Браїлів смт Браї лів селище міського типу в Україні у Жмеринському районі Вінницької області Розташований за 40 км від о

49°06′19″ пн. ш. 28°09′13″ сх. д. / 49.10528° пн. ш. 28.15361° сх. д. / 49.10528; 28.15361Координати: 49°06′19″ пн. ш. 28°09′13″ сх. д. / 49.10528° пн. ш. 28.15361° сх. д. / 49.10528; 28.15361

Висота над рівнем моря

258 м

Водойма

р. Рів

Відстань

Найближча залізнична станція:

Браїлів

До станції:

4,2 км

До райцентру:

- фізична:

8 км

- залізницею:

8 км

- автошляхами:

10,8 км

До обл. центру:

- фізична:

34,3 км

- залізницею:

40 км

- автошляхами:

30,7 км

Селищна влада

Адреса

23130, Вінницька обл., Жмеринський р-н, смт Браїлів, вул. Гагаріна, 4

Голова селищної ради

Резедент Валерій Дмитрович

Вебсторінка

Браїлівська селищна рада

Карта

Браїлів

Браїлів у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Браїлів.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Жмеринської міської громади.

Історія Редагувати

Пелагія Печихвостська, дружина Яна Бокія Печи-хвостського, заснувала містечко Браїліву 1594р. Частково містечко почали заселяти з вотчин Махнівки та Сьомаків, а в кінці XVI ст. в Браїлів переселилося ряд сімей з Галичини

За часів Богдана Хмельницького Браїлів перетворюється на сотенне містечко.

Наприкінці 1666 року Себастьян Маховський командував 6-тисячною дивізією, розміщення якої на Брацлавщині вирішив не допустити гетьман Петро Дорошенко та яку 9 грудня в бою під Браїловом було ним розгромлено.

Францішек Салезій Потоцький у 1740 році засновує костел з кляштором оо. тринітаріїв. Завершив будівництво нового кам'яного кляштору у 1778 року його син Станіслав Щенсний Потоцький.

На початку 19 століття Браїлів переходить від Потоцьких до Петра Юковського. Той 1868 року продав маєток відомому залізничному підприємцю Карлу Федоровичу фон Мекку. Його дружина Надія Філаретівна була пристрасною шанувальницею таланту Петра Чайковського. Ця обставина пов'язала історію містечка з життям видатного композитора.

1876 року Надія фон Мекк заочно зробила невелике музичне замовлення Петру Іллічу. Поміж ними зав'язалося листування, яке дало початок дружбі. Вони ніколи не зустрічалися, не розмовляли одне з одним — таке було їхнє спільне бажання. Тепле та змістовне листування тривало 13 років.

Осінь 1877 р. була важким періодом у житті Чайковського: розлучення, фінансові проблеми. Директор Московської консерваторії Микола Рубінштейн розповів про негаразди, які спіткали генія, Надії Філаретівні — і багата меценатка запропонувала Петру Іллічу щорічну субсидію в 6000 карбованців доти, аж поки він не повернеться в консерваторію. Гроші ці композитор отримував протягом всіх наступних років листування, що дало йому змогу вести незалежний спосіб життя.

Навесні 1878 року Чайковський отримав запрошення приїхати до Браїлова — і відразу ж погодився. Все тут було створене для творчості: чудовий рояль, фісгармонія, ноти та книги. В Браїлові написані перша оркестрова сюїта, опера «Орлеанська діва», п'єси для скрипки, 7 романсів (серед них — «То було ранньою весною», «Средь шумного бала»), серенада Дон Жуана на слова Олексія Толстого, «Пімпінелла». Наступного року Петро Чайковський знову був у Браїлові. У серпні 1879 року він три тижні мешкав на сусідньому хуторі Сьомаки. Влітку 1880 року Чайковський востаннє приїхав сюди. У Сьомаках він написав сім романсів на слова різних авторів.

А влітку 1881 року в Браїлові жив тоді ще молодий французький музикант Клод Дебюссі, якого запросили як домашнього піаніста. Знайомство з родиною фон Мекк мало надзвичайно велике значення в його житті: адже майже все, що створив до того часу Петро Чайковський, звучало в цьому палаці. Дебюссі пам'ятав про це.

Економіка Редагувати

Цукровий завод ТОВ «Кристал», побудований в 1845 р. (не працює);
ПП «АГРО-ВІЛАМ» (сільське господарство);
ТОВ «Агро-Кряж-1» (сільське господарство);
ПАТ «Браїлівське» (сільське господарство);
Сокоморсовий завод, входить до промислового об'єднання «Укрлікергорілка».(не працює);
ТОВ "Швейна фабрика «Браїлівчанка», відкрита 1937 р;
Хлібозавод (не працює);
Комбікормовий завод, від 1970 р. (не працює)
Цех з виробництва цегли ТОВ «Кристал»;
ДП «Монтажник» ТД «Валінор»(газорозподільне підприємство);
ТОВ «Вінниця — Біо-Енерджі» (виробництво пелет з соломи);
Комунальне підприємство "Браїлів-комунсервіс (водопостачання, водовідведення, вивезення твердих побутових відходів);
Браїлівська гідроелектростанція;

Копалини Редагувати

В околицях селища є поклади вапняку, який при відповідній обробці дає відбірне вапно, у кристалічних породах знайдено кордієрит (не добувається).

Транспорт Редагувати

Поблизу селища знаходиться залізнична станція Браїлів та залізнична платформа Козачівка.

На станції зупиняються приміські електропоїзди Козятин-Вінниця-Жмеринка та деякі регіональні поїзди.

Пам'ятні місця Редагувати

Петро-Павлівська церква УПЦ
Церква Івана Богослова УПЦ
Свято-Троїцький жіночий монастир УПЦ
Костел Монастир Отців Місіонерів Салетинів у Браїлові Санктуарій Ісуса Назарянського — Браїлів
Синагога (непрацююча)
Музей Чайковського і фон Мекк
Костел-капличка на території Католицького кладовища
Літературно-меморіальний музей В. О. Забаштанського
Пам'ятник воїнам-землякам, що загинули в роки Другої світової війни, скульптор А. Німенко
Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам, що загинули під час війни в Афганістані 1979-1989рр..
Місцевості Браїлова: Центральна частина-Місто, Козачівка, Чмелівка, Сукачівка, Гуральня, Станція, Москалівка, Завалля, Завод та Володимирівка

Пам'ятки природи

Браїлівський парк
На схід від Браїлова розташований ландшафтний заказник — Володимирська Дубина
Скеля Чайковського

Відомі люди Редагувати

Гнатенко Костянтин Костянтинович (1961) — український поет, публіцист, телеведучий, співак, композитор, шоумен;
Забаштанський Володимир Омелянович (1940—2001) — український поет, перекладач, лауреат Шевченківської премії;
Загрійчук Анатолій Леонідович (1951—2014) — український письменник, священик, педагог;
Новицький Михайло Валентинович (1963) рос. актор, музикант, художник, громадський діяч;
Ісраель Галілі (1911—1986) — ізраїльський політик, міністр уряду та член Кнесету.

Від назви міста походять такі прізвища, як Браїловський і Брайловський

Христюк Ярослав Андрійович — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки Редагувати

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
. www.sites.google.com. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 16 квітня 2020.
Валерій Степанков. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994.— 560 с.— С. 299. ISBN 5-203-01639-9
. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 18 березня 2017.

Джерела Редагувати

Brahiłów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 348. (пол.) — S. 348. (пол.)

Смірнов М. Браїлів: погляд крізь століття: монографія / Микола Анатолійович Смірнов ; наук. ред. Іван Миронович Романюк. — Вінниця: Рогальська І. О., 2016. — 459 с. : іл.

Література Редагувати

Браї́лів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.235

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Браїлів (смт)

Н. П. Слободенюк. Браїлів [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
Офіційний вебсайт Браїлова [ 14 липня 2019 у Wayback Machine.] www.brailov.com
Браїлів [ 27 лютого 2008 у Wayback Machine.]
Браїлів [ 23 червня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Замки та храми України [ 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]
maplandia [ 10 травня 2017 у Wayback Machine.]
Фотополювання. Браїлів [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)

[2] . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.

[3] . www.sites.google.com. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 16 квітня 2020.

[4] Валерій Степанков. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994.— 560 с.— С. 299. ISBN 5-203-01639-9

[5] . Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 18 березня 2017.