www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музей д Орсе фр Musée d Orsay національний музей мистецтв у Парижі розташований в колишньому вокзалі на лівому березі Се

Музей д'Орсе

Музей д'Орсе (фр. Musée d'Orsay) — національний музей мистецтв у Парижі, розташований в колишньому вокзалі на лівому березі Сени. У музеї представлені переважно французький живопис, скульптура та прикладне мистецтво 1848—1914 років. Основу експозиції музею складають роботи імпресіоністів та постімпресіоністів. Музей відомий в першу чергу шедеврами Моне, Деґа, Ренуара, Ван Гога.

Музей д'Орсе
фр. Musée d’Orsay
48°51′36″ пн. ш. 2°19′35″ сх. д. / 48.86000000002777455° пн. ш. 2.326388888917° сх. д. / 48.86000000002777455; 2.326388888917Координати: 48°51′36″ пн. ш. 2°19′35″ сх. д. / 48.86000000002777455° пн. ш. 2.326388888917° сх. д. / 48.86000000002777455; 2.326388888917
Тип художня галерея
національний і продюсерська компанія
Назва на честь Станція Музей Орсеd
Частина від Établissement public du musée d'Orsay et du musée de l'Orangeried
Країна  Франція
Розташування Париж, 62 rue de Lille 75007
Адреса 75343 rue de Lilled (62) і rue de Bellechassed (1)
Архітектор Victor Lalouxd
Засновник Франсуа Міттеран і Валері Жискар д'Естен
Засновано відкритий у 1986.
Відкрито 1986
Оператор Служба музеїв Франціїd
Відвідувачі 3 651 616 осіб (2019)
1 044 365 осіб (2021)
Директор Françoise Cachind, Henri Loyretted, Serge Lemoined, Guy Cogevald, Лоранс де Кар і Christophe Leribaultd
Сайт musee-orsay.fr
Музей д'Орсе (Франція)
Нагороди

премія Пібоді (2004)

премія Пібоді (2003)

Musée de Franced

label Tourisme et Handicapd (2005)

 Музей д'Орсе у Вікісховищі

Історія Редагувати

В музеї

Будівля Редагувати

Будівля музею раніше була вокзалом д'Орсе, побудованим в самому центрі Парижа до Всесвітньої виставки 1900 року. На цьому місці височили руїни колишнього палацу, що згорів під час Паризької Комуни. Наприкінці 19 століття, коли планувалася Всесвітня виставка в Парижі, Орлеанська кампанія залізниць скористувалася привідом для заміни руїн на вокзал та готель. Проект створив професор Академії мистецтв — Віктор Лалу (1850—1937). Будівля в стилі еклектика використовувалась близько 35 років, поки не була визнана застарілою. Її покинули і майже 40 років вона ніяк не використовувалась.

Вокзал був кінцевою зупинкою для потягів з південного заходу Франції. Західна частина будівлі слугувала готелем. З 1939 року через недостатню довжину платформи вокзал стали використовувати для приміських ліній.

У 1970-х роках були наміри знести будівлю, що втратила свою функціональність. Врятувало вокзал присудження 1978 року статусу історичної пам'ятки. Президент Франції Валері Жискар д'Естен запропонував перетворити вокзал д'Орсе на музей мистецтва другої половини XIX століття, що стало б продовженням колекції Лувру на протилежному боці Сени. Пропозиція була сміливою і несподіваною, але було зроблено усе для її реалізації.

Два конкурси проектів Редагувати

Дирекція музеїв Франції звернулася до уряду і у 1979 р. було проведено конкурс на реконструкцію будівлі. Переможці 1-го конкурсу — архітектори Рено Бардон, Жан-Поль Філіппон та П'єр Кольбок. Зміна вимог до приміщення спонукала до 2-го конкурсу і до групи архітекторів залучили жінку-архітектора, італійку Гає Ауленті. Разом вони і пристосували будівлю під художній музей.

Музей має чотири поверхи, загальна виставкова площа дорівнює 20 000 м². Задум був втілений за президента Франсуа Міттерана, який урочисто відкрив музей 1 грудня 1986 року.

Музей д'Орсе з боку Сени

Колекція Редагувати

Бальна зала колишнього отеля д'Орсе, декор

Колекція музею д'Орсе походить головним чином з трьох музеїв:

За задумом, колекції музею д'Орсе охоплюють період від 1848 року до 1914-го, стаючи хронологічним продовженням колекцій Лувру. Мистецькі твори з 1915 року купує та демонструє Центр Жоржа Помпіду.

Колекція музею, збагачена приватними пожертвами, охоплює всі сфери образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва: живопис, скульптура, графіка, меблі, фотографія, архітектура (фрагменти будівель, декоративна скульптура), сценографія-художнє оздоблення опери.

Серед представлених — твори пізнього класицизму, академізму, реалізм, імпресіонізм та постімпресіонізм, твори декоративного стилю модерн (відомого у Франції як ар нуво), новітні течії самого початку 20 століття.

Основні художники і скульптори, представлені в музеї (неповний перелік) Редагувати

Скульптор Ж.-Б. Карпо, Алегорія танцю для Гранд Опера.

Декоративно-ужиткове мистецтво Редагувати

Галерея Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей д'Орсе

Примітки Редагувати

  1. ↑ archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. ↑ https://aforsay.org/musee-dorsay/
  3. https://www.acmi.net.au/creators/24889
  4. Décret n° 2003-1300 du 26 décembre 2003 portant création de l'Etablissement public du musée d'Orsay
  5. ↑ http://www.musee-orsay.fr/fr/info/contact.html
  6. ↑ https://www.cometoparis.com/paris-guide/paris-monuments/musee-d-orsay-s952
  7. Міністерство культури Франції Fréquentation des Musées de France — Міністерство культури Франції.
    d:Track:Q384602d:Track:Q29914460
  8. https://www.latribunedelart.com/christophe-leribault-nomme-president-du-musee-d-orsay


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Muzej d Orse fr Musee d Orsay nacionalnij muzej mistectv u Parizhi roztashovanij v kolishnomu vokzali na livomu berezi Seni U muzeyi predstavleni perevazhno francuzkij zhivopis skulptura ta prikladne mistectvo 1848 1914 rokiv Osnovu ekspoziciyi muzeyu skladayut roboti impresionistiv ta postimpresionistiv Muzej vidomij v pershu chergu shedevrami Mone Dega Renuara Van Goga Muzej d Orsefr Musee d Orsay48 51 36 pn sh 2 19 35 sh d 48 86000000002777455 pn sh 2 326388888917 sh d 48 86000000002777455 2 326388888917 Koordinati 48 51 36 pn sh 2 19 35 sh d 48 86000000002777455 pn sh 2 326388888917 sh d 48 86000000002777455 2 326388888917Tip hudozhnya galereya 1 2 nacionalnij 2 i prodyuserska kompaniya 3 Nazva na chest Stanciya Muzej OrsedChastina vid Etablissement public du musee d Orsay et du musee de l Orangeried 4 Krayina Franciya 1 Roztashuvannya Parizh 62 rue de Lille 75007Adresa 75343 5 rue de Lilled 62 5 i rue de Bellechassed 1 Arhitektor Victor Lalouxd 2 Zasnovnik Fransua Mitteran 6 i Valeri Zhiskar d Esten 6 Zasnovano vidkritij u 1986 Vidkrito 1986Operator Sluzhba muzeyiv FranciyidVidviduvachi 3 651 616 osib 2019 7 8 1 044 365 osib 2021 9 Direktor Francoise Cachind Henri Loyretted Serge Lemoined Guy Cogevald Lorans de Kar i Christophe Leribaultd 10 Sajt musee orsay frMuzej d Orse Franciya Nagorodipremiya Pibodi 2004 premiya Pibodi 2003 Musee de Franced label Tourisme et Handicapd 2005 Muzej d Orse u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Budivlya 1 2 Dva konkursi proektiv 1 3 Kolekciya 2 Osnovni hudozhniki i skulptori predstavleni v muzeyi nepovnij perelik 3 Dekorativno uzhitkove mistectvo 4 Galereya 5 Posilannya 6 PrimitkiIstoriya Redaguvati nbsp V muzeyiBudivlya Redaguvati Budivlya muzeyu ranishe bula vokzalom d Orse pobudovanim v samomu centri Parizha do Vsesvitnoyi vistavki 1900 roku Na comu misci visochili ruyini kolishnogo palacu sho zgoriv pid chas Parizkoyi Komuni Naprikinci 19 stolittya koli planuvalasya Vsesvitnya vistavka v Parizhi Orleanska kampaniya zaliznic skoristuvalasya prividom dlya zamini ruyin na vokzal ta gotel Proekt stvoriv profesor Akademiyi mistectv Viktor Lalu 1850 1937 Budivlya v stili eklektika vikoristovuvalas blizko 35 rokiv poki ne bula viznana zastariloyu Yiyi pokinuli i majzhe 40 rokiv vona niyak ne vikoristovuvalas Vokzal buv kincevoyu zupinkoyu dlya potyagiv z pivdennogo zahodu Franciyi Zahidna chastina budivli sluguvala gotelem Z 1939 roku cherez nedostatnyu dovzhinu platformi vokzal stali vikoristovuvati dlya primiskih linij U 1970 h rokah buli namiri znesti budivlyu sho vtratila svoyu funkcionalnist Vryatuvalo vokzal prisudzhennya 1978 roku statusu istorichnoyi pam yatki Prezident Franciyi Valeri Zhiskar d Esten zaproponuvav peretvoriti vokzal d Orse na muzej mistectva drugoyi polovini XIX stolittya sho stalo b prodovzhennyam kolekciyi Luvru na protilezhnomu boci Seni Propoziciya bula smilivoyu i nespodivanoyu ale bulo zrobleno use dlya yiyi realizaciyi Dva konkursi proektiv Redaguvati Direkciya muzeyiv Franciyi zvernulasya do uryadu i u 1979 r bulo provedeno konkurs na rekonstrukciyu budivli Peremozhci 1 go konkursu arhitektori Reno Bardon Zhan Pol Filippon ta P yer Kolbok Zmina vimog do primishennya sponukala do 2 go konkursu i do grupi arhitektoriv zaluchili zhinku arhitektora italijku Gaye Aulenti Razom voni i pristosuvali budivlyu pid hudozhnij muzej Muzej maye chotiri poverhi zagalna vistavkova plosha dorivnyuye 20 000 m Zadum buv vtilenij za prezidenta Fransua Mitterana yakij urochisto vidkriv muzej 1 grudnya 1986 roku nbsp Muzej d Orse z boku SeniKolekciya Redaguvati nbsp Balna zala kolishnogo otelya d Orse dekorKolekciya muzeyu d Orse pohodit golovnim chinom z troh muzeyiv Luvru hudozhniki sho narodilisya pislya 1820 roku abo proyavili sebe v mistectvi v period Drugoyi respubliki Muzeyu Zhe de Pom impresionizm pochinayuchi z 1847 roku Nacionalnogo muzeyu suchasnogo mistectva Za zadumom kolekciyi muzeyu d Orse ohoplyuyut period vid 1848 roku do 1914 go stayuchi hronologichnim prodovzhennyam kolekcij Luvru Mistecki tvori z 1915 roku kupuye ta demonstruye Centr Zhorzha Pompidu Kolekciya muzeyu zbagachena privatnimi pozhertvami ohoplyuye vsi sferi obrazotvorchogo ta dekorativno uzhitkovogo mistectva zhivopis skulptura grafika mebli fotografiya arhitektura fragmenti budivel dekorativna skulptura scenografiya hudozhnye ozdoblennya operi Sered predstavlenih tvori piznogo klasicizmu akademizmu realizm impresionizm ta postimpresionizm tvori dekorativnogo stilyu modern vidomogo u Franciyi yak ar nuvo novitni techiyi samogo pochatku 20 stolittya Osnovni hudozhniki i skulptori predstavleni v muzeyi nepovnij perelik Redaguvati nbsp Skulptor Zh B Karpo Alegoriya tancyu dlya Grand Opera Eduar Mane Alfred Deodank skulptor Fransua Ryud P yer Ogyust Renuar skulptor Antuan Bari Edgar Dega skulptor Zhan Batist Karpo Klod Mone skulptor Eme Zhul Dalu Kamil Pissarro skulptor Antuan Burdel Alfred Sislej skulptor Aristid Majol Onore Dom ye Berta Morizo Frederik Bazil Zhorzh Sora Fransua Mille Peder Severin Krejyer Zhul Bastyen Lepazh Ryepin Illya Yuhimovich Syerov Valentin Oleksandrovich Pol Sinyak Pol Gogen Moris Deni Vinsent van Gog Anri de Tuluz Lotrek Kamil Koro Pol Sezan Gyustav Kurbe Zhan Ogyust Engr Shasserio Ezhen Delakrua Gustav Klimt Anri Matiss Oleksandr Kabanel Gyustav Kurbe Gyustav Moro skulptor Ogyust Roden Anri Russo P yer Pyuvi de ShavannDekorativno uzhitkove mistectvo Redaguvati nbsp Moris Deni Eskiz karton dlya majbutnogo kilima Legenda pro troh princes 1898 nbsp Vaza z Gerkulesom Sevr porcelyana 1878 nbsp Santehnika lizhko shafa dobi secesiyi nbsp Yan Kestner stilec v stili secesiya 1899 nbsp Aleksandr Sharpentye ta Ogyust Delager Kalamar chornilnicya z figurkoyu mislitelya na krishci 1895 nbsp Andre Benar ta Aleksandr Sharpentye Vitalnya v stili secesiya 1901Galereya Redaguvati nbsp Ogyust Renuar Bal v Mulen de la Galet 1876 nbsp Ogyust ta Ezhen Mane batki hudozhnika 1861 nbsp Maksimilyen Lyus Vulicya z rozstrilyanimi v Parizhi u travni 1871 1890 nbsp Alfons de Nevil Ostanni patroni 1873 nbsp Peder Severin Krejyer Ribalski chovni v Skageni Daniya 1884 nbsp Dzhovanni Boldini Rozgulnij benket u kafe 1889 nbsp Albert Edelfelt Portret Luyi Pastera u laboratoriyi francuzkogo naukovcya i mikrobiologa nbsp Antuan Vollon Ispanec druga polovina 19 st nbsp Edgar Dega Orkestr Operi nbsp Vinsent Van Gog Zoryana nich nad Ronoyu 1888 nbsp Eduar Mane Vaza z pivoniyami 1864 1865 nbsp Edgar Dega Absent nbsp Sk Karpo Ugolino ta jogo sini nbsp Sk Albert Bartolom Istina Filosofiya ta Priroda relyef dlya monumentu Russo nbsp Sk Karr ye Bellez Geba nbsp Sk Burdel Gerakl luchnik nbsp Roden Anri Roshfor nbsp Roden Brama adu model nbsp Roden Ivan Hrestitel fragmentPosilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzej d OrseOficijnij sajt Arhivovano 18 travnya 2007 u Wayback Machine FotogalereyaPrimitki Redaguvati a b archINFORM 1994 d Track Q265049 a b v https aforsay org musee dorsay https www acmi net au creators 24889 Decret n 2003 1300 du 26 decembre 2003 portant creation de l Etablissement public du musee d Orsay a b http www musee orsay fr fr info contact html a b https www cometoparis com paris guide paris monuments musee d orsay s952 Art s most popular Exhibition and museum visitor figures 2019 The Art Newspaper 2020 Vol XXIX Iss 322 ISSN 0960 6556 d Track Q98930825d Track Q2331628 Ministerstvo kulturi Franciyi Frequentation des Musees de France Ministerstvo kulturi Franciyi d Track Q384602d Track Q29914460 Art s most popular Exhibition and museum visitor figures 2021 The Art Newspaper 2022 ISSN 0960 6556 d Track Q113437655d Track Q2331628 https www latribunedelart com christophe leribault nomme president du musee d orsay Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzej d 27Orse amp oldid 38308631