www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чорноліська культура Чорнолі ська культу ра археологічна культура пізньобронзової ранньо залізної доби України XI X сере

Чорноліська культура

Чорнолі́ська культу́ра — археологічна культура пізньобронзової — ранньо залізної доби України XI/X — середина VIII ст. до н. е. (~1025–750 до н. е). Основний ареал пам'яток знаходиться в межиріччі лісостепових течій Дніпра та Дністра. Окремі пам'ятки є і на Лівобережжі. Епонімна пам'ятка — урочище Чорний Ліс на р. Інгулець у Кіровоградській області.

Чорноліська культура
Археологічні культури Східної та Центральної Європи в середині VIII століття до н. е. Чорноліська культура виділена синім кольором
Розташування Україна
Час існування прибл. XI-VIII ст. до н. е.
Попередня культура Білогрудівська культура
Ґава-голіградська культура
Наступна культура Скити
 Чорноліська культура у Вікісховищі

Історія дослідження Редагувати

Чорноліська культура була виділена у 1949 році О. І. Тереножкіним після розвідок та невеликих розкопок на городищі Чорний Ліс у Кіровоградській області, але окремі пам'ятки цієї культури були відомі в літературі і раніше. У працях Я. Пастернака та Т. Сулімірського чорнолісся фігурує під назвою культури «українського гальштату». М. Бандрівський вбачає причини перевідкриття та перейменування культури О. І. Тереножкіним у політичних мотивах. Початковий етап дослідження чорноліської культури — 40-50-і роки — найбільш повно відображений у докторській дисертації О. І. Тереножкіна. Подальшими роботами Г. Т. Ковпаненко, Д. Я. Телегіна, О. С. Беляева, В. О. Ромашко ареал культури було розширено з Правобережного Подніпров'я в басейни р. Самари, Орелі, Сіверського Дінця та Ворскли. Тоді ж, у 70-х роках, Г. Ю. Храбан виявив матеріали чорноліської культури на Уманщині, а Л. І. Крушельницька дослідила ряд чорноліських поселень у Подністров'ї. Серед останніх досліджень — розкопки В. І. Клочка на Суботівському городищі та праці М. М. Дараган, присвячені просторовому аналізу та дослідженню фортифікації чорноліських городищ.

Ареал та пам'ятки Редагувати

Чорноліська культура поширена у лісостеповій смузі України. На сьогодні в межах її ареалу виділяють декілька локальних варіантів: ворсклинський (басейн р. Ворскла), лівобережний (Самара, Оріль, Сіверський Дінець), правобережний (Правобережне Подніпров'я від Києва до Дніпропетровська) та дністровський (басейн Бугу та Дністра).

Пам'ятки чорноліської культури представлені городищами, поселеннями та могильниками. Городища розташовувались на виступах або поворотах високих правих берегів річок. Площа городищ відносно незначна і зрідка перевищує 1 га, хоча є значно більші, наприклад — Суботівське городище. Поселення виникали як на низьких дюнах або невеликих терасах річок, так і на високих берегах, де займали невеликі ділянки плато. Поховальні пам'ятки представлені підкурганними інгумаціями та безкурганними кремаціями на стороні. За кількістю, кремацій значно більше ніж курганів.

Матеріальна культура Редагувати

Матеріали чорноліської культури

Матеріальний комплекс чорноліської культури розвивався під впливом чотирьох основних груп населення. Більша частина посуду має аналогії у білогрудівській культурі. Найяскравіше цей вплив відчутний на ранньому етапі чорноліської культури. Значний вплив на матеріальний комплекс справила культура Ґава. Особливо цей вплив позначився на пам'ятках Подністров'я, хоча і на інших територіях трапляються знахідки фрагментів так званих Ґавських амфор. Традиція чорнолощеного посуду пов'язана з культурами нижнього Дунаю, зокрема культурою Бабадаг. Не менш значним був вплив степового населення (білозерської, а згодом чорногорівської та новочеркаської культур), який переважно позначився в озброєнні.

Керамічний комплекс чорноліської культури представлений великими округлобокими корчагами та невисокими горщиками. Окрім цього зустрічається значна кількість кружок та черпаків. Посуд орнаментувався врізними геометричними орнаментами, які інколи замазувалися білою пастою. Іноді під краєм вінця проходив ряд проколів або наколів. Тулуб нерідко оперезували один або декілька наліпних валиків, часто з незамкненими кінцями. Також на тулубі трапляються «сосковидні» наліпи — упори.

Вироби з каменю представлені переважно зернотертками, крем'яними вкладенями та кам'яними сокирами. З кістки вироблялися різноманітні проколки та амулети. Зустрічаються кістяні псалії чорногорівського типу та вістря стріл, більшість із яких були втульчатими та мали ромбічну форму. Хоча інколи трапляються і черешкові та втульчаті екземпляри квадратної або округлої форми.

Вироби з металів передусім представлені комплексом озброєння. На ранньому етапі культури він є продовженням лужицько-білогрудівських традицій, на пізньому етапі — в ньому з'являється значна частка степових елементів. З бронзи виготовлялися псалії чорногорівського та новочеркаського типу. Також є знахідки голіградських псаліїв та псаліїв «типу Цимбалка». Бронзові втульчаті стріли повторювали степові прототипи. Однією із яскравих особливостей чорноліської культури є велика кількість кельтів з ялинковим орнаментом, у яких проглядається вплив лужицької культури. Досить багатим є і клинковий комплекс, який представлений бронзовими, залізними та біметалевими кинджалами та мечами.

До складу бронзових прикрас входять спіралеподібні підвіски, пружинні та пластинчаті браслети. Останні часто прикрашалися геометричними та спіральними орнаментами. Також великої популярності набули бронзові шпильки із цвяхоподібною голівкою або «вушком».

Господарство Редагувати

Основною галуззю господарства чорноліської культури було землеробство. Про це свідчить велика кількість бронзових та крем'яних серпів, зернотерток та бронзових мотик. Склад сільськогосподарських культур з'ясований не до кінця, але на дні посудин часто зустрічаються відбитки проса. Основною галуззю тваринництва була велика рогата худоба. Також за остеологічними матеріалами можна говорити про певну роль полювання та рибальства.

Хронологія, історія та етнічна належність Редагувати

На початку досліджень О. І. Тереножкін відносив час появи культури до Х ст. до н. е., а кінець до VII ст. до н. е. Її формування він пов'язував із фіналом білогрудівської культури. Пізніше дослідником була запропонована дата ХІІ ст. до н.е. Це підтверджує і радіокарбонний аналіз, що був зроблений для Суботівського городища, проте не всі дослідники згодні із настільки ранніми датами та відносять появу культури до ХІ/Х ст. до н. е. У Х — ІХ ст. відбувається перехід від ранньої фази чорнолісся до пізньої. Більшість дослідників пов'язує цей процес із кінцем білозерської культури та появою у степах кіммерійців — носіїв чорногорівських та новочеркаських комплексів. У цей самий час відбувається спорудження більшості городищ, які розташовані переважно на р. Тясмин на кордоні із степом. Більшість дослідників пов'язують причину їх появи із небезпекою з боку кочовиків. С. С. Березанська натомість вбачала її у фракійській експансії з Нижнього Дунаю.

Фінальна дата культури також зазнала змін. Між чорноліссям та лісостеповим скіфським періодами був виділений жаботинський етап, який датується 750—650 роками до н. е. Таким чином кінець чорноліської культури сьогодні датується серединою VIII ст. до н. е.

У питанні етнічної приналежності культури серед дослідників існує дві основні версії. У межах першої, обґрунтованої працями О. І. Тереножкіна, В. А. Іллінської та Б. О. Рибакова, чорноліська культура розглядається як один з етапів тривалого культурно-історичного розвитку пращурів слов'ян — від виокремлення протослов'янського масиву в часи середньої бронзи (тшинецько-комарівська спільнота) до формування зарубинецької культури як уже власне слов'янської.

У цих працях наголошувалось на безперервному та поступальному розвитку населення лісостепової смуги України. В обґрунтуванні праслов'янської належності носіїв чорноліської культури використовувались дані О. М. Трубачова про найдавнішу слов'янську топоніміку, поширення якої збігається з територією чорноліських пам'яток. Ця концепція була дещо модифікована А. І. Мелюковою та Г. І. Смирновою, які запропонували іншу модель генези чорноліської культури. На їхню думку, формування чорноліського комплексу матеріальної культури відбувалося під дією потужних впливів з боку фракійського Гальштату, хоча етнічний склад населення при цьому лишився в основі своїй сталим —праслов'янським.

Інша концепція, представлена працями М. І. Артамонова, В. Д. Рибалової та С. С. Березанської, наголошує на фракомовності носіїв чорноліської культури. Базуючись на порівнянні матеріалів чорноліської та білогрудівської культур і наявності певного хронологічного розриву між ними та відмінностей у розвитку, формування чорноліської культури пов'язується з міграцією фракійського населення на схід. На основі цих тверджень пропонується можливість ототожнення носіїв чорноліської культури з історичним народом агафірсів.

Я. П. Гершкович висловив припущення, що основою формування чорнолісся був пізньозрубний керамічний комплекс. Натомість, В. І. Клочко пов'язує походження чорноліської культури із змішуванням лужицького та білогрудівського населення, спираючись на походження чорноліських кельтів від лужицьких.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Бандрівський М. Проблема білогрудівки та чорнолісся — реабілітація «культури українського гальштату»? // АДЛУ. — 2005. — вип. 8. — С. 311—321.
  2. ↑ Тереножкин А. Предскифский период на Днепровском Правобережье.- К., 1961. — 248 с. 
  3. Археология СССР. Степи Евразии в скифо-сарматское время. — М. — 1989. — 443 с.(рос.)
  4. Тереножкин А. И. Основы хронологии предскифского периода // СА. — 1965. — № 2. — С. 63-86.(рос.)
  5. Klochko Victor, Nikolai Kovaliukh, Vadim Skripkin and Ingo Motzenbecker. The chronology of the Subotiv setlement // Radiocarbon, Vol. 40, No. 2, 1998, P. 667—673.(англ.)
  6. Березанская С. С. Северная Украина в эпоху бронзы. — К. — 1982. — 212 с.(рос.)
  7. Рыбаков Б. А. Геродотова Скифия. — М. — 140 с.
  8. Смирнова Г. И. Материальная культура Григоровского городища (к вопросу формирования чернолесско-жаботинских памятников) // Археологический сборник Государственного Эрмитажа.— 1983.— Вып. 23.— С. 60-71.(рос.)
  9. Пефтіць Д. М. До проблеми етнічної належності носіїв чорноліської культури // Наукові записки НаУКМА. — 2002.
  10. Клочко В. І. Озброєння та військова справа давнього населення України. — К. — 2006. — 336 с.

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • Чорноліська культура Середнього Придністров'я: За матеріалами непоротівської групи пам'яток / Л. І. Крушельницька; НАН України. Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника. — Л., 1998. — 223 c. — Бібліогр.: с. 216—221.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chornoli ska kultu ra arheologichna kultura piznobronzovoyi ranno zaliznoyi dobi Ukrayini XI X seredina VIII st do n e 1025 750 do n e Osnovnij areal pam yatok znahoditsya v mezhirichchi lisostepovih techij Dnipra ta Dnistra Okremi pam yatki ye i na Livoberezhzhi Eponimna pam yatka urochishe Chornij Lis na r Ingulec u Kirovogradskij oblasti Chornoliska kulturaArheologichni kulturi Shidnoyi ta Centralnoyi Yevropi v seredini VIII stolittya do n e Chornoliska kultura vidilena sinim koloromRoztashuvannya UkrayinaChas isnuvannya pribl XI VIII st do n e Poperednya kultura Bilogrudivska kulturaGava goligradska kulturaNastupna kultura Skiti Chornoliska kultura u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya doslidzhennya 2 Areal ta pam yatki 3 Materialna kultura 4 Gospodarstvo 5 Hronologiya istoriya ta etnichna nalezhnist 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 LiteraturaIstoriya doslidzhennya RedaguvatiChornoliska kultura bula vidilena u 1949 roci O I Terenozhkinim pislya rozvidok ta nevelikih rozkopok na gorodishi Chornij Lis u Kirovogradskij oblasti ale okremi pam yatki ciyeyi kulturi buli vidomi v literaturi i ranishe U pracyah Ya Pasternaka ta T Sulimirskogo chornolissya figuruye pid nazvoyu kulturi ukrayinskogo galshtatu M Bandrivskij vbachaye prichini perevidkrittya ta perejmenuvannya kulturi O I Terenozhkinim u politichnih motivah 1 Pochatkovij etap doslidzhennya chornoliskoyi kulturi 40 50 i roki najbilsh povno vidobrazhenij u doktorskij disertaciyi O I Terenozhkina 2 Podalshimi robotami G T Kovpanenko D Ya Telegina O S Belyaeva V O Romashko areal kulturi bulo rozshireno z Pravoberezhnogo Podniprov ya v basejni r Samari Oreli Siverskogo Dincya ta Vorskli Todi zh u 70 h rokah G Yu Hraban viyaviv materiali chornoliskoyi kulturi na Umanshini a L I Krushelnicka doslidila ryad chornoliskih poselen u Podnistrov yi 3 Sered ostannih doslidzhen rozkopki V I Klochka na Subotivskomu gorodishi ta praci M M Daragan prisvyacheni prostorovomu analizu ta doslidzhennyu fortifikaciyi chornoliskih gorodish Areal ta pam yatki RedaguvatiChornoliska kultura poshirena u lisostepovij smuzi Ukrayini Na sogodni v mezhah yiyi arealu vidilyayut dekilka lokalnih variantiv vorsklinskij basejn r Vorskla livoberezhnij Samara Oril Siverskij Dinec pravoberezhnij Pravoberezhne Podniprov ya vid Kiyeva do Dnipropetrovska ta dnistrovskij basejn Bugu ta Dnistra Pam yatki chornoliskoyi kulturi predstavleni gorodishami poselennyami ta mogilnikami Gorodisha roztashovuvalis na vistupah abo povorotah visokih pravih beregiv richok Plosha gorodish vidnosno neznachna i zridka perevishuye 1 ga hocha ye znachno bilshi napriklad Subotivske gorodishe Poselennya vinikali yak na nizkih dyunah abo nevelikih terasah richok tak i na visokih beregah de zajmali neveliki dilyanki plato Pohovalni pam yatki predstavleni pidkurgannimi ingumaciyami ta bezkurgannimi kremaciyami na storoni Za kilkistyu kremacij znachno bilshe nizh kurganiv 2 Materialna kultura Redaguvati nbsp Materiali chornoliskoyi kulturiMaterialnij kompleks chornoliskoyi kulturi rozvivavsya pid vplivom chotiroh osnovnih grup naselennya Bilsha chastina posudu maye analogiyi u bilogrudivskij kulturi Najyaskravishe cej vpliv vidchutnij na rannomu etapi chornoliskoyi kulturi Znachnij vpliv na materialnij kompleks spravila kultura Gava Osoblivo cej vpliv poznachivsya na pam yatkah Podnistrov ya hocha i na inshih teritoriyah traplyayutsya znahidki fragmentiv tak zvanih Gavskih amfor Tradiciya chornoloshenogo posudu pov yazana z kulturami nizhnogo Dunayu zokrema kulturoyu Babadag Ne mensh znachnim buv vpliv stepovogo naselennya bilozerskoyi a zgodom chornogorivskoyi ta novocherkaskoyi kultur yakij perevazhno poznachivsya v ozbroyenni Keramichnij kompleks chornoliskoyi kulturi predstavlenij velikimi okruglobokimi korchagami ta nevisokimi gorshikami Okrim cogo zustrichayetsya znachna kilkist kruzhok ta cherpakiv Posud ornamentuvavsya vriznimi geometrichnimi ornamentami yaki inkoli zamazuvalisya biloyu pastoyu Inodi pid krayem vincya prohodiv ryad prokoliv abo nakoliv Tulub neridko operezuvali odin abo dekilka nalipnih valikiv chasto z nezamknenimi kincyami Takozh na tulubi traplyayutsya soskovidni nalipi upori Virobi z kamenyu predstavleni perevazhno zernotertkami krem yanimi vkladenyami ta kam yanimi sokirami Z kistki viroblyalisya riznomanitni prokolki ta amuleti Zustrichayutsya kistyani psaliyi chornogorivskogo tipu ta vistrya stril bilshist iz yakih buli vtulchatimi ta mali rombichnu formu Hocha inkoli traplyayutsya i chereshkovi ta vtulchati ekzemplyari kvadratnoyi abo okrugloyi formi Virobi z metaliv peredusim predstavleni kompleksom ozbroyennya Na rannomu etapi kulturi vin ye prodovzhennyam luzhicko bilogrudivskih tradicij na piznomu etapi v nomu z yavlyayetsya znachna chastka stepovih elementiv Z bronzi vigotovlyalisya psaliyi chornogorivskogo ta novocherkaskogo tipu Takozh ye znahidki goligradskih psaliyiv ta psaliyiv tipu Cimbalka Bronzovi vtulchati strili povtoryuvali stepovi prototipi Odniyeyu iz yaskravih osoblivostej chornoliskoyi kulturi ye velika kilkist keltiv z yalinkovim ornamentom u yakih proglyadayetsya vpliv luzhickoyi kulturi Dosit bagatim ye i klinkovij kompleks yakij predstavlenij bronzovimi zaliznimi ta bimetalevimi kindzhalami ta mechami Do skladu bronzovih prikras vhodyat spiralepodibni pidviski pruzhinni ta plastinchati brasleti Ostanni chasto prikrashalisya geometrichnimi ta spiralnimi ornamentami Takozh velikoyi populyarnosti nabuli bronzovi shpilki iz cvyahopodibnoyu golivkoyu abo vushkom Gospodarstvo RedaguvatiOsnovnoyu galuzzyu gospodarstva chornoliskoyi kulturi bulo zemlerobstvo Pro ce svidchit velika kilkist bronzovih ta krem yanih serpiv zernotertok ta bronzovih motik Sklad silskogospodarskih kultur z yasovanij ne do kincya ale na dni posudin chasto zustrichayutsya vidbitki prosa Osnovnoyu galuzzyu tvarinnictva bula velika rogata hudoba Takozh za osteologichnimi materialami mozhna govoriti pro pevnu rol polyuvannya ta ribalstva Hronologiya istoriya ta etnichna nalezhnist RedaguvatiNa pochatku doslidzhen O I Terenozhkin vidnosiv chas poyavi kulturi do H st do n e a kinec do VII st do n e Yiyi formuvannya vin pov yazuvav iz finalom bilogrudivskoyi kulturi 2 Piznishe doslidnikom bula zaproponovana data HII st do n e 4 Ce pidtverdzhuye i radiokarbonnij analiz sho buv zroblenij dlya Subotivskogo gorodisha 5 prote ne vsi doslidniki zgodni iz nastilki rannimi datami ta vidnosyat poyavu kulturi do HI H st do n e U H IH st vidbuvayetsya perehid vid rannoyi fazi chornolissya do piznoyi Bilshist doslidnikiv pov yazuye cej proces iz kincem bilozerskoyi kulturi ta poyavoyu u stepah kimmerijciv nosiyiv chornogorivskih ta novocherkaskih kompleksiv U cej samij chas vidbuvayetsya sporudzhennya bilshosti gorodish yaki roztashovani perevazhno na r Tyasmin na kordoni iz stepom Bilshist doslidnikiv pov yazuyut prichinu yih poyavi iz nebezpekoyu z boku kochovikiv S S Berezanska natomist vbachala yiyi u frakijskij ekspansiyi z Nizhnogo Dunayu 6 Finalna data kulturi takozh zaznala zmin Mizh chornolissyam ta lisostepovim skifskim periodami buv vidilenij zhabotinskij etap yakij datuyetsya 750 650 rokami do n e Takim chinom kinec chornoliskoyi kulturi sogodni datuyetsya seredinoyu VIII st do n e U pitanni etnichnoyi prinalezhnosti kulturi sered doslidnikiv isnuye dvi osnovni versiyi U mezhah pershoyi obgruntovanoyi pracyami O I Terenozhkina V A Illinskoyi ta B O Ribakova chornoliska kultura rozglyadayetsya yak odin z etapiv trivalogo kulturno istorichnogo rozvitku prashuriv slov yan vid viokremlennya protoslov yanskogo masivu v chasi serednoyi bronzi tshinecko komarivska spilnota do formuvannya zarubineckoyi kulturi yak uzhe vlasne slov yanskoyi 7 U cih pracyah nagoloshuvalos na bezperervnomu ta postupalnomu rozvitku naselennya lisostepovoyi smugi Ukrayini V obgruntuvanni praslov yanskoyi nalezhnosti nosiyiv chornoliskoyi kulturi vikoristovuvalis dani O M Trubachova pro najdavnishu slov yansku toponimiku poshirennya yakoyi zbigayetsya z teritoriyeyu chornoliskih pam yatok Cya koncepciya bula desho modifikovana A I Melyukovoyu ta G I Smirnovoyu yaki zaproponuvali inshu model genezi chornoliskoyi kulturi Na yihnyu dumku formuvannya chornoliskogo kompleksu materialnoyi kulturi vidbuvalosya pid diyeyu potuzhnih vpliviv z boku frakijskogo Galshtatu hocha etnichnij sklad naselennya pri comu lishivsya v osnovi svoyij stalim praslov yanskim 8 Insha koncepciya predstavlena pracyami M I Artamonova V D Ribalovoyi ta S S Berezanskoyi nagoloshuye na frakomovnosti nosiyiv chornoliskoyi kulturi Bazuyuchis na porivnyanni materialiv chornoliskoyi ta bilogrudivskoyi kultur i nayavnosti pevnogo hronologichnogo rozrivu mizh nimi ta vidminnostej u rozvitku formuvannya chornoliskoyi kulturi pov yazuyetsya z migraciyeyu frakijskogo naselennya na shid Na osnovi cih tverdzhen proponuyetsya mozhlivist ototozhnennya nosiyiv chornoliskoyi kulturi z istorichnim narodom agafirsiv 9 Ya P Gershkovich visloviv pripushennya sho osnovoyu formuvannya chornolissya buv piznozrubnij keramichnij kompleks Natomist V I Klochko pov yazuye pohodzhennya chornoliskoyi kulturi iz zmishuvannyam luzhickogo ta bilogrudivskogo naselennya spirayuchis na pohodzhennya chornoliskih keltiv vid luzhickih 10 Div takozh RedaguvatiChornoliski kurgani Rudkovecke gorodishe Galshtatska kultura Bondarihinska kultura Visocka kulturaPrimitki Redaguvati Bandrivskij M Problema bilogrudivki ta chornolissya reabilitaciya kulturi ukrayinskogo galshtatu ADLU 2005 vip 8 S 311 321 a b v Terenozhkin A Predskifskij period na Dneprovskom Pravoberezhe K 1961 248 s Arheologiya SSSR Stepi Evrazii v skifo sarmatskoe vremya M 1989 443 s ros Terenozhkin A I Osnovy hronologii predskifskogo perioda SA 1965 2 S 63 86 ros Klochko Victor Nikolai Kovaliukh Vadim Skripkin and Ingo Motzenbecker The chronology of the Subotiv setlement Radiocarbon Vol 40 No 2 1998 P 667 673 angl Berezanskaya S S Severnaya Ukraina v epohu bronzy K 1982 212 s ros Rybakov B A Gerodotova Skifiya M 140 s Smirnova G I Materialnaya kultura Grigorovskogo gorodisha k voprosu formirovaniya chernolessko zhabotinskih pamyatnikov Arheologicheskij sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha 1983 Vyp 23 S 60 71 ros Peftic D M Do problemi etnichnoyi nalezhnosti nosiyiv chornoliskoyi kulturi Naukovi zapiski NaUKMA 2002 Klochko V I Ozbroyennya ta vijskova sprava davnogo naselennya Ukrayini K 2006 336 s Dzherela RedaguvatiSkorij S A Chornoliska kultura Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 568 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Arheologiya Ukrainskoj PCP K 1971 T II 500 s Krushelnicka L I Vzayemozv yazki naselennya Prikarpattya ta Volini z plemenami Shidnoyi ta Centralnoyi Yevropi Lviv 1985 230 s Literatura RedaguvatiChornoliska kultura Serednogo Pridnistrov ya Za materialami neporotivskoyi grupi pam yatok L I Krushelnicka NAN Ukrayini Lviv nauk b ka im V Stefanika L 1998 223 c Bibliogr s 216 221 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chornoliska kultura amp oldid 39653136