet u zhivopisi Zevksid 28 a Platon bazhayuchi pohvaliti majsternist likarya Gippokrata porivnyuye jogo z Polikletom ta Fidiyem 29 Ciceron govoryachi pro idealne pishe sho zobrazhennya Zevsa Olimpijskogo Fidiya abo statuya Dorifora Polikleta vse taki ne vidlyakuye reshtu vid zanyattya skulpturoyu Orator 5 Aristostel nazivaye Fidiya ta Polikleta bezdoganno tochnimi u svoyemu mistectvi 30 Tim ne mensh jogo stavili na druge misce za Fidiyem napriklad Strabon pishe hrisoelefantinni statuyi roboti Polikleta v sensi mistectva vikonannya najprekrasnishi z usih na sviti ale za cinnistyu i velichinoyu postupayutsya Fidiyevim 31 Antichni istoriki vvazhali sho vin usih perevershuvav retelnistyu ozdoblennya ta krasoyu svoyih robit ale yim ne vistachalo velichi nadavshi lyudskomu tilu osoblivu krasu vin nedostatno vislovlyuvav tradicijne uyavlennya pro prirodu bogiv 25 Varron govoriv sho voni kvadratni i majzhe za odnim zrazkom mabut kvadratnij buv osoblivij termin u mistectvi tochne znachennya yakogo nevidomo 7 Vislovlyuvannya RedaguvatiPiznij rimskij avtor Klavdij Elian navodit istorichnij anekdot pro Poliklet yakij ye ilyustraciyeyu tezi pro durist natovpu 32 Poliklet stvoriv dvi statuyi sho zobrazhuvali te same odnu na smak natovpu inshu za zakonami mistectva Pershu dlya natovpu vin stvoryuvav tak za bazhannyam kozhnogo hto do nogo prihodiv Poliklet sluhnyano robiv zmini i popravki Nareshti vin vistaviv obidvi statuyi Odna viklikala zagalne shvalennya insha osmiyana Todi Poliklet skazav Statuyu yaku vi layete vi robili a tu yakoyu zahoplyuyetesya ya Inshij anekdot sho yim navoditsya Giponik sin Kalliya virishiv na chest ridnogo mista sporuditi statuyu Htos podav jomu poradu doruchiti robotu Polikletovi Gipponik na ce skazav sho ne hoche prinoshennya yake prinese slavu ne tomu hto jogo daruvav a tomu hto stvoriv tomu sho vsi zvichajno budut zahoplyuvatisya mistectvom Polikleta a ne jogo shedristyu 32 takozh navoditsya u Flegonta iz Tral 33 Davnogreckij inzhener Filon Vizantijskij navodit jogo vislovlyuvannya pro te sho uspih zalezhit vid bagatoh chislovih spivvidnoshen prichomu dribnicya maye virishalne znachennya 34 Plutarh u Zastilnih besidah zgaduye jogo vislovlyuvannya sho najvazhcha robota ce ostannye ozdoblennya statuyi nigtem 35 V inshomu misci vzhe v Moraliyah Plutarh povtoryuye toj samij visliv tak Poliklet same ce i mav na uvazi koli skazav sho zavdannya najvazhche dlya tih hto vzhe dosyag tiyeyi stadiyi koli treba vzhe koristuvatisya nigtem palcya Ce zgodom porodilo krilatij latinskij visliv Ad unguem Do nigtya upot u znach z najbilshoyu retelnistyu tochnistyu Peredbachayetsya sho tut jdetsya pro liplennya v glini ale mozhlivo jdetsya pro perevirku yakosti shviv u marmuri shlyahom provedennya po nih nigtyami 36 Shkola Polikletu Redaguvati Poliklet buv golovoyu skulpturnoyi shkoli Argosi Vin ye pershim v istoriyi skulptorom pro yakogo vidomo sho vin mav shkolu prodovzhuvachiv 37 Shkola Polikleta proisnuvala shonajmenshe tri pokolinnya ale shozhe najaktivnisha naprikinci IV pochatku III stolittya do nashoyi eri Plinij i Pavsanij nazvali imena priblizno dvadcyati skulptoriv Polikletivskoyi shkoli viznachayuchi yihnyu maneru yihnoyu prihilnistyu do jogo principiv rivnovagi Plinij Starshij pishe XIX 50 Uchnyami Polikleta buli Argij Asopodor Aleksid Aristid Frinon Dinon Afinodor Demeya z Klitora Osobi cih skulptoriv viklikayut pitannya mozhlivo u Pliniya dopusheni pomilki v orfografiyi ta identifikaciyi 7 Sered jogo uchniv skulptor z bronzi Aristid Starshij iz Fiv 38 Najznachnishim jogo uchniv ye Navkid z Argosa rodich div vishe 39 do neyi nalezhali inshi chleni jogo sim yi div vidpovidnij rozdil Inshi uchni Kanah Patrokl Dinomen Spisok robit RedaguvatiVsi skulpturi jogo roboti zazvichaj bronzovi buli vtracheni i vidomi za marmurovimi davnorimskimi kopiyami sho zbereglisya 40 Atribuciya yih provaditsya za pismovimi dzherelami abo inshimi sposobami Deyaki statuyi za dopomogoyu analizu stilistiki nalezhat do shkoli Polikleta Za pismovimi dzherelami chasto vazhko viznachiti jdetsya pro roboti Polikleta Starshogo chi Molodshogo Molodshomu zazvichaj pripisuyut marmurovi statuyi oskilki vid Starshogo nemaye zhodnogo tverdo zasvidchenogo marmurovogo tvoru 41 a takozh ti sho buli stvoreni pislya 420 r do n e oskilki nezrozumilo chi pracyuvav Starshij pislya ciyeyi dati Skulpturi 1 yi pol IV stolittya nalezhat vzhe vse taki Molodshomu Buli vipadki koli statuyu vidnosili do ruki Molodshogo oskilki bulo znajdeno bazu z napisom IV stolittya tobto epohi molodshogo pokolinnya prote piznishe z yavlyalisya dani u tomu yaku same olimpiadu peremig zobrazhenij atlet u V stolitti ce oznachalo sho skulptura vse taki bula stvorena Starshim a napis prosto onovlyuvali 7 Ill Nazva Data originalu 7 Primitka nbsp Amazonka Skyarra bl 435 r do n e Avtorom odniyeyi z cih statuj Poranenoyi amazonki stvorenoyi dlya konkursu v Efesi za pismovimi dzherelami ye Poliklet yakij stav peremozhcem zmagannya Ce ostannij period jogo tvorchosti Avtorom inshoyi ye Sosikl rimskij kopiyist II stolittya 42 prote dostovirno nevidomo yakij same z dvoh hocha odnu z nih prijnyato pov yazuvati same z jogo im yam Zgidno z suchasnim doslidzhennyam Amazonka Sosikla robota Polikleta a Amazonka Sk yarra robota Kresilaya 18 nbsp Amazonka Sosikla nbsp Apoksiomen Atlet sho ochishaye tilo strigilem ziskablyuye z sebe vidchishayetsya 43 vtracheno Zgaduyetsya lishe v Pliniya 34 XIX 55 Tochnih kopij sho identifikuyutsya nemaye Isnuye versiya sho Atlet Vestmekotta ce Apoksiomen a ne Kinisk Takozh isnuye pripushennya sho Apoksiomen Praksitelya ce inshij ne lisippovskij tip Apoksiomena yakij predstavlenij napriklad bronzovoyu kopiyeyu ellinistichnogo periodu Atlet z Efesu Viden Muzej Efesu na il nbsp Gera Farneze V stolittya do n e Rimska kopiya I st do n e Neapolitanskij Arheologichnij muzej Isnuye pripushennya sho golova ye kopiyeyu z poliklitivskoyi Geri nbsp Gerakl bl 440 r Gerkules sho u Rimi zgadano u Pliniya 34 XIX 56 Mozhlivo yaksho viriti Ciceronu Poliklet mav kilka Gerakliv z riznimi atributami Vidomij za bagatma kopiyami sho zbereglisya nbsp Germes bl 450 r do n e Zgidno z Pliniyeyu XXXIV 56 Merkurij perebuvav u Lisimahiyi 7 Nalezhit do rannogo periodu tvorchosti do Kiniska ta Dorifora Zbereglisya dostatuyi yaku pripisuyut Polikletu nbsp Diadumen Yunak yakij uvinchuye sebe peremozhnoyu pov yazkoyu mizh 435 i 420 rr do n e Nalezhit do piznogo periodu tvorchosti majstra Statuya dijshla u nevelikij kilkosti povtoren 18 nbsp Diomed Atributuyetsya Polikletu z urahuvannyam stilistichnogo analizu na dumku inshih uchenih hocha statuya stvorena pid vplivom Dorifora yiyi avtor buv navit predstavnikom shkoli Polikleta ye versiya sho yiyi avtor Kresilaj Vidpovidno do suchasnogo doslidzhennya shkola Polikleta 18 nbsp Diskofor Yunak sho trimaye disk Atlet z diskom mizh 460 i 450 rr do n e Vidomo sho isnuvala statuya Diskofora roboti Navkida z Argosa 10 mozhlivo kopiyi sho zbereglisya zrobleni same z neyi Statuyu vidomu za kopiyami prote tradicijno atributuyut Polikletu Yaksho tak to ce najranishe z jogo tvoriv sudyachi z maneri vono vikonane she v strogomu stili ale iz zachatkami majbutnoyi Polikletivskoyi maneri Cej tvir Polikleta u dzherelah ne zgaduyetsya i jogo ne vdayetsya spivvidnesti z zhodnim iz zgadanih atletiv jogo roboti Yedina z statuj Polikleta sho zbereglisya yaka spirayetsya na obidvi nogi cilkom nbsp Dorifor Spisonosec mizh 450 i 440 rr do n e Statuya vvazhayetsya vzircem zriloyi tvorchosti Polikleta 7 Statuya bula vkraj populyarna do nashih dniv dijshlo blizko 60 povtoren nbsp Kinisk Atlet Vestmakotta Efeb Vestmakotta Vestmakottskij efeb bl 450 m do n e Rimska kopiya z yakoyis statuyi roboti Polikleta otrimala nazvu Atlet Vestmekotta Britanskij muzej London Cej tip molodogo atleta zberigsya u chislennih kopiyah Same jogo identifikuyut yak Kiniska Polikleta i za stilem datuyut bl 450 r do n e Isnuye odnak versiya sho yunak trimav u pravij ruci skrebnicyu i tomu jogo treba vvazhati Ochishuyuchim Apoksiomenom nbsp Pan bl 420 r do n e Vkazuyut sho Pan pastuske bozhestvo z kozlyachimi nogami vpershe bulo predstavleno u lyudskij podobi same u tvorchosti Polikleta 44 nbsp Yunij atlet V v do n e Statuya vikonano u maneri shkoli Polikleta ale navryad nalezhit jomu samomu Rimska kopiya sho otrimala nazvu Idolino en z greckoyi bronzovoyi statuyi kola Polikleta Muzej Uffici Florenciya Primitki Redaguvati Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Paysanias 6 2 6 Opis Elladi d Track Q3825645d Track Q192931 Paysanias 6 4 11 Opis Elladi d Track Q3825645d Track Q192931 Paysanias 6 13 6 Opis Elladi d Track Q3825645d Track Q192931 Paysanias 6 6 2 Opis Elladi d Track Q3825645d Track Q192931 O tom chto Poliklet iz Sikiona soobshaet tolko Plinij Starshij Po vsem ostalnym mnogochislennym soobsheniyam Poliklet byl iz Argosa Sikion i Argos goroda v Argolide a b v g d e zh i k l m n p r s t u f Plinij Starshij Estestvennaya istoriya XXXIV Pavsanij Opisanie Ellady VI 7 8 Pavsanij Opisanie Ellady VI 2 a b Giandomenico Spinola Il Museo Pio Clementino Roma 2004 T 3 Citta del Vaticano P 62 64 Guide cataloghi Musei Vaticani 5 Vipper B R Iskusstvo Drevnej Grecii AN SSSR In t istorii iskusstv M va kultury SSSR M Nauka 1972 S 184 185 a b Plinij Estestvennaya istoriya XXXIV 56 Valdgauer O F Lisipp Berlin Grzhebin 1923 47 s Losev A F Istoriya antichnoj estetiki M Iskusstvo T 1 Rannyaya klassika 1963 Vitruvij Desyat knig ob arhitekture M KomKniga 2005 S 12 kn I gl II 1 9 Galen O mneniyah Gippokrata i Platona 5 Galen Klavdij O naznachenii chastej chelovecheskogo tela M Medicina 1971 a b v g Jens M Daehner KennethLapatin AmbraSpinelli 17 listopada 2017 Artistry in Bronze The Greeks and Their Legacy XIXth International Congress on Ancient Bronzes angl Artistry in Bronze Arhiv originalu za 29 sichnya 2020 Procitovano 29 sichnya 2020 Ciceron Brut 296 Plinij Starshij Estestvoznanie Ob iskusstve M Ladomir 1994 S 65 XXXIV 55 56 Plinij Starshij Estestvoznanie Ob iskusstve M Ladomir 1994 S 314 primechaniya G A Taronyana Pauly s Real Encyclopadie der Klassischen Altertumswissenschaft W Kroll Bd XXI I 1951 Ss 271 439 Vlasov V G Kvadratnye figury Vlasov V G Novyj enciklopedicheskij slovar izobrazitelnogo iskusstva V 10 t SPb Azbuka Klassika T IV 2006 S 402 404 Le Korbyuze Modulor Mod 1 Mod 2 M Strojizdat 1976 a b Istoriya grecheskoj literatury 1946 Arhiv originalu za 17 sichnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2020 EPOHA ELLINIZMA ros simposium ru Arhiv originalu za 27 sichnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2020 O Fukidide S prilozheniem vtorogo pisma k Ammeyu ros simposium ru Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2020 Ksenofont Vospominaniya I 4 3 Chast Pervaya Gippokrat Simposij Symposion ros simposium ru Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2020 Aristotel Nikomahova etika 6 1141 a Strabon Geografiya Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2020 a b Klavdij Elian Pestrye rasskazy Kniga XIV ancientrome ru Arhiv originalu za 20 sichnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2020 GREChESKAYa POVESTVOVATELNAYa PROZA ros simposium ru Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2020 Filonovo povestvovanie o belopojike Simposij Symposion ros simposium ru Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2020 KNIGA VTORAYa Simposij Symposion ros simposium ru Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2020 Kak osoznat svoi uspehi v dobrodeteli Simposij Symposion angl simposium ru Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2020 Polykleitos Greek active 460 415 B C Getty Museum angl The J Paul Getty in Los Angeles Arhiv originalu za 29 sichnya 2020 Procitovano 29 sichnya 2020 Plinij Starshij Estestvennaya istoriya Kn VII gl 38 ancientrome ru Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2020 Skulptura Simposij Symposion ros simposium ru Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2020 Anthony Hughes Erich Ranfft Sculpture and Its Reproductions Reaktion Books 1997 222 s ISBN 978 1 86189 002 3 Pavsanij Opisanie Ellady Kniga II Gl 24 ancientrome ru Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2020 Golova amazonki Sankt Peterburg Derzhavnij Ermitazh ancientrome ru Proignorovano nevidomij parametr 20210614060912 a href http ancientrome ru art artwork img htm id http ancientrome ru art artwork img htm id a dovidka Apoksiomen Rim Vatikanskie muzei Muzej Piya Klimenta Kabinet Apoksiomena 42 ancientrome ru ros Procitovano 25 grudnya 2022 4775 Golova Pana Viden Muzej istoriyi mistectv ancientrome ru Proignorovano nevidomij parametr 20130412031052 a href http ancientrome ru art artwork img htm id http ancientrome ru art artwork img htm id a dovidka Bibliografiya RedaguvatiNedovich D Poliklet M L 1939 Pashkovska Ye M Estetika pifagorijciv ta kanon Polikleta Davnye Prichornomor ya chitannya pam yati profesora Petra Josipovicha Karishkovskogo Tezi dopovidej konferenciyi 9 11 bereznya 1989 Odesa 1989 Sokolov G I Miron ta Poliklet M 1961 Herbert Beck Peter C Bol Maraike Buckling Hrsg Polyklet Der Bildhauer der griechischen Klassik Ausstellung im Liebieghaus Museum Alter Plastik Frankfurt am Main Zabern Mainz 1990 ISBN 3 8053 1175 3 Herbert Beck Peter C Bol Hrsg Polykletforschungen Schriften des Liebieghauses Gebr Mann Berlin 1993 ISBN 3 7861 1694 6 Ernst Berger Polykleitos I V Rainer Vollkommer Hrsg Kunstlerlexikon der Antike Band 2 LZ Addendum AK Saur Munchen Leipzig 2004 ISBN 3 598 11414 1 S 276 287 Hafner G Polyklet Doryphoros Revision eines Kunsturteils Frankfurt Fischer Taschenbuch 1997 Detlev Kreikenbom Bildwerke nach Polyklet Kopienkritische Untersuchungen zu den mannlichen statuarischen Typen nach polykletischen Vorbildern Diskophoros Hermes Doryphoros Herakles Diadumenos Gebr Mann Berlin 1990 Gregory Vincent Leftwich Davni ponyattya Body and Canon of Polykleitos University Microfilms International 1987 Warren G Moon Barbara Hughes Fowler Polykleitos Doryphoros i Tradition Univ of Wisconsin Press 1995 R Tobin The Canon of Polykleitos AJA 79 4 1975 pp 307 321 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Poliklet iz Argosa amp oldid 40184261