Мечі ULFBERHT група середньовічних мечів що були знайдені в Європі датовані 9 11 им століттями на лезах яких було нанесе

Мечі ULFBERHT — група середньовічних мечів, що були знайдені в Європі, датовані 9-11-им століттями, на лезах яких було нанесено напис +VLFBERH+T або +VLFBERHT+. Це слово означає франкське власне ім'я людини і стало в якомусь роді торговою маркою, що використовували різні майстри протягом декількох століть. В Європі знайдено 170 мечів Ulfberht.

Чотири мечі Ulfberht знайдені в Норвегії (зображення Lorange 1889)

Походження ред.

Найімовірніше, що місцем походження мечів Ulberht є Рейнська область (тобто в Австразії, центрального регіону Франкського королівства, пізніше частини племінного герцогства Франконія). Версія про Франкське походження мечів досить довго засновувалася на характерній формі імені Ulfberht (Улфберхта або Ульфбрехта); у мечі, що було знайдено в Нижній Саксонії у 2012 було використано свинець у руків'ї меча, що відповідно до аналізу має погодження із регіону Таунус, що підсилює гіпотезу про Франкське виготовлення мечів Ulfberht.. Але згодом ці мечі були досить популярними і престижними артефактами Епохи вікінгів у Скандинавії.

7 листопада 2011 року в Дніпрі поблизу острова Хортиця було знайдено меч, який відноситься до мечів «ULFBERHT» і пов'язується із загибеллю князя Святослава Ігоровича. Вочевидь, це був його особистий меч, оскільки Святослав (Свенельд на данський лад, Свейн на норвезький або Свенефельд на шведський) сам був слов'янським вікінгом.

Посилання ред.

↑ Moilanen, Mikko (2018). Viikinkimiekat Suomessa. Suomalaisen kirjallisuuden seura. с. 169–175. ISBN 978-952-222-964-9.
Wegeli (1904), p. 12, fig. 3.; Stralsberg (2008:6) classifies the «correctly» spelled inscriptions into five classes, 1. +VLFBERH+T (46 to 51 examples), 2. +VLFBERHT+ (18 to 23 examples), 3. VLFBERH+T (4 to 6 examples), 4. +VLFBERH┼T+ (1 or 2 examples), 5. +VLFBERH+T (10 examples), with a sixth class of «misspellings» (+VLEBERHIT, +VLFBEHT+, +VLFBERH+, +VLFBER├┼┼T, +VLFBERTH, 17 examples) and a seventh class «not definable» (31 or 32 examples). Stalsberg (2008) explains the numerous misspellings in the inscriptions by the «use of illiterate slaves in the smithy».
. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2019.

[:0-1] Moilanen, Mikko (2018). Viikinkimiekat Suomessa. Suomalaisen kirjallisuuden seura. с. 169–175. ISBN 978-952-222-964-9.

[2] Wegeli (1904), p. 12, fig. 3.; Stralsberg (2008:6) classifies the «correctly» spelled inscriptions into five classes, 1. +VLFBERH+T (46 to 51 examples), 2. +VLFBERHT+ (18 to 23 examples), 3. VLFBERH+T (4 to 6 examples), 4. +VLFBERH┼T+ (1 or 2 examples), 5. +VLFBERH+T (10 examples), with a sixth class of «misspellings» (+VLEBERHIT, +VLFBEHT+, +VLFBERH+, +VLFBER├┼┼T, +VLFBERTH, 17 examples) and a seventh class «not definable» (31 or 32 examples). Stalsberg (2008) explains the numerous misspellings in the inscriptions by the «use of illiterate slaves in the smithy».

[3] . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2019.