Гюстав Моро (фр. Gustave Moreau, 6 квітня 1826, Париж — 18 квітня 1898, Париж) — французький художник, представник символізму.
| Гюстав Моро́ | |
|---|---|
| фр. Gustave Moreau | |
| | |
| Гюстав Моро. Автопортрет, 1850 | |
| При народженні | Gustave Moreau |
| Народження | 6 квітня 1826 Париж Франція |
| Смерть | 18 квітня 1898 (72 роки) |
| Париж Франція | |
| Поховання | Цвинтар Монмартр |
| Національність | француз |
| Країна | Франція |
| Жанр | алегорія |
| Навчання | Національна вища школа красних мистецтв (1849) |
| Діяльність | скульптор, художник |
| Напрямок | символізм |
| Покровитель | Charles Hayemd |
| Вчитель | Франсуа Піко |
| Відомі учні | Nelson Diasd, Silas Brouxd, Léon Lehmannd, Johannes Holbekd, Paul Renaudotd, Fernand Sabattéd, Léon-Laurent Galandd, Georgette Agutted, Gustave Assired, Georges Barwolfd, Adolphe Beaufrèred, Jules Bessond, Albert Brautd, Auguste Brouetd, Henri Brugnotd, Simon Bussyd, François Cachoudd, Arsen Shapanyand, Jean Danguyd, Henri Deluermozd, Raoul du Gardierd, Jules Flandrind, Alphonse-Léon Germain-Thilld, Charles Hoffbauerd, Émile Joseph-Rignaultd, Maurice de Lambertd, Henri Manguind, Pierre Amédée Marcel-Béronneaud, Анрі Матісс, Альбер Марке, Edgar Maxenced, Charles Milcendeaud, Henri Morissetd, Lionel Pérauxd, René Piotd, Ary Renand, Жорж Руо, André Rouveyred, Henri Vincent-Angladed і Raymond Woogd |
| Працівник | Школа красних мистецтвd |
| Член | Академія красних мистецтв Франції |
| Твори | Apollo and The Nine Musesd, Oedipus and the Sphinxd, Orphésd, Salomed, Hercules and the Lernaean Hydrad і The Apparitiond |
| Батько | Louis Moreaud |
| Нагороди | |
| | |
| Гюстав Моро у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився 6 квітня 1826 в Парижі. Його батько, Луї Моро, був архітектором, в обов'язки котрого входило підтримувати в належному стані міські громадські будівлі і пам'ятники. Смерть єдиної сестри Моро, Камілли, згуртувала сім'ю. Мати художника, Поліна, була всім серцем прив'язана до сина і, залишившись вдовою, не розлучалася з ним аж до своєї смерті в 1884 році.
Навчався в Школі красних мистецтв в Парижі у Теодора Шассерьйо і Франсуа-Едуара Піко, відвідав Італію (1857—1859) і Нідерланди (1885). З 1849 року Гюстав Моро починає виставляти свої роботи в Салоні — виставці живопису, скульптури і гравюри, яка щорічно проводилася з середини XVII століття у Великому салоні Лувра.
З 1857 по 1859 Моро проживає в Італії, де вивчає і копіює полотна і фрески уславлених майстрів минулого.
Восени 1859 року Моро повертається додому і знайомиться з молодою жінкою — Александріною Дюре́, що працювала гувернанткою недалеко від його майстерні. Вони побралися і проживуть разом понад 30 років. Після смерті Александріни в 1890 році художник присвячує коханій одне зі своїх найкращих полотен — «Орфей біля гробниці Еврідіки», 1891. Протягом 1860-х років твори Моро користуються величезним успіхом і популярністю. Буржуазні критики називають художника Гюстава Моро рятівником жанру історичного живопису. Протягом усього життя Моро писав фантастично пишні, майстерно виконані в дусі символізму композиції на міфологічні, релігійні та алегоричні сюжети, найкращі з яких — «Едіп і сфінкс», 1864, Метрополітен-музей, Нью-Йорк; «Орфей», 1865, Музей Лувр, Париж; «Саломія», 1876, Музей д'Орсе, Париж; «Галатея», 1880, Музей Гюстава Моро, Париж.
Гюстав Моро був тісно пов'язаний з рухом символізму; художники, що розділяли цю стилістику, відмовилися від об'єктивності і натуралізму представників французького реалізму і імпресіонізму. У пошуках натхнення символісти зверталися до літератури чи античної та північної міфології, часто довільно поєднуючи їх один з одним. У 1888 році Моро обирають членом Академії красних мистецтв і через чотири роки професор Моро стає керівником майстерні в Школі красних мистецтв.
У 1890-х здоров'я художника різко погіршився. Він дійшов висновку про завершення своєї кар'єри і повертається до своїх незакінчених картин. Водночас Моро приступає до роботи над своїм останнім шедевром — «Юпітер і Семела», 1894—1895.
Сам заповідав свою майстерню разом з багатьма картинами місту Париж, де тепер приголомшливо розкішний музей-майстерня Моро.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гюстав Моро |
- Картини і біографія Гюстава Мюро [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Французький живопис. Гюстав Моро [ 8 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Моро Гюстав картини (акварель) [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Gustave Moreau : L'assembleur de rêves — 1998. — ISBN 2-86770-115-5
- ↑ RKDartists
- Bénézit E., Zeiger-Viallet E., Busse J. Dictionnaire critique et documentaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs de tous les temps et de tous les pays — 1911.