Хільдеберт II Childebert II 570 595 король Австразії з династії Меровінгів з 575 року до смерті а також Бургундії з 592

Хільдеберт II (Childebert II, 570-595) — король Австразії з династії Меровінгів з 575 року до смерті, а також Бургундії з 592 року.

Хільдеберт II фр. Childebert II
Хільдеберт II
Попередник:	Сігіберт I

Народження:	6 квітня 570 невідомо
Смерть:	березень 596 (25 років) невідомо
Причина смерті:	отруєння
Країна:	Франкське королівство
Рід:	Меровінги
Батько:	Сігіберт I
Мати:	Брунгільда Австразійська
Шлюб:	Faileuba^d
Діти:	Теодеберт, Теодерік
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Хільдеберт був сином Сігіберта I та Брунгільди. Його батька вбили 575 року, коли йому було лише 5 років. Малого забрали з Парижа в Мец і проголосили королем. Опіку над ним ділили мати та владні магнати королівства.

Союзу з ним прагнули як король Нейстрії Хільперік I, так і король Бургундії Гунтрамн. Обидва усиновлювали його. Оскільки Гунтрамну належала половина Марселя, Прованс став об'єктом суперечки між двома королями. Але після узурпації Провансу Гундовальдом 585 року, Хільдеберт прийняв обійми Гунтрамна. За Анделотською угодою Хільдеберт став спадкоємцем дядька, і разом вони зуміли придушити заколот.

Фредегунда, дружина Хільперіка, бажала отримати Бургундію для свого сина Хлотара, й організувала кілька спроб убити Хільдеберта. Після смерті Гунтрамна 592 року, Хільдеберт приєднав Бугундію до своїх володінь й навіть виношував наміри відібрати землі Хлотара й стати єдиним королем франків. Однак, 595 року він помер. Його володіння розділили сини: Теодеберт отримав Австразію, а Теодерік — Бургундію.

Примітки Редагувати

↑ Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 82. — ISBN 978-2-9501509-3-6
d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577
Merovingian Gaul and the Frankish conquests, Raymond Van Dam, The New Cambridge Medieval History: Volume 1, C.500-c.700, ed. Paul Fouracre, Rosamond Mac Kitterick, (Cambridge University Press, 2005), 204.
Merovingian Gaul and the Frankish conquests, Raymond Van Dam, The New Cambridge Medieval History: Volume 1, C.500-c.700, 204.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хільдеберт II

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q13422577"><i_class="wef_low_priority_links">[[:fr:Christian_Settipani|Settipani&nbsp;C.]]</i>_[[:fr:Modèle:Ref-Settipani-PreCapetiens|La_Préhistoire_des_Capétiens]]:_Première_partie_:_Mérovingiens,_Carolingiens_et_Robertiens<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Вільнев-д'Аск|Villeneuve-d'Ascq]]:_1993._—_P.&nbsp;82._—_ISBN_978-2-9501509-3-6</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1081905]][[d:Track:Q43295]][[d:Track:Q13422577]]</div>-1] Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 82. — ISBN 978-2-9501509-3-6
d:Track:Q1081905d:Track:Q43295d:Track:Q13422577

[2] Merovingian Gaul and the Frankish conquests, Raymond Van Dam, The New Cambridge Medieval History: Volume 1, C.500-c.700, ed. Paul Fouracre, Rosamond Mac Kitterick, (Cambridge University Press, 2005), 204.

[3] Merovingian Gaul and the Frankish conquests, Raymond Van Dam, The New Cambridge Medieval History: Volume 1, C.500-c.700, 204.