www.wikidata.uk-ua.nina.az

Норвезька робітнича партія НРП норв Arbeiderpartiet норвезька лівоцентристська політична партія заснована в 1887 році Па

Норвезька робітнича партія

Норвезька робітнича партія (НРП, норв. Arbeiderpartiet) — норвезька лівоцентристська політична партія заснована в 1887 році. Партія праці має 64 місця із 169 у Стортингу. З моменту свого створення в кінці 19 століття, партія постійно збільшувала свою підтримку, поки не стала найбільшою партією в Стортингу в 1927 році і з тих пір утримує цю позицію.

Норвезька робітнича партія

Arbeiderpartiet
Країна  Норвегія
Голова партії Йонас Гар Стьоре
Ген. секретар Kjersti Stensengd
Дата заснування 1887
Штаб-квартира Youngstorget 2, 5 поверх, Осло
Ідеологія Соціал-демократія
Молодіжна організація Workers' Youth Leagued
Кількість членів  48 444
Девіз «De store oppgavene løser vi best sammen»
Офіційний сайт arbeiderpartiet.no

Протягом сторіччя свого існування робітнича партія мала широку підтримку з боку профспілок. Норвезька робітнича партія офіційно дотримується соціал-демократичних ідеалів. Її девізом з 1930-х було «робота для всіх», і партія прагнула побудувати державу загального добробуту, що фінансуються за рахунок податків і мит.

Протягом останніх 20 років партія включила більше принципів соціальної ринкової економіки у свою політику, що дозволяє приватизацію державних активів і послуг і зниження прогресивності прибуткового податку після хвилі лібералізації економіки в 1980-х.

Історія

Норвезька робітнича партія була заснована в серпні 1887 року на з'їзді в Арендалі і вперше взяла участь у виборах в Стортинг в 1894 році. Вперше місця в Стортингу партія зайняла на виборах 1903 року, отримавши 4 з 117 місць.

Перша соціалістична програма прийнята в 1891 році, вона передбачала передачу засобів виробництва в суспільну власність та перехід від капіталістичного способу виробництва до соціалістичного. Уже на початковому етапі в політиці керівництва НРП намітилися реформістські тенденції. У 1906-11 в партії утворилася ліва опозиція. Вона особливо посилилася під час Першої світової війни. На з'їзді в 1918 році прийшло до керівництва ліве крило на чолі з Мартіном Транмелем[ru], яке добилося приєднання НРП до Комінтерну в 1919 році. На Другому конгресі Комінтерну[ru] НРП мала одну з найбільших делегацій. Партія брала активну участь у легальній та нелегальній діяльності Комінтерну, зокрема контрабанді й забезпеченні нелегальних поїздок до Росії та з неї.

Частина членів Норвезької робітничої партії в 1921 році вийшли з неї і утворили власну, Норвезьку соціал-демократичну робітничу партію (НСДРП). У 1922 на чолі НРП встали центристи, які повели боротьбу проти лінії Комінтерну, що завершився в 1923 відходом НРП від Комінтерну і ще одним виходом частини членів з партії і утворенням ними Комуністичної партії Норвегії (КПН). У 1927 році відбулося об'єднання НРП з НСДРП.

У 1933 НРП добилася великого успіху на парламентських виборах і в 1935 стала правлячою партією (прем'єр-міністр в 1935–1945 Ю. Нюгорсволь). У роки окупації Норвегії нацистською Німеччиною (1940–1945) члени НРП брали участь в русі Опору, керівництво партії знаходилося в еміграції.

Здійснення урядами НРП в 2-ій половині 40-60-х роках (голова НРП і прем'єр-міністр Е. Герхардсен) ряду соціальних реформ дозволило трудящим поліпшити своє становище. Зовнішньополітичний курс соціал-демократичного керівництва визначається його орієнтацією на західні угруповання (в 1949 Норвегія вступила в НАТО).

У 60-70-х роках загострилася криза реформістської політики правих лідерів НРП. У 1961 від НРП відійшла частина лівих соціал-демократів, що заснували Соціалістичну народну партію. У результаті парламентських виборів 1965 НРП втратила парламентську більшості і вперше за 30 років перейшла на положення опозиційної партії. Сформований в 1971 уряд лідера НРП Т. Браттелі в жовтні 1972 був вимушений подати у відставку у зв'язку з провалом його спроби втягнути Норвегію в Європейське економічне співтовариство (референдум у вересні 1972). У 1973 від НРП знову відкололася опозиційна група, яка виступила проти правого курсу керівництва партії.

У 1981 році вперше в історії Норвегії уряд очолила жінка — Ґру Гарлем Брундтланд, яка представляла НРП. Вона перебувала при владі з 4 лютого 1981 по 14 жовтня 1981, з 9 травня 1986 по 16 жовтня 1989 та з 3 листопада 1990 по 25 жовтня 1996 року.

На виборах 2001 року в Стортинг, НРП отримала всього 43 місця в парламенті з 165. На тлі показників попередніх десятиліть, коли партія починаючи з виборів 1933 року отримувала не менше 62 місць в парламенті, багатьма це сприймалося як нищівної поразки. Серед причин цього називали непопулярне рішення 1997 року про приватизацію частини державної власності та пов'язані з цим скандали. Проте, на останніх виборах в Стортинг, в 2005 році, Норвезька робітнича партія зуміла в основному повернути втрачені позиції, отримавши 61 місце з 169.

Представництво НРП в стортингу

Агітаційний намет Норвезької робітничої партії, 2007 рік
Рік Кількість голосів % голосів Місць у стортингу Зміна Уряд
1894 ------------------------ 0,3 0 із 114 0 ------
1897 ------------------------ 0,6 0 із 114 0 ------
1900 ------------------------ 5,2 0 із 114 0 ------
1903 ------------------------ 12,1 4 із 117 +4 ні
1906 43,134 15,9 10 із 123 +6 ні
1909 91,268 21,5 11 із 123 +1 ні
1912 128,455 26,2 23 із 123 +12 ні
1915 198,111 32,0 19 із 123 -4 ні
1918 209,560 31,6 18 із 126 -1 ні
1921 192,616 21,3 29 із 150 ------- ні
1924 179,567 18,4 24 із 150 -5 ні
1927 368,106 36,8 59 із 150 +35 ТАК (28р.)
1930 374,854 31,4 47 із 150 -12 ні
1933 500,526 40,1 69 із 150 +22 ТАК (35-36рр.)
1936 618,616 42,5 70 із 150 +1 ТАК
1945 609,348 41,0 76 із 150 +6 ТАК
1949 803,471 45,7 85 із 150 +9 ТАК
1953 830,448 46,7 77 із 150 -8 ТАК
1957 865,675 48,3 78 із 150 +1 ТАК
1961 860,526 46,8 74 із 150 -4 ТАК (61-63рр.)
1965 883,320 43,1 68 із 150 -6 ні
1969 1,004,348 46,5 74 із 150 +6 ТАК (71-72рр.)
1973 759,499 35,3 62 із 155 -12 ТАК
1977 972,434 42,3 76 із 155 +14 ТАК
1981 914,749 37,1 65 із 155 -11 ні
1985 1,061,712 40,8 71 із 157 +6 ТАК (86-89рр.)
1989 907,393 34,3 63 із 165 ------ ТАК (90-93рр.)
1993 908,724 36,9 67 із 165 +4 ТАК
1997 904,362 35,0 65 із 165 -2 ТАК (00-01рр.)
2001 612,632 24,3 43 із 165 -22 ні
2005 862,456 32,7 61 із 169 +18 ТАК
2009 949,060 35,4 64 із 169 +3 ТАК
2013 874,769 30,8 55 із 169 -9 ні

Примітки

  1. https://www.arbeiderpartiet.no/om/medlemstall
  2. . Архів оригіналу за 23 грудня 2011. Процитовано 15 вересня 2011. 
  3. ↑ Rasmussen, Magnus & Knutsen, Carl. (2019). Reforming to Survive:The Bolshevik Origins of Social Policies. [ 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

Це незавершена стаття про політику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Norvezka robitnicha partiya NRP norv Arbeiderpartiet norvezka livocentristska politichna partiya zasnovana v 1887 roci Partiya praci maye 64 miscya iz 169 u Stortingu Z momentu svogo stvorennya v kinci 19 stolittya partiya postijno zbilshuvala svoyu pidtrimku poki ne stala najbilshoyu partiyeyu v Stortingu v 1927 roci i z tih pir utrimuye cyu poziciyu Norvezka robitnicha partiyaArbeiderpartietKrayina NorvegiyaGolova partiyi Jonas Gar StoreGen sekretar Kjersti StensengdData zasnuvannya 1887Shtab kvartira Youngstorget 2 5 poverh OsloIdeologiya Social demokratiyaMolodizhna organizaciya Workers Youth LeaguedKilkist chleniv 48 444 1 Deviz De store oppgavene loser vi best sammen Oficijnij sajt arbeiderpartiet noProtyagom storichchya svogo isnuvannya robitnicha partiya mala shiroku pidtrimku z boku profspilok Norvezka robitnicha partiya oficijno dotrimuyetsya social demokratichnih idealiv Yiyi devizom z 1930 h bulo robota dlya vsih i partiya pragnula pobuduvati derzhavu zagalnogo dobrobutu sho finansuyutsya za rahunok podatkiv i mit 2 Protyagom ostannih 20 rokiv partiya vklyuchila bilshe principiv socialnoyi rinkovoyi ekonomiki u svoyu politiku sho dozvolyaye privatizaciyu derzhavnih aktiviv i poslug i znizhennya progresivnosti pributkovogo podatku pislya hvili liberalizaciyi ekonomiki v 1980 h Zmist 1 Istoriya 2 Predstavnictvo NRP v stortingu 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriya RedaguvatiNorvezka robitnicha partiya bula zasnovana v serpni 1887 roku na z yizdi v Arendali i vpershe vzyala uchast u viborah v Storting v 1894 roci Vpershe miscya v Stortingu partiya zajnyala na viborah 1903 roku otrimavshi 4 z 117 misc Persha socialistichna programa prijnyata v 1891 roci vona peredbachala peredachu zasobiv virobnictva v suspilnu vlasnist ta perehid vid kapitalistichnogo sposobu virobnictva do socialistichnogo 3 Uzhe na pochatkovomu etapi v politici kerivnictva NRP namitilisya reformistski tendenciyi U 1906 11 v partiyi utvorilasya liva opoziciya Vona osoblivo posililasya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Na z yizdi v 1918 roci prijshlo do kerivnictva live krilo na choli z Martinom Tranmelem ru yake dobilosya priyednannya NRP do Kominternu v 1919 roci Na Drugomu kongresi Kominternu ru NRP mala odnu z najbilshih delegacij Partiya brala aktivnu uchast u legalnij ta nelegalnij diyalnosti Kominternu zokrema kontrabandi j zabezpechenni nelegalnih poyizdok do Rosiyi ta z neyi 3 Chastina chleniv Norvezkoyi robitnichoyi partiyi v 1921 roci vijshli z neyi i utvorili vlasnu Norvezku social demokratichnu robitnichu partiyu NSDRP U 1922 na choli NRP vstali centristi yaki poveli borotbu proti liniyi Kominternu sho zavershivsya v 1923 vidhodom NRP vid Kominternu i she odnim vihodom chastini chleniv z partiyi i utvorennyam nimi Komunistichnoyi partiyi Norvegiyi KPN U 1927 roci vidbulosya ob yednannya NRP z NSDRP U 1933 NRP dobilasya velikogo uspihu na parlamentskih viborah i v 1935 stala pravlyachoyu partiyeyu prem yer ministr v 1935 1945 Yu Nyugorsvol U roki okupaciyi Norvegiyi nacistskoyu Nimechchinoyu 1940 1945 chleni NRP brali uchast v rusi Oporu kerivnictvo partiyi znahodilosya v emigraciyi Zdijsnennya uryadami NRP v 2 ij polovini 40 60 h rokah golova NRP i prem yer ministr E Gerhardsen ryadu socialnih reform dozvolilo trudyashim polipshiti svoye stanovishe Zovnishnopolitichnij kurs social demokratichnogo kerivnictva viznachayetsya jogo oriyentaciyeyu na zahidni ugrupovannya v 1949 Norvegiya vstupila v NATO U 60 70 h rokah zagostrilasya kriza reformistskoyi politiki pravih lideriv NRP U 1961 vid NRP vidijshla chastina livih social demokrativ sho zasnuvali Socialistichnu narodnu partiyu U rezultati parlamentskih viboriv 1965 NRP vtratila parlamentsku bilshosti i vpershe za 30 rokiv perejshla na polozhennya opozicijnoyi partiyi Sformovanij v 1971 uryad lidera NRP T Bratteli v zhovtni 1972 buv vimushenij podati u vidstavku u zv yazku z provalom jogo sprobi vtyagnuti Norvegiyu v Yevropejske ekonomichne spivtovaristvo referendum u veresni 1972 U 1973 vid NRP znovu vidkololasya opozicijna grupa yaka vistupila proti pravogo kursu kerivnictva partiyi U 1981 roci vpershe v istoriyi Norvegiyi uryad ocholila zhinka Gru Garlem Brundtland yaka predstavlyala NRP Vona perebuvala pri vladi z 4 lyutogo 1981 po 14 zhovtnya 1981 z 9 travnya 1986 po 16 zhovtnya 1989 ta z 3 listopada 1990 po 25 zhovtnya 1996 roku Na viborah 2001 roku v Storting NRP otrimala vsogo 43 miscya v parlamenti z 165 Na tli pokaznikiv poperednih desyatilit koli partiya pochinayuchi z viboriv 1933 roku otrimuvala ne menshe 62 misc v parlamenti bagatma ce sprijmalosya yak nishivnoyi porazki Sered prichin cogo nazivali nepopulyarne rishennya 1997 roku pro privatizaciyu chastini derzhavnoyi vlasnosti ta pov yazani z cim skandali Prote na ostannih viborah v Storting v 2005 roci Norvezka robitnicha partiya zumila v osnovnomu povernuti vtracheni poziciyi otrimavshi 61 misce z 169 Predstavnictvo NRP v stortingu Redaguvati Agitacijnij namet Norvezkoyi robitnichoyi partiyi 2007 rikRik Kilkist golosiv golosiv Misc u stortingu Zmina Uryad1894 0 3 0 iz 114 0 1897 0 6 0 iz 114 0 1900 5 2 0 iz 114 0 1903 12 1 4 iz 117 4 ni1906 43 134 15 9 10 iz 123 6 ni1909 91 268 21 5 11 iz 123 1 ni1912 128 455 26 2 23 iz 123 12 ni1915 198 111 32 0 19 iz 123 4 ni1918 209 560 31 6 18 iz 126 1 ni1921 192 616 21 3 29 iz 150 ni1924 179 567 18 4 24 iz 150 5 ni1927 368 106 36 8 59 iz 150 35 TAK 28r 1930 374 854 31 4 47 iz 150 12 ni1933 500 526 40 1 69 iz 150 22 TAK 35 36rr 1936 618 616 42 5 70 iz 150 1 TAK1945 609 348 41 0 76 iz 150 6 TAK1949 803 471 45 7 85 iz 150 9 TAK1953 830 448 46 7 77 iz 150 8 TAK1957 865 675 48 3 78 iz 150 1 TAK1961 860 526 46 8 74 iz 150 4 TAK 61 63rr 1965 883 320 43 1 68 iz 150 6 ni1969 1 004 348 46 5 74 iz 150 6 TAK 71 72rr 1973 759 499 35 3 62 iz 155 12 TAK1977 972 434 42 3 76 iz 155 14 TAK1981 914 749 37 1 65 iz 155 11 ni1985 1 061 712 40 8 71 iz 157 6 TAK 86 89rr 1989 907 393 34 3 63 iz 165 TAK 90 93rr 1993 908 724 36 9 67 iz 165 4 TAK1997 904 362 35 0 65 iz 165 2 TAK 00 01rr 2001 612 632 24 3 43 iz 165 22 ni2005 862 456 32 7 61 iz 169 18 TAK2009 949 060 35 4 64 iz 169 3 TAK2013 874 769 30 8 55 iz 169 9 niPrimitki Redaguvati https www arbeiderpartiet no om medlemstall Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 23 grudnya 2011 Procitovano 15 veresnya 2011 a b Rasmussen Magnus amp Knutsen Carl 2019 Reforming to Survive The Bolshevik Origins of Social Policies Arhivovano 2 veresnya 2020 u Wayback Machine Posilannya Redaguvatihttp www nrk no nyheter innenriks valg valg 2009 partiene 1 6704638 Arhivovano 23 grudnya 2011 u Wayback Machine norv http www norge ru ap Arhivovano 3 listopada 2011 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Norvezka robitnicha partiya amp oldid 34905884