www.wikidata.uk-ua.nina.az

Білогрудівська культура Білогру дівська культу ра археологічна культура осілого населення пізнього бронзової доби XI IX

Білогрудівська культура

Білогру́дівська культу́ра — археологічна культура осілого населення пізнього бронзової доби (XI—IX ст. до н. е.), яка була поширена на території України між Дністром і Дніпром.

Культура була виявлена під час розкопок у 1918—1927 роках Петром Курінним поблизу села Піківець Уманського району Черкаської області, у Білогрудівському лісі. Пізніше, наприкінці 1940—1950-х років, її досліджував Олексій Тереножкін. Поселення білогрудівської культури зустрічаються також на околицях Києва.

Деякі вчені бачать в білогрудівській культурі джерела найдавніших слов'ян Східної Європи та разом із білоозерською культурою є початком ранньозалізної доби.

Характеристика Редагувати

Білогрудівські поселення не мали укріплень, жителі мешкали ймовірно, в прямокутних великих напівземлянках, у яких стіни були з дерева, а підлога вимазана глиною.

Поховання людей — ґрунтові та курганні могили, у яких небіжчики скорчені, інколи кремовані, а рештки вміщені до урн.

Матеріальна культура представлена кам'яними (серп, сокири), керамічними виробами (слоїки, тюльпаноподібні посудини з гладким валиком зверху, черпаки, кухлі, миски, келихи, кубки, біконічні посудини з дрібнозубчастим орнаментом) та виробами з бронзи (браслети, шпильки, спіральні підвіски, вістря списів та луків, кинджали). У пізній період білогрудівці вже виготовляли знаряддя із заліза (голки).

Основні заняття мешканців білогрудівських поселень — землеробство, тваринництво та птахівництво.

Велику роль у світогляді племен білогрудівської культури відігравав культ вогню. Для поселень характерна велика кількість зольників, які переважно мали правильної форми підвищення до 4 м та діаметром до 35 м. Єдиної думки щодо їх призначення немає. Одні вчені вважають їх пам'ятками поховального обряду, другі — залишками житла, треті — культовими місцями, які пов'язані із вогнем.

На зміну білогрудівській культурі прийшла чорноліська. Деякі археологи вважають їх двома частинами єдиної білогрудівсько-чорноліської культури, яка, на думку багатьох вчених, брала участь у складанні культури скіфського часу.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bilogru divska kultu ra arheologichna kultura osilogo naselennya piznogo bronzovoyi dobi XI IX st do n e yaka bula poshirena na teritoriyi Ukrayini mizh Dnistrom i Dniprom Kultura bula viyavlena pid chas rozkopok u 1918 1927 rokah Petrom Kurinnim poblizu sela Pikivec Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti u Bilogrudivskomu lisi Piznishe naprikinci 1940 1950 h rokiv yiyi doslidzhuvav Oleksij Terenozhkin Poselennya bilogrudivskoyi kulturi zustrichayutsya takozh na okolicyah Kiyeva Deyaki vcheni bachat v bilogrudivskij kulturi dzherela najdavnishih slov yan Shidnoyi Yevropi ta razom iz biloozerskoyu kulturoyu ye pochatkom rannozaliznoyi dobi Zmist 1 Harakteristika 2 Div takozh 3 Dzherela 4 PosilannyaHarakteristika RedaguvatiBilogrudivski poselennya ne mali ukriplen zhiteli meshkali jmovirno v pryamokutnih velikih napivzemlyankah u yakih stini buli z dereva a pidloga vimazana glinoyu Pohovannya lyudej gruntovi ta kurganni mogili u yakih nebizhchiki skorcheni inkoli kremovani a reshtki vmisheni do urn Materialna kultura predstavlena kam yanimi serp sokiri keramichnimi virobami sloyiki tyulpanopodibni posudini z gladkim valikom zverhu cherpaki kuhli miski kelihi kubki bikonichni posudini z dribnozubchastim ornamentom ta virobami z bronzi brasleti shpilki spiralni pidviski vistrya spisiv ta lukiv kindzhali U piznij period bilogrudivci vzhe vigotovlyali znaryaddya iz zaliza golki Osnovni zanyattya meshkanciv bilogrudivskih poselen zemlerobstvo tvarinnictvo ta ptahivnictvo Veliku rol u svitoglyadi plemen bilogrudivskoyi kulturi vidigravav kult vognyu Dlya poselen harakterna velika kilkist zolnikiv yaki perevazhno mali pravilnoyi formi pidvishennya do 4 m ta diametrom do 35 m Yedinoyi dumki shodo yih priznachennya nemaye Odni vcheni vvazhayut yih pam yatkami pohovalnogo obryadu drugi zalishkami zhitla treti kultovimi miscyami yaki pov yazani iz vognem Na zminu bilogrudivskij kulturi prijshla chornoliska Deyaki arheologi vvazhayut yih dvoma chastinami yedinoyi bilogrudivsko chornoliskoyi kulturi yaka na dumku bagatoh vchenih brala uchast u skladanni kulturi skifskogo chasu Div takozh RedaguvatiChornoliska kultura Dyakovska kultura Chernyahivska kulturaDzherela RedaguvatiEnciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Chmihov M O Arheologiya ta starodavnya istoriya Ukrayini Kiyiv 1992 Panchenko L Palanka istoriko krayeznavchij naris Uman 2003 Berezanska S S Titenko G T Novi rozkopki pam yatok bilogrudivskogo tipu v sb Arheologiya t 9 K 1954 Terenozhkin O I Poseleniya bilogrudivskogo tipu bilya Umani v sb Arheoloiya t 5 K 1951 Berezanskaya S S Belogrudovskaya kultura V kn Arheologiya Ukrainskoj SSR t 1 K 1985 ros Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya Pod red E M Zhukova 1973 1982 ros Belogrudovskaya kultura Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Posilannya RedaguvatiBilogrudivska kultura Arhivovano 5 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Lisenko S D Bilogrudivska kultura Arhivovano 12 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Belogrudovskaya kultura Arhivovano 14 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Akademik ros Belogrudovskaya kultura Arhivovano 12 bereznya 2016 u Wayback Machine 2012 g sajt Novosti Arheologii ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bilogrudivska kultura amp oldid 39613050