www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музей мистецтв Філадельфії Музе й мисте цтв Філаде льфії англ Philadelphia Museum of Art художній музей в місті Філадель

Музей мистецтв Філадельфії

Музе́й мисте́цтв Філаде́льфії (англ. Philadelphia Museum of Art) — художній музей в місті Філадельфія, Пенсильванія, США.

Музей мистецтв Філадельфії
англ. Philadelphia Museum of Art
39°57′57″ пн. ш. 75°10′53″ зх. д. / 39.9658333333611111° пн. ш. 75.18138888891667193° зх. д. / 39.9658333333611111; -75.18138888891667193Координати: 39°57′57″ пн. ш. 75°10′53″ зх. д. / 39.9658333333611111° пн. ш. 75.18138888891667193° зх. д. / 39.9658333333611111; -75.18138888891667193
Тип художня галерея
Склад Сходи Роккі
Країна  США
Розташування  США Філадельфія, вул. Бенджамін Франклін Парквей
Адреса Філадельфія
Стиль Неогрек[d] і Ар Деко[d]
Архітектор Horace Trumbauerd, Zantzinger, Borie & Medaryd, Paul Philippe Cretd і Julian Abeled
Засновник Anna H. Wilstachd і William P. Wilstachd
Засновано 1876
Відкрито 1876
Відвідувачі 775 043 осіб (2016)
437 348 осіб (2021)
Директор Timothy Rubd
Сайт www.philamuseum.org
Музей мистецтв Філадельфії (США)
 Музей мистецтв Філадельфії у Вікісховищі

Історія створення Редагувати

Філадельфія заснована 1682 року Вільямом Пенном. Багатий на той час лісом край і отримав назву Пенсильванія (сільвія — ліс; испанське сельва — хащі, ліс).

Місто має в перекладі назву «Місто братньої любові» (зміст назви грецькою мовою). В 1776 році у Філадельфії Другий континентальний конгрес тринадцяти північноамериканських штатів прийняв Декларацію незалежності від Британської імперії. У 1781 році, під час війни за незалежність 1775—1783 років Філадельфія стала столицею «з'єднаних колоній», а в 1790—1800 роках — першою столицею США, найбільшим містом Північної Америки. У 1876-му році у Філадельфії провели Всесвітню виставку з нагоди 100-річного ювілею проголошення Декларації незалежності. Наслідком виставки стало створення Філадельфійського музею мистецтв.

Будівлі Редагувати

Меморіальний зал — перше приміщення музею мистецтв
Вінсент ван Гог. «Соняшники», 1889 р.

Вже на другий рік (10 травня 1877 р.) по закінченню виставки музей мистецтв відчинив двері для перших відвідин. Використали приміщення Меморіального залу, створеного в історичному стилі (еклектика), задіяного у виставці.

Колекції музею зростали разом з престижними амбіціями пенсильванців. Головна споруда сучасного музею мистецтв була закладена у 1919 р. мером міста Томасом Б. Смітом. Перша секція музейного приміщення була готова у 1928 р. Будівля виконана в помпезному стилі неогрек з розкішними і довгими парадними сходами.

На зламі 19-20 століть на авансцену американського суспільного життя вийшли бізнесові ділки, далекі від мистецтва, але з швидко заробленими грошима. Їх почали вкладати в землі, маєтки, подорожі до Європи. Серед придбаних речей були і твори мистецтва, які активно продавали мистецькі західноєвропейські фірми чи аукціони. Великі гроші і пиха американських ділків зроблять їх головними покупцями, а ціни на твори мистецтва стануть захмарними.

До процесу продажу власних мистецьких збірок приєдналися і новоспечені радянські ділки, неосвічені політики і непрофесійні комерсанти з СРСР. Непрофесійність і відсутність патріотизму зробили можливими продаж за кордон як захоплених мистецьких колекцій з садиб і палаців, так і музеїв країни. Музейні твори мистецтва з Москви, Павловська, Києва, Санкт-Петербурга збагатили мистецькі збірки — Великої Британії, Німеччини, Португалії, Австралії, Франції,США. Так, філадельфійці придбали з Ермітажу — «Тріумф Нептуна і Амфітріти» (Ніколя Пуссен).

В Західній Європі придбані:

Ніколя Пуссен. «Тріумф Нептуна і Амфітріти»

Будинок Перельмана Редагувати

Галерея Перельмана

Архітектурне бюро Zantzinger, Borie та Medary спроектувало і вибудувало Будинок Перельмана у 1927 р. в стилі ар деко. Споруду на розі Пенсильванія авеню та Файрмаунт зарахували до найкращих споруд Філадельфії. Будівля стала помешканням і головним офісом страхової кампанії з 1927 по 1972 р. Потім був другий власник, теж страхова кампанія, що покинула приміщення у 1999 р. 2000року — будівлю придбав Музей мистецтв Філадельфії, що зробив її філією, призначеною для збереження графічних колекцій, фото та костюмів. Але будівлю ретельно реставрували та пристосовували для музейних вимог. Традиція благодійництва та спроби знімати соціальну напругу вкладанням грошей багатіїв в різні суспільні проекти надала можливість музею реставрувати споруду за рахунок приватних внесків. Тим паче що у США діє закон про скасування грошових сум, витрачених на благодійництво чи меценатство. З податкових рахунків багатіїв було скасовано 240.000.000 доларів, бо саме цю суму оприлюднив музей по закінченню реставрації Будинку Перельмана. Площа галереї Перельмана досягає 190 м²., тут розташований відділ гравюр, малюнків і фотографій (150.000 зразків), відділ текстилю та костюмів (30.000 зразків).

Музейні заклади Сполучених Штатів давно позиціюють себе як центри культурного дозвілля. Для приваблення відвідувачів часто міняють виставки. Музей мистецтв Філадельфії облаштував в галереї Перельмана також бібліотеку, книжкову крамницю та кафе.

Відділи Редагувати

Дуельні пістолети. Музей мистецтв Філадельфії
  • Картинна галерея
  • Відділ мистецтва країн Сходу
  • Відділ американського мистецтва
  • Декоративно-ужиткове мистецтво
  • Історична зброя
  • Відділ скульптур
  • Фотографія
  • Відділ графіки

Колекція гобеленів Редагувати

гобелен «Баталія на Мільвійському мосту», 1625 р.

Відділ скульптур Редагувати

Колекції західноєвропейського живопису Редагувати

Рогір ван дер Вейден. «Богоматір та Іван перед розп'яттям»

Живопис майстрів Франції Редагувати

Йос Ліферінкс з Марселя. Стулка вівтаря Св. Себастьяна «Лікування св. Себастьяна в домі св. Ірини», бл. 1497 р. Музей мистецтв Філадельфії


Майстри Італії та Іспанії Редагувати

Твори Раннього італійського відродження Редагувати

Пейзажі в музейній колекції Редагувати

Твори художників Британії Редагувати

Томас Гейнсборо, «Портрет місс Елізабет Лінлі», пізніше міссіз Елізабет Шерідан.


Графіка в збірці музею Редагувати

П'єтро Теста, «Знущання Ахілла над тілом мертвого Гектора», бл. 1648 р. Музей мистецтв Філадельфії.

Джерела. Ресурси інтернету Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей мистецтв Філадельфії

Примітки Редагувати

  1. https://www.philamuseum.org/
  2. ↑ Cultural Objects Name Authority
    d:Track:Q110250907d:Track:Q11409212
  3. ↑ https://www.philamuseum.org/information/45-19.html
  4. ↑ https://research.frick.org/directory/detail/371
  5. Visitor Figures 2016 // The Art Newspaper — 2017. — Iss. 289. — ISSN 0960-6556
    d:Track:Q2331628d:Track:Q29908205
  6. Timothy Rub Elected Director and Chief Executive of Philadelphia Museum of Art — Музей мистецтв Філадельфії, 2009.
    d:Track:Q510324

Див. також Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Muze j miste ctv Filade lfiyi angl Philadelphia Museum of Art hudozhnij muzej v misti Filadelfiya Pensilvaniya SShA Muzej mistectv Filadelfiyiangl Philadelphia Museum of Art39 57 57 pn sh 75 10 53 zh d 39 9658333333611111 pn sh 75 18138888891667193 zh d 39 9658333333611111 75 18138888891667193 Koordinati 39 57 57 pn sh 75 10 53 zh d 39 9658333333611111 pn sh 75 18138888891667193 zh d 39 9658333333611111 75 18138888891667193Tip hudozhnya galereya 1 Sklad Shodi RokkiKrayina SShA 2 Roztashuvannya SShA Filadelfiya vul Bendzhamin Franklin ParkvejAdresa FiladelfiyaStil Neogrek d 2 i Ar Deko d 2 Arhitektor Horace Trumbauerd 2 3 Zantzinger Borie amp Medaryd 2 Paul Philippe Cretd 3 i Julian Abeled 3 Zasnovnik Anna H Wilstachd 4 i William P Wilstachd 4 Zasnovano 1876Vidkrito 1876Vidviduvachi 775 043 osib 2016 5 437 348 osib 2021 6 Direktor Timothy Rubd 7 Sajt www philamuseum orgMuzej mistectv Filadelfiyi SShA Muzej mistectv Filadelfiyi u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Budivli 3 Budinok Perelmana 4 Viddili 5 Kolekciya gobeleniv 6 Viddil skulptur 7 Kolekciyi zahidnoyevropejskogo zhivopisu 8 Zhivopis majstriv Franciyi 9 Majstri Italiyi ta Ispaniyi 10 Tvori Rannogo italijskogo vidrodzhennya 11 Pejzazhi v muzejnij kolekciyi 12 Tvori hudozhnikiv Britaniyi 13 Grafika v zbirci muzeyu 14 Dzherela Resursi internetu 15 Posilannya 16 Primitki 17 Div takozhIstoriya stvorennya RedaguvatiFiladelfiya zasnovana 1682 roku Vilyamom Pennom Bagatij na toj chas lisom kraj i otrimav nazvu Pensilvaniya silviya lis ispanske selva hashi lis Misto maye v perekladi nazvu Misto bratnoyi lyubovi zmist nazvi greckoyu movoyu V 1776 roci u Filadelfiyi Drugij kontinentalnij kongres trinadcyati pivnichnoamerikanskih shtativ prijnyav Deklaraciyu nezalezhnosti vid Britanskoyi imperiyi U 1781 roci pid chas vijni za nezalezhnist 1775 1783 rokiv Filadelfiya stala stoliceyu z yednanih kolonij a v 1790 1800 rokah pershoyu stoliceyu SShA najbilshim mistom Pivnichnoyi Ameriki U 1876 mu roci u Filadelfiyi proveli Vsesvitnyu vistavku z nagodi 100 richnogo yuvileyu progoloshennya Deklaraciyi nezalezhnosti Naslidkom vistavki stalo stvorennya Filadelfijskogo muzeyu mistectv Budivli Redaguvati nbsp Memorialnij zal pershe primishennya muzeyu mistectv nbsp nbsp Vinsent van Gog Sonyashniki 1889 r Vzhe na drugij rik 10 travnya 1877 r po zakinchennyu vistavki muzej mistectv vidchiniv dveri dlya pershih vidvidin Vikoristali primishennya Memorialnogo zalu stvorenogo v istorichnomu stili eklektika zadiyanogo u vistavci Kolekciyi muzeyu zrostali razom z prestizhnimi ambiciyami pensilvanciv Golovna sporuda suchasnogo muzeyu mistectv bula zakladena u 1919 r merom mista Tomasom B Smitom Persha sekciya muzejnogo primishennya bula gotova u 1928 r Budivlya vikonana v pompeznomu stili neogrek z rozkishnimi i dovgimi paradnimi shodami Na zlami 19 20 stolit na avanscenu amerikanskogo suspilnogo zhittya vijshli biznesovi dilki daleki vid mistectva ale z shvidko zaroblenimi groshima Yih pochali vkladati v zemli mayetki podorozhi do Yevropi Sered pridbanih rechej buli i tvori mistectva yaki aktivno prodavali mistecki zahidnoyevropejski firmi chi aukcioni Veliki groshi i piha amerikanskih dilkiv zroblyat yih golovnimi pokupcyami a cini na tvori mistectva stanut zahmarnimi Do procesu prodazhu vlasnih misteckih zbirok priyednalisya i novospecheni radyanski dilki neosvicheni politiki i neprofesijni komersanti z SRSR Neprofesijnist i vidsutnist patriotizmu zrobili mozhlivimi prodazh za kordon yak zahoplenih misteckih kolekcij z sadib i palaciv tak i muzeyiv krayini Muzejni tvori mistectva z Moskvi Pavlovska Kiyeva Sankt Peterburga zbagatili mistecki zbirki Velikoyi Britaniyi Nimechchini Portugaliyi Avstraliyi Franciyi SShA Tak filadelfijci pridbali z Ermitazhu Triumf Neptuna i Amfitriti Nikolya Pussen V Zahidnij Yevropi pridbani nbsp Nikolya Pussen Triumf Neptuna i Amfitriti Rogir van der Vejden Tintoretto El Greko Yakopo Pontormo Antonello da Messina Sandro Bottichelli Yan van Ejk Vilyam Hogart Tomas Gejnsboro Vilyam Terner Eduar Mane Pinturikko Rubens Yan Sten Teodor Rombouts Zhak Luyi David Fransua Mille Anri de Tuluz Lotrek Alfred Sislej Vinsent van Gog P yer Ogyust Renuar Klod Mone Pol SezannBudinok Perelmana Redaguvati nbsp Galereya PerelmanaArhitekturne byuro Zantzinger Borie ta Medary sproektuvalo i vibuduvalo Budinok Perelmana u 1927 r v stili ar deko Sporudu na rozi Pensilvaniya avenyu ta Fajrmaunt zarahuvali do najkrashih sporud Filadelfiyi Budivlya stala pomeshkannyam i golovnim ofisom strahovoyi kampaniyi z 1927 po 1972 r Potim buv drugij vlasnik tezh strahova kampaniya sho pokinula primishennya u 1999 r 2000roku budivlyu pridbav Muzej mistectv Filadelfiyi sho zrobiv yiyi filiyeyu priznachenoyu dlya zberezhennya grafichnih kolekcij foto ta kostyumiv Ale budivlyu retelno restavruvali ta pristosovuvali dlya muzejnih vimog Tradiciya blagodijnictva ta sprobi znimati socialnu naprugu vkladannyam groshej bagatiyiv v rizni suspilni proekti nadala mozhlivist muzeyu restavruvati sporudu za rahunok privatnih vneskiv Tim pache sho u SShA diye zakon pro skasuvannya groshovih sum vitrachenih na blagodijnictvo chi mecenatstvo Z podatkovih rahunkiv bagatiyiv bulo skasovano 240 000 000 dolariv bo same cyu sumu oprilyudniv muzej po zakinchennyu restavraciyi Budinku Perelmana Plosha galereyi Perelmana dosyagaye 190 m tut roztashovanij viddil gravyur malyunkiv i fotografij 150 000 zrazkiv viddil tekstilyu ta kostyumiv 30 000 zrazkiv Muzejni zakladi Spoluchenih Shtativ davno poziciyuyut sebe yak centri kulturnogo dozvillya Dlya privablennya vidviduvachiv chasto minyayut vistavki Muzej mistectv Filadelfiyi oblashtuvav v galereyi Perelmana takozh biblioteku knizhkovu kramnicyu ta kafe Viddili Redaguvati nbsp Duelni pistoleti Muzej mistectv FiladelfiyiKartinna galereya Viddil mistectva krayin Shodu Viddil amerikanskogo mistectva Dekorativno uzhitkove mistectvo Istorichna zbroya Viddil skulptur Fotografiya Viddil grafikiKolekciya gobeleniv Redaguvati nbsp gobelen Bataliya na Milvijskomu mostu 1625 r nbsp Bij mizh Kostyantinom i Liciniyem 1635 r Karton P yetro da Kortona nbsp Imperator Kostyantin ubivaye leva 1637 r nbsp Zasnuvannya Konstantinopolya 1625 r nbsp Smert imperatora Kostyantina 1625 r Viddil skulptur Redaguvati nbsp Skulptor Deziderio da Settinyano Madonna z nemovlyam nbsp nbsp nbsp Kolekciyi zahidnoyevropejskogo zhivopisu Redaguvati nbsp Rogir van der Vejden Bogomatir ta Ivan pered rozp yattyam nbsp Yan Livens Portret materi z bibliyeyu Muzej mistectv Filadelfiyi nbsp Mariano Fortuni Arabskij vatazhok 1874 r Muzej mistectv FiladelfiyiZhivopis majstriv Franciyi Redaguvati nbsp Jos Liferinks z Marselya Stulka vivtarya Sv Sebastyana Likuvannya sv Sebastyana v domi sv Irini bl 1497 r Muzej mistectv Filadelfiyi nbsp Gyuber Rober Rimski ruyini z pralyami bl 1766 r Muzej mistectv Filadelfiyi nbsp Ezhen Delakrua Koni bilya dzherela 1862 r Muzej mistectv Filadelfiyi nbsp Fransua Mille Polyuvannya na ptahiv vnochi Muzej mistectv Filadelfiyi nbsp Eduar Mane Emiliya Ambre yak Karmen Muzej mistectv Filadelfiyi nbsp Zhak Luyi David Papa rimskij Pij VII ta kardinal Kaprara Muzej mistectv Filadelfiyi nbsp Zhul Breton Svyato na Ivana Kupala 1875 r Muzej mistectv Filadelfiyi nbsp Ezhen Fromanten Alzhirskij kabilskij pastuh verhi 1861 r Majstri Italiyi ta Ispaniyi Redaguvati nbsp Yakopo Tintoretto Avtoportret nbsp Pinturikko Madonna z nemovlyam nbsp Kallisto P yacca da Lodi Koncert nbsp Dzhovanni Battista Landzhetti Anaksagor matematik filosof drug Perikla Muzej mistectv Filadelfiyi nbsp Yakopo Pontormo Alessandro de Medichi nbsp El Greko Zhinochij portret nbsp El Greko P yeta nbsp Dzhovanni di Paolo Shlyah na Golgofu nbsp Diyego Velaskes Princesa Mariya Tereza Tvori Rannogo italijskogo vidrodzhennya Redaguvati nbsp Karlo Krivelli Oplakuvannya Hrista 1470 r nbsp Majster Rizdvyanogo zamku Svyati Yust ta Kliment molyatsya shodo pozbavlennya vid vandaliv 1450 r nbsp Zanobi Strocci Blagovishennya 1453 r nbsp Sandro Bottichelli Ne torkajsya mene Hristos i Mariya Magdalina Pejzazhi v muzejnij kolekciyi Redaguvati nbsp Edvard Hikz Noyev kovcheg nbsp Dzhordzh Innes Piniyi ta olivi u Albano 1873 r nbsp P yer Ogyust Renuar Parizh Veliki bulvari nbsp Alfred Sislej Shvartovi kanati i snig u Sen Klu 1879 r Tvori hudozhnikiv Britaniyi Redaguvati nbsp Tomas Gejnsboro Portret miss Elizabet Linli piznishe missiz Elizabet Sheridan nbsp Vilyam Hogart Rodina Fauntejn 1730 35 nbsp Tomas Gejnsboro Pejzazh z richkoyu 1768 1770 nbsp Vilyam Blejk nekanonichne Rizdvo Hristove 1790 1800 nbsp Vilyam Terner Pozhezha v palati lordiv 15 zhovtnya 1834 roku v Londoni 1835 r Grafika v zbirci muzeyu Redaguvati nbsp P yetro Testa Znushannya Ahilla nad tilom mertvogo Gektora bl 1648 r Muzej mistectv Filadelfiyi Dzherela Resursi internetu Redaguvati The Philadelphia Museum Expands Into a Landmark Arhivovano 24 sichnya 2017 u Wayback Machine New York Times 6 September 2007Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzej mistectv FiladelfiyiPrimitki Redaguvati https www philamuseum org a b v g d Cultural Objects Name Authority d Track Q110250907d Track Q11409212 a b v https www philamuseum org information 45 19 html a b https research frick org directory detail 371 Visitor Figures 2016 The Art Newspaper 2017 Iss 289 ISSN 0960 6556 d Track Q2331628d Track Q29908205 Art s most popular Exhibition and museum visitor figures 2021 The Art Newspaper 2022 ISSN 0960 6556 d Track Q113437655d Track Q2331628 Timothy Rub Elected Director and Chief Executive of Philadelphia Museum of Art Muzej mistectv Filadelfiyi 2009 d Track Q510324Div takozh Redaguvati nbsp Portal Mistectvo nbsp Portal Muzeyi nbsp Portal SShA Karavadzhizm Zhivopis baroko Pobutovij zhanr Mecenatstvo Hudozhnij muzej Volters v Baltimori Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzej mistectv Filadelfiyi amp oldid 40232837