Решети́лівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Полтавській області України з адміністративним центром у місті Решетилівка.
Решетилівський район | |
---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |
Район на карті Полтавська область | |
Основні дані | |
Країна: | Україна |
Область: | Полтавська область |
Код КОАТУУ: | 5324200000 |
Утворений: | 1923 |
Населення: | ▼ 26 343 (на 1.02.2016) |
Площа: | 1009 км² |
Густота: | 26.1 осіб/км² |
Тел. код: | +380-5363 |
Поштові індекси: | 38400—38452 |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | Решетилівка |
Селищні ради: | 1 |
Сільські ради: | 17 |
Смт: | 1 |
Села: | 81 |
Селища: | 1 |
Районна влада | |
Голова ради: | Колотій Сергій Васильович |
Голова РДА: | Черкун Іван Павлович |
Вебсторінка: | Решетилівська РДА Решетилівська районна рада |
Адреса: | 38400, Полтавська обл., Решетилівський р-н, смт. Решетилівка, вул. Покровська, 17 |
Мапа | |
| |
Решетилівський район у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Район розташований у центральній частині Полтавської області, районний центр Решетилівка. Межує з Полтавським, Новосанжарським, Кобеляцьким, Козельщинським, Глобинським, Великобагачанським, Шишацьким, Диканським районами.
Поверхня району рівнинна, ґрунти чорноземні, є запаси нафти, природного газу, торфу, поклади піску, глин.
Загальна площа району становить 1009,8 км². Площа лісів 4,1 тис. га, в яких переважають сосна, вільха, дуб, осика.
На території району є 13 природоохоронних об'єктів загальною площею 1794,3 га. Зокрема, орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Михнівський» площею 450 га (створений у 1980 році згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 25.02.80 р № 132). Територія заказника розташована між селами Михнівка та Фрунзівка. Перебуває у віданні М'якенківської та Шевченківської сільських рад.
Функціонують також ботанічний заказник місцевого значення «Новодиканський» (50,9 га; 1995), в якому ростуть 4 види рослин, що занесені до «Червоної книги України», гідрологічний заказник місцевого значення «Калениківський» (114,2 га; 2013), ландшафтні заказники місцевого значення «Гарячківський ліс» (365,8 га; 1993), «Щербаки» (289,2 га; 1995), «Кузьменки» (269,5 га; 1995) та «Демидівський» (150 га; 2010). Є 2 заповідних урочища — «Кут» (38,1 га; 1998; с. Сухорабівка) і «Дубина» (65,5 га; 2010; смт. Решетилівка) та чотири пам'ятки природи (дуби черешчаті віком понад сто років) в селах Великий Бакай (0,3 га/1 шт.; 1995), Коржі (0,25 га/1 шт.; 1995), Лобачі (0,25 га/3 шт.; 1995), урочищі Шарлаї (0,3 га/1 шт.; 1995).
З півночі на південний захід район перетинає р. Говтва, на західній межі району — р. Псел, а на сході — р. Полузір'я.
Історія Редагувати
Утворений район 7 березня 1923 року, у сучасних межах з 1966 року. Центр — селище Решетилівка, розташована на р. Говтва, при злитті її складових частин — Вільхової та Грузької Говтви, за 40 км від обласного центру — м. Полтави та за 10 км від залізничної станції «Решетилівка» — с. Жовтневе. Через селище проходять автотраси Київ-Харків та Диканька-Горішні Плавні.
Перша документальна згадка про селище Решетилівка датується 01 травня 1638 року у зв'язку з селянсько-козацьким повстанням під проводом Дмитра Гуні та Якова Острянина. Другою за часом писемною згадкою про Решетилівку є її позначення на Генеральній карті відомого французького інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана, надрукованій у Гданську 1648 року.
Важливу роль у розвитку Решетилівки відіграли ярмарки, яких тут щороку відбувалось по 4.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Говтвянську сільраду Решетилівського району до складу Кременчуцького району.
Адміністративний поділ Редагувати
До складу району входять Решетилівська міська рада і 18 сільських рад, які об'єднують 80 населених пунктів.
Економіка Редагувати
На території району веде господарську діяльність 21 сільськогосподарське підприємство (16 — ТОВ, 2 — ПАФ, 2 — ПОСП та 1 — АФ), загальна площа земель в користуванні яких становить понад 47 тис. га, а також 82 фермерські господарства, які господарюють на майже 11,2 тис. га сільськогосподарських угідь.
В районі діє 6 промислових підприємств: ПП «Решетилівський маслозавод», ТОВ «Століт Полтава», ТОВ «Решетилівський цегельний завод», ТОВ «Решетилівський хлібзавод», ТОВ УВК «Полагросервіс», ТОВ «Агротехсервіс».
Налічується 327,8 км доріг з твердим покриттям. Населенню надають послуги районний вузол поштового зв'язку, що має 26 поштових відділень та ЦЕЗ № 7 Полтавської дирекції УДПЕЗ «Укртелеком», на обслуговуванні якого 5741 абонентів телефонного зв'язку.
Транспорт Редагувати
Населення Редагувати
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 13 445 | 2793 | 1668 | 4182 | 3108 | 1616 | 78 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 16 255 | 2631 | 1867 | 4308 | 3652 | 3373 | 424 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 28420 | 95,68 % |
росіяни | 810 | 2,73 % |
молдовани | 199 | 0,67 % |
білоруси | 79 | 0,27 % |
вірмени | 43 | 0,14 % |
інші | 151 | 0,51 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 28628 | 96,38 % |
російська | 808 | 2,72 % |
молдовська | 139 | 0,47 % |
білоруська | 30 | 0,10 % |
вірменська | 25 | 0,08 % |
інші | 72 | 0,24 % |
Кількість населення району станом на 1 січня 2013 року становить 26,9 тис. чоловік, із них: сільського населення — 17,5 тис. чоловік, міського — 9,4 тис. чоловік.
Рік | Сільське населення | Міське населення | Повне населення |
---|---|---|---|
1 січня 2000 | 20400 | 9500 | 29900 |
1 січня 2013 | 17500 | 9400 | 26900 |
Соціальна сфера Редагувати
В районі функціонують ЦРЛ (Центральна районна лікарня), ЦПМСД (Центр первинної медико-санітарної допомоги), 4 дільничних лікарні, 2 дільничних медичних амбулаторії, 33 ФАПи і 2 оздоровчих пункти.
До системи навчальних закладів району входять 26 загальноосвітніх шкіл, із них I ступеня — 3, I—II ступенів — 11, I—III ступенів — 12; 22 — дошкільних закладів; Аграрний професійний ліцей ім. І. Г. Боровенського та Художній професійний ліцей; Решетилівський районний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді; Решетилівський районний Будинок дитячої та юнацької творчості; дві дитячо-юнацьких спортивних школи.
Діє 36 клубних заклади, 27 бібліотек, краєзнавчий музей, музеї в навчальних закладах, центр культури і дозвілля «Оберіг», дитяча школа мистецтв.
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Решетилівського району було створено 38 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,70 % (проголосували 14 588 із 21 547 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,11 % (7 893 виборців); Олег Ляшко — 14,64 % (2 136 виборців), Юлія Тимошенко — 13,74 % (2 005 виборців), Анатолій Гриценко — 4,44 % (647 виборців), Сергій Тігіпко — 3,39 % (495 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,84 %.
Пам'ятки Редагувати
Відомі люди Редагувати
Невід'ємною частиною району є його видатні особистості, серед яких:
- Горліс-Горський Юрій (народ. в с. Демидівка), видатний український військовий та громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР. Автор історичного роману «Холодний Яр»;
- Біленький Іван (народ. в Решетилівці у 1894 році — ?), кошовий отаман, ватажок козацько-селянського повстанського загону, що боровся у 1920—1921 роках проти більшовицько-московського терору на території Полтавського повіту;
- Оверченко Данило (народився в Решетилівці, роки життя невідомі) — отаман, ватажок повстанського загону у Решетилівці, що боровся у 1920 році проти московсько-більшовицьких військ. У жовтні 1920 року приєднався до повстанського загону Андрія Левченка;
- Христовий Микола Олексійович (1897, с. Паськівка — 1937), редактор газети «Боротьбист» — офіційного органу Полтавської губернської організації Української партії комуністів-боротьбистів. Розстріляний 1937 року як «брат отамана» Леонтія Христового;
- Товстуха Леонід Самійлович — народний художник України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка;
- Бабенко Надія Несторівна — заслужена майстриня народної творчості УРСР, лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка, член спілки майстрів народного мистецтва;
- Єфремова Домна Федосіївна — українська килимарниця, заслужена майстриня народної творчості УРСР, лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка;
- Мусійко Олександр Самсонович — селекціонер, член-кореспондент ВАСГНІЛ, лауреат Сталінської та Ленінської премій, кавалер ордена Леніна, інших радянських державних нагород;
- Ковінька Олександр Іванович, письменник-гуморист;
- Дмитренко Олексій Максимович, письменник;
- Дереч Дмитро Григорович, письменник;
- Пільгук Іван Іванович, письменник;
- Маценко Іван Антонович, письменник;
- Слюсар Вадим Іванович (народ. в с. Колотії Решетилівського району), доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України;
- На Решетилівській фабриці художніх виробів працюювали заслужені вишивальниці Василенко О. М., Михайло М. П., Бебко А. Ф., Єфремова Д. Ф., Бондарець Г. С.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Решетилівський район |
Примітки Редагувати
- Розпорядження Президента України від 19 березня 2020 року № 191/2020-рп «Про призначення І.Черкуна головою Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області»
- Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
- ↑ . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 20 травня 2018.
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 29 березня 2016.
- Довідник лауреатів Національної премії ім. Тараса Шевченка. Бабенко Надія Несторівна[недоступне посилання з квітня 2019]
Великобагачанський район | Шишацький район | Диканський район |
Глобинський район | Полтавський район | |
Козельщинський район | Кобеляцький район | Новосанжарський район |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|