www.wikidata.uk-ua.nina.az

Австразія Austrasia Austria за Меровінгів VI VIII століття східна частина франкської держави на протилежність західній ч

Австразія

Австразія (Austrasia, Austria) — за Меровінгів (VI–VIII століття) східна частина франкської держави, на протилежність західній частині Нейстрії. Пізніше за Каролінгів називалася Francia Orientalia. Межами Австразії умовно були річка Маас, Арденни та Вогези. Головні міста — Мец і Реймс.

Austrasia

Розташування
Столиця Реймс, Мец
Офіційні мови Народна латина (галло-римська), латинська
Форма правління монархія
Площа
Населення
 - Густота Помилка виразу: неочікуваний оператор //км²
Часовий пояс
Домен
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Австразія


Назва Редагувати

Назва Австразія не дуже підтверджена в період Меровінгів. Це латинізація давньофранцузького імені, записаного спочатку Григорієм Турським в с. 580 р. н. е., а потім Айоін Флері в с. 1000 н. е. Як і в назві Австрія, воно містить слово «схід», тобто означає «східна земля» для позначення вихідної території франків на відміну від Нойстрії, «нова західна земля» на північній Галлії завоювалася під час заходу в битві при Суассоні 486.

Географія Редагувати

Австразія була зосереджена на Середньому Рейні, включаючи басейни Мозель і Майн, і річки Мейс. Вона межує з Фризією та Саксонією на півночі, Тюрінгією на сході, Швабією і Бургундією на півдні, а також з Нойстрією та Фландрією на заході.

Метц служив столицею Австразії, хоча деякі австразійські царі керували з Реймсу, Тріра та Кельна. Інші важливі міста включали Верден, Вормс і Шпейер. Фульдський монастир був заснований у східній Австразії в останнє десятиліття періоду Меровінгів.

У Середньовіччі його територія розподілялася між герцогствами Лотарингії та Франконії в Німеччині, з деякими західними частинами, включаючи Реймс і Ретел, що відносилися до Франції.

Її точні кордони були дещо рідкі за всю історію франкських суб-королівств, але Австразії може приблизно відповідати територія сучасного Люксембургу, частини східної Бельгії, північно-східної Франції (Лотарингія і Шампань-Арденна), західно-центральна Німеччина (Рейнланд, Гессен і Франконія) і південні Нідерланди (Лімбург, Північний Брабант з виразністю на північ від Рейну, включаючи Утрехт та частини Гелдерланду).

Історія Редагувати

Стародавня базиліка Сен-П'єр-Оу-Ноннеї з IV століття в Меці, столиці королівства Австразії

Після смерті франкського короля Хлодвіга I в 511 р. Четверо його синів розділили своє королівство між собою, Теудер отримав землі, які мали стати Австразією. Похідний від Теудеріка, лінія королів управляла Австразією до 555 року, коли вона була об'єднана з іншими франкськими королівствами Хлотара I, котрий успадкував усі франкські царства до 558 року. Він перерозподілив франкську територію серед своїх чотирьох синів, але ці чотири королівства об'єднувалися в три з моменту смерті Харіберт I в 567 році: Австразія під Сігертом І, Нойстрія під Чилеріком I і Бургундія під Гунтремом. Ці три королівства визначили політичний поділ Франції до появи Каролінгів і навіть після цього.

З 567 р. до загибелі Сігіберта II в 613 р. Нейстрія та Австразія змагалися майже завжди, а Бургундія грала миротворця між ними. Ця боротьба досягла своєї кульмінації в війнах між Брунгільдою і Фредегондою, маток відповідно Австразії та Нейстрії. Нарешті, у 613 році повстання дворянства проти Брунгільди побачив, як її зрадили і передали її племінникові та ворогу в Нойстрії, Хлотарі II. Хлотар тоді взяв на себе контроль над двома іншими королівствами і створив єдине франкське королівство зі своєю столицею в Парижі. У цей період з'являються перші мажори Domus або мери палацу з'явився ці чиновники діяли як посередники між королем і людьми в кожному царстві. Перші австразькі мери вийшли з сім'ї Піппінідів, які пройшли повільне, але постійний підйом, поки вони зрештою не перемістили Меровінгів на престол.

У 623 р. австразійці просили Хлотаря II за свого власного короля, і він призначив свого сина Дагоберта I панувати над ними з Піпіном Лендена як регентом. Уряд Дагоберта в Австразії був широко захоплений. У 629 році він успадкував Нойстрію та Бургундію. Австразією знов було знехтувано, поки в 633 році люди не зажадали від королівського сина як свого власного короля. Дагоберт виконав і відправив старшого сина Сігіберта III до Австразії. Історики часто класифікують Сігіберта як першого короля чи нічого короля династії Меровінгів. У його суді переважали мери. У 657 році міський голова Грімоальду Старшому вдалося поставити свого сина Childebert Adopted на престолі, де він залишався до 662 року. Пізніше Австразія була переважно королівством арнольфських міст палацу та їхньої бази сили. У битві за Тертрі в 687 р. Піпін з Герасталя переміг у Нейвстрійського короля Теудеріка III і встановив його мерію над усіма франкськими королівствами. Саме сучасники вважали це початком свого «царювання». Це також означало панування Австразії над Нойстрією, яке триватиме до кінця епохи Меровінгів.

Карта Франції в 714 році (Австразія показана зеленим кольором)

У 718 році Карл Мартел, підтримуючи Австразію у своїй війні з Нойстрією, кожна територія, яка намагається об'єднати Францію під їх гегемонією, призначила Хлотара IV, щоб керувати Австразією. Це був останній франкський правитель, який не панував над усіма франками. У 719 році Франція була об'єднана постійно під австразійську гегемонію.

Під Каролінгів, а згодом Австразія іноді використовується як знаменник на схід від їх царства, Каролінгівської імперії. Це було використано як синонім для Східної Франції, хоча це неточно.

Правителі Редагувати

Меровінгські королі Редагувати

Правителі у столиці Редагувати

  • Частина , до 548
  • Гого , c.567-581
  • Вандален , з 581 р
  • Гундульф, з 600
  • Ландрик , до 612 року
  • Варнаар , 612-617
  • Х'ю , 617-623
  • Пепен І , 623-629
  • Adalgisel , 633-639
  • Пепен І , 639-640 (знову)
  • Отто , 640-643
  • Грімоальд I , 643-656
  • Wulfoald , 656-680
  • Пепін II , 680-714
  • Theudoald , 714-715
  • Чарльз Мартель , 715-741
  • Карломан , 741-747
  • Пепін III , 747-751

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Чарлз Оман. The Dark Ages 476–918. London: Rivingtons, 1914.
  • Томас Ходжкін. Italy and Her Invaders. Oxford: Clarendon Press, 1895.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Avstraziya Austrasia Austria za Merovingiv VI VIII stolittya shidna chastina frankskoyi derzhavi na protilezhnist zahidnij chastini Nejstriyi Piznishe za Karolingiv nazivalasya Francia Orientalia Mezhami Avstraziyi umovno buli richka Maas Ardenni ta Vogezi Golovni mista Mec i Rejms AustrasiaRoztashuvannyaStolicya Rejms MecOficijni movi Narodna latina gallo rimska latinskaForma pravlinnya monarhiyaPloshaNaselennya Gustota Pomilka virazu neochikuvanij operator km Chasovij poyasDomenVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Avstraziya Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 3 Istoriya 4 Praviteli 4 1 Merovingski koroli 4 2 Praviteli u stolici 5 Div takozh 6 DzherelaNazva RedaguvatiNazva Avstraziya ne duzhe pidtverdzhena v period Merovingiv Ce latinizaciya davnofrancuzkogo imeni zapisanogo spochatku Grigoriyem Turskim v s 580 r n e a potim Ajoin Fleri v s 1000 n e Yak i v nazvi Avstriya vono mistit slovo shid tobto oznachaye shidna zemlya dlya poznachennya vihidnoyi teritoriyi frankiv na vidminu vid Nojstriyi nova zahidna zemlya na pivnichnij Galliyi zavoyuvalasya pid chas zahodu v bitvi pri Suassoni 486 Geografiya RedaguvatiAvstraziya bula zoseredzhena na Serednomu Rejni vklyuchayuchi basejni Mozel i Majn i richki Mejs Vona mezhuye z Friziyeyu ta Saksoniyeyu na pivnochi Tyuringiyeyu na shodi Shvabiyeyu i Burgundiyeyu na pivdni a takozh z Nojstriyeyu ta Flandriyeyu na zahodi Metc sluzhiv stoliceyu Avstraziyi hocha deyaki avstrazijski cari keruvali z Rejmsu Trira ta Kelna Inshi vazhlivi mista vklyuchali Verden Vorms i Shpejer Fuldskij monastir buv zasnovanij u shidnij Avstraziyi v ostannye desyatilittya periodu Merovingiv U Serednovichchi jogo teritoriya rozpodilyalasya mizh gercogstvami Lotaringiyi ta Frankoniyi v Nimechchini z deyakimi zahidnimi chastinami vklyuchayuchi Rejms i Retel sho vidnosilisya do Franciyi Yiyi tochni kordoni buli desho ridki za vsyu istoriyu frankskih sub korolivstv ale Avstraziyi mozhe priblizno vidpovidati teritoriya suchasnogo Lyuksemburgu chastini shidnoyi Belgiyi pivnichno shidnoyi Franciyi Lotaringiya i Shampan Ardenna zahidno centralna Nimechchina Rejnland Gessen i Frankoniya i pivdenni Niderlandi Limburg Pivnichnij Brabant z viraznistyu na pivnich vid Rejnu vklyuchayuchi Utreht ta chastini Gelderlandu Istoriya Redaguvati nbsp Starodavnya bazilika Sen P yer Ou Nonneyi z IV stolittya v Meci stolici korolivstva AvstraziyiPislya smerti frankskogo korolya Hlodviga I v 511 r Chetvero jogo siniv rozdilili svoye korolivstvo mizh soboyu Teuder otrimav zemli yaki mali stati Avstraziyeyu Pohidnij vid Teuderika liniya koroliv upravlyala Avstraziyeyu do 555 roku koli vona bula ob yednana z inshimi frankskimi korolivstvami Hlotara I kotrij uspadkuvav usi frankski carstva do 558 roku Vin pererozpodiliv franksku teritoriyu sered svoyih chotiroh siniv ale ci chotiri korolivstva ob yednuvalisya v tri z momentu smerti Haribert I v 567 roci Avstraziya pid Sigertom I Nojstriya pid Chilerikom I i Burgundiya pid Guntremom Ci tri korolivstva viznachili politichnij podil Franciyi do poyavi Karolingiv i navit pislya cogo Z 567 r do zagibeli Sigiberta II v 613 r Nejstriya ta Avstraziya zmagalisya majzhe zavzhdi a Burgundiya grala mirotvorcya mizh nimi Cya borotba dosyagla svoyeyi kulminaciyi v vijnah mizh Brungildoyu i Fredegondoyu matok vidpovidno Avstraziyi ta Nejstriyi Nareshti u 613 roci povstannya dvoryanstva proti Brungildi pobachiv yak yiyi zradili i peredali yiyi pleminnikovi ta vorogu v Nojstriyi Hlotari II Hlotar todi vzyav na sebe kontrol nad dvoma inshimi korolivstvami i stvoriv yedine frankske korolivstvo zi svoyeyu stoliceyu v Parizhi U cej period z yavlyayutsya pershi mazhori Domus abo meri palacu z yavivsya ci chinovniki diyali yak poseredniki mizh korolem i lyudmi v kozhnomu carstvi Pershi avstrazki meri vijshli z sim yi Pippinidiv yaki projshli povilne ale postijnij pidjom poki voni zreshtoyu ne peremistili Merovingiv na prestol U 623 r avstrazijci prosili Hlotarya II za svogo vlasnogo korolya i vin priznachiv svogo sina Dagoberta I panuvati nad nimi z Pipinom Lendena yak regentom Uryad Dagoberta v Avstraziyi buv shiroko zahoplenij U 629 roci vin uspadkuvav Nojstriyu ta Burgundiyu Avstraziyeyu znov bulo znehtuvano poki v 633 roci lyudi ne zazhadali vid korolivskogo sina yak svogo vlasnogo korolya Dagobert vikonav i vidpraviv starshogo sina Sigiberta III do Avstraziyi Istoriki chasto klasifikuyut Sigiberta yak pershogo korolya chi nichogo korolya dinastiyi Merovingiv U jogo sudi perevazhali meri U 657 roci miskij golova Grimoaldu Starshomu vdalosya postaviti svogo sina Childebert Adopted na prestoli de vin zalishavsya do 662 roku Piznishe Avstraziya bula perevazhno korolivstvom arnolfskih mist palacu ta yihnoyi bazi sili U bitvi za Tertri v 687 r Pipin z Gerastalya peremig u Nejvstrijskogo korolya Teuderika III i vstanoviv jogo meriyu nad usima frankskimi korolivstvami Same suchasniki vvazhali ce pochatkom svogo caryuvannya Ce takozh oznachalo panuvannya Avstraziyi nad Nojstriyeyu yake trivatime do kincya epohi Merovingiv nbsp Karta Franciyi v 714 roci Avstraziya pokazana zelenim kolorom U 718 roci Karl Martel pidtrimuyuchi Avstraziyu u svoyij vijni z Nojstriyeyu kozhna teritoriya yaka namagayetsya ob yednati Franciyu pid yih gegemoniyeyu priznachila Hlotara IV shob keruvati Avstraziyeyu Ce buv ostannij frankskij pravitel yakij ne panuvav nad usima frankami U 719 roci Franciya bula ob yednana postijno pid avstrazijsku gegemoniyu Pid Karolingiv a zgodom Avstraziya inodi vikoristovuyetsya yak znamennik na shid vid yih carstva Karolingivskoyi imperiyi Ce bulo vikoristano yak sinonim dlya Shidnoyi Franciyi hocha ce netochno Praviteli RedaguvatiMerovingski koroli Redaguvati Dodatkova informaciya Spisok frankskih koroliv Teodorih I 511 533 Teodebert I 533 548 Teodebald 548 555 Hlotar I 555 561 Sigibert I 561 575 Hildebert II 575 595 Teodebert II 595 612 Teodorih II 612 613 Sigibert II 613 Hlotar II 613 623 Dagobert I 623 634 Sigibert III 634 656 Hildebert Usinovlenij 656 661 Hlotar III 661 662 Hilderik II 662 675 Dagobert II 675 679 Teodorih III 679 691 Hlodvig IV 691 695 Hildebert III 695 711 Dagobert III 711 715 Hilperik II 715 717 Hlotar IV 717 720 Hilperik II 720 721 znovu Teodorih IV 721 737 Hilderik III 743 751Praviteli u stolici Redaguvati Chastina do 548 Gogo c 567 581 Vandalen z 581 r Gundulf z 600 Landrik do 612 roku Varnaar 612 617 H yu 617 623 Pepen I 623 629 Adalgisel 633 639 Pepen I 639 640 znovu Otto 640 643 Grimoald I 643 656 Wulfoald 656 680 Pepin II 680 714 Theudoald 714 715 Charlz Martel 715 741 Karloman 741 747 Pepin III 747 751Div takozh RedaguvatiKontinentalna Yevropa Benilyuks Frankoniya gercogstvo Shidne Frankske korolivstvoDzherela RedaguvatiCharlz Oman The Dark Ages 476 918 London Rivingtons 1914 Tomas Hodzhkin Italy and Her Invaders Oxford Clarendon Press 1895 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Avstraziya amp oldid 40183431