Алгонкі́ни — група індіанських племен (понад 30), що жили в Канаді (бл. 50 тис. осіб) і США (бл. 40 тис. осіб). До європейської колонізації займали значну територію від Атлантичного океану до Скелястих гір (XVIII століття).
Мова — алгонкінська алгонкінсько-вакашської мовної сім'ї.
Алгонкіни — представники американської гілки монголоїдної раси.
Північні та східні племена алгонкінів (оджибва, монтаньє-наскапі, крі та ін.) займалися лісовим мисливством, рибальством, збиральництвом і землеробством (кукурудза, боби).
Основним заняттям західних і центральних алгонкінів (арапахо, шеєни та ін.) — полювання верхи на бізонів.
Жили алгонкіни у вігвамах.
Релігія — тотемізм.
Алгонкіни жорстоко визискувались європейськими колонізаторами, хоч і не раз піднімались на боротьбу за незалежність. Відоме повстання Понтіака 1763 року. Унаслідок жорстокої колонізаторської політики уряду США і запровадження резервацій чисельність алгонкінів значно зменшилась, а деякі племена (абенаки, могікани) зовсім вимерли.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |