Тя́смин (у давніх текстах вживається назва Біла Річка) — річка в Кіровоградській та Черкаській областях України, права притока Дніпра.
| Тясмин | |
|---|---|
| | |
| | |
| 49°03′55″ пн. ш. 32°48′12″ сх. д. / 49.06530000002777570° пн. ш. 32.80360000002777809° сх. д. | |
| Витік | село Любомирка |
| Гирло | Кременчуцьке водосховище (Дніпро) |
| • координати | 49°03′55″ пн. ш. 32°48′12″ сх. д. / 49.06530000002777570° пн. ш. 32.80360000002777809° сх. д. |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: | Україна Кіровоградська область Черкаська область |
| Регіон | Кіровоградська область Черкаська область |
| Довжина | 161 км |
| Площа басейну: | 4 540 |
| Середньорічний стік | 0,2 км³/рік |
| Притоки: | Сухий Тясьмин, Сухий Тясмин, Осотянка, Просянка, Косарка, Жаботинка, Медведка, Потік, Ірклій, Чутка (праві); Нерубайка, Бовтиш, Мокрий Ташлик, Гнилий Ташлик, Сріблянка, Ірдинь (ліві) |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Назва Редагувати
Вчені та краєзнавці давно намагаються пояснити виникнення назви Тясмину. Найбільш історично обґрунтованим поясненням є те, що назва є праслов'янським гідронімом, утвореним від зниклого апелятива «тесмынь» — «порубіжжя, межа» з архаїчним індоєвропейським суфіксом «-men, -ma», а корінь «tes» виник з індоєвропейського «teks», що репрезентований у давньоруському слові «тесати, тесь» — «зарубка на дереві для позначення межі». Автор цього пояснення В. В. Лучик вважає, що річка Тясмин на момент її назви утворила ту умовну лінію, за якою для праслов'ян розпочиналися землі інших народів. Справа в тому, що на південь від басейну Тясмину брала початок степова зона, яка визначала зовсім інший характер матеріального виробництва, побуту, суспільних стосунків і духовної культури, ніж у населення лісового та лісостепового ландшафту.
Розташування Редагувати
Річка бере початок у північній частині села Любомирка (за іншими даними — на південно-східній околиці села Красносілля) Олександрівського району. Спочатку тече переважно на південний захід через Вищі Верещаки, Нижчі Верещаки, Соснівку, далі — через Райгород Кам'янського району. Потім напрямок змінюється на північний, а в місті Сміла річка повертає на північний схід. У селі Бузуків Тясмин ще раз повертає, тепер на південний схід і тече в цьому напрямку до самого Чигирина. Останній відрізок річка протікає в східному напрямку.
Гідрологічний режим Редагувати
Довжина річки 161 км, площа басейну 4 540 км². Похил річки становить 0,34 м/км. Річище звивисте, його ширина від 5—20 м до 40 м, на окремих ділянках каналізоване. Живлення снігове і дощове. Льодостав з грудня до середини березня. Стік регульований водосховищем і ставками, є шлюзи-регулятори. У пониззі споруджено захисну дамбу з насосною станцією потужністю 85 м³/с, що регулює стік річки у Кременчуцьке водосховище.
Долина Редагувати
Долина трапецієподібна, завширшки до 2,5 км, на значному протязі спостерігаються виходи кристалічних порід. Подекуди долина асиметрична, з високими крутими правими і пологими лівими схилами. В середній течії Тясмин утворює закрут, що міняє напрям річки на 180°. Через це його витоки і гирло розташовані всього за 33 км один від одного. Заплава добре виявлена у нижній течії, частково затоплена водами водосховища, є заболочені ділянки, нижче Сміли осушена. На значному протязі (понад 80 км) здійснено залуження і заліснення прибережної смуги.
Притоки Редагувати
Праві: Сухий Тясьмин, Сухий Тясмин, Осотянка, Просянка, Косарка, Жаботинка, Медведка, Потік, Ірклій, Чутка.
- Суба - права притока у Черкаському районі Черкаської області. Починається на північно-східній стороні від села Вдовичине у листяному лісі. Тече переважно на північний схід через село Суботів. Довжина приблизно 5 км.
Ліві: Нерубайка, Бовтиш, Мокрий Ташлик, Гнилий Ташлик, Сріблянка, Ірдинь.
Охорона довкілля Редагувати
У долині річки розташовано гідрологічні заказники місцевого значення, які є важливими регуляторами гідрологічного режиму: у Черкаській області — Березняківський кар'єр, Старий Тясмин, Старотясминський. Крім того, у м. Кам'янка розташована комплексна пам'ятка природи місцевого значення Тясминський каньйон.
Населені пункти Редагувати
Над Тясмином розташовані такі міста і села (від витоків до гирла):
- Кропивницький район — Любомирка, Вищі Верещаки, Нижчі Верещаки, Соснівка, Бірки, Олександрівка;
- Черкаський район — Косарі, Юрчиха, Кам'янка, Ревівка, Ярове, Райгород, Березняки, Велика Яблунівка, Сміла, Залевки, Малий Бузуків, Голов'ятине, Гуляйгородок, Хацьки, Степанки, Бузуків, Нечаївка, Думанці, Чубівка, Деменці, Зам'ятниця, Трушівці, Медведівка, Трушівці, Новоселиця, Суботів, Чигирин, Галаганівка, Стецівка.
Використання Редагувати
Вода з річки використовується на потреби технічного водопостачання (Смілянське водосховище), зрошування (найбільше в нижній течії, біля Чигирина і Суботова) та рибництва. На берегах збудовані місця відпочинку.
Історія Редагувати
У нижній течії Тясмину, поблизу Суботова, розташовані важливе археологічне городище Білогрудівка чорноліської культури. Для вчених воно є ключовою ланкою вивчення переходу від пізньої бронзової доби до ранньої залізної.
Вказаний на «Загальній карті України» (1648) Боплана як «річка Тажмін» (Tarzmin R.).
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тясмин |
- Куліш П. О. Повість про український народ
- . Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2016.
- Єфремцева, А. До походження назви річки Тясмин // Збірка праць Олександрівського районного краєзнавчого музею. — 2005. — Вип. 4. — С. 4–6.
- . Архів оригіналу за 28 червня 2016.
- Похилевич Лаврентій Іванович// Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся // Чигиринський повіт // Суботів //стр. 680 [1].
- Топографічна карта Главного штабу M-36-102. Чигирин. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 538
Література, джерела Internet Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Сайт Тясмин [ 3 травня 2014 у Wayback Machine.]