«Влітку» (картина Ренуара) (англ. In Summer (Renoir)) — картина французького художника П'єра-Огюста Ренуара, створена в 1868 р.
| англ. En été (La Bohémienne) | |
|---|---|
| | |
| Творець: | П'єр-Огюст Ренуар |
| Час створення: | 1868 рік |
| Розміри: | 85 × 59 см |
| Висота: | 85 см |
| Ширина: | 59 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | портрет |
| Зберігається: | Берлін, Німеччина |
| Музей: | Стара національна галерея (Берлін) |
| «Влітку», або «Богема» у Вікісховищі |
Передісторія ред.
Для цієї картини позувала Ліза Трео, котра працювала з художником як модель у період 1865-1871 років. За припущеннями їх познайомив приятель Ренуара Жуль ле Кер, котрий залицявся до сестри Лізи — Клеманс. Обидві сестри були доньками поштаря. Ліза відома як швачка. Разом із Лізою Ренуар почав працювати над картинами у різних жанрах з зображенням одної фігури — серед них була і Ліза з парасолькою, котру нарешті узяли на виставку у паризький Салон. Картина «Влітку» теж призначалась для виставки у Салоні, бо метою Ренура було пробити цю фортецю офіційного мистецтва буржуазного Парижа і таким чином стати «своїм» у чужому оточенні. Аби бути «своїм», Ренуар скористався у картині досвідом художників-попередників.
Опис твору ред.
Дівчина зручно розташувалась на стільці з круглою спинкою. Літня спека примусила скинути блузку. Неформальний стан позування і вона розпустила волосся, котре лягло на плечі і спустилося до строкатої спідниці. Ймовірно, Ліза помітно нудьгувала у сеанси позування, але її утримувала можливість нічого не робити, що було кращим ніж прати білизну и займатись шитвом. Критики помітили цей стан нудьги і розцініли його як сонну дівчину на стільці, щоб не говорити про її заурядність.
Однофігурна дівчина у безсюжетній картині - була давно розробленою темою у французькому мистецтві. Її часто подавали митці доби французького рококо, ті ж Жан-Оноре Фрагонар чи Жан Батіст Грьоз з більшим чи меншим присмаком еротизму.
Фігура дівчини вироблена на полотні Ренуаром старанно і майже натуралістично. Не забув він і вузьку червону стрічку у волоссі та сережку Лізи. Тло картини — це хаотичне листя якогось дерева. Листя так багато, що воно затулило сонячні промені і їх присутності у картині нема, як то буде у його картинах в майбутньому.
Зелене тло картини виписано хаотично і нереалістично. Аби запобігти звинувачень журі виставки у незакінченості картини, Реніар дав дівчині декілька листя у руку, чим пов'язав передній план твору з тлом колористично. А в назві кртини зробив позначку «ескіз». Але картина мало схожа на ескіз, а наближена до реалістичних творів того ж Густава Курбе. Дівчина на картині розхистана і не намагається грати роль шляхетної пані, як то було у каринах «Ліза з парасолькою» та «Жінка з парасолькою у саду». Це надало пізню назву твору «Богема».
Невелика картина з однофгурною дівчиною надавала можливість відпочити майстру від створення великих за розмірами і сюжетних творів. Тому до них звертались і художники першої половини 19 століття, серед котрих Ежен Делакруа, Ан-Луї Жироде де Русі-Тріозон, Густав Курбе та художники малого обдарування.
Див. також ред.
Посилання ред.
Джерела ред.
- Жан Ренуар. Огюст Ренуар. М., «Искусство», 1970. [перевод с парижского издания 1962 г.].
- François Daulte: Auguste Renoir, catalogue raisonné de l'œuvre peint. Bd. 1, Nr. 33, Durand-Ruel, Lausanne 1971.
- Жан Ренуар. «Огюст Ренуар». Ростов-на-Дону: изд-во «Феникс», 1997. — 416 с.
- Impressionism: Paint and Politics, John House, pp. 48–49.
- Pierre-Auguste Renoir: La Promenade, John House, p. 17.