www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рейнська область Ре йнська о бласть Рейнланд Райнланд Рейнландія Надрайння нім Rheinland історична область у середній та

Рейнська область

Ре́йнська о́бласть, Рейнланд, Райнланд, Рейнландія, Надрайння (нім. Rheinland) — історична область у середній та нижній течії Рейну, розташована в межах сучасної Німеччини (землі Рейнланд-Пфальц та Північний Рейн-Вестфалія).

Рейнська область
Країна  Німеччина
 Рейнська область у Вікісховищі

Координати: 50°16′37″ пн. ш. 6°51′38″ сх. д. / 50.27698900002777549° пн. ш. 6.860735000028° сх. д. / 50.27698900002777549; 6.860735000028

Традиційний герб
Рейнська область на карті Європи
Карта Прусського Надрейння (1905 рік).

Географія Редагувати

Рейнська область у землі Північний Рейн-Вестфалія межує на півночі й заході з Нідерландами, на південному заході — з Бельгією та на сході — з Вестфалією. Частина Рейнської області, що розташована в землі Рейнланд-Пфальц, межує на заході з Бельгією та Люксембургом, на південному заході — з Сааром (що колись входив до Рейнської області) та на півдні — з Північнопфальцьким Бергландом та Рейнсько-гессенською Швейцарією. На сході Рейнська область межує з землею Гессен, на північному сході — з Вестфалією. Найвища точка Рейнської області — гора Ербескопф (816 м), що розташована в Гунсрюку.

Історія Редагувати

Надрейння в політико-адміністративному відношенні до Наполеонівських війн вирізнялося великою строкатістю: тут були перемішані володіння церковних прелатів (архієпископів Кельнських, Майнцських та Трірських), герцогство Юліх-Клеве-Берг із залежними від нього графствами, феоди нащадків рейнграфів (Зальмський дім) та вільні імперські міста (як, наприклад, Аахен).

Після Базельського миру (1795) землі на захід від Рейну були реорганізовані французами в Цизрейнську республіку, яку невдовзі було розділено на департаменти та включено до складу Французької імперії. Церковні володіння зазнали секуляризації, світські володарі — медіатізації. 1806 року державні утворення на протилежному березі Рейну уклали Рейнський союз.

1822 року прирейнські землі були об'єднані в Рейнську провінцію Пруссії зі столицею в Кобленці. Ця провінція з видозмінами проіснувала до 1946 року.

За результатами Першої світової війни Рейнська область була демілітарізована, Саар — переданий під управління Ліги Націй, Ейпен та Мальмеді відійшли до Бельгії. У грудні 1918 року війська Антанти відповідно до Комп'єнського перемир'я почали окупацію Рейнської області. Війська Антанти також зайняли стратегічні плацдарми на східному березі Рейну радіусом 18 миль, кожний з центрами в містах Кельн (Велика Британія), Кобленц (США) та Майнц (Франція). Через помилку в картографуванні зон французька та американська зони не перетиналися і в результаті між ними утворився своєрідний «розрив» на східному березі Рейну, в якому 1919 року було проголошено Вільну державу Флашенхальс.

У березні 1920 року у відповідь на Рурське повстання частини рейхсверу вторглися в Рурський регіон та зав'язала бої з Рурською Червоною Армією. У відповідь на вступ німецьких військ у демілітаризовану зону, французькі війська перейшли Рейн і окупували Франкфурт-на-Майні, Дармштадт та Ганау, а потім Дуйсбург та Гомбург. Ці війська були виведені зі згаданих міст лише в травні 1920 року.

У березні 1921 року у зв'язку з небажанням Німеччини сплачувати репарації війська Антанти зайняли Дуйсбург, Рурорт та Дюссельдорф і залишалися там до вересня 1921 року, Через невиконання Німеччиною зобов'язань з виплати репарацій у січні 1923 року французькі та бельгійські війська знову окупували Рурську область та залишалися там до 1926 року.

У 1919–1923 роки рейнськими сепаратистами, що мали підтримку Франції, було здійснено декілька спроб відторгнення Рейнської області від Німеччини та проголошення її незалежною республікою. Проте 1925 року після укладення Локарнського договору, що встановлював гарантії європейських кордонів, які склалися за підсумками Першої світової війни, рух рейнських сепаратистів зійшов нанівець.

Війська держав Антанти залишалися на території Рейнської області до 1930 року. Після приходу до влади Гітлера (1933) до Німеччини було приєднино Саар (1935), а в Рейнській області відбулася однобічна мілітаризація (1936), яка стала прологом до розв'язання Другої світової війни.

Після Другої світової війни Рейнську область було розформовано. Аграрні райони на півдні (відомі своїми рейнськими винами) увійшли до складу землі Рейнланд-Пфальц, а промисловий Рур (район видобутку вугілля та важкої промисловості) виділився в землю Північний Рейн-Вестфалія. Місто Ветцлар стало частиною землі Гессен.

Культура Редагувати

Рейнська область багата культурними пам'ятками, декілька з яких потрапили до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО:

Примітки Редагувати

  1. Від нім. Flaschenhals — горло пляшки

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Karl Joseph Simrock: Das malerische und romantische Rheinland [ 19 серпня 2011 у Wayback Machine.], 1851.
  • Paul Wentzcke, Hans Arthur Lux: Rheinland. Geschichte und Landschaft, Kultur. Deutsche Kunst- und Verlagsanstalt 1925.
  • Robert Sieger: Über die Rheinlande. in Deutsche Rundschau Nov. 1926.
  • Walter Marsden: The Rhineland. Hastingshouse/Daytrips Publ., 1973, ISBN 0-8038-2070-4 (engl.) (vollständige Online-Version [ 20 листопада 2011 у Wayback Machine.] Google Books).
  • Franz Petri und Georg Droege (Hg.): Rheinische Geschichte in drei Bänden, Düsseldorf 1978–1979.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рейнська область
  • Das Rheinland in NRW[недоступне посилання з квітня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Re jnska o blast Rejnland Rajnland Rejnlandiya Nadrajnnya nim Rheinland istorichna oblast u serednij ta nizhnij techiyi Rejnu roztashovana v mezhah suchasnoyi Nimechchini zemli Rejnland Pfalc ta Pivnichnij Rejn Vestfaliya Rejnska oblastKrayina Nimechchina Rejnska oblast u VikishovishiKoordinati 50 16 37 pn sh 6 51 38 sh d 50 27698900002777549 pn sh 6 860735000028 sh d 50 27698900002777549 6 860735000028Tradicijnij gerbRejnska oblast na karti YevropiKarta Prusskogo Nadrejnnya 1905 rik Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Kultura 4 Primitki 5 Div takozh 6 Literatura 7 PosilannyaGeografiya RedaguvatiRejnska oblast u zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya mezhuye na pivnochi j zahodi z Niderlandami na pivdennomu zahodi z Belgiyeyu ta na shodi z Vestfaliyeyu Chastina Rejnskoyi oblasti sho roztashovana v zemli Rejnland Pfalc mezhuye na zahodi z Belgiyeyu ta Lyuksemburgom na pivdennomu zahodi z Saarom sho kolis vhodiv do Rejnskoyi oblasti ta na pivdni z Pivnichnopfalckim Berglandom ta Rejnsko gessenskoyu Shvejcariyeyu Na shodi Rejnska oblast mezhuye z zemleyu Gessen na pivnichnomu shodi z Vestfaliyeyu Najvisha tochka Rejnskoyi oblasti gora Erbeskopf 816 m sho roztashovana v Gunsryuku Istoriya RedaguvatiNadrejnnya v politiko administrativnomu vidnoshenni do Napoleonivskih vijn viriznyalosya velikoyu strokatistyu tut buli peremishani volodinnya cerkovnih prelativ arhiyepiskopiv Kelnskih Majncskih ta Trirskih gercogstvo Yulih Kleve Berg iz zalezhnimi vid nogo grafstvami feodi nashadkiv rejngrafiv Zalmskij dim ta vilni imperski mista yak napriklad Aahen Pislya Bazelskogo miru 1795 zemli na zahid vid Rejnu buli reorganizovani francuzami v Cizrejnsku respubliku yaku nevdovzi bulo rozdileno na departamenti ta vklyucheno do skladu Francuzkoyi imperiyi Cerkovni volodinnya zaznali sekulyarizaciyi svitski volodari mediatizaciyi 1806 roku derzhavni utvorennya na protilezhnomu berezi Rejnu uklali Rejnskij soyuz 1822 roku prirejnski zemli buli ob yednani v Rejnsku provinciyu Prussiyi zi stoliceyu v Koblenci Cya provinciya z vidozminami proisnuvala do 1946 roku Za rezultatami Pershoyi svitovoyi vijni Rejnska oblast bula demilitarizovana Saar peredanij pid upravlinnya Ligi Nacij Ejpen ta Malmedi vidijshli do Belgiyi U grudni 1918 roku vijska Antanti vidpovidno do Komp yenskogo peremir ya pochali okupaciyu Rejnskoyi oblasti Vijska Antanti takozh zajnyali strategichni placdarmi na shidnomu berezi Rejnu radiusom 18 mil kozhnij z centrami v mistah Keln Velika Britaniya Koblenc SShA ta Majnc Franciya Cherez pomilku v kartografuvanni zon francuzka ta amerikanska zoni ne peretinalisya i v rezultati mizh nimi utvorivsya svoyeridnij rozriv na shidnomu berezi Rejnu v yakomu 1919 roku bulo progolosheno Vilnu derzhavu Flashenhals 1 U berezni 1920 roku u vidpovid na Rurske povstannya chastini rejhsveru vtorglisya v Rurskij region ta zav yazala boyi z Rurskoyu Chervonoyu Armiyeyu U vidpovid na vstup nimeckih vijsk u demilitarizovanu zonu francuzki vijska perejshli Rejn i okupuvali Frankfurt na Majni Darmshtadt ta Ganau a potim Dujsburg ta Gomburg Ci vijska buli vivedeni zi zgadanih mist lishe v travni 1920 roku U berezni 1921 roku u zv yazku z nebazhannyam Nimechchini splachuvati reparaciyi vijska Antanti zajnyali Dujsburg Rurort ta Dyusseldorf i zalishalisya tam do veresnya 1921 roku Cherez nevikonannya Nimechchinoyu zobov yazan z viplati reparacij u sichni 1923 roku francuzki ta belgijski vijska znovu okupuvali Rursku oblast ta zalishalisya tam do 1926 roku U 1919 1923 roki rejnskimi separatistami sho mali pidtrimku Franciyi bulo zdijsneno dekilka sprob vidtorgnennya Rejnskoyi oblasti vid Nimechchini ta progoloshennya yiyi nezalezhnoyu respublikoyu Prote 1925 roku pislya ukladennya Lokarnskogo dogovoru sho vstanovlyuvav garantiyi yevropejskih kordoniv yaki sklalisya za pidsumkami Pershoyi svitovoyi vijni ruh rejnskih separatistiv zijshov nanivec Vijska derzhav Antanti zalishalisya na teritoriyi Rejnskoyi oblasti do 1930 roku Pislya prihodu do vladi Gitlera 1933 do Nimechchini bulo priyednino Saar 1935 a v Rejnskij oblasti vidbulasya odnobichna militarizaciya 1936 yaka stala prologom do rozv yazannya Drugoyi svitovoyi vijni Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Rejnsku oblast bulo rozformovano Agrarni rajoni na pivdni vidomi svoyimi rejnskimi vinami uvijshli do skladu zemli Rejnland Pfalc a promislovij Rur rajon vidobutku vugillya ta vazhkoyi promislovosti vidilivsya v zemlyu Pivnichnij Rejn Vestfaliya Misto Vetclar stalo chastinoyu zemli Gessen Kultura RedaguvatiRejnska oblast bagata kulturnimi pam yatkami dekilka z yakih potrapili do Spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO 1978 Aahenskij sobor v Aaheni 1984 Zamok Augustusburg ta Falkenlust v Bryuli 1986 Rimskij Trir Augusta Treverorum z bramoyu Porta Nigra amfiteatrom imperatorskimi termami Bazilikoyu svyatogo Kostyantina soborom ta cerkvoyu Libfrauenkirhe 1996 Kelnskij sobor v Kelni 2001 Shahta Colferajn v Esseni 2002 Dolina Serednogo Rejnu mizh Bingenom ta Koblencom 2005 Ukripleni rubezhi Rimskoyi imperiyi zavdovzhki 550 km mizh Rajnbrolem ta Ajningom Primitki Redaguvati Vid nim Flaschenhals gorlo plyashkiDiv takozh RedaguvatiRejnska respublika 1923 Rajngau Rejnska demilitarizovana zona Rejnsko Rurskij regionLiteratura RedaguvatiKarl Joseph Simrock Das malerische und romantische Rheinland Arhivovano 19 serpnya 2011 u Wayback Machine 1851 Paul Wentzcke Hans Arthur Lux Rheinland Geschichte und Landschaft Kultur Deutsche Kunst und Verlagsanstalt 1925 Robert Sieger Uber die Rheinlande in Deutsche Rundschau Nov 1926 Walter Marsden The Rhineland Hastingshouse Daytrips Publ 1973 ISBN 0 8038 2070 4 engl vollstandige Online Version Arhivovano 20 listopada 2011 u Wayback Machine Google Books Franz Petri und Georg Droege Hg Rheinische Geschichte in drei Banden Dusseldorf 1978 1979 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rejnska oblastDas Rheinland unter den Franzosen Rejnska oblast pid francuzami Das Rheinland in NRW nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rejnska oblast amp oldid 38721938