Ха́цьки — село в Україні, у Степанківській сільській громаді Черкаського району Черкаської області. Населення — 3 055 осіб.
село Хацьки | |
---|---|
Будівля сільської ради та будинку культури | |
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Степанківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71080430070057427 |
Облікова картка | Хацьки |
Основні дані | |
Засноване | 1622 (402 роки) |
Населення | 3 055 осіб |
Поштовий індекс | 19634 |
Телефонний код | +380 472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°17′31″ пн. ш. 31°56′22″ сх. д. / 49.29194° пн. ш. 31.93944° сх. д.Координати: 49°17′31″ пн. ш. 31°56′22″ сх. д. / 49.29194° пн. ш. 31.93944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 81 м |
Водойми | р. Тясмин, Рудка, озеро Острівське |
Відстань до обласного центру | 15 км |
Відстань до районного центру | 15 км |
Найближча залізнична станція | Білозір'я |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Степанки, Черкаський район, Черкаська область |
Карта | |
Хацьки | |
Хацьки | |
Мапа | |
Хацьки у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване за 15 км на південь від обласного та районного центру в долині річки Тясмин, поблизу Ірдинського болота, на висоті 81 метра над рівнем моря.
Історія
Археологія
На території села Хацьки виявлено поселення доби пізньої бронзи та скарб срібних речей VI—VII століття.
Заснування села
Перша письмова згадка про село Хацьки датована 1622 роком. За однією із версій, назва села походить з польської мови і означає «хатки». За іншою, назву села пов'язують із іменем Хацькеля — власника корчми, яка стояла на старому Чигиринському шляху і про яку в своїх творах згадує Тарас Шевченко.
Перші сільські кутки Калатур та Джулаївка розміщені на одній із терас річки Тясмин. На початку вулиці Калатур стояла каланча для оповіщення села про набіги татар. Головним заняттям поселенців було рибальство і полювання в тоді ще великих лісових масивах. Об'єктом полювання був також цінний хутровий звір бобер. Боброві лови знаходилися на річці Рудка та озері Острівське, що існують і понині.
XIX століття
У XIX столітті село належало до Вергунівської волості Черкаського повіту Київської губернії. За переказами, мешканці села ніколи не були кріпаками, а належали до державних селян. У 1861 році вони одержали землю в своє користування, але більшість працювали в Янківській та Рокитянській економіях. Основні масиви селянських наділів були розміщені на кутку Забрід, в незручних заболочених ділянках, покритих заростями очерету. Наприкінці XIX століття селяни викупили у поміщиці Янківської землю і почали переходити на нові місця, де нині розташоване село. Матеріальний рівень життя мешканців залишався низьким.
На той час у Хацьках була організована церковно-парафіяльна школа — низька будівля з маленькими вікнами, в якій була одна класна кімната. Школа вміщувала 60-70 хлопчиків одночасно.
XX століття
На початку ХХ століття в селі виникло товариство «Просвіта», яке очолював 80-річний Іван Адамович Макаренко. Члени «Просвіти» домоглися у 1912 році будівництво земської школи. Першими вчителями тут були Купріян Миколайович Хоменко та Семен Іванович Васелега. До 1929 року школа була чотирирічною. У 1930 році тут налічувалося вже п'ять, а з 1931 року — шість класів. До 1940 року в школі у дві зміни навчалося 600 учнів.
У 1929 році, під час примусової колективізації, було створено колгосп.
Друга світова війна
439 жителів Хацьок брали активну участь у війні з гітлерівською Німеччиною. В боях поклали своє життя учні Хацьківської середньої школи Степан Шпак, Дмитро Тищенко та їх вчитель Юрій Канарський. Про їх подвиг у своїй книзі «Так народжувались зорі» розповів письменник Павло Автомонов.
За мужність та відвагу, виявлені в боях, двісті хацьківчан були відзначені нагородами. У боях під Ленінградом та в Європі воював капітан Кравченко Андрій Григорович, кавалер багатьох орденів. За особисту мужність та вміле керівництво воєнними діями він був нагороджений орденом Олександра Невського. У листопаді 1941 року вирушив на фронт Чижиков Дмитро Григорович; в окопах Сталінграда захищав своє село Ковтун Йосип Демидович.
259 мешканців села не повернулися з фронтів; їх імена записані до Книги Пам'яті України та викарбувані на обеліску в центрі села. В братській могилі на території Хацьок поховано 16 солдат і офіцерів.
Повоєнні роки
У 1956 році колгосп був реформований і отримав назву імені Ватутіна. У цей час активно розбудовуються зруйновані під час війни вулиці Джулаївка, Кросівщина та Комарівка. На околиці села було побудовано асфальтний завод, який виготовляв асфальт для будівництва автошляху Н16 Черкаси — Умань. Тоді ж зведено нове приміщення сільської ради, дитячого дошкільного закладу і будинку культури на 500 місць. У 1958 році було зведене сучасне приміщення школи. Старі навколишні ліси, що були висаджені графом Бобринським, вирубані і оновлені сосновими саджанцями.
Вулиці
У Хацьках налічується 25 вулиці та один провулок:
- Берегова вул.
- Бобринського вул.
- Ватутіна вул.
- Вишнева вул.
- Героїв України вул.
- Джулаївка вул.
- Забрід вул.
- Калатур вул.
- Козацька вул.
- Лесі Українки вул.
- Першотравнева вул.
- Піонерська вул.
- Польова вул.
- Пшеничного вул.
- Садова вул.
- Святославська вул.
- Софіївська вул.
- Тищенка вул.
- Франка вул.
- Холодноярська вул.
- Холодноярський пров.
- Франка вул.
- Шевченка вул.
- Ювілейна вул.
Місцевості
У селі розташовані такі кутки, що у розмовній мові населення замінюють назви вулиць:
- Калатур
- Комарівка
- Забрід
- Вербовка
- Джулаївка
- Куликовка
- Ковальовка
- Сахалін
- Нахаловка
- Кросовщина
Населення
У 1864 році в Хацьках проживало 1194[], за переписом 2001 року — 3 105 осіб. За даними 2002 року, населення села становило 3079 осіб[].
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 3 013 | 97,04 % |
Російська | 84 | 2,71 % |
Інше | 8 | 0,25 % |
Разом | 3 105 | 100,00 % |
Інфраструктура
У селі діє загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів, православна, три бібліотеки з фондом 40 тис. книг, дитячий дошкільний навчальний заклад «Берізка», амбулаторія, аптека, 8 крамниць та кафе-бар. Працює 9 торгових точок, 6 із яких приватні. При будинку культури діють співочий вокально-хоровий ансамбль «Калина», фольклорний колектив «Спадок» та дитячий хореографічний гурток «Фантазія».
Промисловість
На території села розташовані асфальтобетонний завод, на якому працює 135 осіб, ЗАТ «Фасад», комбікормовий завод, Білозірська реалбаза хлібопродуктів.
Сільське господарство
СТОВ «Хацьки» налічує 2164 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 1415,6 га орної землі. Виробничий напрям господарства — рільництво та тваринництво.
Транспорт
Через Хацьки пролягає залізниця Ніжин — Імені Тараса Шевченка — Одеса, на якій знаходиться залізнична станція Білозір'я (будівля вокзалу — пам'ятка архітектури кінця XIX століття), а також неподалік розташований однойменний зупинний пункт.
Розташування села поблизу Черкас та важливого автошляху національного значення Н16 є перспективним для його розвитку.
Світлини
Хацьківська ЗОШ | Пам'ятний знак односельчанам, полеглим у німецько-радянській війні | Братська могила 78 радянських воїнів, які загинули при визволенні села |
Особистості
- Кваснєвський Віктор Францевич — самодіяльний композитор Черкащини
- Макаренко Іван Адамович — член сільської «Просвіти»
- Пшеничний Антон Дем'янович — учасник партизанського руху
- Тищенко Валерій Анатолійович — учасник війни в Афганістані
- — Герой Радянського Союзу
- Шатна Наталія Демидівна — учасниця партизанського руху, підпільниця
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 6 липня 2012.
Посилання
- Хацьки. Україна інкогніта. [ 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- У кожного з нас є рідний куточок. h.ua. 17 липня 2011.
- Хацьки. Історико-генеалогічна база даних України «Бекет». [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Хацьківська сільська рада. Структура та органи влади в Україні.
- . Panoramio.com.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ha cki selo v Ukrayini u Stepankivskij silskij gromadi Cherkaskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Naselennya 3 055 osib selo HackiBudivlya silskoyi radi ta budinku kulturiBudivlya silskoyi radi ta budinku kulturiKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Cherkaskij rajonGromada Stepankivska silska gromadaKod KATOTTG UA71080430070057427Oblikova kartka Hacki Osnovni daniZasnovane 1622 402 roki Naselennya 3 055 osibPoshtovij indeks 19634Telefonnij kod 380 472Geografichni daniGeografichni koordinati 49 17 31 pn sh 31 56 22 sh d 49 29194 pn sh 31 93944 sh d 49 29194 31 93944 Koordinati 49 17 31 pn sh 31 56 22 sh d 49 29194 pn sh 31 93944 sh d 49 29194 31 93944Serednya visota nad rivnem morya 81 mVodojmi r Tyasmin Rudka ozero OstrivskeVidstan do oblasnogo centru 15 kmVidstan do rajonnogo centru 15 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya Bilozir yaMisceva vladaAdresa radi s Stepanki Cherkaskij rajon Cherkaska oblastKartaHackiHackiMapa Hacki u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane za 15 km na pivden vid oblasnogo ta rajonnogo centru v dolini richki Tyasmin poblizu Irdinskogo bolota na visoti 81 metra nad rivnem morya IstoriyaArheologiya Na teritoriyi sela Hacki viyavleno poselennya dobi piznoyi bronzi ta skarb sribnih rechej VI VII stolittya Zasnuvannya sela Persha pismova zgadka pro selo Hacki datovana 1622 rokom Za odniyeyu iz versij nazva sela pohodit z polskoyi movi i oznachaye hatki Za inshoyu nazvu sela pov yazuyut iz imenem Hackelya vlasnika korchmi yaka stoyala na staromu Chigirinskomu shlyahu i pro yaku v svoyih tvorah zgaduye Taras Shevchenko Pershi silski kutki Kalatur ta Dzhulayivka rozmisheni na odnij iz teras richki Tyasmin Na pochatku vulici Kalatur stoyala kalancha dlya opovishennya sela pro nabigi tatar Golovnim zanyattyam poselenciv bulo ribalstvo i polyuvannya v todi she velikih lisovih masivah Ob yektom polyuvannya buv takozh cinnij hutrovij zvir bober Bobrovi lovi znahodilisya na richci Rudka ta ozeri Ostrivske sho isnuyut i ponini XIX stolittya U XIX stolitti selo nalezhalo do Vergunivskoyi volosti Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Za perekazami meshkanci sela nikoli ne buli kripakami a nalezhali do derzhavnih selyan U 1861 roci voni oderzhali zemlyu v svoye koristuvannya ale bilshist pracyuvali v Yankivskij ta Rokityanskij ekonomiyah Osnovni masivi selyanskih nadiliv buli rozmisheni na kutku Zabrid v nezruchnih zabolochenih dilyankah pokritih zarostyami ocheretu Naprikinci XIX stolittya selyani vikupili u pomishici Yankivskoyi zemlyu i pochali perehoditi na novi miscya de nini roztashovane selo Materialnij riven zhittya meshkanciv zalishavsya nizkim Na toj chas u Hackah bula organizovana cerkovno parafiyalna shkola nizka budivlya z malenkimi viknami v yakij bula odna klasna kimnata Shkola vmishuvala 60 70 hlopchikiv odnochasno XX stolittya Na pochatku HH stolittya v seli viniklo tovaristvo Prosvita yake ocholyuvav 80 richnij Ivan Adamovich Makarenko Chleni Prosviti domoglisya u 1912 roci budivnictvo zemskoyi shkoli Pershimi vchitelyami tut buli Kupriyan Mikolajovich Homenko ta Semen Ivanovich Vaselega Do 1929 roku shkola bula chotiririchnoyu U 1930 roci tut nalichuvalosya vzhe p yat a z 1931 roku shist klasiv Do 1940 roku v shkoli u dvi zmini navchalosya 600 uchniv U 1929 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi bulo stvoreno kolgosp Druga svitova vijna 439 zhiteliv Hacok brali aktivnu uchast u vijni z gitlerivskoyu Nimechchinoyu V boyah poklali svoye zhittya uchni Hackivskoyi serednoyi shkoli Stepan Shpak Dmitro Tishenko ta yih vchitel Yurij Kanarskij Pro yih podvig u svoyij knizi Tak narodzhuvalis zori rozpoviv pismennik Pavlo Avtomonov Za muzhnist ta vidvagu viyavleni v boyah dvisti hackivchan buli vidznacheni nagorodami U boyah pid Leningradom ta v Yevropi voyuvav kapitan Kravchenko Andrij Grigorovich kavaler bagatoh ordeniv Za osobistu muzhnist ta vmile kerivnictvo voyennimi diyami vin buv nagorodzhenij ordenom Oleksandra Nevskogo U listopadi 1941 roku virushiv na front Chizhikov Dmitro Grigorovich v okopah Stalingrada zahishav svoye selo Kovtun Josip Demidovich 259 meshkanciv sela ne povernulisya z frontiv yih imena zapisani do Knigi Pam yati Ukrayini ta vikarbuvani na obelisku v centri sela V bratskij mogili na teritoriyi Hacok pohovano 16 soldat i oficeriv Povoyenni roki U 1956 roci kolgosp buv reformovanij i otrimav nazvu imeni Vatutina U cej chas aktivno rozbudovuyutsya zrujnovani pid chas vijni vulici Dzhulayivka Krosivshina ta Komarivka Na okolici sela bulo pobudovano asfaltnij zavod yakij vigotovlyav asfalt dlya budivnictva avtoshlyahu N16 Cherkasi Uman Todi zh zvedeno nove primishennya silskoyi radi dityachogo doshkilnogo zakladu i budinku kulturi na 500 misc U 1958 roci bulo zvedene suchasne primishennya shkoli Stari navkolishni lisi sho buli visadzheni grafom Bobrinskim virubani i onovleni sosnovimi sadzhancyami Vulici U Hackah nalichuyetsya 25 vulici ta odin provulok Beregova vul Bobrinskogo vul Vatutina vul Vishneva vul Geroyiv Ukrayini vul Dzhulayivka vul Zabrid vul Kalatur vul Kozacka vul Lesi Ukrayinki vul Pershotravneva vul Pionerska vul Polova vul Pshenichnogo vul Sadova vul Svyatoslavska vul Sofiyivska vul Tishenka vul Franka vul Holodnoyarska vul Holodnoyarskij prov Franka vul Shevchenka vul Yuvilejna vul Miscevosti U seli roztashovani taki kutki sho u rozmovnij movi naselennya zaminyuyut nazvi vulic Kalatur Komarivka Zabrid Verbovka Dzhulayivka Kulikovka Kovalovka Sahalin Nahalovka KrosovshinaNaselennyaU 1864 roci v Hackah prozhivalo 1194 dzherelo za perepisom 2001 roku 3 105 osib Za danimi 2002 roku naselennya sela stanovilo 3079 osib dzherelo Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 3 013 97 04 Rosijska 84 2 71 Inshe 8 0 25 Razom 3 105 100 00 InfrastrukturaU seli diye zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv pravoslavna tri biblioteki z fondom 40 tis knig dityachij doshkilnij navchalnij zaklad Berizka ambulatoriya apteka 8 kramnic ta kafe bar Pracyuye 9 torgovih tochok 6 iz yakih privatni Pri budinku kulturi diyut spivochij vokalno horovij ansambl Kalina folklornij kolektiv Spadok ta dityachij horeografichnij gurtok Fantaziya Promislovist Na teritoriyi sela roztashovani asfaltobetonnij zavod na yakomu pracyuye 135 osib ZAT Fasad kombikormovij zavod Bilozirska realbaza hliboproduktiv Silske gospodarstvo STOV Hacki nalichuye 2164 ga silskogospodarskih ugid v tomu chisli 1415 6 ga ornoyi zemli Virobnichij napryam gospodarstva rilnictvo ta tvarinnictvo TransportCherez Hacki prolyagaye zaliznicya Nizhin Imeni Tarasa Shevchenka Odesa na yakij znahoditsya zaliznichna stanciya Bilozir ya budivlya vokzalu pam yatka arhitekturi kincya XIX stolittya a takozh nepodalik roztashovanij odnojmennij zupinnij punkt Roztashuvannya sela poblizu Cherkas ta vazhlivogo avtoshlyahu nacionalnogo znachennya N16 ye perspektivnim dlya jogo rozvitku SvitliniHackivska ZOSh Pam yatnij znak odnoselchanam poleglim u nimecko radyanskij vijni Bratska mogila 78 radyanskih voyiniv yaki zaginuli pri vizvolenni selaOsobistostiKvasnyevskij Viktor Francevich samodiyalnij kompozitor Cherkashini Makarenko Ivan Adamovich chlen silskoyi Prosviti Pshenichnij Anton Dem yanovich uchasnik partizanskogo ruhu Tishenko Valerij Anatolijovich uchasnik vijni v Afganistani Geroj Radyanskogo Soyuzu Shatna Nataliya Demidivna uchasnicya partizanskogo ruhu pidpilnicyaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Primitki Arhiv originalu za 15 veresnya 2016 Procitovano 6 lipnya 2012 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaHacki Ukrayina inkognita 25 zhovtnya 2011 u Wayback Machine U kozhnogo z nas ye ridnij kutochok h ua 17 lipnya 2011 Hacki Istoriko genealogichna baza danih Ukrayini Beket 5 chervnya 2016 u Wayback Machine ros Hackivska silska rada Struktura ta organi vladi v Ukrayini Panoramio com