www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вірджинія Вірджи нія англ Virginia МФА vərˈdʒɪnjə прослухати штат у США на Атлантичному узбережжі 105 6 тис км 6 5 млн м

Вірджинія

Вірджи́нія (англ. Virginia, МФА: [vərˈdʒɪnjə] ( прослухати)) — штат у США, на Атлантичному узбережжі; 105,6 тис. км², 6,5 млн мешканців; адміністративний центр Ричмонд; головний конгломерат міст і портів (Гемптон Роудз) утворюють міста: Норфолк, Ньюпорт-Ньюз, Гемптон, Портсмут. Гори Аппалачі проходять через західну частину штату. Ліси переважно хвойні; тваринництво, вирощування тютюну, кукурудзи; видобуток кам'яного вугілля; текстильна, хімічна, корабельна промисловість; риболовля.

Співдружність Вірджинії
Прізвисько: Старий Домініон, Мати президентів
(англ. Old Dominion і Mother of Presidents and the Mother of Statesmen)
Девіз: Sic semper tyrannis

Карта США з відміченим штатом Вірджинія
Офіційна мова англійська
Столиця Ричмонд
Найбільше місто Вірджинія-Біч
Площа 110 862 км² (35ий)
 • Ширина 320 км
 • Довжина 690 км
 • Суходіл 102 642 км2
 • Вода 8 220 км2 (7,4 %)
 • Широта 36°31'N по 39°37'N
 • Довгота 75°13'W по 83°37'W
Населення 8 631 393 (12ий)
 • Густота населення 77.86/км2 (14ий)
Висота[en]  
 • Найвища точка Роджерс[d]
1747 м
 • Середня висота 290 м
 • Найнижча точка Атлантичний океан
0 м
Перед приєднанням Колонія Вірджинія
Приєднання до США 25 червня 1788 (10ий)
Губернатор Гленн Янгкін
Законодавча влада Генеральна асамблея штату Вірджинія
Сенатори Марк Ворнер (D)
Тім Кейн (D)
Часовий пояс Америка/Нью-Йоркd
ISO 3166 US-VA
Абревіатури VA
Сайт virginia.gov
Блакитні гори

Особливості

Блакитні гори, Національний парк Шенандоа, Арлінгтонський національний цвинтар, Маунт-Вернон (плантація Джорджа Вашингтона, 1752-99 роки), Монтіселло (будинок Томаса Джефферсона біля Шарлотвілля), Страфорд-Холл (батьківщина Роберта Лі), історичні райони Йорктаун і Джеймстаун.

Виробництво

Батат, кукурудза, тютюн, яблука, арахіс, вугілля, судна, вантажівки, папір, хімікати, харчові продукти, текстиль.

Відомі люди

Річард Берд, Елла Фіцджеральд, Патрик Генрі, Томас Джефферсон, Роберт Едвард Лі, Джеймс Медісон, Джордж Маршалл, Джеймс Монро, Едгар Аллан По, Джон Тайлер, Букер, Джордж Вашингтон, Вудро Вільсон.

Назва

Штат названий на честь Єлизавети I; Джеймстаун — перше постійне поселення англійців у Новому Світі з 1607 року. Рабство введене в 1619 році. Заселено плантаторами, що вирощували тютюн. Штат зіграв головну роль в Американській революції. Один з перших тринадцяти штатів, що приєднався до Конфедерації під час Громадянської війни. Ричмонд був столицею Конфедерації.

Судова система і злочинність

Судова система Вірджинії ділиться на чотири основних рівні: Верховний суд, Апеляційний суд, окружні суди та районні суди. Верховний суд, що складається з головного судді та 6 суддів, є судом останньої інстанції в штаті. У його основні обов'язки входить перегляд рішень, винесених судами нижчої інстанції, включаючи кримінальні й цивільні справи.

У 2018 році в Вірджинії на кожні 100 000 осіб припадало 200 насильницьких злочинів, в порівнянні з 380,6 на 100 000 по країні. Всього у 2018 році вбивств: 391 (17 місце).

Історія

Традиційно на території нинішньої Вірджинії мешкали індіанські племена черокі, чикахоміні, мехерріни, монахани, памунки тощо. Їх відносять до трьох великих етнічних груп, найбільшою з яких була алгонкінська, дві інші — ірокезька і сіу.

Наприкінці XVI століття (1587 року), коли Англія розпочала колонізацію Північної Америки, провінція отримала назви Вірджинія («Цнотлива») на честь королеви Єлизавети I, що ніколи не виходила заміж. На початку XVII століття тут була створена Лондонська Вірджинська компанія, що фінансувала Джеймстаун (перша столиця провінції) та інші англійські поселення.

З 1699 по 1780 роки столицею колонії був Вільямсбург, де шістьма роками раніше заснували Коледж Вільяма і Мері, другий найстаріший вищий навчальний заклад у США.

У 1780 році, під час Революційної війни столицю перенесли до Ричмонда. 25 червня 1788 року Вірджинія стала десятим за ліком і найбільшим з перших тринадцяти штатів США. Після війни Вірджинія довгий час була головним політичним центром країни: саме звідси походили автори конституції, а також вісім президентів та інші відомі політики.

У квітні 1861 року Вірджинія офіційно вступила до складу Конфедерації. У 1863 р. від неї відокремилася західна частина (нині штат Західна Вірджинія). В ході війни Вірджинія стала головною ареною битв — тут сталися битви на місцевості сучасного парку Бул-Ран, Пітерсбурзі, Фредеріксберзі тощо. Тут же 9 квітня 1865 року в містечку Аппоматокс генерал Роберт Лі підписав акт про капітуляцію.

У 1840-х роках розвиток промисловості був заморожений Громадянською війною, але відновився у XX столітті. В ході післявоєнної реконструкції Вірджинія була знов офіційно прийнята до складу США в 1870 році. У 1967 році вперше з 1891 року в законодавчі збори штату обрали чорношкірого громадянина, а в 1969 році вперше з часу закінчення громадянської війни штат очолив губернатор-республіканець. У 1989 році вперше в історії США на пост губернатора штату обрали афроамериканця Лоренса Вайлдера.

Мовний склад населення (2010)

Мови Частка людей старше 5 років, %
Англійська 85,87
Іспанська 6,41
Корейська 0,77
В'єтнамська 0,63
Тагальська 0,56
Китайська 0,48
Французька 0,46
Арабська 0,40
Німецька 0,37
Хінді 0,34
інші 3,71

Адміністративно-територіальний устрій

Джерела

Вірджинія
у сестринських Вікіпроєктах
Файли у Вікісховищі?

Примітки

  1. «Так завжди буде з тиранами»(лат.). Гасло належить перу Джорджа Віта
  2. http://www.languagepolicy.net/archives/va.htm
  3. [1] [ 17 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  4. Heinemann, Ronald L.; Kolp, John G.; Parent, Jr., Anthony S.; Shade, William G. (2007). Old Dominion, New Commonwealth. Charlottesville: University of Virginia Press. ISBN 0-8139-2609-2. Pp. 4-11
  5. [2] [ 1 грудня 2007 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Virdzhi niya angl Virginia MFA verˈdʒɪnje prosluhati shtat u SShA na Atlantichnomu uzberezhzhi 105 6 tis km 6 5 mln meshkanciv administrativnij centr Richmond golovnij konglomerat mist i portiv Gempton Roudz utvoryuyut mista Norfolk Nyuport Nyuz Gempton Portsmut Gori Appalachi prohodyat cherez zahidnu chastinu shtatu Lisi perevazhno hvojni tvarinnictvo viroshuvannya tyutyunu kukurudzi vidobutok kam yanogo vugillya tekstilna himichna korabelna promislovist ribolovlya Spivdruzhnist VirdzhiniyiPrapor PechatkaPrizvisko Starij Dominion Mati prezidentiv angl Old Dominion i Mother of Presidents and the Mother of Statesmen Deviz Sic semper tyrannis 1 Karta SShA z vidmichenim shtatom VirdzhiniyaOficijna mova anglijska 2 Stolicya RichmondNajbilshe misto Virdzhiniya BichPlosha 110 862 km 35ij Shirina 320 km Dovzhina 690 km Suhodil 102 642 km2 Voda 8 220 km2 7 4 Shirota 36 31 N po 39 37 N Dovgota 75 13 W po 83 37 WNaselennya 8 631 393 12ij Gustota naselennya 77 86 km2 14ij Visota en Najvisha tochka Rodzhers d 1747 m Serednya visota 290 m Najnizhcha tochka Atlantichnij okean 0 mPered priyednannyam Koloniya VirdzhiniyaPriyednannya do SShA 25 chervnya 1788 10ij Gubernator Glenn YangkinZakonodavcha vlada Generalna asambleya shtatu VirdzhiniyaSenatori Mark Vorner D Tim Kejn D Chasovij poyas Amerika Nyu JorkdISO 3166 US VAAbreviaturi VASajt virginia gov Blakitni goriZmist 1 Osoblivosti 2 Virobnictvo 3 Vidomi lyudi 4 Nazva 5 Sudova sistema i zlochinnist 6 Istoriya 7 Movnij sklad naselennya 2010 8 Administrativno teritorialnij ustrij 9 Dzherela 10 Primitki 11 PosilannyaOsoblivosti RedaguvatiBlakitni gori Nacionalnij park Shenandoa Arlingtonskij nacionalnij cvintar Maunt Vernon plantaciya Dzhordzha Vashingtona 1752 99 roki Montisello budinok Tomasa Dzheffersona bilya Sharlotvillya Straford Holl batkivshina Roberta Li istorichni rajoni Jorktaun i Dzhejmstaun Virobnictvo RedaguvatiBatat kukurudza tyutyun yabluka arahis vugillya sudna vantazhivki papir himikati harchovi produkti tekstil Vidomi lyudi RedaguvatiRichard Berd Ella Ficdzherald Patrik Genri Tomas Dzhefferson Robert Edvard Li Dzhejms Medison Dzhordzh Marshall Dzhejms Monro Edgar Allan Po Dzhon Tajler Buker Dzhordzh Vashington Vudro Vilson Nazva RedaguvatiShtat nazvanij na chest Yelizaveti I Dzhejmstaun pershe postijne poselennya anglijciv u Novomu Sviti z 1607 roku Rabstvo vvedene v 1619 roci Zaseleno plantatorami sho viroshuvali tyutyun Shtat zigrav golovnu rol v Amerikanskij revolyuciyi Odin z pershih trinadcyati shtativ sho priyednavsya do Konfederaciyi pid chas Gromadyanskoyi vijni Richmond buv stoliceyu Konfederaciyi Sudova sistema i zlochinnist RedaguvatiSudova sistema Virdzhiniyi dilitsya na chotiri osnovnih rivni Verhovnij sud Apelyacijnij sud okruzhni sudi ta rajonni sudi Verhovnij sud sho skladayetsya z golovnogo suddi ta 6 suddiv ye sudom ostannoyi instanciyi v shtati U jogo osnovni obov yazki vhodit pereglyad rishen vinesenih sudami nizhchoyi instanciyi vklyuchayuchi kriminalni j civilni spravi U 2018 roci v Virdzhiniyi na kozhni 100 000 osib pripadalo 200 nasilnickih zlochiniv v porivnyanni z 380 6 na 100 000 po krayini Vsogo u 2018 roci vbivstv 391 17 misce 3 Istoriya RedaguvatiTradicijno na teritoriyi ninishnoyi Virdzhiniyi meshkali indianski plemena cheroki chikahomini meherrini monahani pamunki tosho Yih vidnosyat do troh velikih etnichnih grup najbilshoyu z yakih bula algonkinska dvi inshi irokezka i siu Naprikinci XVI stolittya 1587 roku koli Angliya rozpochala kolonizaciyu Pivnichnoyi Ameriki provinciya otrimala nazvi Virdzhiniya Cnotliva na chest korolevi Yelizaveti I sho nikoli ne vihodila zamizh Na pochatku XVII stolittya tut bula stvorena Londonska Virdzhinska kompaniya sho finansuvala Dzhejmstaun persha stolicya provinciyi ta inshi anglijski poselennya Z 1699 po 1780 roki stoliceyu koloniyi buv Vilyamsburg de shistma rokami ranishe zasnuvali Koledzh Vilyama i Meri drugij najstarishij vishij navchalnij zaklad u SShA 4 U 1780 roci pid chas Revolyucijnoyi vijni stolicyu perenesli do Richmonda 25 chervnya 1788 roku Virdzhiniya stala desyatim za likom i najbilshim z pershih trinadcyati shtativ SShA Pislya vijni Virdzhiniya dovgij chas bula golovnim politichnim centrom krayini same zvidsi pohodili avtori konstituciyi a takozh visim prezidentiv ta inshi vidomi politiki U kvitni 1861 roku Virdzhiniya oficijno vstupila do skladu Konfederaciyi U 1863 r vid neyi vidokremilasya zahidna chastina nini shtat Zahidna Virdzhiniya V hodi vijni Virdzhiniya stala golovnoyu arenoyu bitv tut stalisya bitvi na miscevosti suchasnogo parku Bul Ran Pitersburzi Frederiksberzi tosho Tut zhe 9 kvitnya 1865 roku v mistechku Appomatoks general Robert Li pidpisav akt pro kapitulyaciyu U 1840 h rokah rozvitok promislovosti buv zamorozhenij Gromadyanskoyu vijnoyu ale vidnovivsya u XX stolitti V hodi pislyavoyennoyi rekonstrukciyi Virdzhiniya bula znov oficijno prijnyata do skladu SShA v 1870 roci U 1967 roci vpershe z 1891 roku v zakonodavchi zbori shtatu obrali chornoshkirogo gromadyanina a v 1969 roci vpershe z chasu zakinchennya gromadyanskoyi vijni shtat ocholiv gubernator respublikanec U 1989 roci vpershe v istoriyi SShA na post gubernatora shtatu obrali afroamerikancya Lorensa Vajldera Movnij sklad naselennya 2010 RedaguvatiMovi 5 Chastka lyudej starshe 5 rokiv Anglijska 85 87Ispanska 6 41Korejska 0 77V yetnamska 0 63Tagalska 0 56Kitajska 0 48Francuzka 0 46Arabska 0 40Nimecka 0 37Hindi 0 34inshi 3 71Administrativno teritorialnij ustrij RedaguvatiDokladnishe Spisok okrugiv shtatu VirdzhiniyaDzherela RedaguvatiVirdzhiniyau sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Virdzhiniya katalog posilan Open Directory Project Encyclopedia Virginia Arhivovano 12 sichnya 2013 u Wayback Machine UryadState Government website Virginia General Assembly Virginia s Judicial system Arhivovano 22 sichnya 2013 u Wayback Machine Constitution of Virginia Virginia State and County Government Websites Arhivovano 17 sichnya 2013 u Wayback Machine Turizm ta parkiVirginia Tourism Website Arhivovano 6 bereznya 2021 u Wayback Machine Virginia State Parks Arhivovano 12 travnya 2008 u Wayback Machine Virginia Main Street Communities Travel Arhivovano 6 sichnya 2013 u Wayback Machine Kultura ta istoriyaVirginia Historical Society Virginia s First People WPA Guide to the Old Dominion Arhivovano 3 lyutogo 2012 u Wayback Machine Library of Virginia Arhivovano 8 lyutogo 2008 u Wayback Machine Karti ta naselennyaUSGS geographic resources of Virginia Arhivovano 19 lyutogo 2007 u Wayback Machine Virginia State Climatology Office Arhivovano 5 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Virginia State Fact SheetPrimitki Redaguvati Tak zavzhdi bude z tiranami lat Gaslo nalezhit peru Dzhordzha Vita http www languagepolicy net archives va htm 1 Arhivovano 17 serpnya 2020 u Wayback Machine Heinemann Ronald L Kolp John G Parent Jr Anthony S Shade William G 2007 Old Dominion New Commonwealth Charlottesville University of Virginia Press ISBN 0 8139 2609 2 Pp 4 11 2 Arhivovano 1 grudnya 2007 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiVirginiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Zahidna Virdzhiniya Merilendm Vashington Kentukki Atlantichnij okean Tennessi Pivnichna Karolina Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Virdzhiniya amp oldid 38456878