www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жовнине Жо внине до Другої світової війни Жовнин село в Україні у Золотоніському районі Черкаської області підпорядкован

Жовнине

Жо́внине (до Другої світової війни — Жовнин) — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Іркліївській сільській громаді. Розташоване на лівому березі Дніпра понад Кременчуцьким водосховищем при впадінні Сули в Дніпро за 48 км на південний схід від смт Чорнобай та за 58 км від залізничної станції Золотоноша I. Населення — 1 058 чоловік (1926 у 1972 році).

село Жовнине
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район Золотоніський район
Громада Іркліївська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71040130060070146
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1116
Населення 1 058
Територія 31,93 км²
Площа 2,768 км²
Густота населення 382,2 осіб/км²
Поштовий індекс 19973
Телефонний код +380 4739
Географічні дані
Географічні координати 49°22′50″ пн. ш. 32°40′58″ сх. д. / 49.38056° пн. ш. 32.68278° сх. д. / 49.38056; 32.68278Координати: 49°22′50″ пн. ш. 32°40′58″ сх. д. / 49.38056° пн. ш. 32.68278° сх. д. / 49.38056; 32.68278
Середня висота
над рівнем моря 		114 м
Водойми Кременчуцьке водосховище
Відстань до
обласного центру 		45 (фізична) км
Відстань до
районного центру 		48 км
Найближча залізнична станція Золотоноша
Відстань до
залізничної станції 		58 км
Місцева влада
Адреса ради с. Іркліїв
Карта
Жовнине
Жовнине
Мапа

Історія Редагувати

На території сучасного села люди жили ще в давнину. Тут виявлено рештки неолітичного поселення, 5 поселень і кургани доби бронзи, кургани скіфських часів. Досліджено могильники черняхівської культури та періоду Київської Русі.

Перша згадка у 1116 році про поселення з назвою Желді зустрічається в Іпатіївському літописі. Його заснував князь Ярополк Володимирович, щоб переселити сюди жителів м. Дрютеска (Друцька) Полоцького князівства, полонених під час походу Володимира проти мінського князя Гліба. Місто було збудоване як опорний пункт для захисту південно-східних кордонів Русі.

Є на мапі до середини 13 сторіччя

1239 року Орда Батия знищила місто. Лише на початку XVI століття на місці Жовнина згадується урочище Кліматин (Кліматичі), яке належало князям Смагам. Потім воно було віддане під Черкаський замок, а 1509 перейшло до овруцького підстарости Михайла Павші, який в 1512 році заповів його Київському Пустинно-Микільському монастиреві.

У 20-ті роки XVII століття за Жовнин йшла боротьба між князями Вишневецькими і Київським Пустинно-Микільським монастирем за право володіти урочищем Кліматичем. 1624 року К. Вишневецький остаточно захопив його і заселив, залишивши за ним назву Жовнин (Жовник).

У документах 1628 року Жовнин згадується вже як містечко. Влітку 1638 року біля містечка відбулася Жовнинська битва між повстанцями на чолі з гетьманом Яковом Острянином і Дмитром Гунею та урядовим військом Речі Посполитої.

Від 1648 р. Жовнин був сотенним містечком Чигиринського полку. До складу Жовнинської сотні, крім самого Жовнина входили села Горби, Гриньки, Липове, Матвіївці (Матвіївка), Кліщинці.

Згідно з грамотою російського царя Олексія Михайловича 1654 року Жовнин був закріплений за Київським Пустинно-Микільським монастирем.

В 50—70-х роках XVII століття Жовнин не раз зазнавав нападів турків і татар. 1678 року татари навіть захопили містечко, але невдовзі їх вигнали козаки Полтавського полку.

Наприкінці XVII ст. — на початку XVIII ст. Жовнин належав Градизькому монастирю, що управляв всіма лівобережними маєтками Київського Пустинно-Микільського монастиря. Після секуляризації монастирських земель на Лівобережній Україні 1786 року село передане у відання казни.

В 1750 у селі була церква Різдва Богородиці.

З документа за 1760 р. на печатці Жовнина подано перехрещені шаблю і стрілу.

Герб Жовнине, XVIII століття

Після ліквідації полкового устрою 1782 року Жовнин увійшов до складу Київського намісництва, з 1796 року — до Малоросійської губернії, а з 1802 року — до Золотоніського повіту Полтавської губернії. У другій половині XIX століття він став волосним центром.

Село є на мапі 1787 року як Жовник.

На початку 20-х років XIX століття в селі працювали два селітрові та винокурний завод. Щороку відбувались три ярмарки, на які з'їжджались купці Полтавської і Київської губерній, а також з Росії.

Станом на 1863 рік в Жовнині налічувалось 467 дворів з населенням 3661 особа. В 1885-му в містечку з хуторами було 778 господарств з населенням 4296 осіб. Основну масу становили козаки — 545 господарств, казенних селян було 86 господарств, селян власників — 97, міщан — 49. З усіх господарств у 21 зовсім не було землі, 116 не мали орної землі, 185 мали до 3 десятин, 27 до 50 і більше десятин. Значну частку (500 десятин) громадських земель становили піски.

На початку XX століття в селі діяли дві парафіяльні школи та парафіяльне училище. У місцевій бібліотеці в 1907 році налічувалось 710 книг.

З грудня 1919 року в селі остаточно встановилась радянська окупація.

1926 року в Жовнині створено машино-тракторне товариство. Через два роки виникло товариство спільного обробітку землі «Жовтень», а наступного року ще п'ять: «Незаможник», «Шевченківське», «Червона зірка», «Дніпрова хвиля», «Червоний партизан». У березні 1930 року створено сільські виробничо-кооперативне товариство «Вільна праця» та птахівниче товариство «Нове життя». У січні 1930 року в селі створено скотарське виробниче кооперативне товариство «Праця», на базі якого 1932 року засновано маслозавод. У червні 1930 року на базі ТСОЗів «Незаможник» і «Жовтень» виникла сільськогосподарська артіль ім. 8 Березня. Згодом до неї приєднався ТСОЗ «Червона зірка». В 1930 — 1931 роках створені артілі ім. Лебедя, «Робітник землі» (з 1936 року ім. Чкалова), ім. Шевченка і «Добробут». Також в 1936 році в селі організовано машинно-тракторну станцію.

З 28 серпня 1928 року до 2 вересня 1930 року Жовнин був районним центром Кременчуцького округу, потім увійшов до складу Градизького району Харківської області, а з 1937 року — до Полтавської області.

У 1937 році в селі працювала лікарня на 25 ліжок, середня і три початкові школи, кінотеатр.

У вересні 1941 року село було окуповане німецькими військами. За час окупації 360 мешканців села було відправлено на роботи до Німеччини. 27 вересня 1943 року Червона армія відвоювала село. Понад 700 жителів села воювали на фронтах Другої світової війни, 215 з них нагороджені урядовими нагородами СРСР.

22 вересня 1950 року на базі чотирьох артілей Жовниного створено одну — ім. Жданова (з 1963-го — ім. Чкалова).

У зв'язку з будівництвом Кременчуцької ГЕС, 1959 року с. Жовнине перенесено з долини Сули на захід, на підвищену терасу Дніпра, за 6 км від колишнього місця розташування, а територію старого села було затоплено, до Жовнина було переселене село Головки. Деякі господарства переселені до Кременчуцького району Полтавської області, Херсонської і Кримської областей.

27 січня 1964 року село включено до Золотоніського району, а з січня 1965 до Чорнобаївського району Черкаської області. До цього воно входило до складу Глобинського району Полтавської області.

Відомі люди Редагувати

У Жовниному провів дитячі роки український композитор М. В. Лисенко. Деякий час тут жив український письменник, драматург і режисер М. П. Старицький.

Репресовані радянською владою мешканці Редагувати

  1. Озірський Михайло Дмитрович — 1907 року народження, місце народження Полтавська обл. с. Жовнине Глобинського р-ну, національність: українець, Заарештований 17.09.1929 р., Засуджений Судовою трійкою при Колегії ДПУ УСРР 30.01.1930 р. за ст. ст. 54-11, 54-13 КК УСРР до 10 років позбавлення волі.
  2. Орловський Болеслав Йосифович — 1900 року народження, місце народження Полтавська обл. Глобинський р-н с. Жовнине, національність: українець, Заарештований 28.10.1937 р., Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР 07.12.1937 р. за ст. ст. 54-6, 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу.
  3. Радик Данило Васильович — 1897 року народження, місце народження Полтавська обл. с. Жовнине Глобинського р-ну, національність: українець, Заарештований 14.10.1937 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 23.11.1937 р. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до 10 років позбавлення волі.
  4. Радик Петро Гнатович — 1900 року народження, місце народження Полтавська обл. с. Жовнине Глобинського р-ну, останнє місце роботи — коваль колгоспу, Заарештований 09.03.1938 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 05.04.1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією майна.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

  1. who-is-who.com.ua[недоступне посилання з травня 2019]
  2. Труды Полтавской ученой архивной комиссии. вып.1. Полтава, 1905. стор. 166.
  3. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021. 
  4. Л. В. Падалка. Прошлое Полтавской территории и ее заселение, стор. 37, 71 — 72, 179.
  5. Журнал «Полтавские епархиальные ведомости». Часть неофициальная, 1898, № 26, стор.931.
  6. Л. В. Падалка. Прошлое Полтавской территории и ее заселение, стор. 71 — 72.
  7. Труды Полтавской ученой архивной комиссии. вып.8. Полтава, 1912. стор. 60.
  8. Журнал «Полтавские епархиальные ведомости». 1877, № 1, стор.7 — 16.
  9. (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 20 листопада 2021. 
  10. (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  11. О.Бодянский. Памятная книжка Полтавской губернии за 1865 год, стор. 58 — 59.
  12. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  13. Сборник по хозяйственной статистике Полтавской губернии, т.6, Золотоношский уезд, стор. 90 — 93.
  14. Сборник по хозяйственной статистике Полтавской губернии, т.6, Золотоношский уезд, стор. 90 — 91, 94 — 97.
  15. Газета «Радянський селянин», 19 січня 1930 р.
  16. Газета «Радянський селянин», 13 червня 1930 р.
  17. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
  18. Пантеон Героїв. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 5 травня 2011. 

Література Редагувати

Це незавершена стаття з географії Черкаської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zho vnine do Drugoyi svitovoyi vijni Zhovnin selo v Ukrayini u Zolotoniskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Irkliyivskij silskij gromadi Roztashovane na livomu berezi Dnipra ponad Kremenchuckim vodoshovishem pri vpadinni Suli v Dnipro za 48 km na pivdennij shid vid smt Chornobaj ta za 58 km vid zaliznichnoyi stanciyi Zolotonosha I Naselennya 1 058 cholovik 1926 u 1972 roci selo ZhovnineGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Zolotoniskij rajonGromada Irkliyivska silska gromadaKod KATOTTG UA71040130060070146Oblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1116Naselennya 1 058Teritoriya 31 93 km Plosha 2 768 km 1 Gustota naselennya 382 2 osib km Poshtovij indeks 19973Telefonnij kod 380 4739Geografichni daniGeografichni koordinati 49 22 50 pn sh 32 40 58 sh d 49 38056 pn sh 32 68278 sh d 49 38056 32 68278 Koordinati 49 22 50 pn sh 32 40 58 sh d 49 38056 pn sh 32 68278 sh d 49 38056 32 68278Serednya visotanad rivnem morya 114 mVodojmi Kremenchucke vodoshovisheVidstan dooblasnogo centru 45 fizichna kmVidstan dorajonnogo centru 48 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya ZolotonoshaVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 58 kmMisceva vladaAdresa radi s IrkliyivKartaZhovnineZhovnineMapa Zmist 1 Istoriya 2 Vidomi lyudi 3 Represovani radyanskoyu vladoyu meshkanci 4 Div takozh 5 Posilannya 6 LiteraturaIstoriya RedaguvatiNa teritoriyi suchasnogo sela lyudi zhili she v davninu Tut viyavleno reshtki neolitichnogo poselennya 5 poselen i kurgani dobi bronzi kurgani skifskih chasiv Doslidzheno mogilniki chernyahivskoyi kulturi ta periodu Kiyivskoyi Rusi Persha zgadka u 1116 roci pro poselennya z nazvoyu Zheldi zustrichayetsya v Ipatiyivskomu litopisi Jogo zasnuvav knyaz Yaropolk Volodimirovich shob pereseliti syudi zhiteliv m Dryuteska Drucka Polockogo knyazivstva polonenih pid chas pohodu Volodimira proti minskogo knyazya Gliba Misto bulo zbudovane yak opornij punkt dlya zahistu pivdenno shidnih kordoniv Rusi 2 Ye na mapi do seredini 13 storichchya 3 1239 roku Orda Batiya znishila misto Lishe na pochatku XVI stolittya na misci Zhovnina zgaduyetsya urochishe Klimatin Klimatichi yake nalezhalo knyazyam Smagam 4 Potim vono bulo viddane pid Cherkaskij zamok a 1509 perejshlo do ovruckogo pidstarosti Mihajla Pavshi yakij v 1512 roci zapoviv jogo Kiyivskomu Pustinno Mikilskomu monastirevi 5 U 20 ti roki XVII stolittya za Zhovnin jshla borotba mizh knyazyami Vishneveckimi i Kiyivskim Pustinno Mikilskim monastirem za pravo voloditi urochishem Klimatichem 1624 roku K Vishneveckij ostatochno zahopiv jogo i zaseliv zalishivshi za nim nazvu Zhovnin Zhovnik 6 7 U dokumentah 1628 roku Zhovnin zgaduyetsya vzhe yak mistechko Vlitku 1638 roku bilya mistechka vidbulasya Zhovninska bitva mizh povstancyami na choli z getmanom Yakovom Ostryaninom i Dmitrom Guneyu ta uryadovim vijskom Rechi Pospolitoyi Vid 1648 r Zhovnin buv sotennim mistechkom Chigirinskogo polku Do skladu Zhovninskoyi sotni krim samogo Zhovnina vhodili sela Gorbi Grinki Lipove Matviyivci Matviyivka Klishinci Zgidno z gramotoyu rosijskogo carya Oleksiya Mihajlovicha 1654 roku Zhovnin buv zakriplenij za Kiyivskim Pustinno Mikilskim monastirem V 50 70 h rokah XVII stolittya Zhovnin ne raz zaznavav napadiv turkiv i tatar 1678 roku tatari navit zahopili mistechko ale nevdovzi yih vignali kozaki Poltavskogo polku Naprikinci XVII st na pochatku XVIII st Zhovnin nalezhav Gradizkomu monastiryu sho upravlyav vsima livoberezhnimi mayetkami Kiyivskogo Pustinno Mikilskogo monastirya Pislya sekulyarizaciyi monastirskih zemel na Livoberezhnij Ukrayini 1786 roku selo peredane u vidannya kazni 8 V 1750 u seli bula cerkva Rizdva Bogorodici 9 10 Z dokumenta za 1760 r na pechatci Zhovnina podano perehresheni shablyu i strilu nbsp Gerb Zhovnine XVIII stolittyaPislya likvidaciyi polkovogo ustroyu 1782 roku Zhovnin uvijshov do skladu Kiyivskogo namisnictva z 1796 roku do Malorosijskoyi guberniyi a z 1802 roku do Zolotoniskogo povitu Poltavskoyi guberniyi 11 U drugij polovini XIX stolittya vin stav volosnim centrom Selo ye na mapi 1787 roku yak Zhovnik 12 Na pochatku 20 h rokiv XIX stolittya v seli pracyuvali dva selitrovi ta vinokurnij zavod Shoroku vidbuvalis tri yarmarki na yaki z yizhdzhalis kupci Poltavskoyi i Kiyivskoyi gubernij a takozh z Rosiyi Stanom na 1863 rik v Zhovnini nalichuvalos 467 dvoriv z naselennyam 3661 osoba V 1885 mu v mistechku z hutorami bulo 778 gospodarstv z naselennyam 4296 osib 13 Osnovnu masu stanovili kozaki 545 gospodarstv kazennih selyan bulo 86 gospodarstv selyan vlasnikiv 97 mishan 49 Z usih gospodarstv u 21 zovsim ne bulo zemli 116 ne mali ornoyi zemli 185 mali do 3 desyatin 27 do 50 i bilshe desyatin Znachnu chastku 500 desyatin gromadskih zemel stanovili piski 14 Na pochatku XX stolittya v seli diyali dvi parafiyalni shkoli ta parafiyalne uchilishe U miscevij biblioteci v 1907 roci nalichuvalos 710 knig Z grudnya 1919 roku v seli ostatochno vstanovilas radyanska okupaciya 1926 roku v Zhovnini stvoreno mashino traktorne tovaristvo Cherez dva roki viniklo tovaristvo spilnogo obrobitku zemli Zhovten a nastupnogo roku she p yat Nezamozhnik Shevchenkivske Chervona zirka Dniprova hvilya Chervonij partizan U berezni 1930 roku stvoreno silski virobnicho kooperativne tovaristvo Vilna pracya ta ptahivniche tovaristvo Nove zhittya U sichni 1930 roku v seli stvoreno skotarske virobniche kooperativne tovaristvo Pracya 15 na bazi yakogo 1932 roku zasnovano maslozavod U chervni 1930 roku na bazi TSOZiv Nezamozhnik i Zhovten vinikla silskogospodarska artil im 8 Bereznya 16 Zgodom do neyi priyednavsya TSOZ Chervona zirka V 1930 1931 rokah stvoreni artili im Lebedya Robitnik zemli z 1936 roku im Chkalova im Shevchenka i Dobrobut Takozh v 1936 roci v seli organizovano mashinno traktornu stanciyu Z 28 serpnya 1928 roku do 2 veresnya 1930 roku Zhovnin buv rajonnim centrom Kremenchuckogo okrugu potim uvijshov do skladu Gradizkogo rajonu Harkivskoyi oblasti a z 1937 roku do Poltavskoyi oblasti U 1937 roci v seli pracyuvala likarnya na 25 lizhok serednya i tri pochatkovi shkoli kinoteatr U veresni 1941 roku selo bulo okupovane nimeckimi vijskami Za chas okupaciyi 360 meshkanciv sela bulo vidpravleno na roboti do Nimechchini 27 veresnya 1943 roku Chervona armiya vidvoyuvala selo Ponad 700 zhiteliv sela voyuvali na frontah Drugoyi svitovoyi vijni 215 z nih nagorodzheni uryadovimi nagorodami SRSR 22 veresnya 1950 roku na bazi chotiroh artilej Zhovninogo stvoreno odnu im Zhdanova z 1963 go im Chkalova U zv yazku z budivnictvom Kremenchuckoyi GES 1959 roku s Zhovnine pereneseno z dolini Suli na zahid na pidvishenu terasu Dnipra za 6 km vid kolishnogo miscya roztashuvannya a teritoriyu starogo sela bulo zatopleno do Zhovnina bulo pereselene selo Golovki 17 Deyaki gospodarstva pereseleni do Kremenchuckogo rajonu Poltavskoyi oblasti Hersonskoyi i Krimskoyi oblastej 27 sichnya 1964 roku selo vklyucheno do Zolotoniskogo rajonu a z sichnya 1965 do Chornobayivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Do cogo vono vhodilo do skladu Globinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Vidomi lyudi RedaguvatiU Zhovninomu proviv dityachi roki ukrayinskij kompozitor M V Lisenko Deyakij chas tut zhiv ukrayinskij pismennik dramaturg i rezhiser M P Starickij Gordovskij Porfirij Ivanovich administrativnij pidpolkovnik Armiyi UNR 18 Joasaf Mohov cerkovnij diyach ostannij rektor staroyi Kiyevo mogilyanskoyi akademiyi Lisenko Andrij Vitalijovich ukrayinskij likar gromadskij diyach brat Mikoli Lisenka predstavnik kozackogo rodu Lisenkiv Represovani radyanskoyu vladoyu meshkanci RedaguvatiOzirskij Mihajlo Dmitrovich 1907 roku narodzhennya misce narodzhennya Poltavska obl s Zhovnine Globinskogo r nu nacionalnist ukrayinec Zaareshtovanij 17 09 1929 r Zasudzhenij Sudovoyu trijkoyu pri Kolegiyi DPU USRR 30 01 1930 r za st st 54 11 54 13 KK USRR do 10 rokiv pozbavlennya voli Orlovskij Boleslav Josifovich 1900 roku narodzhennya misce narodzhennya Poltavska obl Globinskij r n s Zhovnine nacionalnist ukrayinec Zaareshtovanij 28 10 1937 r Zasudzhenij Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR 07 12 1937 r za st st 54 6 54 10 ch 1 KK URSR do rozstrilu Radik Danilo Vasilovich 1897 roku narodzhennya misce narodzhennya Poltavska obl s Zhovnine Globinskogo r nu nacionalnist ukrayinec Zaareshtovanij 14 10 1937 r Zasudzhenij Osoblivoyu trijkoyu pri UNKVS Poltavskoyi obl 23 11 1937 r za st 54 10 ch 1 KK URSR do 10 rokiv pozbavlennya voli Radik Petro Gnatovich 1900 roku narodzhennya misce narodzhennya Poltavska obl s Zhovnine Globinskogo r nu ostannye misce roboti koval kolgospu Zaareshtovanij 09 03 1938 r Zasudzhenij Osoblivoyu trijkoyu pri UNKVS Poltavskoyi obl 05 04 1938 r za st st 54 10 ch 1 54 11 KK URSR do rozstrilu z konfiskaciyeyu majna Div takozh RedaguvatiPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Posilannya Redaguvati who is who com ua nedostupne posilannya z travnya 2019 Trudy Poltavskoj uchenoj arhivnoj komissii vyp 1 Poltava 1905 stor 166 Karta Russkoj zemli s serediny XI v i do serediny XIII v www etomesto ru Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 23 listopada 2021 L V Padalka Proshloe Poltavskoj territorii i ee zaselenie stor 37 71 72 179 Zhurnal Poltavskie eparhialnye vedomosti Chast neoficialnaya 1898 26 stor 931 L V Padalka Proshloe Poltavskoj territorii i ee zaselenie stor 71 72 Trudy Poltavskoj uchenoj arhivnoj komissii vyp 8 Poltava 1912 stor 60 Zhurnal Poltavskie eparhialnye vedomosti 1877 1 stor 7 16 Zvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 15 bereznya 2022 Procitovano 20 listopada 2021 Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini t 4 st 572 ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu za 10 kvitnya 2021 Procitovano 20 listopada 2021 O Bodyanskij Pamyatnaya knizhka Poltavskoj gubernii za 1865 god stor 58 59 Karta chastej Kievskogo Chernigovskogo i drugih namestnichestv 1787 goda www etomesto ru Arhiv originalu za 20 listopada 2021 Procitovano 20 listopada 2021 Sbornik po hozyajstvennoj statistike Poltavskoj gubernii t 6 Zolotonoshskij uezd stor 90 93 Sbornik po hozyajstvennoj statistike Poltavskoj gubernii t 6 Zolotonoshskij uezd stor 90 91 94 97 Gazeta Radyanskij selyanin 19 sichnya 1930 r Gazeta Radyanskij selyanin 13 chervnya 1930 r Karta RKKA M 36 V Kirovogradskaya Cherkasskaya i Kievskaya oblasti www etomesto ru Arhiv originalu za 20 listopada 2021 Procitovano 20 listopada 2021 Panteon Geroyiv Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 5 travnya 2011 Literatura RedaguvatiGerbi Mist Ukrayini 14 persha polovina 20 st A Grechilo Yu Savchuk I Svarnik Kiyiv Brama 2001 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Zolnin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 823 pol nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Cherkaskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhovnine amp oldid 40021895