www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еме Жуль Далу фр Aimé Jules Dalou 31 грудня 1838 Париж 15 квітня 1902 Париж французький скульптор представник натураліст

Еме-Жуль Далу

Еме-Жуль Далу́ (фр. Aimé-Jules Dalou; 31 грудня 1838, Париж — 15 квітня 1902, Париж) — французький скульптор, представник натуралістичної школи.

Еме-Жуль Далу
Aimé-Jules Dalou

Худ. Альфонс Легро. «Портрет Жуля Далу», гравюра
Ім'я при народженні Aimé-Jules Dalou
Народився 31 грудня 1838(1838-12-31)
Париж, Франція
Помер 15 квітня 1902(1902-04-15) (63 роки)
Париж
Національність француз  Франція
Громадянство  Франція
Жанр побутовий жанр, міфологічний жанр, портрет, монумент, фонтан
Навчання Школа красний мистецтв в Парижі
Напрямок реалізм, салонне мистецтво
Працював у містах Париж, Лондон
Основні роботи Фонтан «Пісні і танці на честь Вакха», монумент Ежену Делакруа. Монумент Жану Леклеру. Монумент Емілю Левассору. Посмертна маска Віктора Гюго. Монумент генералу Лазарю Гошу, діячу революції 1789—1893 рр. Надгробок убитому журналісту Віктору Ноару (Victor Noir). Монумент «Тріумф Республіки», Париж.

Біографія Редагувати

Ранні роки і навчання Редагувати

Еме-Жуль Далу народився 31 грудня 1838 у Парижі. Походить з протестантської родини, тоді як Франція офіційно перебувала в лоні католицизму. Окрім того, родина дотримувалась республіканських політичних уподобань, що вплинуло на політичні погляди майбутнього скульптора.

Жуль рано виявив художні здібності, чим привернув увагу Жана-Баптиста Карпо. У 11-річному віці Далу вступив до школи малювання, де вчився у класі скульптора Жана-Батиста Карпо, що викладав йому рисунок і пластику на основі класичних атничних взірців. Як найкращий учень, Далу мав дозвіл працювати в майстерні Карпо.

1856 року Далу перейшов в художнє ательє Франциска Жозефа Дюре, але лишався там недовго. Пізніше молодий скульптор деякий час працював дизайнером моделей для ювелірів і майстрів з кабінетної бронзи. Вже замолоду був знайомим з Огюстом Роденом, погруддя якого пізніше створить.

Чотири спроби здобути Римську премію та право поїхати в Італію для удосконалення майстерності закінчилися нічим. Консервативно налаштоване журі знало про республіканські погляди мтця і чотири рази відхиляло його кандидатуру, керуючись не художніми, а політичними уподобаннями.

Шлюб Редагувати

Жуль Далу узяв шлюб з пані Ірмою (Irma Vuillier), подружжя матиме дочку, що була розумово відсталою і потребувала постійного нагляду.

Зрілі роки Редагувати

У 1862 році він дебютував на виставці в Паризькій Школі красних мистецтв, представив там свою гіпсову статую. 1870 року він створив статую «Вишивальниця», за яку здобув премію на Паризькому салоні.

Паризька Комуна Редагувати

Під час Франко-пруської війни скульптор служив у Національній гвардії. Владу в Парижі вибороли комунари — республіканці і Далу не емігрував в розбурханого Парижу. Бажаючи зберегти національне культурне надбання в музеї Лувр від руйнації, погодився бути одним з керівників музейної настанови та її оборони. Коротке керівництво скульптора Далу і архітектора Удіно́ привело в колекцію музею полотно Пітера Брейгеля Старшого «Каліки», «Автопортрет» Дюрера, триптих Рогіра ван дер Вейдена, а решта мистецьких скарбів була збережена від вандалізму.

Поразка Комуни і вимушена еміграція Редагувати

«Тріумф Республіки», (1889)

В нерівних боях з розлюченою буржуазною владою — Паризька Комуна зазнала нищівної поразки. З Парижу вкотре почалася еміграція політичних противників. Ще раніше в Англію емігрували аполітичні художники Клод Моне та Франсуа Мілле. Серед знайомих Далу в Англії — Альфонс Легро, англійський митець французького походження.

Рятуючи своє життя та життя своєї родини, Жуль Далу був змушений емігрувати до Англії. Він не дотримувався радикальних політичних поглядів, не був активним політичним діячем, тому не займався «експортом революції» в британську монархію. В Англії він позиціонував себе як скульптора і трохи перегодом добре пристосувався до британських умови. Заробляв на життя створенням скульптурних портретів англійських аристократів. Далу отримав визнання і мав замови навіть від англійської королеви (скульптури онуків королеви в каплиці Фрогмор в Віндзорському замку).

Тим часом з Парижу йшли невтішні звістки. Бажаючи помститися прихильникам Паризької Комуни, буржуазний уряд засудив Густава Курбе до виплати астрономічного штрафу за руйнації пам'ятки, до подій з якою той не мав відношення. Скульптор Жуль Далу мав заочний вирок — каторжні роботи. Скульптор не подавав апеляцію і залишився в еміграції. Лише прихід до влади президента Жуля Греві і амністія, підписана ним, надала можливість Далу і його родині повернутися на батьківщину. Після амністії 1879 року повернувся до Франції.

Пізній період творчості Редагувати

посмертна маска Віктора Гюго. Травень 1885 р.

Далу виставив свої твори у Салоні 1883 року й здобув за два виставлених барельєфа дві почесні медалі (один з барельєфів Далу робив на замовлення Національних Зборів Франції). Талант скульптора не збряк з роками. Не змінив він і республіканським уподобанням. Саме Далу стане автором пафосного монументу «Тріумф Республіки», де колісницею Республіки керує геній Свободи зі смолоскипом.

Далу брався за різні види скульптур — фонтани, портрети, садово-паркова скульптура, надгробки, монументи відомим діячам минулого Франції. В творчому доробку майстра — посмертна маска відомого письменника — Віктора Гюго. Серед надгробків майстра — популярність отримав надгробок убитому у віці 22 роки журналісту Віктору Ноару (Victor Noir). Скульптор взагалі відмовився від постаменту і показав фігуру злодійські убитого в сучасному одязі, наче кинутого на землю, але з виразом смерті на обличчі.

Монумент генералу Лазарю Гошу Редагувати

Монумент Лазарю Гошу. 1902 рік

Свідченням республіканських уподобань скульптора став і монумент генералу часів французької революції 1789-1793 рр. — Лазарю Гошу. Молодий генерал неодноразово рятував революційний Париж зі зброєю у руках. Монумент поставили в провінційному Кібероні на згадку про бої генерала з прихильниками короля — шуанами. Генерал, що був вимушений воювати з власним народом, після поразки прихильників короля давав можливість переможеним емігрувати з країни, не караючи їх, що було гуманно і нетипово в ті часи.

Смерть Редагувати

Скульптор помер 15 квітня 1902 року в Парижі. Похований на цвинтарі Монпарнас.

З творчості. Перелік деяких творів Редагувати

Фонтан «Пісні і танці на честь Вакха»
  • Дафніс і Хлоя.
  • Вишивальниця.
  • Пані з книгою.
  • Фонтан «Пісні і танці на честь Вакха»
  • Монумент Ежену Делакруа.
  • Монумент Жану Леклеру
  • Монумент Емілю Левассору.
  • Посмертна маска Віктора Гюго
  • Монумент генералу Лазарю Гошу, діячу революції 1789—1893 рр.
  • Надгробок убитому журналісту Віктору Нуару.
  • Еме-Жуль Далу створив монументальну композицію «Тріумф Республіки» на Плас-де-ла-Насьйон у Парижі (1879-99), пам'ятник Е. Делакруа (1890, Люксембурзький сад, Париж), надгробки А.-Л. Лавуазьє, О. Бланкі, (1885, кладовище Пер-Лашез, Париж).
  • Далу працював над створенням о́бразів робітників і селян для проекта «Пам'ятника праці» (бл. 1889—98).

Галерея Редагувати

Джерела Редагувати

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 234
  • ГМИИ. Каталог картинной галереи. Живопись. Скульптура. Миниатюра. М. 1986
  • Maurice Dreyfous, Dalou, sa vie et son œuvre, Paris, Laurens, 1903
  • Adolphe Giraudon, Catalogue de l'œuvre de Jules Dalou, catalogue n° 18, Bibliothèque Photographique A.Giraudon, Chartres, 1904.
  • Stanislas Lami, Dictionnaire des sculpteurs de l'École française au s-XIXe, Paris, 1914—1921, 4 vol.
  • Henriette Caillaux, Aimé-Jules Dalou, L'homme — L'œuvre, Paris, Delagrave, 1935
  • Jacques Ginepro, Dalou ou le naturalisme en sculpture, in L'Estampille , numéro146, juin 1982
  • Thérèse Burolet, Deux grands fonds de sculptures du Musée du Petit Palais: Dalou et Carriès, in La sculpture du s-|XIX|e, Paris, 1986. Rencontres de l’École du Louvre.
  • Pierre Cadet, L’édition des œuvres de Dalou par la Maison Susse, in Gazette des Beaux-Arts, février 1994, tome 126
  • Catalogue, Sculptures de Carpeaux à Rodin, Musée de Mont-de-Marsan, 23 juin 2000, Mont-de-Marsan
  • Bertrand Tillier, La Commune de Paris, révolution sans images?, ed.Champ Vallon, 2004.
  • Revue Europe (revue), mars 2006, numéro 923, «Dalou, des gisants et des morts», pages 327—338
  • Amélie Simier, Daniel Imbert, Guénola Groud, Dalou à Paris, ed. Paris Musées, 2010.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еме-Жуль Далу

Див. також Редагувати

  1. artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
    d:Track:Q16323066d:Track:Q22681075
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Eme Zhul Dalu fr Aime Jules Dalou 31 grudnya 1838 Parizh 15 kvitnya 1902 Parizh francuzkij skulptor predstavnik naturalistichnoyi shkoli Eme Zhul DaluAime Jules DalouHud Alfons Legro Portret Zhulya Dalu gravyuraIm ya pri narodzhenni Aime Jules DalouNarodivsya 31 grudnya 1838 1838 12 31 Parizh FranciyaPomer 15 kvitnya 1902 1902 04 15 63 roki ParizhNacionalnist francuz FranciyaGromadyanstvo Franciya 1 Zhanr pobutovij zhanr mifologichnij zhanr portret monument fontanNavchannya Shkola krasnij mistectv v ParizhiNapryamok realizm salonne mistectvoPracyuvav u mistah Parizh LondonOsnovni roboti Fontan Pisni i tanci na chest Vakha monument Ezhenu Delakrua Monument Zhanu Lekleru Monument Emilyu Levassoru Posmertna maska Viktora Gyugo Monument generalu Lazaryu Goshu diyachu revolyuciyi 1789 1893 rr Nadgrobok ubitomu zhurnalistu Viktoru Noaru Victor Noir Monument Triumf Respubliki Parizh Zmist 1 Biografiya 1 1 Ranni roki i navchannya 1 2 Shlyub 1 3 Zrili roki 1 4 Parizka Komuna 1 5 Porazka Komuni i vimushena emigraciya 1 6 Piznij period tvorchosti 1 7 Monument generalu Lazaryu Goshu 1 8 Smert 1 9 Z tvorchosti Perelik deyakih tvoriv 2 Galereya 3 Dzherela 4 Posilannya 5 Div takozhBiografiya RedaguvatiRanni roki i navchannya Redaguvati Eme Zhul Dalu narodivsya 31 grudnya 1838 u Parizhi Pohodit z protestantskoyi rodini todi yak Franciya oficijno perebuvala v loni katolicizmu Okrim togo rodina dotrimuvalas respublikanskih politichnih upodoban sho vplinulo na politichni poglyadi majbutnogo skulptora Zhul rano viyaviv hudozhni zdibnosti chim privernuv uvagu Zhana Baptista Karpo U 11 richnomu vici Dalu vstupiv do shkoli malyuvannya de vchivsya u klasi skulptora Zhana Batista Karpo sho vikladav jomu risunok i plastiku na osnovi klasichnih atnichnih vzirciv Yak najkrashij uchen Dalu mav dozvil pracyuvati v majsterni Karpo 1856 roku Dalu perejshov v hudozhnye atelye Franciska Zhozefa Dyure ale lishavsya tam nedovgo Piznishe molodij skulptor deyakij chas pracyuvav dizajnerom modelej dlya yuveliriv i majstriv z kabinetnoyi bronzi Vzhe zamolodu buv znajomim z Ogyustom Rodenom pogruddya yakogo piznishe stvorit Chotiri sprobi zdobuti Rimsku premiyu ta pravo poyihati v Italiyu dlya udoskonalennya majsternosti zakinchilisya nichim Konservativno nalashtovane zhuri znalo pro respublikanski poglyadi mtcya i chotiri razi vidhilyalo jogo kandidaturu keruyuchis ne hudozhnimi a politichnimi upodobannyami Shlyub Redaguvati Zhul Dalu uzyav shlyub z pani Irmoyu Irma Vuillier podruzhzhya matime dochku sho bula rozumovo vidstaloyu i potrebuvala postijnogo naglyadu Zrili roki Redaguvati U 1862 roci vin debyutuvav na vistavci v Parizkij Shkoli krasnih mistectv predstaviv tam svoyu gipsovu statuyu 1870 roku vin stvoriv statuyu Vishivalnicya za yaku zdobuv premiyu na Parizkomu saloni Parizka Komuna Redaguvati Pid chas Franko pruskoyi vijni skulptor sluzhiv u Nacionalnij gvardiyi Vladu v Parizhi viboroli komunari respublikanci i Dalu ne emigruvav v rozburhanogo Parizhu Bazhayuchi zberegti nacionalne kulturne nadbannya v muzeyi Luvr vid rujnaciyi pogodivsya buti odnim z kerivnikiv muzejnoyi nastanovi ta yiyi oboroni Korotke kerivnictvo skulptora Dalu i arhitektora Udino privelo v kolekciyu muzeyu polotno Pitera Brejgelya Starshogo Kaliki Avtoportret Dyurera triptih Rogira van der Vejdena a reshta misteckih skarbiv bula zberezhena vid vandalizmu Porazka Komuni i vimushena emigraciya Redaguvati nbsp Triumf Respubliki 1889 V nerivnih boyah z rozlyuchenoyu burzhuaznoyu vladoyu Parizka Komuna zaznala nishivnoyi porazki Z Parizhu vkotre pochalasya emigraciya politichnih protivnikiv She ranishe v Angliyu emigruvali apolitichni hudozhniki Klod Mone ta Fransua Mille Sered znajomih Dalu v Angliyi Alfons Legro anglijskij mitec francuzkogo pohodzhennya Ryatuyuchi svoye zhittya ta zhittya svoyeyi rodini Zhul Dalu buv zmushenij emigruvati do Angliyi Vin ne dotrimuvavsya radikalnih politichnih poglyadiv ne buv aktivnim politichnim diyachem tomu ne zajmavsya eksportom revolyuciyi v britansku monarhiyu V Angliyi vin pozicionuvav sebe yak skulptora i trohi peregodom dobre pristosuvavsya do britanskih umovi Zaroblyav na zhittya stvorennyam skulpturnih portretiv anglijskih aristokrativ Dalu otrimav viznannya i mav zamovi navit vid anglijskoyi korolevi skulpturi onukiv korolevi v kaplici Frogmor v Vindzorskomu zamku Tim chasom z Parizhu jshli nevtishni zvistki Bazhayuchi pomstitisya prihilnikam Parizkoyi Komuni burzhuaznij uryad zasudiv Gustava Kurbe do viplati astronomichnogo shtrafu za rujnaciyi pam yatki do podij z yakoyu toj ne mav vidnoshennya Skulptor Zhul Dalu mav zaochnij virok katorzhni roboti Skulptor ne podavav apelyaciyu i zalishivsya v emigraciyi Lishe prihid do vladi prezidenta Zhulya Grevi i amnistiya pidpisana nim nadala mozhlivist Dalu i jogo rodini povernutisya na batkivshinu Pislya amnistiyi 1879 roku povernuvsya do Franciyi Piznij period tvorchosti Redaguvati nbsp posmertna maska Viktora Gyugo Traven 1885 r Dalu vistaviv svoyi tvori u Saloni 1883 roku j zdobuv za dva vistavlenih barelyefa dvi pochesni medali odin z barelyefiv Dalu robiv na zamovlennya Nacionalnih Zboriv Franciyi Talant skulptora ne zbryak z rokami Ne zminiv vin i respublikanskim upodobannyam Same Dalu stane avtorom pafosnogo monumentu Triumf Respubliki de kolisniceyu Respubliki keruye genij Svobodi zi smoloskipom Dalu bravsya za rizni vidi skulptur fontani portreti sadovo parkova skulptura nadgrobki monumenti vidomim diyacham minulogo Franciyi V tvorchomu dorobku majstra posmertna maska vidomogo pismennika Viktora Gyugo Sered nadgrobkiv majstra populyarnist otrimav nadgrobok ubitomu u vici 22 roki zhurnalistu Viktoru Noaru Victor Noir Skulptor vzagali vidmovivsya vid postamentu i pokazav figuru zlodijski ubitogo v suchasnomu odyazi nache kinutogo na zemlyu ale z virazom smerti na oblichchi Monument generalu Lazaryu Goshu Redaguvati nbsp Monument Lazaryu Goshu 1902 rikSvidchennyam respublikanskih upodoban skulptora stav i monument generalu chasiv francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rr Lazaryu Goshu Molodij general neodnorazovo ryatuvav revolyucijnij Parizh zi zbroyeyu u rukah Monument postavili v provincijnomu Kiberoni na zgadku pro boyi generala z prihilnikami korolya shuanami General sho buv vimushenij voyuvati z vlasnim narodom pislya porazki prihilnikiv korolya davav mozhlivist peremozhenim emigruvati z krayini ne karayuchi yih sho bulo gumanno i netipovo v ti chasi Smert Redaguvati Skulptor pomer 15 kvitnya 1902 roku v Parizhi Pohovanij na cvintari Monparnas Z tvorchosti Perelik deyakih tvoriv Redaguvati nbsp Fontan Pisni i tanci na chest Vakha Dafnis i Hloya Vishivalnicya Pani z knigoyu Fontan Pisni i tanci na chest Vakha Monument Ezhenu Delakrua Monument Zhanu Lekleru Monument Emilyu Levassoru Posmertna maska Viktora Gyugo Monument generalu Lazaryu Goshu diyachu revolyuciyi 1789 1893 rr Nadgrobok ubitomu zhurnalistu Viktoru Nuaru Eme Zhul Dalu stvoriv monumentalnu kompoziciyu Triumf Respubliki na Plas de la Nasjon u Parizhi 1879 99 pam yatnik E Delakrua 1890 Lyuksemburzkij sad Parizh nadgrobki A L Lavuazye O Blanki 1885 kladovishe Per Lashez Parizh Dalu pracyuvav nad stvorennyam o braziv robitnikiv i selyan dlya proekta Pam yatnika praci bl 1889 98 E Zh Dalu avtor statuetki Nacionalnij gvardiyec 1871 Ermitazh Sankt Peterburg Galereya Redaguvati nbsp Pam yati Ezhena Delakrua nbsp Relyef fontanu Pisni i tanci na chest Vakha nbsp Triumf Silena Lyuksemburzkij sad Parizh nbsp Ogyust Roden Byust skulptora Zhulya Dalu 1883 Muzej mistectv i promislovosti Rube Dzherela RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 3 Gerdan Elektrografiya 551 1 s 26 ark il il portr karti 1 ark s stor 234 GMII Katalog kartinnoj galerei Zhivopis Skulptura Miniatyura M 1986 Maurice Dreyfous Dalou sa vie et son œuvre Paris Laurens 1903 Adolphe Giraudon Catalogue de l œuvre de Jules Dalou catalogue n 18 Bibliotheque Photographique A Giraudon Chartres 1904 Stanislas Lami Dictionnaire des sculpteurs de l Ecole francaise aus XIXe Paris 1914 1921 4 vol Henriette Caillaux Aime Jules Dalou L homme L œuvre Paris Delagrave 1935 Jacques Ginepro Dalou ou le naturalisme en sculpture in L Estampille numero146 juin 1982 Therese Burolet Deux grands fonds de sculptures du Musee du Petit Palais Dalou et Carries in La sculpture dus XIX e Paris 1986 Rencontres de l Ecole du Louvre Pierre Cadet L edition des œuvres de Dalou par la Maison Susse in Gazette des Beaux Arts fevrier 1994 tome 126 Catalogue Sculptures de Carpeaux a Rodin Musee de Mont de Marsan 23 juin 2000 Mont de Marsan Bertrand Tillier La Commune de Paris revolution sans images ed Champ Vallon 2004 Revue Europe revue mars 2006 numero 923 Dalou des gisants et des morts pages 327 338 Amelie Simier Daniel Imbert Guenola Groud Dalou a Paris ed Paris Musees 2010 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Eme Zhul DaluDiv takozh RedaguvatiRealizm Gustav Kurbe Zhan Batist Karpo Kiberon Franciya Lazar Gosh Revolyucijnij klasicizm Skulptura Franciyi 19 stolittya Nacionalnij muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv artist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Eme Zhul Dalu amp oldid 33516203