www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вашингтон Ця стаття про столицю США Про штат США див штат У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення

Вашингтон

Ця стаття про столицю США. Про штат США див. Вашингтон (штат).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вашингтон (значення).

Вашингтон, також Вашинґтон (англ. Washington, D.C.) — столиця США. Місто не входить до складу жодного зі штатів США; в адміністративному плані становить федеральний округ Колумбія. Розташоване на річці Потомак. Площа — 180 км². Населення — 601 723 мешканці (2010) (з передмістями за межами округу Колумбія — понад 5 млн).

Вашингтон
Ліворуч вгорі: Джорджтаунський університет; вгорі праворуч: Капітолій; центр: Монумент Вашингтона; внизу ліворуч: Меморіал афроамериканцям у Громадянській війні; внизу праворуч: Базиліка Національної Святині Непорочного Зачаття
Ліворуч вгорі: Джорджтаунський університет; вгорі праворуч: Капітолій; центр: Монумент Вашингтона; внизу ліворуч: Меморіал афроамериканцям у Громадянській війні; внизу праворуч: Базиліка Національної Святині Непорочного Зачаття

Прапор
Герб
Девіз: Justitia Omnibus  (Правосуддя для всіх)
Координати: 38°53′42″ пн. ш. 77°02′12″ зх. д. / 38.895111° пн. ш. 77.036667° зх. д. / 38.895111; -77.036667
Країна США
Федеральний округ Округ Колумбія
Назване на честь Джордж Вашингтон
Уряд
 - Мер округу Колумбія Мюріел Баузер (Д)
 - Рада округу Колумбія Квейм Браун (Д)
Площа
 - Місто 177,0 км²
 - Суша 159,0 км²
 - Вода 18,0 км²
Висота над р.м. 0−125 м 
Населення (2010 місто, 2009 метр.) 
 - Місто 601 723 (27-ме в США)
 - Густота 3784,4/км²
 - Агломерація 5,4 млн (8-ме в США)
 - демонім вашингтонець
Часовий пояс EST (UTC−5)
 - Літній час EDT (UTC−4)
ZIP-код 20001-20098, 20201-20599
Телефонний код(и) 202
Вебсайт: www.dc.gov
Вашингтон

У Вашингтоні містяться: резиденція президента США (Білий дім), Конгрес, Верховний суд, Державний департамент, Міністерство оборони (Пентагон у передмісті Арлінгтон) та інші державні установи.

Серед тамтешніх будівель вирізняються: Капітолій, Пентагон, Білий дім, Меморіал Лінкольна, Національна галерея мистецтва, Бібліотека Конгресу, Національний архів, Фолджерівська шекспірівська бібліотека, Меморіал Джефферсона, Монумент Вашингтона, залізничний вокзал.

Географія

Канал у Джорджтауні

Місто має площу в 177 кв. км, з яких 159 — суходіл і 18 — вода. Місто на суходолі повністю лежить на кордоні штату Меріленд, оточене ним всюди, крім південного заходу. Місто розташоване на трьох річках: Потомак і її притоках Анакостія[en] і Рок-Крік[en]. Інша притока Тібер-Крік[en], яка колись протікала через Національну алею, в 1870-х роках повністю закладена під місто.

Усупереч міській легенді, Вашингтон ніколи не був побудований на осушеному болоті. Тоді як заболочені місця дійсно покривали області вздовж цих річок та інших природних водойм, більшість території міста складалася з сільськогосподарських угідь і пагорбів. Найвища точка міста — точка Рено, розташована в парку форту Рено на висоті 125 метрів над рівнем моря. Найнижча точка — рівень річки Потомак.

Приблизно 20 % території Вашингтона становлять паркові насадження. Американська служба національних парків управляє більшою частиною природного середовища в місті, в тому числі такими парками як Національна алея, Рок-Крік-Парк, парк на острові Теодора Рузвельта[en], Сади Конституції та іншими. Єдина область природного середовища, якою не опікується Служба національних парків, — Національний дендрарій, який доглядає Міністерство сільського господарства США.

Клімат

Вашингтон розташований у вологій субтропічній кліматичній зоні. Його клімат типовий для американських областей Центральної Атлантики, віддалених від води. Весна та осінь — теплі, натомість зима прохолодна, із щорічним снігопадом, що становить у середньому 37 см. Середня зимова температура дорівнює 3,3 °C з середини грудня до середини лютого. Снігові бурі зачіпають Вашингтон у середньому раз на кожні чотири-шість років. Найсильніші шторми називають «нордістер», які несуть здебільшого сильний вітер, проливні дощі або сніг. Ці шторми часто зачіпають великі райони східного узбережжя Америки.

Улітку спекотно й волого, у липні середня температура 26,2 °C і середньодобова відносна вологість близько 66 %. Ці фактори можуть змусити деяких людей відчувати себе незатишно. Сукупність високої температури та вологості влітку приносить дуже часті грози, деякі з них іноді супроводжують торнадо.

Найвища температура зареєстрована 6 серпня 1918 року і 20 липня 1930 року — +41 °C, разом із тим найнижча температура склала −26 °C, вона була зареєстрована 11 лютого 1899 року під час Великої заметілі 1899[en].

Клімат Вашингтона
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 26,1 26,1 31,7 35,0 36,1 38,3 40,0 40,0 37,8 34,4 29,4 26,7 40,0
Середній максимум, °C 5,7 7,7 13,6 19,3 24,6 29,3 31,4 30,5 26,7 20,6 14,6 8,3 19,4
Середня температура, °C 0,2 1,9 6,5 11,8 17,2 22,1 24,7 23,6 19,7 13,0 7,5 2,6 12,6
Середній мінімум, °C −2,9 −1,6 3,2 8,0 13,7 19,2 21,9 21,1 16,9 10,2 5,1 −0,2 9,6
Абсолютний мінімум, °C −27,8 −25,6 −18,3 −8,3 −2,2 2,2 5,0 3,3 −1,1 −9,4 −12,8 −20 −27,8
Норма опадів, мм 69.1 68.8 80.5 68.8 93.0 85.9 96.5 99.3 84.1 76.7 79.2 79.2 98.1
Джерело: Погода і клімат, World Weather

Історія

Капітолій після спалення Вашингтона в 1812 в Англо-американській війні

Місце для столиці запропонував перший американський президент Джордж Вашингтон, на честь якого її й названо. Округ Колумбія (територія, передана Мерілендом і Вірджинією) створений Актом Конгресу в 1790—1791 роках. Ділянка від штату Вірджинія пізніше повернулась під юрисдикцію штату, отже сучасний Вашингтон розташовано тільки на території, що колись належала Меріленду.

13 жовтня 1792 року закладений перший камінь у фундамент резиденції президента — майбутнього Білого дому.

18 вересня 1793 року Джордж Вашингтон очолив святкову процесію до місця закладки першого каменю у фундамент Капітолію. Церемонією керувала Велика масонська ложа Меріленду. Вашингтон у масонському фартусі виконував обов'язки Великого майстра. Присутні прочитали молитву і заспівали масонський гімн, президент США виголосив промову. Проєкт будівлі Конгресу — Капітолію — створив аболіціоніст доктор Вільям Торнтон.

Місто сплановане французьким інженером П'єром Ланфаном (1754—1825). Столицею Вашингтон став 1 грудня 1800 року, після того, як із Філадельфії на нове місце переведені Конгрес і головні урядові установи. Однак права голосу на національних виборах мешканці столиці не мали до 1961 року.

Місцеве самоврядування введене в 1975 році. Того самого 1975 року Волтер Вашингтон став першим обраним, і водночас першим чорношкірим мером столиці Сполучених Штатів.

Упродовж 1980-х і 1990-х років міський уряд критикували за невміле керівництво і надвитрати бюджету. У 1995 році Конгрес створив Раду з фінансового контролю округу Колумбії для спостереження за всіма муніципальними витратами. Місто відновило свою фінансову потужність до 2001 року, коли дія Ради з контролю була припинена.

21 століття

11 вересня 2001 року терористи викрали рейс № 77 авіакомпанії American Airlines і свідомо розбили літак над Пентагоном, у сусідньому Арлінгтоні. Рейс № 93 компанії United Airlines, який, як вважають, призначався для здійснення теракту над Вашингтоном, зазнав аварії у Пенсільванії, коли пасажири спробували повернути контроль над літаком із рук терористів.

У серпні 2010 року обраний новий голова міста — Вінсент Грей, він вступив на посаду в січні 2011 року.

Українці у місті

14—16 січня 1919 року в місті відбувся Український сойм США. Було прийнято декларацію, у якій висловлювалось прохання до Білого Дому сприяти припиненню кровопролиття у Галичині, бути арбітром в українсько-польському конфлікті.

Діє українська церква Святої Трійці.

Після Чорнобильської катастрофи розпочали будівництво храму-пам'ятника.

Демографія

Динаміка населення Вашингтона[e]
Рік Населення % зміни населення Рік Населення % зміни населення
1800 8 144  — 1910 331 069 18,8 %
1810 15 471 90,0 % 1920 437 571 32,2 %
1820 23 336 50,8 % 1930 486 869 11,3 %
1830 30 261 29,7 % 1940 663 091 36,2 %
1840 33 745 11,5 % 1950 802 178 21,0 %
1850 51 687 53,2 % 1960 763 956 −4,8 %
1860 75 080 45,3 % 1970 756 510 −1,0 %
1870 131 700 75,4 % 1980 638 333 −15,6 %
1880 177 624 34,9 % 1990 606 900 −4,9 %
1890 230 392 29,7 % 2000 572 059 −5,7 %
1900 278 718 21,0 % 2010 601 723 5,2 %

За переписом 2010 року населення Вашингтона становить 601 723 мешканці. За останнє десятиліття спостерігається тенденція приросту населення в місто: за переписом 2000 року, кількість мешканців становила 572 059 осіб. Під час робочого тижня число жителів збільшується до близько мільйона осіб через приплив людей з сусідніх із Вашингтоном околиць.

Вашингтонська міська агломерація з прилеглими округами в Меріленді та Вірджинії дев'ята за кількістю населення територією з більш ніж п'ятьма мільйонами жителів. Якщо прийняти до розрахунку ще й агломерацію з Балтимором, то кількість мешканців складе тоді 8 мільйонів, що ставить територію на четверте місце в країні.

Відповідно до огляду Бюро перепису населення США, 2007 року в місті проживали 55,6 % афроамериканців, 36,3 % білих, 3,1 % азійців і 0,2 % корінних американців. Представники інших рас склали 4,8 %, а представники змішаних — 1,6 %. 2007 року в місті мешкало приблизно 74 000 іноземних мігрантів.

У Вашингтоні мешкає досить багато афроамериканців, починаючи від часу його створення. Це наслідок часткового звільнення рабів на Верхньому Півдні після Громадянської війни. Вільне чорне населення в регіоні зросло приблизно від 1 % перед війною до 10 % до 1810 року. У проміжок між 1800 і 1940 роками афроамериканці становили близько 30 % всього населення. Кількість афроамериканців у Вашингтоні досягла найвищого показника до 1970 року, з того часу, однак, чисельність чорного населення міста зменшується через відтік у передмістя. У той самий час чисельність білого населення збільшується.

Перепис 2000 року засвідчив, що приблизно 33 000 осіб у Вашингтоні належать до сексуальних меншин, це становить приблизно 8,1 % дорослого населення міста.Таку кількість людей можна пояснити ліберальним політичним настроєм Вашингтона, у якому законопроєкт про одностатеві шлюби підписав мер у грудні 2009 року.

Огляд перепису 2007 року також показав, що приблизно третина жителів столиці функціонально неписьменні. Частково ця цифра пов'язана з іммігрантами, які не є досвідченими користувачами англійської мови. 85,16 % населення Вашингтона спілкується англійською мовою, 8,78 % — іспанською і 1,35 % — французькою. На відміну від високого показника функціональної безграмотності, майже 46 % жителів мають, принаймні, ступінь бакалавра після чотирирічного навчання.

Вашингтонський Національний кафедральний собор англіканської церкви

Релігійні конфесії

Більшість жителів міста християни: 28 % жителів — католики, 9,1 % — американські баптисти, 6,8 % — південні баптисти 1,3 % — православні християни та 13 % складають представники інших християнських вірувань. Ісламське населення міста становить 10,6 %, прихильники юдаїзму становлять 4,5 % від усього населення. 26,8 % всіх містян дотримуються інших вірувань або взагалі не практикують ніяку релігію.

У Вашингтоні розташований Вашингтонський кафедральний собор англіканської Єпископальної церкви США, що є шостим за величиною кафедральним собором у світі. Розміщений на перетині Массачусетс-авеню і Вісконсин-авеню. Кафедральним собором католицької архідієцезії Вашингтона є Кафедральний собор святого апостола Матвія[en], що розташований між Коннектикут-авеню і 17-ю вулицею. Також у місті розташована найбільша католицька церква в Сполучених Штатах — Базиліка Національної Святині Непорочного Зачаття.

Економіка

Східний ринок у Вашингтоні

Економіка Вашингтона визначається насамперед зайнятістю у сфері державного керування, а також наданням послуг. Високий відсоток населення працює у сфері керування, тобто є федеральними службовцями; відсоток їх рік від року змінюється — це пов'язано з тим, що уряд то скорочує, то збільшує число робочих місць. У січні 2007 року кількість федеральних службовців становила лише 14 % від усього населення; 2008 року федеральний уряд підняв цей показник до 27 %, виділивши додаткові місця. Валовий внутрішній продукт міста 2008 року склав 97,2 млрд доларів; за цим показником округ розташований на 35 місці з 50 американських штатів.

У багатьох організацій, фірм, незалежних підрядників, некомерційних організацій, профспілок, торговельних груп є свої штаб-квартири у Вашингтоні або в його околицях, щоб бути «ближче» до федерального уряду, лобіюючи при цьому свої інтереси.

На січень 2010 року в вашингтонської агломерації рівень безробіття становив 6,9 %; це другий результат серед всіх 49 найбільших американських агломерацій. Безпосередньо біля самого Вашингтона в той самий час рівень безробіття дорівнював 12 %.

Штаб-квартира Поштової служби США

У місті є галузі промисловості, безпосередньо не пов'язані з федеральним керуванням; це стосується, у першу чергу, освіти, фінансів, державної політики та наукових досліджень. Дві з п'ятисот найбільших світових компаній по рівню доходу (за версією журналу Fortune) розміщені у Вашингтоні: це Поштова служба США (92 місце з оборотом 68 млрд доларів) та іпотечна агенція «Fannie Mae» (270 місце з оборотом 29 млрд доларів). Промислових підприємств у місті небагато; ця сфера представлена ​​у виробництві товарів для споживання, а також друкарською промисловістю — тут знаходяться багато публікують та друкованих компаній, а також урядових друкарень. Добре розвинений готельний бізнес: в місті налічується 130 готелів.

Відповідно до огляду двохсот глобальних будівельних компаній, Вашингтон 2009 року став лідером з іноземних інвестицій у нерухомість, обігнавши при цьому Лондон та Нью-Йорк. Журнал Expansion 2006 року оцінив місто як найкраще серед десятка областей у країні з точки зору найсприятливішої ділової обстановки та економічного зростання. Вашингтон є третім у списку міст Америки, після Нью-Йорка та Чикаго, за кількістю офісів комерційних компаній у місті. У 2008 році, попри національну економічну кризу і спад цін на житло, місто посіло друге місце в списку довгострокових ринків нерухомості в Америці, опублікованому журналом «Форбс».

2006 року дохід на душу населення у Вашингтоні склав 55 755 $; це вище, ніж у будь-якому іншому штаті. Однак 19 % жителів міста живуть нижче прожиткового мінімуму (по оцінці 2005 року); за цим показником Вашингтон розташований на вершині списку, поступаючись лише штатом Міссісіпі.

Транспорт

Станція перетину синьої, помаранчевої та червоної гілок вашингтонського метро

У Вашингтоні з його передмістями в Мериленді та Вірджинії функціонує метрополітен. Він відкрився 27 березня 1976 року та останнім часом налічує 86 станцій із довжиною шляху 171 км. Вашингтонське метро — друге після метро Нью-Йорка по завантаженості в Сполучених Штатах — щоденний пасажиропотік вашингтонського метро в будній день досягає 1 мільйона осіб.

У місті є розвинена автобусна система, що обслуговує також передмістя, і всю вашингтонську агломерацію. Автобусна система та система метро обслуговуються по картах системи SmarTrip. Після більш ніж п'ятдесятирічної перерви, у 2016 році в місті знов з'явилась трамвайна лінія.

Відмінною рисою інфраструктури громадського транспорту міста є перша система спільного використання велосипедів у Сполучених Штатах, SmartBike DC, створена 2008 року. Будь-який охочий за плату може на спеціально обладнаних станціях орендувати велосипед для проїзду або прогулянки по місту. Орендувати можна на добу, п'ять днів, місяць або рік. У вересні 2010 року Вашингтон та суміжний округ Арлінгтон у Вірджинії почали розширювати свою велосипедну систему «Capital Bikeshare», яка останнім часом є найбільшою такою мережею в країні з 1100 велосипедами та 110 станціями.

Найжвавішою залізничною станцією Вашингтона є «Союзна», за кількістю пасажирів вона поступається лише станції «Пенсильванський вокзал» у Нью-Йорку. На станції також сходяться шляхи червоної лінії метро та приміських поїздів із Вірджинії та Меріленду.

Місто обслуговують три аеропорти: один у Меріленді та два у Вірджинії. Національний аеропорт імені Рональда Рейгана (DCA) від Вашингтона відділений рікою Потомак та розташований в окрузі Арлінгтон; він є єдиним аеропортом, де є станція метро. Враховуючи безпосередню близькість аеропорту до міста і, особливо, до будівель федеральних урядів, у ньому дотримуються особливих заходів безпеки та діють обмеження рівня шуму. Аеропорт Рейгана не має міжнародної митниці й тому використовується лише для внутрішніх перевезень по країні.

Головний термінал аеропорту Даллеса

Головний міжнародний аеропорт Вашингтона — міжнародний аеропорт імені Даллеса (IAD), що розташований за 42 кілометри на захід від міста в округах Ферфакс та Ленд у Вірджинії; його загальна площа становить майже 50 кв. км. Цей аеропорт є лідером серед усіх аеропортів Вашингтона за кількістю пасажирів — 2007 року його послугами скористалися 24,7 мільйона людей.

Міжнародний аеропорт Балтімор/Вашингтон імені Таргуда Маршалла (BWI), що розташований між Балтімором та Вашингтоном в окрузі Енн-Ерандел, також обслуговує міжнародні рейси. 2010 року аеропорт був визнаний найкращим цивільним аеропортом світу в класі обслуговування від 15 до 25 млн пасажирів на рік за версією Міжнародної Ради аеропортів.

Планування й архітектура

План П'єра Ланфана забудови міста, його реалізацію завершив Е. Еллікот 1792 року

Вашингтон забудовувався відповідно до плану. Основним творцем архітектурного вигляду міста став П'єр Ланфан, архітектор французького походження, інженер і містобудівник. 1791 року президент США Джордж Вашингтон уповноважив Ланфана розпланувати розташування нової столиці. Будинки передбачалося побудувати в бароковому стилі, а вулиці об'єднувати у вигляді прямокутників, щоб забезпечити місця для відкритого простору та озеленення. План архітектора також припускав велику озеленену вулицю довжиною приблизно в одну милю і шириною близько 120 метрів. Ця вулиця існує зараз під назвою Національної алеї.

Після будівництва дванадцятиповерхового житлового будинку «The Cairo[en]» 1894 року Конгрес прийняв закон про висоту будівель, який обмежив висотну забудову в місті. Закон підправили 1910 року: висота забудови не може перевищувати ширину сусідньої вулиці плюс 20 футів. Попри поширену думку, жоден закон конкретно ніколи не обмежував зведення будівель нижчих за Капітолій або Монумент Вашингтона. Через цей закон про висоту будівель у місті немає хмарочосів, проте за кордоном округу (через річку Потомак у Вірджинії) багато висотних будинків.

Місто поділене на чотири нерівних сектори: північно-західний (NW), північно-східний (NE), південно-східний (SE) і південно-західний (SW). Лінії перетину цих секторів сходяться на Капітолії. Усі дорожні знаки в місті включають у записі скорочення сектора, щоб вказати на місце розташування об'єкта. Переважну більшість вулиць міста перетинають проспекти (авеню). Авеню, як правило, мають назву того чи іншого штату країни. Деякі вашингтонські вулиці особливо примітні, наприклад, Пенсильванія-Авеню, що поєднує Білий дім із Капітолієм, а на Массачусетс-авеню[en] розташовані 59 посольств, через це вулицю іноді жартівливо називають «Посольський ряд».

Посольство України у Вашингтоні, США, 2018
Білий дім, резиденція Президента США, Пенсильванія-авеню, 1600

Архітектура Вашингтона дуже різноманітна. У місті розташовані шість із перших десяти найкращих будівель[en] за версією Американського інституту архітектури[en]: Білий дім, Вашингтонський кафедральний собор, Меморіал Джефферсона, Капітолій, Меморіал Лінкольна і Меморіал ветеранів В'єтнаму. Усі ці будівлі, як і багато інших у місті, належать до різних архітектурних стилів: георгіанського, неоготичного, неокласичного, неогрецького, модерну.

Поза центром Вашингтона ще різноманітніші архітектурні стилі. Історичні пам'ятки виконані у вікторіанському стилі, у стилі Боз-ар, у георгіанському стилі. Одна з найстаріших архітектурних областей розташована в Джорджтауні, найстарішому районі міста «Старий кам'яний будинок[en]», побудований 1765 року, що робить його найстарішою будівлею всього міста. Проте більшість будинків по сусідству з ним побудовані тільки в 1870-х роках і відбивають вікторіанську епоху. Заснований в 1789 році, Джорджтаунський університет побудований у романському і неоготичному стилях.

Найвища будівля — монумент Вашингтона, найбільшій за площею — Торговий центр Рональда Рейгана[en], загальна площа якого сягає приблизно 288 000 квадратних метрів.

Історичні пам'ятки та музеї

Національний музей американських індіанців, відкритий 2004 року

Центр міста і місце розташування багатьох історичних пам'яток — Національна алея, відкрита паркова зона довжиною в одну милю. У центрі її розташований Монумент Вашингтона, від нього в чотирьох сторонах розташовуються меморіал Лінкольна і меморіал Джефферсона, а також Білий дім і Капітолій. Між цими об'єктами розташовуються й інші пам'ятники міста: Національний меморіал Другої світової війни[en], меморіал ветеранів Корейської війни[en] і меморіал ветеранів В'єтнаму. Тут також розташовані будівлі Національного архіву США, у яких зберігаються тисячі документів, найважливіших для американської історії, як-от Декларація незалежності США, Конституція США і Білль про права.

Безпосередньо на південь від Національної алеї розташований меморіал Франкліна Рузвельта[en], меморіал Джорджа Мейсона[en], військовий меморіал округу Колумбії[en] і меморіал Джефферсона, розташований поблизу штучного каналу Вашингтона[en].

На Національній алеї розташовані музеї та власне будівля Смітсонівського інституту — науково-дослідного та освітнього інституту, заснованого Конгресом 1846 року (до його структури входить більшість національних музеїв і галерей Вашингтона):

Поруч із китайським кварталом розташовані інші музеї інституту: Смітсонівський музей американського мистецтва та Національна портретна галерея. Також до складу Смітсонівського інституту входять Національний поштовий музей і Національний зоопарк, розташований у парку «Вудлі».

У східній будівлі Національної галереї мистецтв розташований зал сучасного мистецтва
Бібліотека Конгресу — друга за величиною бібліотека світу

На Національній алеї неподалік від Капітолія також розташована Національна галерея мистецтва, — вона не є частиною Смітсонівського інституту і повністю належить американському уряду. Вхід у галерею, як і до більшості музеїв і галерей, вільний. У галереї зібрана одна з найкращих колекцій мистецтва у світі. В експозиціях, розташованих у двох будівлях, представлені твори мистецтва європейських і американських майстрів: картини, скульптури, малюнки, фотографії, графіка, предмети декоративно-ужиткового мистецтва.

Також у місті існує багато приватних музеїв, як-от Національний музей жіночого мистецтва[en], галерея «Коркоран», що є найбільшим приватним музеєм Вашингтона. До найцікавіших музеїв ще варто віднести Музей журналістики та новин, Міжнародний музей шпигунства, музей Національного географічного товариства і Меморіальний музей Голокосту.

За Капітолієм на Індепенденс-авеню розташовані будівлі Бібліотеки Конгресу США — однієї з найбільших бібліотек світу. Бібліотека, заснована для потреб Конгресу 1800 року, вже в 1870 році стала місцем зберігання обов'язкового примірника будь-якого публічного видання, яке вийшло в США. У бібліотеці перебуває близько 15 мільйонів книг, а загальний фонд бібліотеки нараховує понад 130 млн одиниць зберігання.

Спорт

Вашингтон — один із 13 міст США, у якому діють команди чотирьох головних чоловічих професійних спортивних змагань: американський футбол (Національна футбольна ліга), баскетбол (Національна баскетбольна асоціація), бейсбол (Головна ліга бейсболу) і хокей (Національна хокейна ліга). Коли з'явилася футбольна команда, Вашингтон став одним із 8 міст, у якому є представники п'яти головних спортивних змагань. Найбільші професійні клуби міста наведено в таблиці.

Клуб Вид спорту Ліга Арена Роки чемпіонства
«Ді Сі Юнайтед» (англ. D.C. United) Футбол Головна футбольна ліга (англ. Major League Soccer (MLS)), Східна конференція (англ. Eastern Conference) Меморіальний стадіон ім. Роберта Ф. Кеннеді 1996, 1997, 1999, 2004
«Вашингтон Бейгоукс» (англ. Washington Bayhawks) Лакрос Головна ліга лакросу (англ. Major League Lacrosse) Стадіон ім. Джорджа Мейсона 2002, 2005
«Вашингтон Кепіталс» (англ. Washington Capitals) Хокей Національна хокейна ліга (англ. National Hockey League (NHL), Східна конференція (англ. Eastern Conference), Південно-східний дивізіон) Верайзон-центр ніколи
«Вашингтон Містікс» (англ. Washington Mystics) Баскетбол Жіноча національна баскетбольна асоціація (англ. Women's National Basketball Association, трансліт. WNBA), Східна конференція Верайзон-центр ніколи
«Вашингтон Нешиналс» (англ. Washington Nationals) Бейсбол Головна бейсбольна ліга (Національна ліга, Східний дивізіон) Нешиналс Парк (англ. Nationals Park) ніколи
«Вашингтон Редскінз» (англ. Washington Redskins) Американський футбол Національна футбольна ліга (англ. National Football League), Національна футбольна конференція, Східний дивізіон ФедЕкс-філд (Ландовер, Меріленд) 1937, 1942, 1982, 1987, 1991
«Вашингтон Візардс» (англ. Washington Wizards) Баскетбол Національна баскетбольна асоціація (англ. National Basketball Association, трансліт. NBA), Східна конференція, Південно-східний дивізіон Верайзон-центр 1978

Засоби масової інформації

У Вашингтоні випускається одна з найвідоміших газет у Сполучених Штатах — «Вашингтон пост», вона заснована 1877 року і є найстарішою газетою міста. Від вересня 2008 року газета є шостою за кількістю читачів у країні. «Ю-Ес-Ей тудей», що володіє найбільшою читацькою аудиторією, випускається в сусідньому Макліні, штат Вірджинія.

Також у місті виходять газети «Express», The Washington Times, The Washington Examiner[en], Washington City Paper[en] і тижневик «Washington Business Journal», який набув популярності не тільки в місті, але і в прикордонних районах. Газети «The Hill», «Politico» і «Roll Call» друкують матеріали про Конгрес та федеральний уряд. У Вашингтоні також базується видавництво журналу National Geographic, політичного журналу The New Republic і The Washington Monthly.

Міста-побратими

Персоналії

Примітки

  1. ↑ Resident Population Data. United States Census Bureau. 21 грудня 2010. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 21 грудня 2010. 
  2. Annual Estimates of the Population of Metropolitan and Micropolitan Statistical Areas: April 1, 2000 to July 1, 2009 (XLS). United States Census Bureau. March 2010. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 29 липня 2010. 
  3. Плахотнюк, С. О. (2005). Вашинґтон (українська) 4. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4. 
  4. Статистика штатів і округів США (англійською). Бюро переписи США. Архів оригіналу за 23-08-2011. Процитовано 01-02-2011. 
  5. Facts&FAQs. Interstate Commission on the Potomac River Basin. 2 липня 2008. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 1 лютого 2011. 
  6. Ulysses S. Grant III (1950). Planning the Nation's Capital. Records of the Columbia Historical Society 50: 43–58.  Текст «Grant III, Ulysses Simpson» проігноровано (довідка)
  7. Fisher, Marc (5 квітня 2006). . The Washington Post. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 16 лютого 2011. 
  8. Dvorak, Petula (18 квітня 2008). . Washington Post. с. B01. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 1 лютого 2011. 
  9. District of Columbia. Служба національних парків США. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 1 лютого 2011. 
  10. U.S. National Arboretum History and Mission. Національний дендрарій США[en]. 16 жовтня 2007. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 1 лютого 2011. 
  11. World Map of the Koppen-Geiger climate classification updated. University of Veterinary Medicine Vienna. 6 листопада 2008. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 1 лютого 2011. 
  12. ↑ Climatography of the United States No. 20 1971–2000: WASHINGTON REAGAN NATL AP, VA. Національне управління океанічних і атмосферних досліджень. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  13. ↑ Watson, Barbara McNaught (17 листопада 1999). Washington Area Winters. National Weather Service. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  14. Average Conditions: Washington DC, USA. BBC Weather. http://www.bbc.co.uk/weather/world/city_guides/results.shtml?tt=TT001140. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  15. Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 52. ISBN 978-617-7289-69-1
  16. Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 53. ISBN 978-617-7289-69-1
  17. Walter Washington. WETA Public Broadcasting. 2001. оригіналу за 24 березня 2005. Процитовано 2011-02-217. 
  18. Janofsky, Michael (8 квітня 1995). . The New York Times. Архів оригіналу за 19 вересня 2008. Процитовано 17 лютого 2011. 
  19. Stewart, Nikita (2 січня 2011). . The Washington Post. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 17 лютого 2011. 
  20. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — С. 121. — ISBN 5-7707-7867-9.
  21. [[https://web.archive.org/web/20180904120957/http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1986/Svoboda-1986-075.pdf Архівовано 4 вересня 2018 у Wayback Machine.] сл. п. Юрій Стефаник] // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 75 (22 квітня). — С. 3.
  22. Храм-Пам'ятник у Вашінгтоні будує ціла американська Україна [ 4 вересня 2018 у Wayback Machine.]. — С. 3.
  23. Census 2000 Demographic Profile Highlights. Бюро перепису населення США. 2001. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  24. Christie, Les (21 жовтня 2005). . CNNMoney.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  25. Annual Estimates of the Population of Metropolitan and Micropolitan Statistical Areas: April 1, 2000 to July 1, 2009 (XLS). Бюро переписи населения США. March 2010. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  26. Annual Estimates of the Population of Combined Statistical Areas: April 1, 2000 to July 1, 2008 (XLS). Бюро переписи населения США. 19 березня 2009. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  27. District of Columbia Fact Sheet 2007. Бюро переписи населения США. 2008. Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 2 листопада 2008. 
  28. Kolchin, Peter (1994). American Slavery: 1619–1877. New York: Hill and Wang. с. 81. 
  29. District of Columbia – Race and Hispanic Origin: 1800 to 1990 (PDF). Бюро перепису населення США. 13 вересня 2002. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 29 липня 2008. 
  30. . Associated Press. 16 вересня 2007. Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 12 лютого 2011. 
  31. Romero, Adam P.; Amanda Baumle, M.V. Lee Badgett, Gary J. Gates (December 2007). Census Snapshot: Washington, D.C. (PDF). The Williams Institute. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  32. . Associated Press. 19 березня 2007. Архів оригіналу за 22 березня 2007. Процитовано 12 лютого 2011. 
  33. . Modern Language Association. Архів [http://www.mla.org/cgi-shl/docstudio/docs.pl?map_data_results&SRVY_YEAR=compare&geo=state&state_ id=11&county_id=&mode=geographic&lang_id=&zip=&place_id=&cty_id=&region_id=&division_id=&ll=&ea=&order=&a= оригіналу] за 2 січня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  34. Selected Social Characteristics in the United States: 2006. Бюро перепису населення США. 2006. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  35. District of Columbia Denominational Groups, 2000. The Association of Religious Data Archives. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  36. Federal Government, Excluding the Postal Service. Bureau of Labor Statistics. 22 травня 2011. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 11 серпня 2008. 
  37. (PDF). District of Columbia Department of Employment Services. 2008. Архів оригіналу за 27 травня 2008. Процитовано 12 лютого 2011. 
  38. Gross Domestic Product by State. U.S. Bureau of Economic Analysis. 2 червня 2009. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  39. Birnbaum, Jeffrey H. (22 червня 2005). . Вашингтон пост (газета). с. A01. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 17 лютого 2011. 
  40. . United States Bureau of Labor Statistics. 19 березня 2010. Архів оригіналу за 31 липня 2010. Процитовано 12 лютого 2011. 
  41. . United States Bureau of Labor Statistics. 10 березня 2010. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  42. . Fortune. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 20 травня 2011. 
  43. Готелі у Вашингтоні (округ Коломбо). Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 22 травня 2011. 
  44. Woolsey, Matt (21 січня 2009). World's Best Places For Real Estate Buys. Forbes. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  45. . Expansion Magazine. 7 серпня 2006. Архів оригіналу за 23 травня 2009. Процитовано 2 березня 2011. 
  46. Manoileff, Mariangeles Perez; Camille Richardson. . U.S. Commercial Service. Архів оригіналу за 25 вересня 2006. Процитовано 12 лютого 2011. 
  47. Woolsey, Matt (19 грудня 2008). America's Best Long-Term Real Estate Bets. Forbes. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  48. Personal Income Per Capita in Current and Constant (2000) Dollars by State: 2000 to 2006 (PDF). Бюро перепису населення США. April 2007. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  49. Individuals and Families Below Poverty Level — Number and Rate by State: 2000 and 2005 (PDF). Бюро перепису населення США. 2005. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  50. WMATA Facts (PDF). WMATA. August 2008. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  51. Dawson, Christie R. (21 серпня 2009). Estimated Unliked Transit Passenger Trips (PDF). American Public Transport Association. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  52. SmarTrip. WMATA. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  53. Silverman, Elissa (19 квітня 2008). . Вашингтон пост (газета). Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  54. What Is Capital Bikeshare?. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 16 травня 2011. 
  55. Martinez, Matt. (20 вересня 2010). Washington, D.C., launches the nation's largest bike share program. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 16 травня 2011. 
  56. Aircraft Noise Procedures and Guidelines at Reagan National Airport. Metropolitan Washington Airports Authority. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  57. Customs at Reagan National. Metropolitan Washington Airports Authority. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  58. . Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 2 березня 2011. 
  59. Dulles International Airport. Metropolitan Washington Airports Authority. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  60. Survey: BWI ranked top airport of its size in world. The Baltimore Sun. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  61. The L'Enfant and McMillan Plans. National Park Service. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 11 лютого 2011. 
  62. Map 1: The L'Enfant Plan for Washington. National Park Service. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  63. Grunwald, Michael (2 липня 2006). . The Washington Post. с. B02. Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  64. Gilmore, Matthew (2007). H-DC/Building Height Timeline. Humanities&Social Sciences Online. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  65. Government Printing Office, United States (1916). Report of the Join Select Committee of the Congress of the United States Pursuant to Public Act 268 1. United States Government Printing Office. с. 863. 
  66. Layout of Washington DC. United States Senate. 30 вересня 2005. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  67. Diplomatic List. U.S. Department of State. 25 лютого 2008. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  68. America's Favorite Architecture. American Institute of Architects and Harris Interactive. 2007. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  69. Scott, Pamela (2005). Residential Architecture of Washington, D.C., and Its Suburbs. Library of Congress. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  70. Old Stone House. National Park Service. оригіналу за 5 травня 2008. Процитовано 12 лютого 2011. 
  71. "Washington, D.C. List of Sites. Служба національних парків США. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  72. About the Ronald Reagan Building. Ronald Reagan Building and International Trade Center. 19 липня 2006. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 12 лютого 2011. 
  73. National Mall&Memorial Parks: History&Culture. Служба національних парків США. 28 вересня 2006. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  74. Rotunda for the Charters of Freedom. The National Archives. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  75. National Mall and Memorial Parks. Служба національних парків США. 7 лютого 2008. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  76. Museum and Program Fact Sheets. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  77. About the National Gallery of Art. National Gallery of Art. 2008. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  78. History of the Post. The Washington Post. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  79. eCirc for US Newspapers. Audit Bureau of Circulations. 13 лютого 2011. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 19 січня 2009. 
  80. . USA Today. Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 13 лютого 2011. 
  81. Не називається побратимом через небажання Парижа мати офіційно більше одного міста-побратима.

Посилання

Вашингтон
у сестринських Вікіпроєктах
Цитати у Вікіцитатах?
Вашингтон у Вікімандрах?
Вашингтон у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya pro stolicyu SShA Pro shtat SShA div Vashington shtat U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vashington znachennya Vashington takozh Vashington 3 angl Washington D C stolicya SShA Misto ne vhodit do skladu zhodnogo zi shtativ SShA v administrativnomu plani stanovit federalnij okrug Kolumbiya Roztashovane na richci Potomak Plosha 180 km Naselennya 601 723 meshkanci 2010 z peredmistyami za mezhami okrugu Kolumbiya ponad 5 mln VashingtonLivoruch vgori Dzhordzhtaunskij universitet vgori pravoruch Kapitolij centr Monument Vashingtona vnizu livoruch Memorial afroamerikancyam u Gromadyanskij vijni vnizu pravoruch Bazilika Nacionalnoyi Svyatini Neporochnogo ZachattyaLivoruch vgori Dzhordzhtaunskij universitet vgori pravoruch Kapitolij centr Monument Vashingtona vnizu livoruch Memorial afroamerikancyam u Gromadyanskij vijni vnizu pravoruch Bazilika Nacionalnoyi Svyatini Neporochnogo ZachattyaPrapor GerbDeviz Justitia Omnibus Pravosuddya dlya vsih Koordinati 38 53 42 pn sh 77 02 12 zh d 38 895111 pn sh 77 036667 zh d 38 895111 77 036667KrayinaSShAFederalnij okrugOkrug KolumbiyaNazvane na chest Dzhordzh VashingtonUryad Mer okrugu KolumbiyaMyuriel Bauzer D Rada okrugu KolumbiyaKvejm Braun D Plosha Misto 177 0 km Susha 159 0 km Voda 18 0 km Visota nad r m 0 125 m Naselennya 2010 misto 2009 metr 1 2 Misto 601 723 27 me v SShA Gustota 3784 4 km Aglomeraciya 5 4 mln 8 me v SShA demonim vashingtonecChasovij poyas EST UTC 5 Litnij chas EDT UTC 4 ZIP kod 20001 20098 20201 20599Telefonnij kod i 202Vebsajt www dc govVashingtonU Vashingtoni mistyatsya rezidenciya prezidenta SShA Bilij dim Kongres Verhovnij sud Derzhavnij departament Ministerstvo oboroni Pentagon u peredmisti Arlington ta inshi derzhavni ustanovi Sered tamteshnih budivel viriznyayutsya Kapitolij Pentagon Bilij dim Memorial Linkolna Nacionalna galereya mistectva Biblioteka Kongresu Nacionalnij arhiv Foldzherivska shekspirivska biblioteka Memorial Dzheffersona Monument Vashingtona zaliznichnij vokzal Zmist 1 Geografiya 1 1 Klimat 2 Istoriya 2 1 21 stolittya 2 2 Ukrayinci u misti 3 Demografiya 3 1 Religijni konfesiyi 4 Ekonomika 5 Transport 6 Planuvannya j arhitektura 7 Istorichni pam yatki ta muzeyi 8 Sport 9 Zasobi masovoyi informaciyi 10 Mista pobratimi 11 Personaliyi 12 Primitki 13 PosilannyaGeografiya Redaguvati Kanal u DzhordzhtauniMisto maye ploshu v 177 kv km z yakih 159 suhodil i 18 voda 4 Misto na suhodoli povnistyu lezhit na kordoni shtatu Merilend otochene nim vsyudi krim pivdennogo zahodu Misto roztashovane na troh richkah Potomak i yiyi pritokah Anakostiya en i Rok Krik en 5 Insha pritoka Tiber Krik en yaka kolis protikala cherez Nacionalnu aleyu v 1870 h rokah povnistyu zakladena pid misto 6 Usuperech miskij legendi Vashington nikoli ne buv pobudovanij na osushenomu boloti 7 Todi yak zabolocheni miscya dijsno pokrivali oblasti vzdovzh cih richok ta inshih prirodnih vodojm bilshist teritoriyi mista skladalasya z silskogospodarskih ugid i pagorbiv Najvisha tochka mista tochka Reno roztashovana v parku fortu Reno na visoti 125 metriv nad rivnem morya 8 Najnizhcha tochka riven richki Potomak Priblizno 20 teritoriyi Vashingtona stanovlyat parkovi nasadzhennya Amerikanska sluzhba nacionalnih parkiv upravlyaye bilshoyu chastinoyu prirodnogo seredovisha v misti v tomu chisli takimi parkami yak Nacionalna aleya Rok Krik Park park na ostrovi Teodora Ruzvelta en Sadi Konstituciyi ta inshimi 9 Yedina oblast prirodnogo seredovisha yakoyu ne opikuyetsya Sluzhba nacionalnih parkiv Nacionalnij dendrarij yakij doglyadaye Ministerstvo silskogo gospodarstva SShA 10 Klimat Redaguvati Vashington roztashovanij u vologij subtropichnij klimatichnij zoni 11 Jogo klimat tipovij dlya amerikanskih oblastej Centralnoyi Atlantiki viddalenih vid vodi Vesna ta osin tepli natomist zima proholodna iz shorichnim snigopadom sho stanovit u serednomu 37 sm Serednya zimova temperatura dorivnyuye 3 3 C z seredini grudnya do seredini lyutogo 12 Snigovi buri zachipayut Vashington u serednomu raz na kozhni chotiri shist rokiv Najsilnishi shtormi nazivayut nordister yaki nesut zdebilshogo silnij viter prolivni doshi abo snig Ci shtormi chasto zachipayut veliki rajoni shidnogo uzberezhzhya Ameriki 13 Ulitku spekotno j vologo u lipni serednya temperatura 26 2 C i serednodobova vidnosna vologist blizko 66 12 Ci faktori mozhut zmusiti deyakih lyudej vidchuvati sebe nezatishno 14 Sukupnist visokoyi temperaturi ta vologosti vlitku prinosit duzhe chasti grozi deyaki z nih inodi suprovodzhuyut tornado Najvisha temperatura zareyestrovana 6 serpnya 1918 roku i 20 lipnya 1930 roku 41 C razom iz tim najnizhcha temperatura sklala 26 C vona bula zareyestrovana 11 lyutogo 1899 roku pid chas Velikoyi zametili 1899 en 13 Klimat VashingtonaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 26 1 26 1 31 7 35 0 36 1 38 3 40 0 40 0 37 8 34 4 29 4 26 7 40 0Serednij maksimum C 5 7 7 7 13 6 19 3 24 6 29 3 31 4 30 5 26 7 20 6 14 6 8 3 19 4Serednya temperatura C 0 2 1 9 6 5 11 8 17 2 22 1 24 7 23 6 19 7 13 0 7 5 2 6 12 6Serednij minimum C 2 9 1 6 3 2 8 0 13 7 19 2 21 9 21 1 16 9 10 2 5 1 0 2 9 6Absolyutnij minimum C 27 8 25 6 18 3 8 3 2 2 2 2 5 0 3 3 1 1 9 4 12 8 20 27 8Norma opadiv mm 69 1 68 8 80 5 68 8 93 0 85 9 96 5 99 3 84 1 76 7 79 2 79 2 98 1Dzherelo Pogoda i klimat World WeatherIstoriya RedaguvatiDokladnishe Istoriya Vashingtona Kapitolij pislya spalennya Vashingtona v 1812 v Anglo amerikanskij vijniMisce dlya stolici zaproponuvav pershij amerikanskij prezident Dzhordzh Vashington na chest yakogo yiyi j nazvano Okrug Kolumbiya teritoriya peredana Merilendom i Virdzhiniyeyu stvorenij Aktom Kongresu v 1790 1791 rokah Dilyanka vid shtatu Virdzhiniya piznishe povernulas pid yurisdikciyu shtatu otzhe suchasnij Vashington roztashovano tilki na teritoriyi sho kolis nalezhala Merilendu 13 zhovtnya 1792 roku zakladenij pershij kamin u fundament rezidenciyi prezidenta majbutnogo Bilogo domu 15 18 veresnya 1793 roku Dzhordzh Vashington ocholiv svyatkovu procesiyu do miscya zakladki pershogo kamenyu u fundament Kapitoliyu Ceremoniyeyu keruvala Velika masonska lozha Merilendu Vashington u masonskomu fartusi vikonuvav obov yazki Velikogo majstra Prisutni prochitali molitvu i zaspivali masonskij gimn prezident SShA vigolosiv promovu Proyekt budivli Kongresu Kapitoliyu stvoriv abolicionist doktor Vilyam Tornton 16 Misto splanovane francuzkim inzhenerom P yerom Lanfanom 1754 1825 Stoliceyu Vashington stav 1 grudnya 1800 roku pislya togo yak iz Filadelfiyi na nove misce perevedeni Kongres i golovni uryadovi ustanovi Odnak prava golosu na nacionalnih viborah meshkanci stolici ne mali do 1961 roku Misceve samovryaduvannya vvedene v 1975 roci Togo samogo 1975 roku Volter Vashington stav pershim obranim i vodnochas pershim chornoshkirim merom stolici Spoluchenih Shtativ 17 Uprodovzh 1980 h i 1990 h rokiv miskij uryad kritikuvali za nevmile kerivnictvo i nadvitrati byudzhetu U 1995 roci Kongres stvoriv Radu z finansovogo kontrolyu okrugu Kolumbiyi dlya sposterezhennya za vsima municipalnimi vitratami 18 Misto vidnovilo svoyu finansovu potuzhnist do 2001 roku koli diya Radi z kontrolyu bula pripinena 21 stolittya Redaguvati 11 veresnya 2001 roku teroristi vikrali rejs 77 aviakompaniyi American Airlines i svidomo rozbili litak nad Pentagonom u susidnomu Arlingtoni Rejs 93 kompaniyi United Airlines yakij yak vvazhayut priznachavsya dlya zdijsnennya teraktu nad Vashingtonom zaznav avariyi u Pensilvaniyi koli pasazhiri sprobuvali povernuti kontrol nad litakom iz ruk teroristiv U serpni 2010 roku obranij novij golova mista Vinsent Grej vin vstupiv na posadu v sichni 2011 roku 19 Ukrayinci u misti Redaguvati 14 16 sichnya 1919 roku v misti vidbuvsya Ukrayinskij sojm SShA Bulo prijnyato deklaraciyu u yakij vislovlyuvalos prohannya do Bilogo Domu spriyati pripinennyu krovoprolittya u Galichini buti arbitrom v ukrayinsko polskomu konflikti 20 Diye ukrayinska cerkva Svyatoyi Trijci 21 Pislya Chornobilskoyi katastrofi rozpochali budivnictvo hramu pam yatnika 22 Demografiya RedaguvatiDinamika naselennya Vashingtona e Rik Naselennya zmini naselennya Rik Naselennya zmini naselennya1800 8 144 1910 331 069 18 8 1810 15 471 90 0 1920 437 571 32 2 1820 23 336 50 8 1930 486 869 11 3 1830 30 261 29 7 1940 663 091 36 2 1840 33 745 11 5 1950 802 178 21 0 1850 51 687 53 2 1960 763 956 4 8 1860 75 080 45 3 1970 756 510 1 0 1870 131 700 75 4 1980 638 333 15 6 1880 177 624 34 9 1990 606 900 4 9 1890 230 392 29 7 2000 572 059 5 7 1900 278 718 21 0 2010 601 723 1 5 2 Za perepisom 2010 roku naselennya Vashingtona stanovit 601 723 meshkanci 1 Za ostannye desyatilittya sposterigayetsya tendenciya prirostu naselennya v misto za perepisom 2000 roku kilkist meshkanciv stanovila 572 059 osib 23 Pid chas robochogo tizhnya chislo zhiteliv zbilshuyetsya do blizko miljona osib cherez pripliv lyudej z susidnih iz Vashingtonom okolic 24 Vashingtonska miska aglomeraciya z prileglimi okrugami v Merilendi ta Virdzhiniyi dev yata za kilkistyu naselennya teritoriyeyu z bilsh nizh p yatma miljonami zhiteliv 25 Yaksho prijnyati do rozrahunku she j aglomeraciyu z Baltimorom to kilkist meshkanciv sklade todi 8 miljoniv sho stavit teritoriyu na chetverte misce v krayini 26 Vidpovidno do oglyadu Byuro perepisu naselennya SShA 2007 roku v misti prozhivali 55 6 afroamerikanciv 36 3 bilih 3 1 azijciv i 0 2 korinnih amerikanciv Predstavniki inshih ras sklali 4 8 a predstavniki zmishanih 1 6 2007 roku v misti meshkalo priblizno 74 000 inozemnih migrantiv 27 U Vashingtoni meshkaye dosit bagato afroamerikanciv pochinayuchi vid chasu jogo stvorennya Ce naslidok chastkovogo zvilnennya rabiv na Verhnomu Pivdni pislya Gromadyanskoyi vijni Vilne chorne naselennya v regioni zroslo priblizno vid 1 pered vijnoyu do 10 do 1810 roku 28 U promizhok mizh 1800 i 1940 rokami afroamerikanci stanovili blizko 30 vsogo naselennya 29 Kilkist afroamerikanciv u Vashingtoni dosyagla najvishogo pokaznika do 1970 roku z togo chasu odnak chiselnist chornogo naselennya mista zmenshuyetsya cherez vidtik u peredmistya U toj samij chas chiselnist bilogo naselennya zbilshuyetsya 30 Perepis 2000 roku zasvidchiv sho priblizno 33 000 osib u Vashingtoni nalezhat do seksualnih menshin ce stanovit priblizno 8 1 doroslogo naselennya mista 31 Taku kilkist lyudej mozhna poyasniti liberalnim politichnim nastroyem Vashingtona u yakomu zakonoproyekt pro odnostatevi shlyubi pidpisav mer u grudni 2009 roku Oglyad perepisu 2007 roku takozh pokazav sho priblizno tretina zhiteliv stolici funkcionalno nepismenni Chastkovo cya cifra pov yazana z immigrantami yaki ne ye dosvidchenimi koristuvachami anglijskoyi movi 32 85 16 naselennya Vashingtona spilkuyetsya anglijskoyu movoyu 8 78 ispanskoyu i 1 35 francuzkoyu 33 Na vidminu vid visokogo pokaznika funkcionalnoyi bezgramotnosti majzhe 46 zhiteliv mayut prinajmni stupin bakalavra pislya chotiririchnogo navchannya 34 Vashingtonskij Nacionalnij kafedralnij sobor anglikanskoyi cerkviReligijni konfesiyi Redaguvati Bilshist zhiteliv mista hristiyani 28 zhiteliv katoliki 9 1 amerikanski baptisti 6 8 pivdenni baptisti 1 3 pravoslavni hristiyani ta 13 skladayut predstavniki inshih hristiyanskih viruvan Islamske naselennya mista stanovit 10 6 prihilniki yudayizmu stanovlyat 4 5 vid usogo naselennya 26 8 vsih mistyan dotrimuyutsya inshih viruvan abo vzagali ne praktikuyut niyaku religiyu 35 U Vashingtoni roztashovanij Vashingtonskij kafedralnij sobor anglikanskoyi Yepiskopalnoyi cerkvi SShA sho ye shostim za velichinoyu kafedralnim soborom u sviti Rozmishenij na peretini Massachusets avenyu i Viskonsin avenyu Kafedralnim soborom katolickoyi arhidiyeceziyi Vashingtona ye Kafedralnij sobor svyatogo apostola Matviya en sho roztashovanij mizh Konnektikut avenyu i 17 yu vuliceyu Takozh u misti roztashovana najbilsha katolicka cerkva v Spoluchenih Shtatah Bazilika Nacionalnoyi Svyatini Neporochnogo Zachattya Ekonomika Redaguvati Shidnij rinok u VashingtoniEkonomika Vashingtona viznachayetsya nasampered zajnyatistyu u sferi derzhavnogo keruvannya a takozh nadannyam poslug Visokij vidsotok naselennya pracyuye u sferi keruvannya tobto ye federalnimi sluzhbovcyami vidsotok yih rik vid roku zminyuyetsya ce pov yazano z tim sho uryad to skorochuye to zbilshuye chislo robochih misc U sichni 2007 roku kilkist federalnih sluzhbovciv stanovila lishe 14 vid usogo naselennya 36 2008 roku federalnij uryad pidnyav cej pokaznik do 27 vidilivshi dodatkovi miscya 37 Valovij vnutrishnij produkt mista 2008 roku sklav 97 2 mlrd dolariv za cim pokaznikom okrug roztashovanij na 35 misci z 50 amerikanskih shtativ 38 U bagatoh organizacij firm nezalezhnih pidryadnikiv nekomercijnih organizacij profspilok torgovelnih grup ye svoyi shtab kvartiri u Vashingtoni abo v jogo okolicyah shob buti blizhche do federalnogo uryadu lobiyuyuchi pri comu svoyi interesi 39 Na sichen 2010 roku v vashingtonskoyi aglomeraciyi riven bezrobittya stanoviv 6 9 ce drugij rezultat sered vsih 49 najbilshih amerikanskih aglomeracij 40 Bezposeredno bilya samogo Vashingtona v toj samij chas riven bezrobittya dorivnyuvav 12 41 Shtab kvartira Poshtovoyi sluzhbi SShAU misti ye galuzi promislovosti bezposeredno ne pov yazani z federalnim keruvannyam ce stosuyetsya u pershu chergu osviti finansiv derzhavnoyi politiki ta naukovih doslidzhen Dvi z p yatisot najbilshih svitovih kompanij po rivnyu dohodu za versiyeyu zhurnalu Fortune rozmisheni u Vashingtoni ce Poshtova sluzhba SShA 92 misce z oborotom 68 mlrd dolariv ta ipotechna agenciya Fannie Mae 270 misce z oborotom 29 mlrd dolariv 42 Promislovih pidpriyemstv u misti nebagato cya sfera predstavlena u virobnictvi tovariv dlya spozhivannya a takozh drukarskoyu promislovistyu tut znahodyatsya bagato publikuyut ta drukovanih kompanij a takozh uryadovih drukaren Dobre rozvinenij gotelnij biznes v misti nalichuyetsya 130 goteliv 43 Vidpovidno do oglyadu dvohsot globalnih budivelnih kompanij Vashington 2009 roku stav liderom z inozemnih investicij u neruhomist obignavshi pri comu London ta Nyu Jork 44 Zhurnal Expansion 2006 roku ociniv misto yak najkrashe sered desyatka oblastej u krayini z tochki zoru najspriyatlivishoyi dilovoyi obstanovki ta ekonomichnogo zrostannya 45 Vashington ye tretim u spisku mist Ameriki pislya Nyu Jorka ta Chikago za kilkistyu ofisiv komercijnih kompanij u misti 46 U 2008 roci popri nacionalnu ekonomichnu krizu i spad cin na zhitlo misto posilo druge misce v spisku dovgostrokovih rinkiv neruhomosti v Americi opublikovanomu zhurnalom Forbs 47 2006 roku dohid na dushu naselennya u Vashingtoni sklav 55 755 ce vishe nizh u bud yakomu inshomu shtati 48 Odnak 19 zhiteliv mista zhivut nizhche prozhitkovogo minimumu po ocinci 2005 roku za cim pokaznikom Vashington roztashovanij na vershini spisku postupayuchis lishe shtatom Missisipi 49 Transport Redaguvati Stanciya peretinu sinoyi pomaranchevoyi ta chervonoyi gilok vashingtonskogo metroU Vashingtoni z jogo peredmistyami v Merilendi ta Virdzhiniyi funkcionuye metropoliten Vin vidkrivsya 27 bereznya 1976 roku ta ostannim chasom nalichuye 86 stancij iz dovzhinoyu shlyahu 171 km 50 Vashingtonske metro druge pislya metro Nyu Jorka po zavantazhenosti v Spoluchenih Shtatah 51 shodennij pasazhiropotik vashingtonskogo metro v budnij den dosyagaye 1 miljona osib U misti ye rozvinena avtobusna sistema sho obslugovuye takozh peredmistya i vsyu vashingtonsku aglomeraciyu Avtobusna sistema ta sistema metro obslugovuyutsya po kartah sistemi SmarTrip 52 Pislya bilsh nizh p yatdesyatirichnoyi perervi u 2016 roci v misti znov z yavilas tramvajna liniya Vidminnoyu risoyu infrastrukturi gromadskogo transportu mista ye persha sistema spilnogo vikoristannya velosipediv u Spoluchenih Shtatah SmartBike DC stvorena 2008 roku 53 Bud yakij ohochij za platu mozhe na specialno obladnanih stanciyah orenduvati velosiped dlya proyizdu abo progulyanki po mistu Orenduvati mozhna na dobu p yat dniv misyac abo rik 54 U veresni 2010 roku Vashington ta sumizhnij okrug Arlington u Virdzhiniyi pochali rozshiryuvati svoyu velosipednu sistemu Capital Bikeshare yaka ostannim chasom ye najbilshoyu takoyu merezheyu v krayini z 1100 velosipedami ta 110 stanciyami 55 Najzhvavishoyu zaliznichnoyu stanciyeyu Vashingtona ye Soyuzna za kilkistyu pasazhiriv vona postupayetsya lishe stanciyi Pensilvanskij vokzal u Nyu Jorku Na stanciyi takozh shodyatsya shlyahi chervonoyi liniyi metro ta primiskih poyizdiv iz Virdzhiniyi ta Merilendu Misto obslugovuyut tri aeroporti odin u Merilendi ta dva u Virdzhiniyi Nacionalnij aeroport imeni Ronalda Rejgana DCA vid Vashingtona viddilenij rikoyu Potomak ta roztashovanij v okruzi Arlington vin ye yedinim aeroportom de ye stanciya metro Vrahovuyuchi bezposerednyu blizkist aeroportu do mista i osoblivo do budivel federalnih uryadiv u nomu dotrimuyutsya osoblivih zahodiv bezpeki ta diyut obmezhennya rivnya shumu 56 Aeroport Rejgana ne maye mizhnarodnoyi mitnici j tomu vikoristovuyetsya lishe dlya vnutrishnih perevezen po krayini 57 Golovnij terminal aeroportu DallesaGolovnij mizhnarodnij aeroport Vashingtona mizhnarodnij aeroport imeni Dallesa IAD sho roztashovanij za 42 kilometri na zahid vid mista v okrugah Ferfaks ta Lend u Virdzhiniyi jogo zagalna plosha stanovit majzhe 50 kv km 58 Cej aeroport ye liderom sered usih aeroportiv Vashingtona za kilkistyu pasazhiriv 2007 roku jogo poslugami skoristalisya 24 7 miljona lyudej 59 Mizhnarodnij aeroport Baltimor Vashington imeni Targuda Marshalla BWI sho roztashovanij mizh Baltimorom ta Vashingtonom v okruzi Enn Erandel takozh obslugovuye mizhnarodni rejsi 2010 roku aeroport buv viznanij najkrashim civilnim aeroportom svitu v klasi obslugovuvannya vid 15 do 25 mln pasazhiriv na rik za versiyeyu Mizhnarodnoyi Radi aeroportiv 60 Planuvannya j arhitektura Redaguvati Plan P yera Lanfana zabudovi mista jogo realizaciyu zavershiv E Ellikot 1792 rokuVashington zabudovuvavsya vidpovidno do planu Osnovnim tvorcem arhitekturnogo viglyadu mista stav P yer Lanfan arhitektor francuzkogo pohodzhennya inzhener i mistobudivnik 1791 roku prezident SShA Dzhordzh Vashington upovnovazhiv Lanfana rozplanuvati roztashuvannya novoyi stolici 61 Budinki peredbachalosya pobuduvati v barokovomu stili a vulici ob yednuvati u viglyadi pryamokutnikiv shob zabezpechiti miscya dlya vidkritogo prostoru ta ozelenennya Plan arhitektora takozh pripuskav veliku ozelenenu vulicyu dovzhinoyu priblizno v odnu milyu i shirinoyu blizko 120 metriv Cya vulicya isnuye zaraz pid nazvoyu Nacionalnoyi aleyi 62 Pislya budivnictva dvanadcyatipoverhovogo zhitlovogo budinku The Cairo en 1894 roku Kongres prijnyav zakon pro visotu budivel yakij obmezhiv visotnu zabudovu v misti Zakon pidpravili 1910 roku visota zabudovi ne mozhe perevishuvati shirinu susidnoyi vulici plyus 20 futiv 63 Popri poshirenu dumku zhoden zakon konkretno nikoli ne obmezhuvav zvedennya budivel nizhchih za Kapitolij abo Monument Vashingtona 64 65 Cherez cej zakon pro visotu budivel u misti nemaye hmarochosiv prote za kordonom okrugu cherez richku Potomak u Virdzhiniyi bagato visotnih budinkiv Misto podilene na chotiri nerivnih sektori pivnichno zahidnij NW pivnichno shidnij NE pivdenno shidnij SE i pivdenno zahidnij SW Liniyi peretinu cih sektoriv shodyatsya na Kapitoliyi 66 Usi dorozhni znaki v misti vklyuchayut u zapisi skorochennya sektora shob vkazati na misce roztashuvannya ob yekta Perevazhnu bilshist vulic mista peretinayut prospekti avenyu Avenyu yak pravilo mayut nazvu togo chi inshogo shtatu krayini Deyaki vashingtonski vulici osoblivo primitni napriklad Pensilvaniya Avenyu sho poyednuye Bilij dim iz Kapitoliyem a na Massachusets avenyu en roztashovani 59 posolstv cherez ce vulicyu inodi zhartivlivo nazivayut Posolskij ryad 67 Posolstvo Ukrayini u Vashingtoni SShA 2018 Bilij dim rezidenciya Prezidenta SShA Pensilvaniya avenyu 1600Arhitektura Vashingtona duzhe riznomanitna U misti roztashovani shist iz pershih desyati najkrashih budivel en za versiyeyu Amerikanskogo institutu arhitekturi en 68 Bilij dim Vashingtonskij kafedralnij sobor Memorial Dzheffersona Kapitolij Memorial Linkolna i Memorial veteraniv V yetnamu Usi ci budivli yak i bagato inshih u misti nalezhat do riznih arhitekturnih stiliv georgianskogo neogotichnogo neoklasichnogo neogreckogo modernu Poza centrom Vashingtona she riznomanitnishi arhitekturni stili Istorichni pam yatki vikonani u viktorianskomu stili u stili Boz ar u georgianskomu stili 69 Odna z najstarishih arhitekturnih oblastej roztashovana v Dzhordzhtauni najstarishomu rajoni mista Starij kam yanij budinok en pobudovanij 1765 roku 70 sho robit jogo najstarishoyu budivleyu vsogo mista Prote bilshist budinkiv po susidstvu z nim pobudovani tilki v 1870 h rokah i vidbivayut viktoriansku epohu Zasnovanij v 1789 roci Dzhordzhtaunskij universitet pobudovanij u romanskomu i neogotichnomu stilyah 71 Najvisha budivlya monument Vashingtona najbilshij za plosheyu Torgovij centr Ronalda Rejgana en zagalna plosha yakogo syagaye priblizno 288 000 kvadratnih metriv 72 Istorichni pam yatki ta muzeyi RedaguvatiDokladnishe Spisok muzeyiv Vashingtona Nacionalnij muzej amerikanskih indianciv vidkritij 2004 rokuCentr mista i misce roztashuvannya bagatoh istorichnih pam yatok Nacionalna aleya vidkrita parkova zona dovzhinoyu v odnu milyu U centri yiyi roztashovanij Monument Vashingtona vid nogo v chotiroh storonah roztashovuyutsya memorial Linkolna i memorial Dzheffersona a takozh Bilij dim i Kapitolij Mizh cimi ob yektami roztashovuyutsya j inshi pam yatniki mista Nacionalnij memorial Drugoyi svitovoyi vijni en memorial veteraniv Korejskoyi vijni en i memorial veteraniv V yetnamu 73 Tut takozh roztashovani budivli Nacionalnogo arhivu SShA u yakih zberigayutsya tisyachi dokumentiv najvazhlivishih dlya amerikanskoyi istoriyi yak ot Deklaraciya nezalezhnosti SShA Konstituciya SShA i Bill pro prava 74 Bezposeredno na pivden vid Nacionalnoyi aleyi roztashovanij memorial Franklina Ruzvelta en memorial Dzhordzha Mejsona en vijskovij memorial okrugu Kolumbiyi en i memorial Dzheffersona roztashovanij poblizu shtuchnogo kanalu Vashingtona en 75 Na Nacionalnij aleyi roztashovani muzeyi ta vlasne budivlya Smitsonivskogo institutu naukovo doslidnogo ta osvitnogo institutu zasnovanogo Kongresom 1846 roku do jogo strukturi vhodit bilshist nacionalnih muzeyiv i galerej Vashingtona 76 Nacionalnij muzej amerikanskoyi istoriyi Nacionalnij muzej prirodnichoyi istoriyi Nacionalnij muzej amerikanskih indianciv Nacionalnij muzej aviaciyi ta kosmonavtiki Muzej Girshgorna i sad skulptur Budinok mistectva i promislovosti Nacionalnij muzej afrikanskogo mistectva Poruch iz kitajskim kvartalom roztashovani inshi muzeyi institutu Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva ta Nacionalna portretna galereya Takozh do skladu Smitsonivskogo institutu vhodyat Nacionalnij poshtovij muzej i Nacionalnij zoopark roztashovanij u parku Vudli U shidnij budivli Nacionalnoyi galereyi mistectv roztashovanij zal suchasnogo mistectva Biblioteka Kongresu druga za velichinoyu biblioteka svituNa Nacionalnij aleyi nepodalik vid Kapitoliya takozh roztashovana Nacionalna galereya mistectva vona ne ye chastinoyu Smitsonivskogo institutu i povnistyu nalezhit amerikanskomu uryadu 77 Vhid u galereyu yak i do bilshosti muzeyiv i galerej vilnij U galereyi zibrana odna z najkrashih kolekcij mistectva u sviti V ekspoziciyah roztashovanih u dvoh budivlyah predstavleni tvori mistectva yevropejskih i amerikanskih majstriv kartini skulpturi malyunki fotografiyi grafika predmeti dekorativno uzhitkovogo mistectva Takozh u misti isnuye bagato privatnih muzeyiv yak ot Nacionalnij muzej zhinochogo mistectva en galereya Korkoran sho ye najbilshim privatnim muzeyem Vashingtona Do najcikavishih muzeyiv she varto vidnesti Muzej zhurnalistiki ta novin Mizhnarodnij muzej shpigunstva muzej Nacionalnogo geografichnogo tovaristva i Memorialnij muzej Golokostu Za Kapitoliyem na Independens avenyu roztashovani budivli Biblioteki Kongresu SShA odniyeyi z najbilshih bibliotek svitu Biblioteka zasnovana dlya potreb Kongresu 1800 roku vzhe v 1870 roci stala miscem zberigannya obov yazkovogo primirnika bud yakogo publichnogo vidannya yake vijshlo v SShA U biblioteci perebuvaye blizko 15 miljoniv knig a zagalnij fond biblioteki narahovuye ponad 130 mln odinic zberigannya Sport RedaguvatiVashington odin iz 13 mist SShA u yakomu diyut komandi chotiroh golovnih cholovichih profesijnih sportivnih zmagan amerikanskij futbol Nacionalna futbolna liga basketbol Nacionalna basketbolna asociaciya bejsbol Golovna liga bejsbolu i hokej Nacionalna hokejna liga Koli z yavilasya futbolna komanda Vashington stav odnim iz 8 mist u yakomu ye predstavniki p yati golovnih sportivnih zmagan Najbilshi profesijni klubi mista navedeno v tablici Klub Vid sportu Liga Arena Roki chempionstva Di Si Yunajted angl D C United Futbol Golovna futbolna liga angl Major League Soccer MLS Shidna konferenciya angl Eastern Conference Memorialnij stadion im Roberta F Kennedi 1996 1997 1999 2004 Vashington Bejgouks angl Washington Bayhawks Lakros Golovna liga lakrosu angl Major League Lacrosse Stadion im Dzhordzha Mejsona 2002 2005 Vashington Kepitals angl Washington Capitals Hokej Nacionalna hokejna liga angl National Hockey League NHL Shidna konferenciya angl Eastern Conference Pivdenno shidnij divizion Verajzon centr nikoli Vashington Mistiks angl Washington Mystics Basketbol Zhinocha nacionalna basketbolna asociaciya angl Women s National Basketball Association translit WNBA Shidna konferenciya Verajzon centr nikoli Vashington Neshinals angl Washington Nationals Bejsbol Golovna bejsbolna liga Nacionalna liga Shidnij divizion Neshinals Park angl Nationals Park nikoli Vashington Redskinz angl Washington Redskins Amerikanskij futbol Nacionalna futbolna liga angl National Football League Nacionalna futbolna konferenciya Shidnij divizion FedEks fild Landover Merilend 1937 1942 1982 1987 1991 Vashington Vizards angl Washington Wizards Basketbol Nacionalna basketbolna asociaciya angl National Basketball Association translit NBA Shidna konferenciya Pivdenno shidnij divizion Verajzon centr 1978Zasobi masovoyi informaciyi RedaguvatiU Vashingtoni vipuskayetsya odna z najvidomishih gazet u Spoluchenih Shtatah Vashington post vona zasnovana 1877 roku i ye najstarishoyu gazetoyu mista 78 Vid veresnya 2008 roku gazeta ye shostoyu za kilkistyu chitachiv u krayini 79 Yu Es Ej tudej sho volodiye najbilshoyu chitackoyu auditoriyeyu vipuskayetsya v susidnomu Maklini shtat Virdzhiniya 80 Takozh u misti vihodyat gazeti Express The Washington Times The Washington Examiner en Washington City Paper en i tizhnevik Washington Business Journal yakij nabuv populyarnosti ne tilki v misti ale i v prikordonnih rajonah Gazeti The Hill Politico i Roll Call drukuyut materiali pro Kongres ta federalnij uryad U Vashingtoni takozh bazuyetsya vidavnictvo zhurnalu National Geographic politichnogo zhurnalu The New Republic i The Washington Monthly Mista pobratimi Redaguvati Bangkok taj krungethphmhankhr Tayiland 1962 Brazzavil fr Brazzaville Respublika Kongo Brazilia port Brasilia Braziliya Bryussel fr Bruxelles nid Brussel Belgiya Dakar fr Dakar Senegal Pekin kit 北京 Kitaj 15 travnya 1984 Pretoriya angl Pretoria PAR Sanderlend angl Sunderland Angliya Seul kor 서울 Pivdenna Koreya Chuncin kit spr 重庆 pinyin Chongqing Kitaj Afini grec A8hna Greciya Kayir arab القاهرة Yegipet Parizh Misto partner angl Partner City 81 Personaliyi RedaguvatiRichard Shayer 1880 1956 amerikanskij scenarist Billi Berk 1884 1970 amerikanska aktrisa Bert Roach 1891 1971 amerikanskij aktor Dzhejn Grir 1924 2001 amerikanska aktorka Kitti Vinn 1944 amerikanska aktrisa Goldi Goun 1945 komedijna amerikanska aktorka yevrejskogo pohodzhennya Primitki Redaguvati a b v Resident Population Data United States Census Bureau 21 grudnya 2010 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 21 grudnya 2010 Annual Estimates of the Population of Metropolitan and Micropolitan Statistical Areas April 1 2000 to July 1 2009 XLS United States Census Bureau March 2010 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2010 Plahotnyuk S O 2005 Vashington ukrayinska 4 Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini ISBN 978 966 02 2074 4 Statistika shtativ i okrugiv SShA anglijskoyu Byuro perepisi SShA Arhiv originalu za 23 08 2011 Procitovano 01 02 2011 Facts amp FAQs Interstate Commission on the Potomac River Basin 2 lipnya 2008 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 1 lyutogo 2011 Ulysses S Grant III 1950 Planning the Nation s Capital Records of the Columbia Historical Society 50 43 58 Tekst Grant III Ulysses Simpson proignorovano dovidka Fisher Marc 5 kvitnya 2006 Built On A Swamp and Other Myths of D C The Washington Post Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 16 lyutogo 2011 Dvorak Petula 18 kvitnya 2008 D C s Puny Peak Enough to Pump Up Highpointers Washington Post s B01 Arhiv originalu za 4 travnya 2011 Procitovano 1 lyutogo 2011 District of Columbia Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 1 lyutogo 2011 U S National Arboretum History and Mission Nacionalnij dendrarij SShA en 16 zhovtnya 2007 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 1 lyutogo 2011 World Map of the Koppen Geiger climate classification updated University of Veterinary Medicine Vienna 6 listopada 2008 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 1 lyutogo 2011 a b Climatography of the United States No 20 1971 2000 WASHINGTON REAGAN NATL AP VA Nacionalne upravlinnya okeanichnih i atmosfernih doslidzhen Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 a b Watson Barbara McNaught 17 listopada 1999 Washington Area Winters National Weather Service Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 Average Conditions Washington DC USA BBC Weather http www bbc co uk weather world city guides results shtml tt TT001140 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 52 ISBN 978 617 7289 69 1 Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 53 ISBN 978 617 7289 69 1 Walter Washington WETA Public Broadcasting 2001 Arhiv originalu za 24 bereznya 2005 Procitovano 2011 02 217 Janofsky Michael 8 kvitnya 1995 Congress creates board to oversee Washington D C The New York Times Arhiv originalu za 19 veresnya 2008 Procitovano 17 lyutogo 2011 Stewart Nikita 2 sichnya 2011 Vincent Gray inaugurated as D C mayor The Washington Post Arhiv originalu za 4 travnya 2011 Procitovano 17 lyutogo 2011 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 il S 121 ISBN 5 7707 7867 9 https web archive org web 20180904120957 http www svoboda news com arxiv pdf 1986 Svoboda 1986 075 pdf Arhivovano4 veresnya 2018 u Wayback Machine sl p Yurij Stefanik Svoboda Dzherzi Siti i Nyu Jork 1986 Ch 75 22 kvitnya S 3 Hram Pam yatnik u Vashingtoni buduye cila amerikanska Ukrayina Arhivovano 4 veresnya 2018 u Wayback Machine S 3 Census 2000 Demographic Profile Highlights Byuro perepisu naselennya SShA 2001 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Christie Les 21 zhovtnya 2005 Biggest commuter cities CNNMoney com Arhiv originalu za 28 lyutogo 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Annual Estimates of the Population of Metropolitan and Micropolitan Statistical Areas April 1 2000 to July 1 2009 XLS Byuro perepisi naseleniya SShA March 2010 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Annual Estimates of the Population of Combined Statistical Areas April 1 2000 to July 1 2008 XLS Byuro perepisi naseleniya SShA 19 bereznya 2009 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 District of Columbia Fact Sheet 2007 Byuro perepisi naseleniya SShA 2008 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2020 Procitovano 2 listopada 2008 Kolchin Peter 1994 American Slavery 1619 1877 New York Hill and Wang s 81 District of Columbia Race and Hispanic Origin 1800 to 1990 PDF Byuro perepisu naselennya SShA 13 veresnya 2002 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 29 lipnya 2008 Washington s Black Majority Is Shrinking Associated Press 16 veresnya 2007 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2009 Procitovano 12 lyutogo 2011 Romero Adam P Amanda Baumle M V Lee Badgett Gary J Gates December 2007 Census Snapshot Washington D C PDF The Williams Institute Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Study Finds One Third in D C Illiterate Associated Press 19 bereznya 2007 Arhiv originalu za 22 bereznya 2007 Procitovano 12 lyutogo 2011 Data Center Results District of Columbia Modern Language Association Arhiv http www mla org cgi shl docstudio docs pl map data results amp SRVY YEAR compare amp geo state amp state id 11 amp county id amp mode geographic amp lang id amp zip amp place id amp cty id amp region id amp division id amp ll amp ea amp order amp a originalu za 2 sichnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Selected Social Characteristics in the United States 2006 Byuro perepisu naselennya SShA 2006 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 District of Columbia Denominational Groups 2000 The Association of Religious Data Archives Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Federal Government Excluding the Postal Service Bureau of Labor Statistics 22 travnya 2011 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 11 serpnya 2008 Wage and Salary Employment by Industry and Place of Work PDF District of Columbia Department of Employment Services 2008 Arhiv originalu za 27 travnya 2008 Procitovano 12 lyutogo 2011 Gross Domestic Product by State U S Bureau of Economic Analysis 2 chervnya 2009 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Birnbaum Jeffrey H 22 chervnya 2005 The Road to Riches Is Call sse oned K Street Vashington post gazeta s A01 Arhiv originalu za 14 grudnya 2017 Procitovano 17 lyutogo 2011 Metropolitan Area Employment and Unemployment Monthly News Release United States Bureau of Labor Statistics 19 bereznya 2010 Arhiv originalu za 31 lipnya 2010 Procitovano 12 lyutogo 2011 Regional and State Employment and Unemployment Monthly News Release United States Bureau of Labor Statistics 10 bereznya 2010 Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 2010 Global 500 Ranking Fortune Arhiv originalu za 18 travnya 2011 Procitovano 20 travnya 2011 Goteli u Vashingtoni okrug Kolombo Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 22 travnya 2011 Woolsey Matt 21 sichnya 2009 World s Best Places For Real Estate Buys Forbes Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 2006 Mayor s Challenge Where Are the Best Metros for Future Business Locations Expansion Magazine 7 serpnya 2006 Arhiv originalu za 23 travnya 2009 Procitovano 2 bereznya 2011 Manoileff Mariangeles Perez Camille Richardson Washington DC A Capital City U S Commercial Service Arhiv originalu za 25 veresnya 2006 Procitovano 12 lyutogo 2011 Woolsey Matt 19 grudnya 2008 America s Best Long Term Real Estate Bets Forbes Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Personal Income Per Capita in Current and Constant 2000 Dollars by State 2000 to 2006 PDF Byuro perepisu naselennya SShA April 2007 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Individuals and Families Below Poverty Level Number and Rate by State 2000 and 2005 PDF Byuro perepisu naselennya SShA 2005 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 WMATA Facts PDF WMATA August 2008 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 Dawson Christie R 21 serpnya 2009 Estimated Unliked Transit Passenger Trips PDF American Public Transport Association Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 SmarTrip WMATA Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 Silverman Elissa 19 kvitnya 2008 Bicycle Sharing Program to Debut Vashington post gazeta Arhiv originalu za 4 travnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 What Is Capital Bikeshare Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 16 travnya 2011 Martinez Matt 20 veresnya 2010 Washington D C launches the nation s largest bike share program Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 16 travnya 2011 Aircraft Noise Procedures and Guidelines at Reagan National Airport Metropolitan Washington Airports Authority Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 Customs at Reagan National Metropolitan Washington Airports Authority Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 bereznya 2009 Procitovano 2 bereznya 2011 Dulles International Airport Metropolitan Washington Airports Authority Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 Survey BWI ranked top airport of its size in world The Baltimore Sun Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 The L Enfant and McMillan Plans National Park Service Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 11 lyutogo 2011 Map 1 The L Enfant Plan for Washington National Park Service Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Grunwald Michael 2 lipnya 2006 D C s Fear of Heights The Washington Post s B02 Arhiv originalu za 4 travnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Gilmore Matthew 2007 H DC Building Height Timeline Humanities amp Social Sciences Online Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Government Printing Office United States 1916 Report of the Join Select Committee of the Congress of the United States Pursuant to Public Act 268 1 United States Government Printing Office s 863 Layout of Washington DC United States Senate 30 veresnya 2005 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Diplomatic List U S Department of State 25 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 America s Favorite Architecture American Institute of Architects and Harris Interactive 2007 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Scott Pamela 2005 Residential Architecture of Washington D C and Its Suburbs Library of Congress Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 Old Stone House National Park Service Arhiv originalu za 5 travnya 2008 Procitovano 12 lyutogo 2011 Washington D C List of Sites Sluzhba nacionalnih parkiv SShA Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 About the Ronald Reagan Building Ronald Reagan Building and International Trade Center 19 lipnya 2006 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 12 lyutogo 2011 National Mall amp Memorial Parks History amp Culture Sluzhba nacionalnih parkiv SShA 28 veresnya 2006 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 Rotunda for the Charters of Freedom The National Archives Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 National Mall and Memorial Parks Sluzhba nacionalnih parkiv SShA 7 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 Museum and Program Fact Sheets Smithsonian Institution Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 About the National Gallery of Art National Gallery of Art 2008 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 History of the Post The Washington Post Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 eCirc for US Newspapers Audit Bureau of Circulations 13 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 19 sichnya 2009 Circulation USA Today Arhiv originalu za 19 sichnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 Ne nazivayetsya pobratimom cherez nebazhannya Parizha mati oficijno bilshe odnogo mista pobratima Posilannya RedaguvatiVashingtonu sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Vashington u Vikimandrah Vashington u Vikishovishi VAShINGTO N Washington Arhivovano 13 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Oficijnij sajt angl Arhivi oficijnogo vebsajtu 1990 h rokiv angl Putivnik po Vashingtonu materiali Biblioteki Kongresu Arhivovano 9 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl Petro Orishkevich Geografiya Ukrayinciv Rusiniv Velikogo Vashingtonu Vashington Oseredok NTSh u Vashingtoni 1981 64 s Merilend Merilend Merilend Virdzhiniya Merilend Virdzhiniya Merilend Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vashington amp oldid 39753600