www.wikidata.uk-ua.nina.az

П єр Огюст Ренуар У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ренуар П єр Огю ст Ренуа р фр Pierre Auguste Renoir

П'єр-Огюст Ренуар

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ренуар.

П'єр-Огю́ст Ренуа́р (фр. Pierre-Auguste Renoir; 25 лютого 1841, Лімож — 3 грудня 1919) — французький художник. Представник французького імпресіонізму, що пізніше відійшов від цієї мистецької течії.

П'єр-Огюст Ренуар
фр. Pierre-Auguste Renoir
автопортрет Ренуара
Народження 25 лютого 1841(1841-02-25)
Лімож
Смерть 3 грудня 1919(1919-12-03) (78 років)
  Кань-сюр-Мер
(пневмонія)
Поховання Ессуа
Національність француз
Країна  Франція
Жанр портрет
пейзаж
натюрморт
Навчання Школа образотворчих мистецтв (Париж)
Діяльність художник, скульптор, ілюстратор, художник-гравер, рисувальник, архітектурний кресляр, графік, porcelain painter
Напрямок імпресіонізм
Роки творчості 1864—1916
Покровитель Charles Lecoeurd
Вчитель Шарль Гуно і Шарль Глейр
Відомі учні Claude Renoird і Умехара Рюдзабуро
Член Ліга французької батьківщиниd
Твори Дівчини у чорномуd, Дві сестри (на терасі)d, Ложа[d], Сніданок веслярівd і Жабник
У шлюбі з Aline Charigotd
Діти П'єр Ренуар, Жан Ренуар, Claude Renoird, Lucienne Bissond і Jeanne Tréhotd
Нагороди
Автограф
 П'єр-Огюст Ренуар у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Народився 25 лютого 1841 в Ліможі, розташованому на півдні Центральної Франції. Був шостою дитиною небагатого кравця на ім'я Леонар та його дружини, Маргарити Мерле.

У 1844 Ренуари перебралися в Париж, де підліток Огюст влаштувався у церковний хор при великому соборі Сен-Есташ. У нього виявився настільки чудовий голос, що регент хору Шарль Гуно, намагався переконати батьків хлопчика віддати його учитися музиці і співу. Однак крім цього у Огюста проявилися художні здібності. Бідність родини спонукала хлопця в 13 років допомагати родині, влаштувавшись до майстра, у якого навчився розписувати порцелянові тарілки квітами. До 19 років Огюст піднявся до підмайстра, який розмальовував ширми, завіси, шафи. Вечорами Огюст відвідував школу живопису. Життя в Парижі подарувало йому знайомство з музеєм Лувр. Відсутність доброї освіти юнак мимоволі компенсував копіюванням картин Лувра, які теж продавав.

Ренуарова «теорія поплавка» Редагувати

Згодом він, скалічений бідністю, вигадав для себе «теорію поплавка». Відсутність доброї освіти, що спотворила його свідомість, викинула геть із його теорії поплавка усе героїчне і прагнення копіювати поведінку шляхетних персонажів книжок. Ренуар порівнював себе з поплавком, котрого несе потік. Ніякого спротиву чи руху проти потоку. Міщанська свідомість Ренуара обмежила і його поведінку, і його смаки, котрі не йшли далі прагнень заробити і витратитися на задоволення. Саме через це Ренуар так залюбки писатиме натюрморти та сценки з їжею, обідом в кафе чи в родині, в сільській корчмі. Серед цих композицій — «В корчмі», (1866), Національний музей Стокгольм, «Обід», (1879), Фонд Барнса, Університет Лінкольн, Меріон, США, «Після обіду», (1879), Штеделівський художній інститут, «Сніданок в солом'яних брилях», (1881), колекція Філіпс, США, нарешті пізній твір «Обідня пора у Берневалі», (1898), можливо найкраща картина побутового жанру в творчості митця.

Він відмовився від сюжетів в картинах, а всі пізні твори — спрощена художня продукція, невеликі картини на невибагливі смаки з безкінечними жінками і неприхованою еротикою. Ця безсюжетна продукція — експлуатація власної популярності і аби сподобатись споживачу.

Майстерня Шарля Глейра Редагувати

З 1861 він учень майстерні художника Шарля Глейра, що походив з Швейцарії. Ренуар почав підготовку до іспитів в Школу красних мистецтв. Серед учнів Глейра на той час — Фредерік Базіль, Клод Моне, Альфред Сіслей.

Приятель Базіль і коханка Ліза Трео Редагувати

Майстерня Фредеріка Базіля

Особливо добрі стосунки склалися у Ренуара з Фредеріком Базілєм. Той походив з заможної родини і ні в чому не був схожим на бідняка Ренуара. Серед приятелів Ренуара — Фредерік був єдиним, хто мав справжню художню майстерню. Особа доброзичлива, Фредерік Базіль фінансово підтримував приятелів, дозволивши працювати в своїй майстерні Клоду Моне і Ренуару. Серед перших портретів, що створив Фредерік Базіль, і портрет Ренуара, як свідоцтво їх молодої дружби.

У 1865, в домі свого товариша, художника Жюля Ле Кера, він познайомився з 16-річною дівчиною Лізою Трео, яка незабаром стала коханкою Ренуара та його улюбленою моделлю. Саме Ліза була моделлю для картин " Ліза з парасолькою ", «Алжирська жінка», «Купання», «Літо». Не схильний до одруження Ренуар не міг узяти шлюб ще й через невизнання. Охолодженню стосунків сприяли і війна (Франко-прусська), і мобілізація Ренуара — той відбув у піхотний батальйон. Демобілізація художника з армії у 1871 році стосунки не покращила. Їх зв'язок тривав до 1872 р., коли Ліза залишила Ренуара і вийшла заміж за іншого.

Війна принесла ще одну втрату — загинув Фредерік Базіль у віці 28 років. А Французько-прусська війна закінчилася нищівною поразкою Франції.

Період 1864—1874 рр. Редагувати

Ренуар вперше пізнав смак успіху в 1864 р., коли одна з його картин пройшла суворий відбір і була виставлена на Паризькому Салоні, щорічній державній художній виставці. Проте, декілька інших картин Ренуара відбір прискіпливої комісії не пройшли. І ображений художник почав виставляти свої картини в так званому «Салоні невизнаних».

Амбруаз Воллар і Дюран-Рюель Редагувати

У 1873 познайомився з маршаном (продавцем картин) на ім'я Поль Дюран-Рюель. Багатий Дюран-Рюель замовив декілька портретів художнику і ті сподобались. Відчуваючи свою залежність від Дюран-Рюеля, Ренуар, малюючи ці портрети, зупинився на межі замаскованих компліментів і подяки художника, якому було приємна увага комерсанта. Поль Дюран-Рюель почав цікавитися творами імпресіоністів взагалі і купувати їх. Невизнання імпресіоністів у Франції його мало бентежило. Саме Дюран-Рюель розпочав продаж картин імпресіоністів за кордон, що сприяло виникненню цікавих збірок імпресіоністів у Великій Британії, США, Росії.

Потяг свої жадібні руки до картин Ренуара і маршан Амбруаз Воллар. Ренуар малював і його. Але не схильний до створення психологічно насичених портретів Ренуар не розкрив хижацьку натуру Воллара, створивши декоративні портрети на зразок «Воллар в костюмі тореадора», «Воллар в червоній хустці».

Одруження з молодичкою у 49 років Редагувати

У 1890 одружився з Аліною Шаріго, з якою познайомився десятьма роками раніше, коли та була 21-річною швачкою. У них вже був син, П'єр, що народився в 1885 році, а після весілля у них з'явилися ще двоє синів — Жан, що народився в 1894 році, і Клод (відомий як «Коко»), що народився в 1901 і став однією з найулюбленіших моделей батька. До того часу, коли остаточно склалася його родина, Ренуар досяг успіху і слави, був визнаний одним із провідних художників Франції і встиг отримати від держави звання кавалера Почесного легіону.

Хвороба Ренуара Редагувати

Близько 1892 почав хворіти на ревматичний артрит. У 1907 р. він переїхав у тепліший клімат до містечка Кань-сюр-Мер, ближче до середземноморського узбережжя.

Особисте щастя і професійний успіх Ренуара були затьмарені його хворобою. Після нападу паралічу, що стався в 1912 році, Ренуар був прикутий до інвалідного крісла, однак продовжував писати: доглядальниця вкладала пензля йому між пальців.

В останні роки життя Ренуар здобув славу і загальне визнання. В 1917 р., коли його «Парасольки» були виставлені у Лондонській Національній галереї, сотні британських художників і просто прихильників живопису надіслали йому вітання, в якому йшлося: «З того моменту, як ваша картина була вивішена в одному ряду з роботами старих майстрів, ми відчули радість від того, що наш сучасник посів належне йому місце в європейському живопису». Картина Ренуара виставлялася також у Луврі, і в серпні 1919 року художник в останній раз відвідав Париж, щоб поглянути на неї.

Третього грудня 1919 року П'єр Огюст Ренуар помер в містечку Кань-сюр-Мер від запалення легенів у віці 78 років. Похований у Ессуа.

Вшанування Редагувати

На честь Ренуара названо:

Перелік деяких портретів пензля Ренуара Редагувати

Портрет мадам Шарпантьє , 1877, Музей д'Орсе, Париж

Вибрані твори Редагувати

«Натюрморт з букетом і книгами», (1871). Хьюстон
  • «Повернення після прогулянки морем», 1862.
  • «Сіслей з дружиною», 1867, Музей Вальраф-Ріхартс, Кельн
  • «Жаб'ятник», 1869, Національний музей Швеції, Стокгольм
  • «Клод Моне малює сад», 1873, Ведсворт Атенеум
  • «В театральній ложі», 1874, Інститут Курто, Лондон
  • «Парасольки», 1881, Національна галерея (Лондон)
  • «Читачка»
  • «Автопортрет» (на червоному тлі), 1910,
  • «Гондола»

Франція Редагувати

  • «Стежка в високій траві», 1873, Музей д'Орсе, Париж
  • «Оголена в сонячному освітленні», 1875, Музей д'Орсе, Париж
  • «Танці у Мулен де ла Галетт», 1876, музей д'Орсе, Париж
  • «Гойдалка», 1876, Музей д'Орсе, Париж
  • «Бал в Мулен де ла Галетт», 1876, Музей д'Орсе, Париж
  • «Мадам Шарпантьє», 1877, ескіз до великого портрета з дітьми, Музей д'Орсе, Париж
  • «Танок у селі», 1883, Музей д'Орсе, Париж
  • «Танок у місті», 1883, Музей д'Орсе, Париж
  • «Дівчата за піаніно», 1892, Музей д'Орсе, Париж
  • «Габріель Ренар із сином-немовлям Жаном», 1895, Музей Оранжері, Париж
  • «Син П'єр Ренуар в костюмі блазня», 1909, Музей Оранжері, Париж
  • «Габріель» (в розстебнутій блузі), 1911, Музей д'Орсе, Париж
  • «Дві оголені», 1919, Музей д'Орсе, Париж

США Редагувати

Росія Редагувати

Галерея Редагувати

Парадний портрет роботи Ренуара Редагувати

Побутовий жанр у Ренуара Редагувати

Краєвид з будинком. (Бухарест, Галерея європейського мистецтва)

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://vocab.getty.edu/page/ulan/500115467
  2. Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
    d:Track:Q107456632
  3. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517
  4. Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  5. ↑ Жан Ренуар. «Огюст Ренуар». Ростов-на-Дону: изд-во «Феникс», 1997. — 416 с.
  6. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Renuar P yer Ogyu st Renua r fr Pierre Auguste Renoir 25 lyutogo 1841 Limozh 3 grudnya 1919 francuzkij hudozhnik Predstavnik francuzkogo impresionizmu sho piznishe vidijshov vid ciyeyi misteckoyi techiyi P yer Ogyust Renuarfr Pierre Auguste Renoiravtoportret RenuaraNarodzhennya 25 lyutogo 1841 1841 02 25 LimozhSmert 3 grudnya 1919 1919 12 03 78 rokiv Kan syur Mer 1 2 pnevmoniya Pohovannya EssuaNacionalnist francuzKrayina FranciyaZhanr portretpejzazhnatyurmortNavchannya Shkola obrazotvorchih mistectv Parizh Diyalnist hudozhnik skulptor ilyustrator hudozhnik graver risuvalnik arhitekturnij kreslyar grafik porcelain painterNapryamok impresionizmRoki tvorchosti 1864 1916Pokrovitel Charles LecoeurdVchitel Sharl Guno i Sharl GlejrVidomi uchni Claude Renoird i Umehara RyudzaburoChlen Liga francuzkoyi batkivshinidTvori Divchini u chornomud Dvi sestri na terasi d Lozha d Snidanok veslyarivd i ZhabnikU shlyubi z Aline CharigotdDiti P yer Renuar Zhan Renuar 4 Claude Renoird Lucienne Bissond i Jeanne TrehotdNagorodiAvtograf P yer Ogyust Renuar u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Renuarova teoriya poplavka 1 2 Majsternya Sharlya Glejra 1 3 Priyatel Bazil i kohanka Liza Treo 1 4 Period 1864 1874 rr 1 5 Ambruaz Vollar i Dyuran Ryuel 1 6 Odruzhennya z molodichkoyu u 49 rokiv 1 7 Hvoroba Renuara 2 Vshanuvannya 3 Perelik deyakih portretiv penzlya Renuara 4 Vibrani tvori 4 1 Franciya 4 2 SShA 4 3 Rosiya 5 Galereya 6 Paradnij portret roboti Renuara 7 Pobutovij zhanr u Renuara 8 Div takozh 9 Primitki 10 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 25 lyutogo 1841 v Limozhi roztashovanomu na pivdni Centralnoyi Franciyi Buv shostoyu ditinoyu nebagatogo kravcya na im ya Leonar ta jogo druzhini Margariti Merle U 1844 Renuari perebralisya v Parizh de pidlitok Ogyust vlashtuvavsya u cerkovnij hor pri velikomu sobori Sen Estash U nogo viyavivsya nastilki chudovij golos sho regent horu Sharl Guno namagavsya perekonati batkiv hlopchika viddati jogo uchitisya muzici i spivu Odnak krim cogo u Ogyusta proyavilisya hudozhni zdibnosti Bidnist rodini sponukala hlopcya v 13 rokiv dopomagati rodini vlashtuvavshis do majstra u yakogo navchivsya rozpisuvati porcelyanovi tarilki kvitami Do 19 rokiv Ogyust pidnyavsya do pidmajstra yakij rozmalovuvav shirmi zavisi shafi Vechorami Ogyust vidviduvav shkolu zhivopisu Zhittya v Parizhi podaruvalo jomu znajomstvo z muzeyem Luvr Vidsutnist dobroyi osviti yunak mimovoli kompensuvav kopiyuvannyam kartin Luvra yaki tezh prodavav Renuarova teoriya poplavka Redaguvati Zgodom vin skalichenij bidnistyu vigadav dlya sebe teoriyu poplavka 5 Vidsutnist dobroyi osviti sho spotvorila jogo svidomist vikinula get iz jogo teoriyi poplavka use geroyichne i pragnennya kopiyuvati povedinku shlyahetnih personazhiv knizhok Renuar porivnyuvav sebe z poplavkom kotrogo nese potik Niyakogo sprotivu chi ruhu proti potoku 5 Mishanska svidomist Renuara obmezhila i jogo povedinku i jogo smaki kotri ne jshli dali pragnen zarobiti i vitratitisya na zadovolennya Same cherez ce Renuar tak zalyubki pisatime natyurmorti ta scenki z yizheyu obidom v kafe chi v rodini v silskij korchmi Sered cih kompozicij V korchmi 1866 Nacionalnij muzej Stokgolm Obid 1879 Fond Barnsa Universitet Linkoln Merion SShA Pislya obidu 1879 Shtedelivskij hudozhnij institut Snidanok v solom yanih brilyah 1881 kolekciya Filips SShA nareshti piznij tvir Obidnya pora u Bernevali 1898 mozhlivo najkrasha kartina pobutovogo zhanru v tvorchosti mitcya Vin vidmovivsya vid syuzhetiv v kartinah a vsi pizni tvori sproshena hudozhnya produkciya neveliki kartini na nevibaglivi smaki z bezkinechnimi zhinkami i neprihovanoyu erotikoyu Cya bezsyuzhetna produkciya ekspluataciya vlasnoyi populyarnosti i abi spodobatis spozhivachu Majsternya Sharlya Glejra Redaguvati Z 1861 vin uchen majsterni hudozhnika Sharlya Glejra sho pohodiv z Shvejcariyi Renuar pochav pidgotovku do ispitiv v Shkolu krasnih mistectv Sered uchniv Glejra na toj chas Frederik Bazil Klod Mone Alfred Sislej Priyatel Bazil i kohanka Liza Treo Redaguvati nbsp Majsternya Frederika BazilyaOsoblivo dobri stosunki sklalisya u Renuara z Frederikom Bazilyem Toj pohodiv z zamozhnoyi rodini i ni v chomu ne buv shozhim na bidnyaka Renuara Sered priyateliv Renuara Frederik buv yedinim hto mav spravzhnyu hudozhnyu majsternyu Osoba dobrozichliva Frederik Bazil finansovo pidtrimuvav priyateliv dozvolivshi pracyuvati v svoyij majsterni Klodu Mone i Renuaru Sered pershih portretiv sho stvoriv Frederik Bazil i portret Renuara yak svidoctvo yih molodoyi druzhbi U 1865 v domi svogo tovarisha hudozhnika Zhyulya Le Kera vin poznajomivsya z 16 richnoyu divchinoyu Lizoyu Treo yaka nezabarom stala kohankoyu Renuara ta jogo ulyublenoyu modellyu Same Liza bula modellyu dlya kartin Liza z parasolkoyu Alzhirska zhinka Kupannya Lito Ne shilnij do odruzhennya Renuar ne mig uzyati shlyub she j cherez neviznannya Oholodzhennyu stosunkiv spriyali i vijna Franko prusska i mobilizaciya Renuara toj vidbuv u pihotnij bataljon Demobilizaciya hudozhnika z armiyi u 1871 roci stosunki ne pokrashila Yih zv yazok trivav do 1872 r koli Liza zalishila Renuara i vijshla zamizh za inshogo Vijna prinesla she odnu vtratu zaginuv Frederik Bazil u vici 28 rokiv A Francuzko prusska vijna zakinchilasya nishivnoyu porazkoyu Franciyi Period 1864 1874 rr Redaguvati Renuar vpershe piznav smak uspihu v 1864 r koli odna z jogo kartin projshla suvorij vidbir i bula vistavlena na Parizkomu Saloni shorichnij derzhavnij hudozhnij vistavci Prote dekilka inshih kartin Renuara vidbir priskiplivoyi komisiyi ne projshli I obrazhenij hudozhnik pochav vistavlyati svoyi kartini v tak zvanomu Saloni neviznanih Ambruaz Vollar i Dyuran Ryuel Redaguvati U 1873 poznajomivsya z marshanom prodavcem kartin na im ya Pol Dyuran Ryuel Bagatij Dyuran Ryuel zamoviv dekilka portretiv hudozhniku i ti spodobalis Vidchuvayuchi svoyu zalezhnist vid Dyuran Ryuelya Renuar malyuyuchi ci portreti zupinivsya na mezhi zamaskovanih komplimentiv i podyaki hudozhnika yakomu bulo priyemna uvaga komersanta Pol Dyuran Ryuel pochav cikavitisya tvorami impresionistiv vzagali i kupuvati yih Neviznannya impresionistiv u Franciyi jogo malo bentezhilo Same Dyuran Ryuel rozpochav prodazh kartin impresionistiv za kordon sho spriyalo viniknennyu cikavih zbirok impresionistiv u Velikij Britaniyi SShA Rosiyi Potyag svoyi zhadibni ruki do kartin Renuara i marshan Ambruaz Vollar Renuar malyuvav i jogo Ale ne shilnij do stvorennya psihologichno nasichenih portretiv Renuar ne rozkriv hizhacku naturu Vollara stvorivshi dekorativni portreti na zrazok Vollar v kostyumi toreadora Vollar v chervonij hustci Odruzhennya z molodichkoyu u 49 rokiv Redaguvati U 1890 odruzhivsya z Alinoyu Sharigo z yakoyu poznajomivsya desyatma rokami ranishe koli ta bula 21 richnoyu shvachkoyu U nih vzhe buv sin P yer sho narodivsya v 1885 roci a pislya vesillya u nih z yavilisya she dvoye siniv Zhan sho narodivsya v 1894 roci i Klod vidomij yak Koko sho narodivsya v 1901 i stav odniyeyu z najulyublenishih modelej batka Do togo chasu koli ostatochno sklalasya jogo rodina Renuar dosyag uspihu i slavi buv viznanij odnim iz providnih hudozhnikiv Franciyi i vstig otrimati vid derzhavi zvannya kavalera Pochesnogo legionu Hvoroba Renuara Redaguvati Blizko 1892 pochav hvoriti na revmatichnij artrit U 1907 r vin pereyihav u teplishij klimat do mistechka Kan syur Mer blizhche do seredzemnomorskogo uzberezhzhya Osobiste shastya i profesijnij uspih Renuara buli zatmareni jogo hvoroboyu Pislya napadu paralichu sho stavsya v 1912 roci Renuar buv prikutij do invalidnogo krisla odnak prodovzhuvav pisati doglyadalnicya vkladala penzlya jomu mizh palciv V ostanni roki zhittya Renuar zdobuv slavu i zagalne viznannya V 1917 r koli jogo Parasolki buli vistavleni u Londonskij Nacionalnij galereyi sotni britanskih hudozhnikiv i prosto prihilnikiv zhivopisu nadislali jomu vitannya v yakomu jshlosya Z togo momentu yak vasha kartina bula vivishena v odnomu ryadu z robotami starih majstriv mi vidchuli radist vid togo sho nash suchasnik posiv nalezhne jomu misce v yevropejskomu zhivopisu Kartina Renuara vistavlyalasya takozh u Luvri i v serpni 1919 roku hudozhnik v ostannij raz vidvidav Parizh shob poglyanuti na neyi Tretogo grudnya 1919 roku P yer Ogyust Renuar pomer v mistechku Kan syur Mer vid zapalennya legeniv u vici 78 rokiv Pohovanij u Essua Vshanuvannya RedaguvatiNa chest Renuara nazvano krater na Merkuriyi 6677 Renuar asteroyid 6 Perelik deyakih portretiv penzlya Renuara Redaguvati nbsp Portret madam Sharpantye 1877 Muzej d Orse ParizhLiza kartina Renuara 1867 Liza z parasolkoyu muzej Folkvang Nimechchina Vlitku kartina Renuara 1868 Berlin Pani Mone z knizhkoyu 1872 Vilyamstoun Sharl Le Kler 1874 Muzej d Orse Madam Zhorzh Gartman 1874 Muzej d Orse Portret madam Sharpantye 1877 Muzej d Orse Parizh Portret madam Sharpantye z ditmi 1878 Metropoliten muzej Portret aktorki Zhanni Samari u povnij zrist 1878 Ermitazh Divchina z viyalom 1881 Ermitazh Sharl i Zhorzh Dyuran Ryueli 1882 Parizh privatna zbirka Rodina hudozhnika 1896 Fond Barnsa SShAVibrani tvori Redaguvati nbsp Natyurmort z buketom i knigami 1871 Hyuston Povernennya pislya progulyanki morem 1862 Sislej z druzhinoyu 1867 Muzej Valraf Riharts Keln Zhab yatnik 1869 Nacionalnij muzej Shveciyi Stokgolm Klod Mone malyuye sad 1873 Vedsvort Ateneum V teatralnij lozhi 1874 Institut Kurto London Parasolki 1881 Nacionalna galereya London Chitachka Avtoportret na chervonomu tli 1910 Gondola Franciya Redaguvati Stezhka v visokij travi 1873 Muzej d Orse Parizh Ogolena v sonyachnomu osvitlenni 1875 Muzej d Orse Parizh Tanci u Mulen de la Galett 1876 muzej d Orse Parizh Gojdalka 1876 Muzej d Orse Parizh Bal v Mulen de la Galett 1876 Muzej d Orse Parizh Madam Sharpantye 1877 eskiz do velikogo portreta z ditmi Muzej d Orse Parizh Tanok u seli 1883 Muzej d Orse Parizh Tanok u misti 1883 Muzej d Orse Parizh Divchata za pianino 1892 Muzej d Orse Parizh Gabriel Renar iz sinom nemovlyam Zhanom 1895 Muzej Oranzheri Parizh Sin P yer Renuar v kostyumi blaznya 1909 Muzej Oranzheri Parizh Gabriel v rozstebnutij bluzi 1911 Muzej d Orse Parizh Dvi ogoleni 1919 Muzej d Orse ParizhSShA Redaguvati Pon Nef 1872 Nacionalna galereya mistectv Vashington SShA Cirk Fernando dvi mali akrobatki 1879 Hudozhnij institut Chikago SShA Bilya ozera 1880 Hudozhnij institut Chikago SShA Tanok u Buzhivali 182 98 sm 1883 Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv SShA Tanok u Buzhivali 88 47 4 sm 1883 privatn zbirka SShA Kupannya zhinok 1887 Muzej mistectv Filadelfiyi SShA Dvi divchini za pianino 1891 Muzej mistectv Dzhoslin Omaha SShA Portret rodini hudozhnika 1896 Fond Barnsa Merion SShA Avtoportret profil na zelenuvatomu tli Filadelfiya SShARosiya Redaguvati Zhab yatnik 1869 Muzej obrazotvorchih mistectv imeni Pushkina Moskva V sadku pid derevami 1875 Muzej obrazotvorchih mistectv imeni Pushkina Moskva Malyuk z batogom 1875 Ermitazh Sankt Peterburg Ogolena 1876 Muzej obrazotvorchih mistectv imeni Pushkina Moskva Pani v chornij sukni 1876 Ermitazh Sankt Peterburg Zhinocha golivka 1876 Ermitazh Sankt Peterburg Aktrisa Zhana Samari na povnij zrist 1878 Ermitazh Sankt Peterburg Divchata v chornomu 1881 Muzej obrazotvorchih mistectv imeni Pushkina Moskva Pan s cigarkoyu na shidcyah Ermitazh Sankt Peterburg Pani z viyalom na shidcyah Ermitazh Sankt Peterburg Troyandi v keramichnij vazi Ermitazh Sankt Peterburg Divchinka v kapelyushku Ermitazh Sankt Peterburg Pani v kapelyushku z kvitami Ermitazh Sankt Peterburg Natyurmort z yablukami i kvitami Ermitazh Sankt PeterburgGalereya Redaguvati nbsp Zhab yatnik 1868 nbsp Portret aktrisi Zhanni Samari 1877 nbsp Snidanok veslyariv u solom yanih brilyah 1880 1881 nbsp Pani Gabriel z troyandami 1911 nbsp Kupalnicya 1892 nbsp Portret hudozhnika Alfreda Sisleya 1868 nbsp Portret madam Sharpantye z ditmi 1878 nbsp Donki Katyulya Mendesa 1888 Muzej Metropoliten SShA Paradnij portret roboti Renuara Redaguvati nbsp Madam Zhorzh Gartman 1874 Muzej d Orse nbsp Portret aktorki Zhanni Samari u povnij zrist 1878 Ermitazh Sankt Peterburg nbsp Rodina Enrio 1875 Fond Barnsa Universitet Linkoln Merion SShA nbsp Alfred Berar v mislivskomu vbranni z sobakoyu 1881 Muzej mistectv Filadelfiyi SShAPobutovij zhanr u Renuara Redaguvati nbsp Obidnya pora u Bernevali 1898 nbsp V korchmi 1866 Nacionalnij muzej Stokgolm nbsp Sadok v Bretani 1886 Fond Barnsa Universitet Linkoln Merion SShA nbsp Klod Mone malyuye sad 1873 nbsp Diti na uzberezhzhi v Gernsi 1883 Fond Barnsa Universitet Linkoln Merion SShA nbsp Divchata bilya pianino 1892 nbsp Na terasi 1881 nbsp Obid 1879 Fond Barnsa Universitet Linkoln Merion SShA nbsp Progulyanka 1906 Fond Barnsa Universitet Linkoln Merion SShA nbsp Pislya obidu 1879 Shtedelivskij hudozhnij institut nbsp Krayevid z budinkom Buharest Galereya yevropejskogo mistectva Div takozh RedaguvatiRealizm Francuzkij Impresionizm Akademizm i Salonne mistectvo Natyurmort Pobutovij zhanr Paradnij portret 6677 Renuar asteroyid nazvanij na chest hudozhnika 6 Primitki Redaguvati http vocab getty edu page ulan 500115467 Arhiv obrazotvorchogo mistectva Chehiya d Track Q107456632 a b v RKDartists d Track Q17299517 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2021 d Track Q110250907d Track Q2494649 a b Zhan Renuar Ogyust Renuar Rostov na Donu izd vo Feniks 1997 416 s a b Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Posilannya RedaguvatiOgyust Renuar Kartini ta biografiya ros Biografiya ta kartini P yera Ogyusta Renuara na sajti Impresionizm u merezhi ros Renuar Per Ogyust ros P yer Ogyust Renuar Pierre Auguste Renoir Zoomable Paintings Pierre Auguste Renoir s Paintings Reprodukciyi kartin Ogyusta Renuara na listivkah nedostupne posilannya z listopadaa 2019 ros Renuar tvorchist ta kartini Renuara Biografiya ros Renuar P yer Ogyust kartini i biografiya ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title P 27yer Ogyust Renuar amp oldid 40623925