www.wikidata.uk-ua.nina.az

Норвезький далер грошова одиниця Норвегії XVI XIX століть до введення крони Перші далери на її території викарбували 154

Норвезький далер

Норвезький далер — грошова одиниця Норвегії XVI—XIX століть до введення крони. Перші далери на її території викарбували 1546 року. Після тривалої перерви їх стали випускати на постійній основі від 1628 року після відкриття монетного двору в Християнії. Під час дії дансько-норвезької унії до 1814 року норвезький далер, як і данський, відповідав 96 скілінгам. Після переходу під номінальну владу шведського короля співвідношення зі скілінгами переглянули. Від 1816 року повновагий срібний далер став рівним 120 скілінгам. 1873 року в країні затверджено золотий стандарт. Нетривалий час випускали гроші із зазначенням двох номіналів у далерах і кронах. Від 1877 року Норвегія остаточно відмовилася від використання далерів через вступ до спільного з Данією і Швецією Скандинавського монетного союзу, що передбачав уведення крони вартістю 0,4032 г чистого золота.

Норвезький далер

daler (норв.)

Норвезький далер 1660 року Фредеріка III
Територія обігу
Емітент  Норвегія
Похідні та паралельні одиниці
Дробові скілінг (до 1816 року) (1⁄96)
скілінг (після 1816 року) (1⁄120)
Паралельні крона (1874—1877)
Історія
Початок вилучення 1875-1877
Валюта-наступниця Норвезька крона

Передумови появи Редагувати

Норвегія і Швеція відповідно до Кальмарської унії 1397 року визнали верховну владу данських королів. Після отримання Швецією незалежності її змінила дансько-норвезька унія 1536 року. Домінувала в союзі Данія. Її король носив титул «короля Данії та Норвегії, вендів і готів». При цьому Норвегія зберігала широку автономію, мала окрему від Данії скарбницю і самостійно розпоряджалася власними фінансами. Система грошового обігу Норвегії на початок XVI століття повторювала Данську через відсутність власного монетного двору. У самій же Данії перші великі срібні монети талярового типу викарбували в кінці XV століття за правління короля Йоганна (1481—1513). Їх поява відповідала загальноєвропейським тенденціям грошового обігу і потребам торгівлі. Ще 1486 року ерцгерцог Тіролю Сигізмунд через нестачу золота і, разом з тим, наявністю срібних рудників у своїй державі випустив велику срібну монету. За вартістю вміщуваного металу (31,7 г срібла 935 проби) нова грошова одиниця була еквівалентна золотому рейнському гульдену. За своєю суттю карбування срібного гульдена стало першою в Священній Римській імперії спробою замінити золоті монети срібними аналогами. Нову монету називали «гульдинером» і «гульденгрошем». Данія не залишилася осторонь від нових віянь. У 1496—1497 і 1500 роках в Данії випустили перші срібні гульденгроші.

У 1510—1512 роках в області Рудних гір на північному сході Богемії відкрито багаті родовища срібла. За наказом місцевого правителя Штефана Шліка[it] 1516 року засновано селище рудокопів, яке отримало назву Таль, від нім. Tal — долина. У наступному, 1517 році, місто, що розрослося, отримало назву Йоакимсталя (на честь покровителя рудокопів святого Йоакима).

За середньовічними мірками, тираж нових гульдинерів був величезним. Всього до 1545 року зі срібла рудників Йоакимсталя викарбувано понад 3 млн екземплярів йоакимсталерів. Це принесло не тільки колосальний дохід родині Шліків, але й спричинило їх поширення по всій Німеччині, Чехії, Угорщині та інших країнах. Велика кількість характерних грошових знаків призвела до того, що їх стали називати за місцем карбування «йоакимсталерами», або скорочено «талерами». Ця назва пізніше перейшла на всі типи гульденгрошенів. У Скандинавських країнах вона трансформувалася в далер.

Далери в період дансько-норвезької унії Редагувати

Реверс гімсейдалера 1546 року

1543 року на території Гімсойського монастиря[en], який припинив існування, в місті Шієн створено монетний двір. На ньому 1546 року карбували перші в історії Норвегії далери. Їх особливістю став поміщення на реверсі національного символу — центрального елемента норвезького герба — лева. Випуск гімсойдалерів тривав менше року. У тому ж 1546 році монастир і розташований у ньому монетний двір згоріли. Ці монети не вплинули істотно на грошовий обіг через малий тираж (донині збереглося всього 18 примітників). Однак саме вони є першими далерами Норвегії.

Протягом тривалого часу в Норвегії взагалі не карбували монет. 1628 року монетний двір відкрили в Християнії, а 1686 року він переїхав у Конгсберг. Від 1628 року завдяки відкриттю монетного двору, в Норвегії починають карбувати далери на регулярній основі. 1625 року в Данії склалися такі співвідношення між грошовими одиницями: 1 далер — 6 марок — 96 скілінгів. Одночасно з далером у країні циркулювали срібні крони, рівні 4 маркам. Саме цю систему інкорпоровано й у Норвегії. Норвезькі далери XVII століття містили ~ 25,18 г чистого срібла, що відповідало данським.

5 курантних норвезьких ригсдалерів 1807 року. Християнія

1695 року король Кристіан V подарував купцеві Йоргену Тормолену[en] право на випуск власних банкнот, які могли бути використаними на території Норвегії як законний платіжний засіб. Надруковані купюри номіналом 10, 20, 25, 50 і 100 ригсдалерів стали першими норвезькими банкнотами. Справи у купця незабаром розладналися і його оголосили банкрутом.

У XVIII столітті грошовий обіг у Норвегії повторював данський. Погано контрольований випуск банкнот у Данії, номінованих у ригсдалерах, призвів до формування понять повноцінного срібного «спесієдалера» і «курантного ригсдалера», чия вартість визначалася поточним ринковим курсом відносно повноцінної срібної монети. Монети карбували на монетному дворі в Конгсберзі.

Проблеми, з якими зіткнулася Данія в період наполеонівських воєн початку XIX століття, призвели її до банкрутства 1813 року. За Кільським договором 1814 року Норвегія переходила під владу шведського короля.

Далери в період шведсько-норвезької унії Редагувати

1814 року згідно з Кільським договором Данія поступилася Норвегією Швеції. У самій Норвегії вирішили чинити опір, прийняли конституцію і проголосили незалежність. Подальша нетривала шведсько-норвезька війна призвела до підписання унії. Згідно з угодою Норвегія була вільним і самостійним королівством, що має спільного зі Швецією короля. У всіх внутрішніх справах вона набувала практично повної самостійності. Лише на цих умовах члени стортингу (парламенту) принесли присягу на вірність королю Швеції Карлу XIII, підкресливши, що роблять це не через кільські домовленості між Данією і Швецією, а згідно з норвезькою конституцією.

1816 року стортинг змінив раніше використовуване співвідношення грошових одиниць. Один спесієсдалер ставав рівним 120 скілінгам або 5 ригсортам по 24 скілінги кожен. Таким чином зроблено спробу уніфікувати систему відношень грошових одиниць зі Швецією. Подальші зміни в грошовому обігу Швеції не позначилися на відношеннях норвезьких монет і банкнот. Так, у Швеції 1855 року проведено реформу, яка передбачала введення десяткової грошової системи , тоді як у Норвегії продовжували випускати срібні далер і скілінг. У Швеції до 1855 року друкували банкноти із зазначенням номіналу в риксдалерах банко і риксдалерах спеціє, а від 1855 року — риксдалерах риксмюнт. У Норвегії центральний банк в Тронгеймі продовжував друкувати спесієсдалери.

Уведення норвезької крони Редагувати

Монета із зазначенням номіналу в двох грошових одиницях — 20 крон і 5 спесієсдалерів

27 травня 1873 року між Данією і Швецією підписано Скандинавський монетний союз, який передбачав відмову від срібного стандарту і уніфікацію грошових одиниць обох країн на основі крони вартістю в 0,4032 г чистого золота. 4 червня 1873 року стортинг видав закон, який передбачав перехід Норвегії до золотого стандарту. Від 1 січня 1874 року в державі стали використовувати як спесієсдалери зі скілінгами, так і крони з ере. Один спесієсдалер відповідав 4 золотим кронам. 1874 року викарбувано перші золоті й срібні монети із зазначенням номіналу в двох грошових одиницях, наприклад 20 крон — 5 спесієсдалерів, 50 ере — 15 скілінгів.

17 квітня 1875 року прийнято законодавчий акт, за яким у країні відмовлялися від обігу далерів і скілінгів. Це зроблено в контексті підготовки до вступу в Скандинавський монетний союз. 16 жовтня 1875 року Норвегія офіційно в нього й увійшла. Остаточно далер і скілінг перестали використовувати й обмінювати на нові крони і ере від 1 січня 1877 року.

Примітки Редагувати

  1. Георгий Васильевич Форстен. Кальмарская уния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. ↑ Василий Васильевич Водовозов. Норвегия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXI. (рос. дореф.)
  3. Зварич, 1980, «Талер».
  4. Фенглер, 1993, «Талер».
  5. Hybel, 2007, с. 336.
  6. Махун, 2014, с. 25—26.
  7. Максимов, 1981.
  8. Махун, 2014, с. 26—28.
  9. Фенглер, 1993, «Иоахимсталер».
  10. Kahnt, 2005, "Daler".
  11. Johannessen Finn Erhard (23 сентября 2016). . www.norgeshistorie.no (норв.). Університет Осло. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 13 лютого 2018. 
  12. . www.katolsk.no (норв.). Сайт католиков Норвегии. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 13 лютого 2018. 
  13. . http://www.ht.no/ (норв.). Harstad Tidende. 28 октября 2016. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 13 лютого 2018. 
  14. ↑ . www.norges-bank.no. Норвезький банк. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 13 лютого 2018. 
  15. Krause 1601—1700, 2008, с. 1247—1251.
  16. Schrötter, 1970, "Rigsdaler".
  17. Kahnt, 2005, "Skilling".
  18. Krause 1601—1700, 2008, с. 190, "Denmark".
  19. Krause 1601—1700, 2008, с. 1242—1251, "Norway".
  20. Krause 1601—1700, 2008, с. 1248, "Norway".
  21. Krause 1601—1700, 2008, с. 203, "Denmark".
  22. World Paper Money, 2008, с. 929, "Norway".
  23. Krause 1701—1800, 2010, с. 1143, "Norway".
  24. Martin Frederick. Norway // [1] — 10th annual publication. — London : Macmillan and co, 1873. — P. 426. з джерела 27 травня 2021
  25. Krause 1801—1900, 2009, с. 1128, "Sweden".
  26. Krause 1801—1900, 2009, с. 1004—1008, "Norway".
  27. World Paper Money, 2008, с. 930—931, "Norway".
  28. ↑ Фенглер, 1993, «Скандинавский монетный союз».
  29. Krause 1801—1900, 2009, с. 1008—1009, "Norway".

Література Редагувати

  • Зварич В.В. Нумизматический словарь. — 4-е изд. — Львов : Высшая школа, 1980. з джерела 20 серпня 2011
  • Максимов М. М. Чехия // Очерк о серебре. — 3-е изд. перераб. и доп. — М. : Недра, 1981. — 207 с.
  • Махун С. Г., Пядышев Д. А. Шведский след в нумизматике: от Густава I Ваза до Карла XII // Монета талер. История, стиль, легенды, искусство гравёров, портреты великих ... — К. : Украинская академия геральдики, товарного знака и логотипов, 2014. — 407 с. — ISBN 978-966-8153-84-6.
  • Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В. Словарь нумизмата / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — ISBN 5-256-00317-8. з джерела 20 серпня 2011
  • Bruce C. II., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1601—1700. — Iola, WI : Krause Publications, 2008. — 1439 p. — ISBN 0-89689-708-7.
  • Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1701—1800. — Iola, WI : Krause Publications, 2010. — 1344 p. — ISBN 1-4402-1364-X.
  • Cuhaj G., Michael T., Miller H. Standard Catalog of World Coins 1801—1900. — Iola, WI : Krause Publications, 2009. — 1296 с. — ISBN 0-89689-940-3.
  • Hybel N., Poulsen B. Money // [2] — Leiden • Boston : Brill, 2007. — ISBN 978-90-04-16192-4. з джерела 27 травня 2021
  • Kahnt Helmut. Das große Münzlexikon von A bis Z. — 1. Auflage. — Regenstauf : Battenberg Verlag, 2005. — ISBN 3-89441-550-9.
  • Schrötter Friedrich Freiherr von. Wörterbuch der Münzkunde. — zweite, unveränderte Auflage. — Berlin : J. Guttenberg Verlagsbuchhandlung, 1970. — ISBN 978-3110012279.
  • Standard Catalogue of World Paper Money, General Issues — 1368 — 1960 / edited by George Cuhaj. — 12th edition. — Krause Publications, 2008. — 1224 p. — ISBN 978-0-89689-730-4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Norvezkij daler groshova odinicya Norvegiyi XVI XIX stolit do vvedennya kroni Pershi daleri na yiyi teritoriyi vikarbuvali 1546 roku Pislya trivaloyi perervi yih stali vipuskati na postijnij osnovi vid 1628 roku pislya vidkrittya monetnogo dvoru v Hristiyaniyi Pid chas diyi dansko norvezkoyi uniyi do 1814 roku norvezkij daler yak i danskij vidpovidav 96 skilingam Pislya perehodu pid nominalnu vladu shvedskogo korolya spivvidnoshennya zi skilingami pereglyanuli Vid 1816 roku povnovagij sribnij daler stav rivnim 120 skilingam 1873 roku v krayini zatverdzheno zolotij standart Netrivalij chas vipuskali groshi iz zaznachennyam dvoh nominaliv u dalerah i kronah Vid 1877 roku Norvegiya ostatochno vidmovilasya vid vikoristannya daleriv cherez vstup do spilnogo z Daniyeyu i Shveciyeyu Skandinavskogo monetnogo soyuzu sho peredbachav uvedennya kroni vartistyu 0 4032 g chistogo zolota Norvezkij dalerdaler norv Norvezkij daler 1660 roku Frederika IIITeritoriya obiguEmitent NorvegiyaPohidni ta paralelni odiniciDrobovi skiling do 1816 roku 1 96 skiling pislya 1816 roku 1 120 Paralelni krona 1874 1877 IstoriyaPochatok viluchennya 1875 1877Valyuta nastupnicya Norvezka krona Zmist 1 Peredumovi poyavi 2 Daleri v period dansko norvezkoyi uniyi 3 Daleri v period shvedsko norvezkoyi uniyi 4 Uvedennya norvezkoyi kroni 5 Primitki 6 LiteraturaPeredumovi poyavi RedaguvatiNorvegiya i Shveciya vidpovidno do Kalmarskoyi uniyi 1397 roku viznali verhovnu vladu danskih koroliv 1 Pislya otrimannya Shveciyeyu nezalezhnosti yiyi zminila dansko norvezka uniya 1536 roku Dominuvala v soyuzi Daniya Yiyi korol nosiv titul korolya Daniyi ta Norvegiyi vendiv i gotiv Pri comu Norvegiya zberigala shiroku avtonomiyu mala okremu vid Daniyi skarbnicyu i samostijno rozporyadzhalasya vlasnimi finansami 2 Sistema groshovogo obigu Norvegiyi na pochatok XVI stolittya povtoryuvala Dansku cherez vidsutnist vlasnogo monetnogo dvoru U samij zhe Daniyi pershi veliki sribni moneti talyarovogo tipu vikarbuvali v kinci XV stolittya za pravlinnya korolya Joganna 1481 1513 Yih poyava vidpovidala zagalnoyevropejskim tendenciyam groshovogo obigu i potrebam torgivli She 1486 roku ercgercog Tirolyu Sigizmund cherez nestachu zolota i razom z tim nayavnistyu sribnih rudnikiv u svoyij derzhavi vipustiv veliku sribnu monetu Za vartistyu vmishuvanogo metalu 31 7 g sribla 935 probi nova groshova odinicya bula ekvivalentna zolotomu rejnskomu guldenu Za svoyeyu suttyu karbuvannya sribnogo guldena stalo pershoyu v Svyashennij Rimskij imperiyi sproboyu zaminiti zoloti moneti sribnimi analogami 3 Novu monetu nazivali guldinerom i guldengroshem 4 Daniya ne zalishilasya ostoron vid novih viyan U 1496 1497 i 1500 rokah v Daniyi vipustili pershi sribni guldengroshi 5 U 1510 1512 rokah v oblasti Rudnih gir na pivnichnomu shodi Bogemiyi vidkrito bagati rodovisha sribla Za nakazom miscevogo pravitelya Shtefana Shlika it 1516 roku zasnovano selishe rudokopiv yake otrimalo nazvu Tal vid nim Tal dolina U nastupnomu 1517 roci misto sho rozroslosya otrimalo nazvu Joakimstalya na chest pokrovitelya rudokopiv svyatogo Joakima 6 Za serednovichnimi mirkami tirazh novih guldineriv buv velicheznim Vsogo do 1545 roku zi sribla rudnikiv Joakimstalya vikarbuvano ponad 3 mln ekzemplyariv joakimstaleriv 7 Ce prineslo ne tilki kolosalnij dohid rodini Shlikiv ale j sprichinilo yih poshirennya po vsij Nimechchini Chehiyi Ugorshini ta inshih krayinah Velika kilkist harakternih groshovih znakiv prizvela do togo sho yih stali nazivati za miscem karbuvannya joakimstalerami abo skorocheno talerami 8 Cya nazva piznishe perejshla na vsi tipi guldengrosheniv 9 U Skandinavskih krayinah vona transformuvalasya v daler 10 Daleri v period dansko norvezkoyi uniyi Redaguvati nbsp Revers gimsejdalera 1546 roku1543 roku na teritoriyi Gimsojskogo monastirya en yakij pripiniv isnuvannya v misti Shiyen stvoreno monetnij dvir Na nomu 1546 roku karbuvali pershi v istoriyi Norvegiyi daleri Yih osoblivistyu stav pomishennya na reversi nacionalnogo simvolu centralnogo elementa norvezkogo gerba leva Vipusk gimsojdaleriv trivav menshe roku U tomu zh 1546 roci monastir i roztashovanij u nomu monetnij dvir zgorili 11 12 Ci moneti ne vplinuli istotno na groshovij obig cherez malij tirazh donini zbereglosya vsogo 18 primitnikiv Odnak same voni ye pershimi dalerami Norvegiyi 13 Protyagom trivalogo chasu v Norvegiyi vzagali ne karbuvali monet 1628 roku monetnij dvir vidkrili v Hristiyaniyi a 1686 roku vin pereyihav u Kongsberg 14 Vid 1628 roku zavdyaki vidkrittyu monetnogo dvoru v Norvegiyi pochinayut karbuvati daleri na regulyarnij osnovi 15 1625 roku v Daniyi sklalisya taki spivvidnoshennya mizh groshovimi odinicyami 1 daler 6 marok 96 skilingiv 16 Odnochasno z dalerom u krayini cirkulyuvali sribni kroni rivni 4 markam 17 18 Same cyu sistemu inkorporovano j u Norvegiyi 19 Norvezki daleri XVII stolittya mistili 25 18 g chistogo sribla 20 sho vidpovidalo danskim 21 nbsp 5 kurantnih norvezkih rigsdaleriv 1807 roku Hristiyaniya1695 roku korol Kristian V podaruvav kupcevi Jorgenu Tormolenu en pravo na vipusk vlasnih banknot yaki mogli buti vikoristanimi na teritoriyi Norvegiyi yak zakonnij platizhnij zasib 14 Nadrukovani kupyuri nominalom 10 20 25 50 i 100 rigsdaleriv stali pershimi norvezkimi banknotami 22 Spravi u kupcya nezabarom rozladnalisya i jogo ogolosili bankrutom U XVIII stolitti groshovij obig u Norvegiyi povtoryuvav danskij Pogano kontrolovanij vipusk banknot u Daniyi nominovanih u rigsdalerah prizviv do formuvannya ponyat povnocinnogo sribnogo spesiyedalera i kurantnogo rigsdalera chiya vartist viznachalasya potochnim rinkovim kursom vidnosno povnocinnoyi sribnoyi moneti Moneti karbuvali na monetnomu dvori v Kongsberzi 23 Problemi z yakimi zitknulasya Daniya v period napoleonivskih voyen pochatku XIX stolittya prizveli yiyi do bankrutstva 1813 roku Za Kilskim dogovorom 1814 roku Norvegiya perehodila pid vladu shvedskogo korolya Daleri v period shvedsko norvezkoyi uniyi Redaguvati1814 roku zgidno z Kilskim dogovorom Daniya postupilasya Norvegiyeyu Shveciyi U samij Norvegiyi virishili chiniti opir prijnyali konstituciyu i progolosili nezalezhnist Podalsha netrivala shvedsko norvezka vijna prizvela do pidpisannya uniyi Zgidno z ugodoyu Norvegiya bula vilnim i samostijnim korolivstvom sho maye spilnogo zi Shveciyeyu korolya U vsih vnutrishnih spravah vona nabuvala praktichno povnoyi samostijnosti Lishe na cih umovah chleni stortingu parlamentu prinesli prisyagu na virnist korolyu Shveciyi Karlu XIII pidkreslivshi sho roblyat ce ne cherez kilski domovlenosti mizh Daniyeyu i Shveciyeyu a zgidno z norvezkoyu konstituciyeyu 2 1816 roku storting zminiv ranishe vikoristovuvane spivvidnoshennya groshovih odinic Odin spesiyesdaler stavav rivnim 120 skilingam abo 5 rigsortam po 24 skilingi kozhen 14 24 Takim chinom zrobleno sprobu unifikuvati sistemu vidnoshen groshovih odinic zi Shveciyeyu Podalshi zmini v groshovomu obigu Shveciyi ne poznachilisya na vidnoshennyah norvezkih monet i banknot Tak u Shveciyi 1855 roku provedeno reformu yaka peredbachala vvedennya desyatkovoyi groshovoyi sistemi 25 todi yak u Norvegiyi prodovzhuvali vipuskati sribni daler i skiling 26 U Shveciyi do 1855 roku drukuvali banknoti iz zaznachennyam nominalu v riksdalerah banko i riksdalerah speciye a vid 1855 roku riksdalerah riksmyunt U Norvegiyi centralnij bank v Trongejmi prodovzhuvav drukuvati spesiyesdaleri 27 Uvedennya norvezkoyi kroni Redaguvati nbsp Moneta iz zaznachennyam nominalu v dvoh groshovih odinicyah 20 kron i 5 spesiyesdaleriv27 travnya 1873 roku mizh Daniyeyu i Shveciyeyu pidpisano Skandinavskij monetnij soyuz yakij peredbachav vidmovu vid sribnogo standartu i unifikaciyu groshovih odinic oboh krayin na osnovi kroni vartistyu v 0 4032 g chistogo zolota 28 4 chervnya 1873 roku storting vidav zakon yakij peredbachav perehid Norvegiyi do zolotogo standartu 14 Vid 1 sichnya 1874 roku v derzhavi stali vikoristovuvati yak spesiyesdaleri zi skilingami tak i kroni z ere Odin spesiyesdaler vidpovidav 4 zolotim kronam 1874 roku vikarbuvano pershi zoloti j sribni moneti iz zaznachennyam nominalu v dvoh groshovih odinicyah napriklad 20 kron 5 spesiyesdaleriv 50 ere 15 skilingiv 29 17 kvitnya 1875 roku prijnyato zakonodavchij akt za yakim u krayini vidmovlyalisya vid obigu daleriv i skilingiv 14 Ce zrobleno v konteksti pidgotovki do vstupu v Skandinavskij monetnij soyuz 16 zhovtnya 1875 roku Norvegiya oficijno v nogo j uvijshla Ostatochno daler i skiling perestali vikoristovuvati j obminyuvati na novi kroni i ere vid 1 sichnya 1877 roku 28 Primitki Redaguvati Georgij Vasilevich Forsten Kalmarskaya uniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref a b Vasilij Vasilevich Vodovozov Norvegiya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XXI ros doref Zvarich 1980 Taler Fengler 1993 Taler Hybel 2007 s 336 Mahun 2014 s 25 26 Maksimov 1981 Mahun 2014 s 26 28 Fengler 1993 Ioahimstaler Kahnt 2005 Daler Johannessen Finn Erhard 23 sentyabrya 2016 Gimsoydaleren Norges mest ettertraktede mynt www norgeshistorie no norv Universitet Oslo Arhiv originalu za 31 sichnya 2018 Procitovano 13 lyutogo 2018 Gimsoy kloster www katolsk no norv Sajt katolikov Norvegii Arhiv originalu za 28 lipnya 2012 Procitovano 13 lyutogo 2018 Harstadmannens myntsamling gikk for millioner http www ht no norv Harstad Tidende 28 oktyabrya 2016 Arhiv originalu za 27 travnya 2021 Procitovano 13 lyutogo 2018 a b v g d Brief history of Norges Bank www norges bank no Norvezkij bank Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 13 lyutogo 2018 Krause 1601 1700 2008 s 1247 1251 Schrotter 1970 Rigsdaler Kahnt 2005 Skilling Krause 1601 1700 2008 s 190 Denmark Krause 1601 1700 2008 s 1242 1251 Norway Krause 1601 1700 2008 s 1248 Norway Krause 1601 1700 2008 s 203 Denmark World Paper Money 2008 s 929 Norway Krause 1701 1800 2010 s 1143 Norway Martin Frederick Norway 1 10th annual publication London Macmillan and co 1873 P 426 Arhivovano z dzherela 27 travnya 2021 Krause 1801 1900 2009 s 1128 Sweden Krause 1801 1900 2009 s 1004 1008 Norway World Paper Money 2008 s 930 931 Norway a b Fengler 1993 Skandinavskij monetnyj soyuz Krause 1801 1900 2009 s 1008 1009 Norway Literatura RedaguvatiZvarich V V Numizmaticheskij slovar 4 e izd Lvov Vysshaya shkola 1980 Arhivovano z dzherela 20 serpnya 2011 Maksimov M M Chehiya Ocherk o serebre 3 e izd pererab i dop M Nedra 1981 207 s Mahun S G Pyadyshev D A Shvedskij sled v numizmatike ot Gustava I Vaza do Karla XII Moneta taler Istoriya stil legendy iskusstvo gravyorov portrety velikih K Ukrainskaya akademiya geraldiki tovarnogo znaka i logotipov 2014 407 s ISBN 978 966 8153 84 6 Fengler H Girou G Unger V Slovar numizmata Otv red V M Potin 2 e izd pererab i dop M Radio i svyaz 1993 ISBN 5 256 00317 8 Arhivovano z dzherela 20 serpnya 2011 Bruce C II Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1601 1700 Iola WI Krause Publications 2008 1439 p ISBN 0 89689 708 7 Cuhaj G Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1701 1800 Iola WI Krause Publications 2010 1344 p ISBN 1 4402 1364 X Cuhaj G Michael T Miller H Standard Catalog of World Coins 1801 1900 Iola WI Krause Publications 2009 1296 s ISBN 0 89689 940 3 Hybel N Poulsen B Money 2 Leiden Boston Brill 2007 ISBN 978 90 04 16192 4 Arhivovano z dzherela 27 travnya 2021 Kahnt Helmut Das grosse Munzlexikon von A bis Z 1 Auflage Regenstauf Battenberg Verlag 2005 ISBN 3 89441 550 9 Schrotter Friedrich Freiherr von Worterbuch der Munzkunde zweite unveranderte Auflage Berlin J Guttenberg Verlagsbuchhandlung 1970 ISBN 978 3110012279 Standard Catalogue of World Paper Money General Issues 1368 1960 edited by George Cuhaj 12th edition Krause Publications 2008 1224 p ISBN 978 0 89689 730 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Norvezkij daler amp oldid 40460406