Стортинг (норв. Stortinget, букв. «Велике зібрання») — парламент Норвегії.
| Стортинг норв. Stortinget | ||
| Загальна інформація: | ||
| Юрисдикція: | Норвегія | |
| Тип: | однопалатний парламент | |
| Палати: | Odelstinget Lagtinget | |
| Дата заснування: | 1814 | |
| Структура: | ||
| Депутатів: | 169 | |
| Політичні групи: | Уряд: (76)
Опозиція: (93)
| |
| Президент стортингу: | Масуд Гараххані[en] (Норвезька робітнича партія) з 25 листопада 2021 | |
| Вибори: | ||
| Останні вибори: | 13 вересня 2021 | |
| Адреса: | ||
| Адреса: | Будівля парламенту (Осло) | |
| Офіційний вебсайт: | ||
| www.stortinget.no | ||
|
Загальні відомості
Місцем перебування стортингу є столиця Норвегії — Осло. Кількість депутатів, обраних до норвезького парламенту, становить 169 осіб, 150 з яких обирають за партійними списками від провінцій (фюльке), а решта 19 отримують так звані «зрівняльні» мандати.
Основними завданнями стортингу є:
- Видання законів
- Прийняття бюджету
- Контроль за роботою уряду
Формально стортинг складається з 2 палат — одельстингу і лагтингу. Однак 2007 року було ухвалено рішення, що після наступних виборів 2009 року стортинг стане однопалатним. Очолює стортинг президент стортингу. З 25 листопада 2021 ним є Масуд Гараххані[en]. Крім нього, до президії парламенту входять віцепрезидент стортингу, президент і віцепрезидент одельстингу, і президент та віцепрезидент лагтингу. Місця в президії розподіляються пропорційно, відповідно до представлених в стортингу партій. Засідають депутати в пленарному залі не фракційно, а групами від провінцій.
Кожна фракція має свого голову, офіційного представника та правління. Члени фракційних правлінь автоматично є також членами парламентських комісій у закордонних справах і з конституційного права.
У стортингу працює 13 комісій. Кожен депутат парламенту бере участь у роботі будь-якої комісії. У комісіях пропорційно представлені як партії, так і провінції країни. Згідно із законодавством. в кожну комісію має входити хоча б 1 депутат лагтинга. У комісії входить від 11 до 20 депутатів, після її створення члени вибирають голови, офіційного представника і секретаря. Засідання комісій проходять у відкритому режимі. Комісії також мають право запрошувати на свої засідання представників уряду, будь-яких організацій і приватних осіб, якщо це потрібно для кращого освітлення розглянутого питання.
У стортингу не існує такого поняття як «імперативний мандат». Кожен депутат користується правом особистої недоторканності. На 2002 рік річна зарплата депутата стортингу становила приблизно 70 тисяч євро. Депутати не мають права добровільно повернути свої мандати. Виняток робиться лише для випадків, коли депутат парламенту призначається міністром. Будь-який громадянин може спостерігати за ходом дебатів у стортингу, перебуваючи на спеціальній галереї, а депутат, який голосує «проти», не тільки натискає на відповідну кнопку, а й встає зі свого місця, демонструючи свою незгоду з тим, що відбувається.
Історія
Стортинг походить від ранньосередньовічних норвезьких тінґів, зборів представників норвезьких родів, на яких обирали королів, засуджували злочинців, укладали договори та залагоджували суперечки.
У сучасному вигляді стортинг існує з 1814 року, коли 17 травня прийняли Норвезьку конституцію. Стортинг засідав весь час і за часів шведсько-норвезької унії 1814—1905 років.
Примітки
- Masud Gharahkhani valgt som stortingspresident. Dagsavisen (норвезькою). 25 листопада 2021. Процитовано 22 липня 2022.
- Сичова Л. «РФ сьогодні» Уроки Норвегії
Посилання
- Офіційний сайт стортингу (англ.) (норв.)