Мико́лай Пото́цький (пол. Mikołaj Potocki; бл. 1593 — 20 листопада 1651) — магнат, військовий та державний діяч. Польний гетьман коронний (1637—1646), Великий гетьман коронний Речі Посполитої (1646—1651). Мав прізвисько «Ведмежа лапа» («Niedźwiedzia Łapa»).
Миколай Потоцький пол. Mikołaj Potocki | |
---|---|
пол. Mikołaj Potocki | |
Миколай Потоцький — «Ведмежа лапа». | |
Псевдо | Микола Потоцький |
Народився | бл.1593 |
Помер | 20 листопада 1651 Хмільник |
Поховання | домініканський костел (Єзупіль) |
Підданство | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | військовий, державний діяч |
Відомий завдяки | «Ведмежа лапа» («Niedźwiedzia Łapa») |
Alma mater | Замойська академія |
Посада | Брацлавський воєвода, великий гетьман коронний, краківський каштелян, польний гетьман коронний, посол Сейму Речі Посполитої[d], Писар Польний Короннийd, Белзький старостаd, барський староста[d], староста люблінськийd, Летичівський старостаd, черкаський староста[d], Q66200848?, староста ніжинськийd і Q66201284? |
Військове звання | каштелян краківський, великий коронний гетьман |
Рід | Потоцькі |
Батько | Якуб Потоцький |
Мати | Ядвіґа (Ельжбета) з Прусіновських |
У шлюбі з | Зофія з Фірлеїв, Ельжбета з Казановських |
Діти | Пйотр, Стефан, Миколай, Маріанна, Вікторія, Генрик, Домінік |
| |
|
Біографія Редагувати
Походив з магнатського роду Потоцьких, був сином Якуба Потоцького — власника (дідича) частини Золотого Потоку, Єзуполя (тому в деяких документах підписувався Миколай на Єзуполі Потоцький).
Правдоподібно, у 1604–1609 роки навчався в Замойській академії (разом з Томашем Замойським, Миколаєм Остроругом, також навчався верхової їзди).
1611 року брав участь у боях під Смоленськом. Під час Цецорської битви 1620 року як ротмістр потрапив у татарський полон, але незабаром був звільнений після виплати 40000 талерів (посередником був князь Збаразький). Після повернення з неволі взяв участь у серії військових кампаній, зокрема, проти козаків. З титулом «воєводич брацлавський» був призначений королем одним з комісарів для укладення Куруківської угоди у 1625 році.
На рубежі 1626/1627 років, після від'їзду гетьмана Станіслава Конецпольського на вальний сейм, діє як полковник у боях проти армії шведів у Померанії. У 1633 р. призначений як староста генеральний Поділля, разом із Яремою Вишневецьким і Станіславом Конецпольським біля Панівців розбив турецьку армію на чолі з Абазею-пашею.
Керував придушенням козацьких повстань в Україні, що їх очолювали Павло Павлюк у Кумейківськії битві, Карпо Скидан, Дмитро Гуня, Яків Острянин.
Польський історик Шимон Окольський супроводжував його в каральних (відзначився особливо жорстокими розправами над повстанцями) експедиціях 1637 р. і 1638 р. (описав у творах, склав дуже важливий матеріал для історії цього періоду).
1643 р. захворів; після відвідин та молитов в домініканському монастирі в Підкамені одужав. Ґійом Левассер де Боплан узимку 1646—1647 років брав участь у незвично важкій і невдалій «виправі» М. Потоцького проти татар на «Мурафському шляху».
У 1648 році був винен і протягом певного часу не сплачував львівському купцю Філіппові Дуччі 6180 злотих.
Під час Хмельниччини керував урядовими військами Речі Посполитої; був розгромлений у Корсунській битві 1648 року. Разом з польним коронним гетьманом Марціном Калиновським потрапив у полон, виданий Богданом Хмельницьким кримському ханові. Після двох років визволений за великий викуп, щоб помститися за загибель сина Стефана і його війська у Корсунській битві, наказав зруйнувати м. Корсунь. Командував шляхетськими військами Речі Посполитої у Берестецькій битві 1651 року. Брав участь у підписанні Білоцерківського договору 28 вересня 1651 р. Став обозом в околицях Білополя поблизу Бердичева, 22 жовтня передав повноваження через хворобу (ревматизм).
Помер 20 листопада 1651 в Хмільнику (дані Станіслава Осьвенціма; за Чоловським — у Летичеві), або в Ловичі (малоймовірно, дані з листа Л. Фантоне кардиналу В. Орсіні). Був похований у домініканському костелі в Єзуполі (храм виконував роль родової усипальниці батька Якуба Потоцького, його нащадків).
Посади Редагувати
Був воєводою брацлавським, писарем польним коронним (1636). У 1637—1646 Польний гетьман коронний, у 1646—1651 — Великий гетьман коронний. У 1642 староста остерський, в 1643 р. — староста черкаський (передав зятю А. Казановському), пізніше (з березня 1646) — староста барський, каштелян краківський. Був старостою люблінським (після Берестецької битви), летичівським, кам'янецьким (передав сину Пйотру), остерським, ніжинським (передав сину Стефану), белзьким.
Власність Редагувати
Золотий Потік (частина), Єзупіль, Тисмениця, Богородчани, «ключ Браїлівський» з Потоком і Станіславчиком на Поділлі.
Меценат Редагувати
Фундатор римо-католицької парафії (1630), костелу і кляштору домініканців (разом з першою дружиною Зофією) в Тисмениці (1631), 1641 року додав їм (з другою дружиною Ельжбетою) 10000 злотих, 1638-го — виділив десятину з доходів Летичівського староства для домініканців в Летичеві. 1643 року допоміг зятю Адаму Казановському при фундації костелу і кляштору домініканців в Черкасах.
Сім'я Редагувати
Перша дружина — Зофія з Фірлеїв, внучка Яна Фірлея, донька Пйотра (пом. 1619). Діти:
Друга — Ельжбета Казановська, донька Марціна. Діти:
- Якуб
- Домінік
- Йоанна.
У кінематографі Редагувати
- Гетьман (2015) — фільм режисера Валерія Ямбурського
Примітки Редагувати
- Чоловський писав Летичів
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — t. 3. — S. 688
- Firlejowie [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Акти ґродські і земські… [ 25 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Lwów, 1931. — Т. 24. — 586 s. — S. 296, 517. (лат.) (пол.)
- Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1572) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 105. (пол.)
- Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy… — S. 77.
- Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 398—399. — ISBN 5-319-01072-9.
- . Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 7 липня 2013.
- Barącz S. Wiadomość o klasztorze WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu [ 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1858. — S. 9. (пол.)
- Buczek K. Beauplan Wilhelm Le Vasseur (†1673) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — T. 1. — S. 385. Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 83-04-03484-0.
- Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 117—119. (пол.)
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 7 липня 2013.
- ↑ Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1593—1651)… — S. 109.
- С. 88.
- Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J, Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — S. 132—133. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- Potocki [ 14 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — S. E2. (лат.)
- Tyśmienica, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 722. (пол.) — S. 722. (пол.)
- . Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 27 квітня 2015.
Джерела та література Редагувати
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Підкова І., Шуст Р. (редактори) Довідник з історії України. — К. : Генеза, 1993. [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Щербак В. О. Потоцький Микола [ 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 454. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Сікора Р. З історії польських крилатих гусарів. — К. : Дух і літера, 2012. — ISBN 978-966-378-260-7. .
- Barącz S. Wiadomość o klasztorze WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu [ 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1858. — 32 s. (пол.)
- Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — 163 s. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. III. — 938 s. — S. 682—709. (пол.)
- Majewski W. Potocki Mikołaj h. Pilawa (ok. 1593—1651) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1—176 s. — S. 103—110. (пол.)
Посилання Редагувати
- Потоцький Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1455. — 1000 екз.
- Микола Аркас. Історія України-Русі: Період 2, 2 частина [ 5 квітня 2011 у Wayback Machine.].
- Битва під Берестечком [ 16 травня 2015 у Wayback Machine.]
- (пол.)
- Mikołaj Potocki h. Pilawa (ID: 5.731.451) [ 11 червня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
Попередник Лукаш Жолкевський | Воєвода брацлавський 1636-1646 | Наступник Домінік Олександер Казановський |
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |