www.wikidata.uk-ua.nina.az

Таляр У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Талер значення Не плутати з Білоруський таляр Та ляр або та л

Таляр

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Талер (значення).
Не плутати з Білоруський таляр.

Та́ляр або та́лер (від нім. Thaler, в англійській мові та деяких інших має назву доля́р або до́лар) — назва великої срібної монети, яка перебувала у грошовому обігу багатьох країн Європи в XVI—XIX ст.

Зразки німецьких та австрійських талярів. Унизу в центрі для порівняння монета в 1/4 долара США

Назви європейськими мовами Редагувати

  • Німецька — Thaler;
  • Шведська і норвезька — daler (далер);
  • Нідерландська — daler (далер), згодом — daalder (даалдер);
  • Португальська — dolera (долера);
  • Англійська — thaler (талер);
  • Чеська — tolar (толяр);
  • Словацька — taliar (таляр);
  • Словенська — tolar (толяр);
  • Білоруська — таляр;
  • Польська — talar (таляр);
  • Угорська — tallér (таллер)

Історія Редагувати

Перші монети-прототипи талера розпочав карбувати ерцгерцог Тіролю Сиґізмунд (1439—1496) в 1484 році. Маса монети початково дорівнювала 1 унції і становила 31,83 грама (29,23 г чистого срібла 937,5-ї проби). Перші талери карбувалися у невеликій кількості. Спочатку монета мала однакову вартість із золотим гульденом (60 крейцерів), тому її називали гульденгрош або гульдинер. Зростання виробництва срібла в Європі (Тіроль, Чехія, Саксонія) і вдосконалення техніки карбування монет дало можливість випустити велику монету, яка залишалась стандартом для європейських срібних монет протягом 400 років.

У 1518 граф Штефан Шлік започаткував у богемському місті Яхимові (чеськ. Jáchymov) широкомасштабне карбування срібних гульденів (гульденгрошенів), які з 1525 року почали називати «йоахімсталерами» (нім. Joachimsthaler) — від німецької назви цього міста Санкт-Йоахімсталь (нім. Sankt-Joachimsthal), а згодом просто «талерами» («талярами»). У 1528 році випущено 2,28 млн талерів. За зразком талера розпочалася емісія монет в інших німецьких державах. Монетна реформа, пов'язана з поширенням талера, швидко охопила всю Німеччину і проводилась під контролем імператора. У 1524 Карл V (1519-56) у місті Еслінгем запровадив монетний статут, згідно з яким основною ваговою одиницею срібла стала кельнська марка, з якої карбували 8 талерів. Маса одного талера становила 29,43 г. (27,41 г чистого срібла). Нова монета, що одержала назву «талера імперіального», оцінювалася у 72 крейцери.

Використання в різних країнах Редагувати

Обіг талера в Німеччині тривав аж до 1907, а в окремих країнах ще далі. Назву «талер» зберегли у дещо зміненій формі грошові одиниці багатьох країн світу: у англосаксонських — «долар», у Голландії — «даальдер», у Скандинавських країнах — «далер», в Італії — «талеро», у Польщі — «таляр» тощо. Лише окремі європейські країни випускали монети типу талера під іншими назвами: наприклад, Іспанія — під назвами «песо», «піастр», Франція — «екю», Англія — «крона», Московське царство (згодом Росія) — «єфимок». Талери були популярними у грошовому обігу на українських землях у XVI—XVIII ст. Поширеними були талери Голландської республіки, Іспанських Нідерландів, Священної Римської імперії.

Українські землі, Річ Посполита, Велике князівство Литовське Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (червень 2016)

У Польщі перші талери відкарбували за короля Сигізмунда І Старого у 1533 році на Торунському монетному дворі. Регулярну емісію талера розпочав у 1580 році король Стефан Баторій. Талери коронні випускалися у місті Олькуші, а талери литовські — у місті Вільно (їхня маса становила близько 28,5 г; 24,3 г чистого срібла). У Великому князівстві Литовському монети типу талера запровадив у 1547 році Сигізмунд II Август. За його правління як короля випускались звичайні («важкі») та «легкі» талери. «Важкі» — «імперські» («імперіальні)» талери — карбувались за прикладом німецько-імперських талерів, важили 28,8 г (25,2 г чистого срібла). З другої половини 18 ст. їх вага та проба стала знижуватися. На початку ХІХ ст. талер Варшавського князівства важив близько 23 г (близько 16,5 г чистого срібла).

На «легких» — «злотових» — талерах карбували цифру «30» (тридцять грошів дорівнювали 1 злотому, або 60 півгрошам). «Легкі» талери мали назву «копових». Їхня вага становила в середньому близько 20 грамів (близько 12,5 г чистого срібла).

Через знецінення менших номіналів еквівалент талера в них зростав. У 1528 році один талер дорівнював 30 польським грошам, наприкінці 16 ст. вже 35-37, 1611 року — сорока, 1619 року — сорока п'яти, в 1620—1630 роках — від 60 до 75, потім — 90 та більше. З 1668 року та пізніше на 1 талер припадало 5-8 злотих польськими мідними монетами.

Додатковою до польського «злотого» і литовської «копи грошей» була лічильна грошова одиниця у 17 —18 ст., що дорівнювала трьом «злотим» або 60 московським копійкам. На відміну від лічильного талера, таку монету називали «талером битим».

Московська держава Редагувати

У XVI—XVII ст. в грошовому обігу Московського царства перебували дрібні срібні монети: копійка (0.48 г), деньга (1/2 копійки, 0.24 г) і полушка (1/4 копійки, 0.12 г), при цьому рубль був одиницею лічби. Дрібні монети були незручними у використанні, неохоче використовувались населенням, а на території Гетьманщини і Прибалтики взагалі не визнавались населенням.

У цей період по всій Московській державі до товаро-грошових відносин стали активно залучати привезені в Європи талери, які в Росії називали «єфимками» (перші талери карбувались у місті Йохімсталь. Від назви міста пішла назва монети — єфимок).

У 1654 році вперше в практиці російської монетної справи було вирішено випустити велику монету, яка б замінила собою талери. Оскільки московський рубль зробили рівним за вагою до європейських талерів — 28.3 г, то рубль став дорівнювати 64 копійки, але царський уряд штучно дорівняв його до 100 копійок. Це призвело до зникнення з обігу дрібних монет, що осіли в скарбах, тому у 1655-му карбування рублів було припинене. Замість цього на московському монетному дворі почали робити надкарбування на талерах у вигляді двоголового орла і року випуску (вперше в Росії за літочисленням від Різдва Христова й арабськими цифрами) і випускати ці монети в обіг за справедливою ціною — 64 копійки.

У народі ці монети прозвали «єфимками з признаком». На відміну від рублів 1654 року ці монети населення приймало так само охоче, як і талери, а от на заході «єфимки» не визнавались.

Всього у 1655—1656 роках було випущено понад 1 млн «єфимок з признаком», вони використовувалися до грошової реформи Петра І.

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Талер

Примітки Редагувати

  1. Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 121
  2. ↑ Шуст Р. М. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посіб. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2009. — С.169-170

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Taler znachennya Ne plutati z Biloruskij talyar Ta lyar abo ta ler vid nim Thaler v anglijskij movi ta deyakih inshih maye nazvu dolya r abo do lar nazva velikoyi sribnoyi moneti yaka perebuvala u groshovomu obigu bagatoh krayin Yevropi v XVI XIX st Zrazki nimeckih ta avstrijskih talyariv Unizu v centri dlya porivnyannya moneta v 1 4 dolara SShA Zmist 1 Nazvi yevropejskimi movami 2 Istoriya 3 Vikoristannya v riznih krayinah 3 1 Ukrayinski zemli Rich Pospolita Velike knyazivstvo Litovske 3 2 Moskovska derzhava 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 7 PosilannyaNazvi yevropejskimi movami RedaguvatiNimecka Thaler Shvedska i norvezka daler daler Niderlandska daler daler zgodom daalder daalder Portugalska dolera dolera Anglijska thaler taler Cheska tolar tolyar Slovacka taliar talyar Slovenska tolar tolyar Biloruska talyar Polska talar talyar Ugorska taller taller Istoriya RedaguvatiPershi moneti prototipi talera rozpochav karbuvati ercgercog Tirolyu Sigizmund 1439 1496 v 1484 roci Masa moneti pochatkovo dorivnyuvala 1 unciyi i stanovila 31 83 grama 29 23 g chistogo sribla 937 5 yi probi Pershi taleri karbuvalisya u nevelikij kilkosti Spochatku moneta mala odnakovu vartist iz zolotim guldenom 60 krejceriv tomu yiyi nazivali guldengrosh abo guldiner Zrostannya virobnictva sribla v Yevropi Tirol Chehiya Saksoniya i vdoskonalennya tehniki karbuvannya monet dalo mozhlivist vipustiti veliku monetu yaka zalishalas standartom dlya yevropejskih sribnih monet protyagom 400 rokiv U 1518 graf Shtefan Shlik zapochatkuvav u bogemskomu misti Yahimovi chesk Jachymov shirokomasshtabne karbuvannya sribnih guldeniv guldengrosheniv yaki z 1525 roku pochali nazivati joahimstalerami nim Joachimsthaler vid nimeckoyi nazvi cogo mista Sankt Joahimstal nim Sankt Joachimsthal a zgodom prosto talerami talyarami U 1528 roci vipusheno 2 28 mln taleriv Za zrazkom talera rozpochalasya emisiya monet v inshih nimeckih derzhavah Monetna reforma pov yazana z poshirennyam talera shvidko ohopila vsyu Nimechchinu i provodilas pid kontrolem imperatora U 1524 Karl V 1519 56 u misti Eslingem zaprovadiv monetnij statut zgidno z yakim osnovnoyu vagovoyu odiniceyu sribla stala kelnska marka z yakoyi karbuvali 8 taleriv Masa odnogo talera stanovila 29 43 g 27 41 g chistogo sribla Nova moneta sho oderzhala nazvu talera imperialnogo ocinyuvalasya u 72 krejceri Vikoristannya v riznih krayinah RedaguvatiObig talera v Nimechchini trivav azh do 1907 a v okremih krayinah she dali Nazvu taler zberegli u desho zminenij formi groshovi odinici bagatoh krayin svitu u anglosaksonskih dolar u Gollandiyi daalder u Skandinavskih krayinah daler v Italiyi talero u Polshi talyar tosho Lishe okremi yevropejski krayini vipuskali moneti tipu talera pid inshimi nazvami napriklad Ispaniya pid nazvami peso piastr Franciya ekyu Angliya krona Moskovske carstvo zgodom Rosiya yefimok Taleri buli populyarnimi u groshovomu obigu na ukrayinskih zemlyah u XVI XVIII st Poshirenimi buli taleri Gollandskoyi respubliki Ispanskih Niderlandiv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ukrayinski zemli Rich Pospolita Velike knyazivstvo Litovske Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2016 U Polshi pershi taleri vidkarbuvali za korolya Sigizmunda I Starogo u 1533 roci na Torunskomu monetnomu dvori Regulyarnu emisiyu talera rozpochav u 1580 roci korol Stefan Batorij Taleri koronni vipuskalisya u misti Olkushi a taleri litovski u misti Vilno yihnya masa stanovila blizko 28 5 g 24 3 g chistogo sribla U Velikomu knyazivstvi Litovskomu moneti tipu talera zaprovadiv u 1547 roci Sigizmund II Avgust Za jogo pravlinnya yak korolya vipuskalis zvichajni vazhki ta legki taleri Vazhki imperski imperialni taleri karbuvalis za prikladom nimecko imperskih taleriv vazhili 28 8 g 25 2 g chistogo sribla Z drugoyi polovini 18 st yih vaga ta proba stala znizhuvatisya Na pochatku HIH st taler Varshavskogo knyazivstva vazhiv blizko 23 g blizko 16 5 g chistogo sribla Na legkih zlotovih talerah karbuvali cifru 30 tridcyat groshiv dorivnyuvali 1 zlotomu abo 60 pivgrosham Legki taleri mali nazvu kopovih Yihnya vaga stanovila v serednomu blizko 20 gramiv blizko 12 5 g chistogo sribla Cherez znecinennya menshih nominaliv ekvivalent talera v nih zrostav U 1528 roci odin taler dorivnyuvav 30 polskim grosham naprikinci 16 st vzhe 35 37 1611 roku soroka 1619 roku soroka p yati v 1620 1630 rokah vid 60 do 75 potim 90 ta bilshe Z 1668 roku ta piznishe na 1 taler pripadalo 5 8 zlotih polskimi midnimi monetami 1 Dodatkovoyu do polskogo zlotogo i litovskoyi kopi groshej bula lichilna groshova odinicya u 17 18 st sho dorivnyuvala trom zlotim abo 60 moskovskim kopijkam Na vidminu vid lichilnogo talera taku monetu nazivali talerom bitim Moskovska derzhava Redaguvati U XVI XVII st v groshovomu obigu Moskovskogo carstva perebuvali dribni sribni moneti kopijka 0 48 g denga 1 2 kopijki 0 24 g i polushka 1 4 kopijki 0 12 g 2 pri comu rubl buv odiniceyu lichbi Dribni moneti buli nezruchnimi u vikoristanni neohoche vikoristovuvalis naselennyam a na teritoriyi Getmanshini i Pribaltiki vzagali ne viznavalis naselennyam U cej period po vsij Moskovskij derzhavi do tovaro groshovih vidnosin stali aktivno zaluchati privezeni v Yevropi taleri yaki v Rosiyi nazivali yefimkami pershi taleri karbuvalis u misti Johimstal Vid nazvi mista pishla nazva moneti yefimok U 1654 roci vpershe v praktici rosijskoyi monetnoyi spravi bulo virisheno vipustiti veliku monetu yaka b zaminila soboyu taleri Oskilki moskovskij rubl zrobili rivnim za vagoyu do yevropejskih taleriv 28 3 g to rubl stav dorivnyuvati 64 kopijki ale carskij uryad shtuchno dorivnyav jogo do 100 kopijok Ce prizvelo do zniknennya z obigu dribnih monet sho osili v skarbah tomu u 1655 mu karbuvannya rubliv bulo pripinene Zamist cogo na moskovskomu monetnomu dvori pochali robiti nadkarbuvannya na talerah u viglyadi dvogolovogo orla i roku vipusku vpershe v Rosiyi za litochislennyam vid Rizdva Hristova j arabskimi ciframi i vipuskati ci moneti v obig za spravedlivoyu cinoyu 64 kopijki 2 U narodi ci moneti prozvali yefimkami z priznakom Na vidminu vid rubliv 1654 roku ci moneti naselennya prijmalo tak samo ohoche yak i taleri a ot na zahodi yefimki ne viznavalis Vsogo u 1655 1656 rokah bulo vipusheno ponad 1 mln yefimok z priznakom voni vikoristovuvalisya do groshovoyi reformi Petra I 2 Div takozh RedaguvatiAlbertustaler Kajzertaler Krontaler Soyuznij taler Gannoverskij taler Gimsojdaler Norvezkij daler Skudo Groshova sistema Rechi Pospolitoyi Biloruskij talyarVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TalerPrimitki Redaguvati Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar S 121 a b v Shust R M Numizmatika istoriya groshovogo obigu ta monetnoyi spravi v Ukrayini Navch posib 2 ge vid ster K Znannya 2009 S 169 170Dzherela ta literatura RedaguvatiKotlyar M F Taler Talyar Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 23 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 V P Nagrebelnij Taler Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shkola 1975 156 s 292 il S 120 121 ros Posilannya RedaguvatiTalyar Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Orlyanka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1242 1000 ekz Talyar Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1874 1000 ekz Slovnik numizmata Arhivovano 15 veresnya 2014 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Talyar amp oldid 40537792