Білль про права (англ. Bill of Rights) — неофіційна назва перших десяти поправок до Конституції США, які закріплюють основні права і свободи громадян. Поправки були запропоновані Джеймсом Медісоном 25 вересня 1789 на засіданні Конгресу США першого скликання і набули чинності 15 грудня 1791 року.
Білль про права | |
Юрисдикція | США |
---|---|
Мова твору або назви | англійська |
Повний твір доступний на | catalog.archives.gov/id/1408042 hdl.loc.gov/loc.wdl/wdl.2704 archives.gov/founding-docs/bill-of-rights-transcript |
Білль про права у Вікісховищі |
«Після прийняття "Білля про права" Конституція США набула логічно завершеного вигляду. Вона стала взірцем для багатьох держав у створенні власних конституцій» |
Уперше на загальнодержавному рівні одноманітно було визначено правовий статус громадянина США, окреслено сфери федерального контролю за дотриманням громадянських прав і свобод, які також вперше в історії конституційного законодавства були побудовані як заборони та обмеження, накладені в першу чергу на самі законодавчі органи.
У числі перших десяти поправок, які складали Білль про права, прийнятий у 1789 році містились норми, які закріплювали основні права та свободи громадян.
- У першій поправці закріплена свобода релігії, слова і друку, право на мирні збори і право звернення до уряду з петиціями про припинення зловживань.
- Друга поправка гарантує право громадян носити зброю.
- Третя поправка забороняє розміщення військ у будинках без згоди власника в мирний час та допускає (у порядку, встановленому законом) — під час війни: «У мирний час жоден солдат не повинен квартирувати в будь-якому будинку без згоди на це власника; під час війни таке розквартирування може відбуватися лише у встановленому законом порядку».
- Згідно з четвертою поправкою заборонені необґрунтовані обшуки і арешти осіб та вилучення майна.
- П'ята поправка вказує, що ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без законного судового розгляду, ніяка приватна власність не може бути відібрана для суспільного користування без справедливої винагороди; встановлена заборона притягати до відповідальності за одне і те ж діяння двічі та примушувати свідчити проти самого себе.
- Шоста поправка закріплює права обвинуваченого на швидкий і публічний суд, право ознайомитися із суттю та підставами обвинувачення, на очну ставку зі свідками, що свідчать проти нього, на примусовий виклик свідків зі своєї сторони та на допомогу адвоката
- Сьома поправка стосується заборони перегляду справи, інакше як згідно із нормами загального права.
- Восьма поправка встановлює заборону призначення надмірно великих застав, штрафів та жорстоких і незвичайних покарань.
- Дев'ята поправка: невичерпність перерахованих у Конституції прав.
- Десята поправка: повноваження, які не надані за Конституцією федеральному уряду та не заборонені для виконання штатам, зберігаються за штатами чи за народом.
На думку дослідників, умовно текст Біллю про права можна розділити на 2 частини: у першій із них закріплені класичні демократичні права і свободи громадян, а в другій — гарантії їхньої реалізації, названі у П'ятій поправці «належної правової процедурою».
Примітки Редагувати
- . lib.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- Introduction & History of the Bill of Rights. University of Missouri-Kansas City Law School. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 18 жовтня 2009.
- ↑ Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- Лук'янюк, Володимир; Лук'янюк, Володимир (11 червня 2012). . Цей день в історії (англ.). Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
Джерела Редагувати
- О. Мироненко. Білль про права // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 62. — ISBN 978-966-611-818-2.
Посилання Редагувати
- Білль про права. Поправки // Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / За заг. ред. В. О. Ріяки. — Київ : Юрінком Інтер, 2006. — С. 258-260.
- Білль про права в державному архіві США [Архівовано 4 квітня 2013 у WebCite]