Меч коваля Людоти — археологічна пам'ятка часів княжої доби Русі, прикрашений меч із написом. Меч датується Х — першою половиною ХІ століття. Меч був знайдений у 1890 році під час господарських робіт у селищі Хвощове (Фощевате), поблизу міста Миргород, Полтавської області. Зберігається у колекції НМІУ. Назву «Меч коваля Людоти» отримав у 1966 році на підставі висновків російського археолога Анатолія Кірпічнікова, який трактував напис на лезі як підпис майстра.
| | |
| Творець: | Людота |
|---|---|
| Час створення: | 1000—1050 рр. |
| Висота: | 85,7 см; 67,9 см; 17,8 см |
| Матеріал: | залізо, сталь, бронза |
| Техніка: | кування, лиття |
| Зберігається: | Україна, Київ |
| Музей: | Національний музей історії України |
Дизайн Редагувати
Меч має дволезий клинок завдовжки 85,3 см і завширшки 5 см, з нетиповим руків'ям скандинавсько-прибалтійського типу і рельєфним зображенням чудовиська. Під час виготовлення меча були поєднані технічні навички каролінгських зброярів (напис) скандинавські (орнаментальний мотив, декорування) і класичні елементи майстрів Руси-України (тавро та форма руків'я з опущеним перехрестям).
Суперечність напису Редагувати
На одному боці, як стверджує популярна думка, міститься слово «коваль», на іншому — «людо..а», одна буква не збереглася, більшість професійних дослідників вважає, що це слово «Людота». Хоча деякі дослідники (зокрема Кірпічніков) переконані, що там написано слово «Людоша».
На думку Федора Андрощука, доктора історичних наук, генерального директора Національного музею історії України, напис зроблений латинськими літерами та нагадує кириличні лише через погану збереженість. Насправді там міститься напис із назвою відомої франкської зброярні: «ULFBERHT» або «INEGELDR».
Володимир Колибенко, старший науковий співробітник Національного музею історії України, пропонував таку версію, що трактування напису як «Коваль Людота» виникло в руслі радянського антинорманізму, що заперечував вплив норманів на Русь і перебільшував автохтонність знахідок на території Русі.
Згідно з виданням «Главком», висновок Федора Андрощука слабко обґрунтований і спирається на одноосібний огляд, тоді як визначення напису на мечі Кірпічніковим підтверджується групою дослідників. Реальність напису «Коваль Людота» відстоював також мовознавець Іван Ющук.
У мистецтві Редагувати
Микола Руденко написав у 1981 році про меч вірш «Коваль Людота».
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Тоїчкін Д. В. Середньовічний меч як традиційна ознака військово-лицарського стану на українських землях (40 с.) // «Військово-історичний альманах» 2013, ч. 1-2 (25-26) [ 31 липня 2021 у Wayback Machine.]. — C. 39—40.
- . www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 30 серпня 2020. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
- ↑ Славнозвісний артефакт. Меч коваля Людоти: міф чи правда. nv.ua (укр.). Процитовано 14 липня 2022.
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
- Н. Дядюх-Богатько. Витоки українського зброярства: мистецтвознавчі паралелі [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.] / Народознавчі зошити: науковий журнал. № 4 (112) / Інститут народознавства НАН України. — Львів, 2013. C. 660—667.
- Напис на мечі першої половини ХІ ст. // Німчук В. Хрестоматія з історії української мови X—XIII ст. [ 5 липня 2019 у Wayback Machine.] // НАН України. Інститут української мови. — Київ; Житомир: Полісся, 2015. — С. 30. — (Зібрання пам'яток української мови найдавнішого періоду (Х — ХІІІ ст.). — Назва обкл.: Історія української мови. Хрестоматія X—XIII ст.
- ПРО ХУНВЕЙБІНІВ ВІД НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ / Музейний простір. Музеї України та світу. prostir.museum. Процитовано 14 липня 2022.
- Свобода, Радіо (17 вересня 2020). «Тест на державність» та Музей історії України. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 квітня 2023.
- Національний музей денацифікованої історії. Куди зник тисячолітній меч «Коваль Людота»?. Главком | Glavcom (укр.). 17 серпня 2023. Процитовано 19 серпня 2023.
- Руденко, Микола. Коваль Людота. poetyka.uazone.net. Процитовано 19 серпня 2023.