Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Німеччині

У списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Німеччині налічується 40 найменувань (станом на 2015 рік).

З 40 об'єктів Світової спадщини в Німеччині: 37 культурних об'єкти, 3 природних об'єкти. 10 культурних об'єктів визнані шедеврами людського генія (критерій i).

   Об'єкт культурного типу

   Об'єкт природного типу

   Об'єкт змішаного типу

   Об'єкт під загрозою знищення

У цій таблиці об'єкти розташовані в порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

№	Об'єкт	№ WHC	Розташування	Час внесення	Інформація	Критерії
1	Аахенський собор (нім. Aachener Dom)	3	Аахен	1978 2013 (корекція меж)	Собор розпочали зводити 793 року по вказівці Карла I Великого, який того часу перетворив Аахен на місто-резиденцію та хотів створити «новий Рим». Від самого початку будівля задумувалась як символ об'єднання західного світу. Сам Карл I Великий тут і похований. Собор був одним з перших об'єктів, внесених до списку ЮНЕСКО, а то на основі декількох критеріїв. По-перше, він мав великий вплив на розвиток усієї європейської архітектури, адже протягом усього Середньовіччя був взірцем для побудови інших соборів та завжди вважався великим досягненням людської творчості. По-друге, це перша будівля з куполом на північ від Альп з часів Античності. Накінець, у соборі відбувалися коронації німецьких королів з 934 по 1531 роки, а сама німецька корона була однією з корон імператора Священної Римської імперії.	i, ii, iv, vi
2	Шпаєрський собор (нім. Dom zu Speyer)	168	Шпаєр	1981	Побудова собору розпочалася 1030 року на вимогу Конрада II і на той час він був однією з найбільших церков у світі. З художньої точки зору це видатний взірець романської архітектури, а також це найбільший збережений храм у такому стилі. У 1689 році пожежа серйозно пошкодила будівлю, але протягом 1772—1778 років пробігла детальна реставрація, яка максимально опиралася на архівні дані, таким чином вона заклала основи сучасних принципів реставрації історичних об'єктів. Собор мав і велику політичну роль: протягом майже 300 років тут ховали імператорів Священної Римської імперії.	ii
3	Резиденція єпископа з парком і палацовою площею у Вюрцбургу (нім. Würzburger Residenz mit Hofgarten und Residenzplatz)	169	Вюрцбург	1981	Вюрцбурзька резиденція є одним з найбільших барокових палаців у Німеччині, а зі стилістичної точки зору найбільш канонічним представником цієї течії. Будівлю зводили та оздоблювали від 1720 до 1770, сад створювали від 1765 до 1780, і разом вони стали унікальним продуктом співпраці низки видатних архітекторів, скульпторів та малярів з різних куточків Європи (Бальтазар Нойманн, Робер де Котт, Жермен Бофран, Лукас фон Гільдебрандт, Максиміліан фон Вельш, Антоніо Джузеппе Боссі, Джованні Баттіста Тьєполо, Георг Адам Гутман), а тому є символом не тільки німецької культури, а й європейської загалом.	i, iv
4	Паломницька церква у Вісі (нім. Wallfahrtskirche auf der Wies)	271	Штайнгаден, міська частина Віс	1983	Церква у Вісі є видатним прикладом баварського рококо, співпраці видатних митців та увіковічненням традицій паломництва. 1738 року на місці у полі, де буде збудована церква, замироточила вирізьблена скульптура Ісуса. Опісля наплив паломників був настільки великий, що абат Штайнгаденського абатства вирішив побудувати церкву, у якій би помістив скульптуру. Творінням головував архітектор Домінікус Ціммерманн, його брат Йоганн Баптист оздоблював стелю та стіни, над вівтарем працювали Антон Штурм та Бальтазар Августин Альбрехт.	i, iii
5	Палац Августусбург і мисливський замок Фалькенлуст у Брюлі (нім. Schlösser Augustusburg und Falkenlust in Brühl)	288	Брюль	1984	Резиденція Августусбург та мисливський палц Фалькенлуст належать до одних з перших прикладів архітектури рококо на теренах сучасної Німеччини. Основний палац побудований на руїнах середньовічного замку на бажання Клеменса I Августа, архієпископа Кельна, і протягом наступного століття служив взірцем для створення інших резиденцій аристократії. Увесь комплекс (резиденція, мисливський палац, сади довкола) окрім художньої цінності має ще й історичну важливість, адже наочно демонструє як виглядало житло знаті у XVIII столітті.	ii, iv
6	Кафедральний собор Св. Марії і церква Св.Михайла в Гільдесгаймі (нім. Dom St. Mariae und Michaeliskirche in Hildesheim)	187	Гільдесгайм	1985	Обидва храми є найяскравішими прикладами ранньої романської архітектури загалом та оттонської архітектури зокрема. Ба більше, церква святого Михайла (на фото) скрізь віки практично не змінилася, тим самим надаючи найкращий серед усіх храмів наочний приклад того, як має випадати та буди оздобленою романська церква. У скарбниці собору міститься низка унікальних середньовічних мистецьких об'єктів, таких як Бернвардські двері зі сценами з Книги Буття та життя Ісуса, чи Бернвардська колона зі сценами з Нового Завіту, яка була створена на основі колони Траяна.	i, ii, iii
7	Давньоримські пам'ятки, кафедральний собор Св. Петра та церква Богоматері в місті Трір (нім. Römische Baudenkmäler, Dom und Liebfrauenkirche in Trier)	367	Трір та Ігель	1986	Трір є найстарішим німецьким містом — його заснували римляни ще в 17 році до н. е. Одразу шість об'єктів (Порта-Нігра, амфітеатр, імператорські терми, базиліка Констянтина, терми Варвари, Римський міст) являють собою унікальну культурну спадщину римської цивілізації. Особливої уваги заслуговує Порта-Нігра, вінець фортифікаційних умінь римлян. За часів тетрархії він був однією зі столиць імперії та й загалом одним з найбільших міст, з культурної точки зору є прикладом того, як виглядало та розвивалося велике місто під час поділу Римської імперії. Саме у Трірі правив Констянтин Великий, звідси він розпочав свій похід супроти Максенція, якого переміг у 312 році: ця битва у подальшому вилилась у визнання християнства в імперії. Ще один об'єкт (Ігельська колона) знаходиться у містечку Ігель неподалік міста. Окрім римських споруд складовими об'єкта ЮНЕСКО є ще дві церкви: церква Богоматері, унікальна середньовічна готична споруда, та собор, який заклали ще за Констянтина, але який протягом віків увібрав у себе елементи усіх історичних стилів від античності до Нового часу.	i, iii, iv, vi
8	Ганзейське місто Любек (нім. Historische Hansestadt Lübeck)	272	Любек	1987	Любек свого часу був найголовнішим містом ганзейського союзу, який об'єднував близько 200 міст на півночі Європи, та досі залишається важливим морським портом цього регіону. Не зважаючи на те, що десь біля 20% історичної забудови було знищено під час Другої світової війни, збережені райони міста служать наочним прикладом того, як виглядало типове гайзенське купецьке місто зокрема та історичної ролі цілого союзу загалом.	iv
9	Укріплені рубежі Римської імперії (нім. Grenzanlagen des Römischen Reichs)	430	Ділянка довжиною 550 км від Райнбролю до Айнінгу	1987 2005 2008	Міжнародний об'єкт ЮНЕСКО, який складається з різного ступеня збереженості лімесів Римської імперії, тобто укріплених кордонів. У Великій Британії складовими об'єкту є Адріанові та Антонінові вали. У Німеччині об'єкт представлений Верхньогермансько-реційським лімесом. Ці укріплені рубежі відповідають одразу декільком критеріям для внесення до світової спадщини. По-перше, вони наочно демонструють високий розвиток військової інженерії та архітектури у Римській імперії. По-друге, у північних частинах імперії ці ідеї чи не вперше демонструвалися місцевому населенню, яке згодом перебирало їх; таким чином вони впливали на подальший розвиток громад, а саме на урбанізм, архітектуру, ландшафтний дизайн. У деяких місцях цей вплив зберігся до сучасності. По-третє, ці межі побудовані за доби розквіту імперії, тобто є символами максимуму її розвитку, успіху в колонізації регіонів та романізації народів, служили кордоном між римським світом та варварами.	ii, iii, iv
10	Палаци і парки Потсдама та Берліна^[de] (нім. Schlösser und Gärten von Potsdam und Berlin)	532	Потсдам і Берлін	1990, 1992, 1999	Об'єкт являє собою ансамбль будівель, збудованих у часто разюче відмінних стилях, та парків: з 1730 до 1916 року низка видатних архітекторів (Кнобельсдорф, Ґонтард, Ланґганс, Шинкель, Ленне) працювали над його складовими, а тому палаци, вілли та парки є прикладом видатного людського мистецького досягнення. Попри різні стилі вони формують гармонійне ціле, а тому є прекрасним прикладом синтезу різних художніх віянь, який у подальшому вплинув на монументальне мистцетво у всій Німеччині. Насамкінець разом з вюрцбургзькою резиденцією ці палаци та парки є одними з найяскравіших представників європейських монарших резиденцій — уособленнями їхньої сили та влади. У Потсдамі зокрема складовими об'єкту є парк Сансусі а однойменний палац, парк Бабельсберг, Мармуровий палац, Новий палац, Шарлоттенгоф. У Берліні — палац Глініке та Павичевий острів.	i, ii, iv
11	Монастир і набрамна капела в місті Лорш (нім. Abtei und Altenmünster des Klosters Lorsch)	515	Лорш	1991	Історія монастиря в Лорші своїм початком сягає середини VIII століття, і протягом середньовіччя це був потужній культурний та релігійний центр, зокрема саме тут була написана Лоршська фармакопея. Хоча більша частина монастиря не збереглась, королівська надбрамна зала з майже 1200-літньою історією дійшла до сучасності без руйнувань і є одним з небагатьох екземплярів недоторканної дороманської каролінгської архітектури, а також наочним прикладом Каролінгського відродження.	iii, iv
12	Старовинні копальні Раммельсберга, історичне місто Гослар та водне управління Верхнього Гарца^[de] (нім. Bergwerk Rammelsberg, Altstadt von Goslar und Oberharzer Wasserwirtschaft)	623	Гослар	1992 2008 2010	Копальні та шахти Раммельсберга увійшли до списку ЮНЕСКО як унікальний наочний символ розвитку гірництва та кольорової металургії: ці галузі тут були активні від XI століття до 1988 року і протягом цього часу постійно вигадувалися та імплементувалися різноманітні технологічні інновації, які мали вплив на розвиток цих сфер у всій Європі. Зокрема, De Re Metallica була написана під враженнями від тутешніх практик. Гослар, який знаходиться неподалік, завдяки цьому сусідству зазнав великого піднесення за часів Священної Римської імперії, був одним з її головних міст та важливим членом ганзейського союзу. Середньовічний історичний центр міста добре зберігся і може похвалитися біля 1500 фахверками. Водне управління Верхнього Гарцу, яке складається зі складної системи водних каналів (загалом 310 км), штучних озер (загалом 107), та ровів, також є наочним прикладом розвитку водного господарства крізь віки. Разом копальні, водне управління та Гослар формують єдиний технологічний та культурний ансамбль, який є визначним людським творінням.	i, ii, iv
13	Монастирський комплекс Маульбронн (нім. Zisterzienserabtei Kloster Maulbronn)	546	Маульбронн	1993 2019	Історія цього цистерціанського монастирського комплексу починається у 1147 році, активне формування архітектурного ансамблю тривало аж до 16 століття і йому характерний перехід від елементів романської архітектури до готики. Вважається, що саме завдяки монастирю у Маульбронні готика поширилась північною та центральною Європою. Цистерціанці відомі своїми інноваціями в гідравліці, система іригаційних каналів та резервуарів монастиря, з'єднаних з Зальцахем, є однією з найбільших та найкраще збережених з доби Середньовіччя, та й загалом це найбільш збережений середньовічний монастирський комплекс на північ від Альпів.	ii, iv
14	Місто Бамберг (нім. Altstädte von Bamberg)	624	Бамберг	1993	У Бамбергу збереглися близько 1200 архітектурних об'єктів, що зводилися між XI та XVIII століттями, завдяки ним воно є чудовим взірцем того, як виглядало раннє середньовічне центральноєвропейське місто. Усі ці об'єкти розміщені у трьох історичних та органічно поєднаних зонах: у релігійному центрі на пагорбах (Bergstadt) з великою кількістю церков — основи місцевої дієцезії, на острові (так зване острівне місто — Inselstadt), де домінує типова міська забудова, та у місті садівників (Gärtnerstadt) — «зеленій» частині міста, де віддавна розвивалось садівництво. Принципи містобудування та архітектура Бамберга впливали на розвиток інших центральноєвропейських міст..	ii, iv
15	Колегіатська церква, замок і Старе місто в Кведлінбурзі (нім. Stiftskirche und Altstadt Quedlinburg)	535	Кведлінбург	1994	Історична важливість міста полягає у тому, що це була столиця Східного Франкського королівства, першої німецької держави. З архітектурної та культурної точки зору Кведлінбург наочно демонструє, як із звичайного поселення довкола замку виникло важливе і розвинуте місто, та як загалом виглядало типове середньовічне місто. Історичну цінність демонструють 2069 фахверків, велика кількість яких будували опісля Тридцятилітньої війни, коли Кведлінбург зажив ще один період розквіту. Накінець, визначною середньовічною пам'яткою архітектури є колегіатська церква святого Серватія (складова кведлінбурського абатства), побудована у романському стилі, та яка містить могилу першого німецького короля Генріха I Птахолова. Її склепіння, могили та капітелі відносяться до найвидатніших прикладів мистцетва X-XII століть.	iv
16	Залізоробний завод у місті Фельклінген (нім. Völklinger Hütte)	687	Фельклінген	1994	Металургійний завод у Фельклінгені, заснований 1873 року, є єдиним збереженим серед усіх заводів з доменною піччю, збудованих у Європі та Північній Америці протягом XIX та XX століття. Остання перебудова цьому об'єкті відбулась 1935 року, але навіть тоді більшість споруд XIX століття залишились недоторканними, наприклад єдиний у світі похилий рудний ліфт, вугільна вежа з 1898 року, шість газових двигунів з 1905—1914 років. Через це він служить унікальним наочним прикладом того, як виглядав та як розвивався типовий металургійний завод з вироблення переробного чавуна зокрема, та як розвивалась металургія протягом першої та другої промислових революцій. Низка технічних нововведеннь вперше з'явились у Фельклінгені, а потім розповсюдилися по всьому світу.	ii, iv
17	Археологічні знахідки в кар'єрі Мессель (нім. Grube Messel)	720	Мессель	1995 (внесено зміни в 2010)	Кар'єр поблизу Месселя є найбагатшою за кількістю знахідок скам'янілостей палеогенового періоду, насамперед еоценової епохи, і, таким чином, є безцінною для як тодішньої флори та фауни загалом, так і для вивчення ссавців зокрема — класу, що тоді активно зароджувався.	viii
18	Кельнський собор (нім. Kölner Dom)	292	Кельн	1996 (внесено зміни в 2008)	Натхненні готичними церквами Парижу, містяни Кельна хотіли побудувати церкву, яка би перевершувала паризькі аналоги. Будівництво розпочалося 1248 року, а завершилось у 1880. Незавжаючи на шість століть будування, усі частини собору виконані суворо у відповідності з превинним задумом, а тому ця церква вважається одним з найвизначніших готичних храмів, а за визнанням комісії ЮНЕСКО «винятковим творінням людського генія». Вважається, що собор є прикладом кульмінації у будуванні подібних споруд та символом міцності християнства у Європі за Середньовіччя та Нового часу. У церкві розміщена низка унікальних артефактів, важливих у християнському світі, як-от розп'яття Геро та рака трьох Святих королів.	i, ii, iv
19	Пам'ятники архітектурної школи Баугауз в містах Веймар і Дессау (нім. Bauhaus-Stätten: Bauhaus Dessau, Kunstschule und Kunstgewerbeschule Weimar, Musterhaus Am Horn)	729	Веймар і Дессау	1996	ii, iv, vi
20	Пам'ятні місця Лютера в містах Айслебен і Віттенберг (нім. Lutherstädte Eisleben und Wittenberg)	783	Айслебен і Віттенберг	1996	iv, vi
21	«Класичний Ваймар» (нім. Klassisches Weimar)	846	Ваймар	1998	У кінці XVIII — на початку XIX століття під патронажем герцогині Анни Амалії та її сина Карла Августа Ваймар став одним з найголовніших інтелектуальних та культурних центрів Європи: у цей період, який названо «ваймарським класицизмом», у місті творили Гете, Шиллер та Гердер. 12 будівель, що разом формують єдиний об'єкт ЮНЕСКО, серед яких бібліотека герцогині Анни Амалії, є наочним прикладом високого розвитку, якогось місто досягнуло у той час..	iii, vi
22	Музейний острів в Берліні (нім. Museumsinsel in Berlin)	896	Берлін	1999	На острові розташовані п'ять музеїв (Старий музей, Новий музей, Стара національна галерея, Пергамський музей та музей Боде), які містять культурні, природничі та історичні об'єкти, які ілюструють близько 6000 років людської історії. Їхнє будівництво тривало з 1824 по 1930 рік і вони наочно демонструють як протягом цього століття змінювався підхід до музею як соціального явища, еволюцію його дизайну та форми. Музейний острів був цілеспрямовано створений як вінець міста, і, беручи натхнення з Акрополя, мав відігравати роль місця зібрання містян. На думку комітету ЮНЕСКО, він є одним з найяскравіших прикладів реалізації та надання форми самій ідеї «музею».	ii, iv
23	Замок Вартбург (нім. Wartburg bei Eisenach)	897	поблизу Айзенаху	1999	iii, vi
24	Паркове королівство Дессау-Верліц (нім. Dessau-Wörlitzer Gartenreich)	534	Дессау і Вьорліц	2000	ii, iv
25	Монастирський острів Райхенау (нім. Klosterinsel Reichenau im Bodensee)	974	Боденське озеро	2000	iii, iv, vi
26	Індустріальний комплекс вугільної шахти Цольферайн (нім. Industriekomplex Zeche Zollverein in Essen)	975	Ессен	2001	Заснована ще в середині XIX століття, свого зеніту Цольферайн досягла в міжвоєнний період на фоні поступового посилення міжнародної торгівлі та глобалізації. Відкрита у 1932 році шахта №12, яка є основою об'єкту ЮНЕСКО, стала уособоленням цього розвитку, символом ревучих двадцятих та індустріалізації. Увесь комплекс побудований у відповідності до принципів баугазу, що робить його ще й визначним архітектурним об'єктом.	ii, iii
27	Долина Середнього Рейну (нім. Kulturlandschaft Oberes Mittelrheintal zwischen Bingen/Rüdesheim und Koblenz)	1066	Федеральні землі Рейнланд-Пфальц і Гессен	2002	65-кілометрова ділянка Рейну простягається від Бінгену-ам-Райн аж до так званого Німецького кута в Кобленці. Вузькість річки сприяла виникненню поселень на обох берегах, які активно торгували та взаємодіяли між собою: саме у цій ділянці річки відбувався один з найінтенсивніших обмінів ідеями та надбаннями між північною та південною частинами Європи. На схилах та берегах розташовані понад 40 замків різного віку та 60 містечок, які служать наочним прикладом того, як розвивалися людські поселення та людська взаємодія у вузьких долинах річок. Долина Середнього Рейну являє собою визначні ландшафти, які виникли під впливом як природи, так і людської праці та фантазії. Місцеві краєвиди служили натхненням для німецьких романтиків (так звана течія рейнського романтизму), зокрема тут розташована Лореляй, яка надихнула Гейне на написання однойменного вірша.	ii, iv, v
28	Історичні центри міст Вісмар і Штральзунд (нім. Die historischen Altstädte Stralsund und Wismar)	1067	Вісмар і Штральзунд	2002	І Вісмар, і Штральзунд були складоваю Ганзи — протягом XIII—XV століть — це провідні міста її вендської складової, а протягом XVII—XVIII століття — це важливі центри Шведської імперії на окупованих німецьких землях. У цих населених пунктах бурно розвивалася будівництво з використанням цегли (зокрема так звана цегляна готика), а перебування у складі територіально великих держав та наддержавних союзів дозволило їй звідси поширитись Північною Європою. Низка типів житлових будинків, як-от Kemladen та Dielenhaus, які у подальшому стали візитівкою цього регіону, також виникали та поширювалися звідси. Типову архітектуру того часу можна спостерігати у збережених ще зі Середньовіччя історичних центрах міст, найяскравішими прикладами якої є штральзундська ратуша, церква Святої Марії у Вісмарі чи однойменна церква в Штральзунді.	ii, iv
29	Бременська ратуша і статуя Роланда на Ринковій площі (нім. Rathaus und Roland in Bremen)	1087	Бремен	2004	Бременська ратуша збудована в XV столітті як готична будова, однак у XVII столітті була перебудована відповідно до канонів везерського ренесансу і є одним з найяскравіших прикладів цього стилю. Разом зі статуєю Роланда вона є символом розвитку міських та громадських свобод: статуя зайняла своє місце на площі ще у 1404 році за часів Священної Римської імперії, а ратуша було збудована опісля приєднання міста до Ганзи, союзу, що захищав торгівлю між вільними містами. У ті часи такі статуї були символом наданих свобод для певного міста, бременська статуя є найстарішою зі збережених і сиволізувала не тільки типові права (торгові чи судові), але також вказувала на статус Бремена як імперського міста.	iii, iv, vi
30	Парк Мускау/Парк Музаковскі (нім. Fürst-Pückler-Park Bad Muskau)	1127	найближче місто Бад-Мускау	2004	Парк площею 559,9 га був створений між 1815 та 1844 роками особисто Германом фон Пюклер-Мускау. На відміну від класичного підходу, парк не створювався як ідеальне фантастичне місце з екзотичними рослинами, навпаки, для його розбудови використовували місцеві рослини, а усі його складові органічно вписані та змішані з місцевою природою долини Ниси-Лужицької. Також вони плавно переходили в парки та сквери довколишніх міст. Такий підхід (інтеграція населених пунктів до загальної композиції) у подальшому мав вплив на ландшафтний дизайн та планування міст в Європі та у світі, як-от в Бостоні. Свої ідеї та досвід створення цього парку Пюклер-Мускау опублікував у книзі «Andeutungen über Landschaftsgärtnerei». Також він мав учнів, як іу подальшому створили школу ландшафтного дизайну. Таким чином, виникнення парку Мускау мала великий вплив на формування ландшафтної архітектури як дисципліни. Одна третина парку знаходиться в Німеччині, дві третини — у Польщі.	i, iv
31	Старе місто Регенсбурга, включно з районом Штадтамхоф^[de] (нім. Altstadt Regensburg mit Stadtamhof)	1155	Регенсбург	2006	ii, iii, iv
32	Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи (нім. Alte Buchenwälder und Buchenurwälder der Karpaten und anderer Regionen Europas)	1133	Ясмунд Серран Грумсін Гайніх Келлервальд	2007 (розширено у 2011, 2017 та 2021 роках)	До цього об'єкту входять 94 складові у 18 країнах, у тому числі і в Україні, які представлені відносно недоторканими буковими лісами, які безцінні з точки зору вивчення еволюції та поширення буків. Ліси розташовані у різних країнах, кліматичних зонах та висотах, і таким чином демонструють широкий спектр комплексних екологічних моделей і процесів за різних умов. У Німеччині розташовані 5 складових: букові ліси національного парку Ясмунд на острові Рюкен, Серранові пагорби (складова Мекленбурського озерного плато), ліс Грумсін в біосферному заповіднику Шорфхайде-Хорін, букові ліси національного парку Гайніх та ліси національного парку Келлервальд-Едерзее.	ix
33	Райони житлової забудови в стилі берлінського модернізму (нім. Siedlungen der Berliner Moderne)	1239	Берлін	2008	ii, iv
34	Ватове море (нім. Wattenmeer)	1314	Федеральні землі Нижня Саксонія та Шлезвіг-Гольштейн	2009 2011 2014	Міжнародний об'єкт, його складові окрім Німеччини розташовані ще в Нідерландах та Данії. Мова йде про 1 143 403 га безперервних літоралей з недоторканною природою. У контексті відсутності антропогенного впливу мова йде про одну з останніх приливно-відпливних зон, де геоморфологія місцевості формується виключно природним шляхом. У світовому масштабі йдеться про території з однією з найбільших біологічних продуктивностей у світі: лише кількість птахів, що мігрують через Ватове море, становить 10-12 мільйонів особин, ще близько 5000 видів становлять виключно локальну флору та фауну. Ці території є також ключовими місцями перепочинку птахів, шо мігрують уздовж східно-атлантичних та афро-євразійських перельотних шляхів. Унікальності Ватовому морю надає той факт, що по суті розмаїття місцевого рельєфу (бар'єрні острови, вати, канали, марші) формується виключно під впливом приливів та відпливів, практично без впливу річок.	viii, ix, x
35	Фабрика Фагус в Альфельді (нім. Fagus-Werk in Alfeld)	1364	Альфельд	2011	ii, iv
36	Доісторичні пальові поселення в Альпах (нім. Prähistorische Pfahlbauten um die Alpen)	1363	Альпи (Спільно з Австрією , Італією , Словенією , Францією та Швейцарією )	2011	iv, v
37	Маркграфський оперний театр (нім. Markgräfliches Opernhaus)	1379	Байройт	2012	Опера була збудована протягом 1746—1750 років у бароковому стилі одним з найкращих тодішніх архітекторів опер Джузеппе Галлі Бібієною на замовлення маркграфині Вільгеміни. Хоча функціонально опера була придворовою, тобто вистави споглядали маркграф, його дружина та наближені аристократи, її розташували не в палаці, а посеред міста у зазделегіть підготовленому місці. Вважається, що у подальному це повпливало на розміщення інших оперних театрів у майбутньому і, як наслідок, їхній доступності широкій публіці. Маркграфська опера збергла своє оригінальне розміщення, фасад, інтер'єр та дах, що робить її єдиним повністю збереженим бароковим театром.	i, iv
38	Гірський парк Вільгельмсхьоге (нім. Bergpark Wilhelmshöhe)	1413	місто: Кассель	2013	iii, vi
39	Вестверк епохи Каролінгів і абатство Корвей^[de] (нім. Karolingisches Westwerk und Klosterstadt Corvey)	1447	Гекстер	2014	ii, iii, iv
40	Старовинний комплекс пакгаузів Шпайхерштадт і район Конторхауз з будівлею Чиліхауз у Гамбурзі (нім. Speicherstadt und Chilehaus mit dem Kontorhausviertel in Hamburg)	1467	Гамбург	2015	Об'єкт сформований двома районами: Шпайхерштадтом, який збудований у 1885—1927 роках у неоготичному цегляному стилі та являє собою біля 300000 м^2 складських приміщень для потреб місцевого порту (найбільший такий комплекс у світі), та Конторхаузем — міською частиною площею 5 гектарів, наповненою офісними будівлями, що збудовані між 20-ми та 40-ми роками XX століття у стилі модернізм. Офісна робота тут також здебільшого пов'язана з діяльністю порту. Таким чином обидва райони формують одне функціональне ціле, яке є взірцем змін у розвитку міста під впливом великого росту міжнародної торгівлі кінця XIX — початку XX століть.	iv
41	Архітектурна спадщина Ле Корбюзьє: видатний внесок у модернізм (нім. Das architektonische Werk von Le Corbusier - ein herausragender Beitrag zur Moderne)	1321	Штутгарт	2016	Міжнародний об'єкт, шедевр людської творчості, що складається зі 17 будівель у 7 країнах (Німеччина, Японія, Франція, Індія, Аргентина, Швейцарія та Бельгія), які є втіленням ідей Ле Корбюзьє, видатного архітектора, одного з основоположників архітектурного модернізму. 50 років праці архітектора по всій земній кулі вилилися в обмін ідеями між різними континентами та поширенню засад архітектури модернізму, по суті мова йде про чи не першу спробу використання одної і тої ж самої «архітектурної мови» у планетарному масштабі. Модернізм повністю відмовився від попередніх традицій в архітектурі і намагався задовільнити потреби людини в новій епосі («потреби нової людини в епоху машин»), використовуючи нові матеріали та форми. Він багато у чому досі впливає на архітектуру XXI століття. Будівлі у цьому об'єкті стали зразком для інших модерних архітекторів: наприклад, вілла Ля Рош—Женнере стала передтечією пуризму, Житлова одиниця у Марселі — бруталізму. У Німеччині складовою спадщини будинки в Вайсенгофі, для яких характерне новаторське використання цементних балок. Крім того, ці будинки служили прикладом потенційної побудови доступного житла для менш заможніх верств суспільства. Таким чином Ле Корбюзьє хотів показати, що ця течія — це рух не для малого соціального прошарку, а для суспільства загалом.	i, ii, vi
42	Печери та мистецетво Льодовикового періоду у Швабській Юрі (нім. Höhlen und Eiszeitkunst im Schwäbischen Jura)	1527	2017
43	Наумбурзький собор (нім. Naumburger Dom)	1470	Наумбург	2018
44	Прикордонний археологічний комплекс Хедебю та Даневірке (нім. Archäologischer Grenzkomplex Haithabu und Danewerk)	1553	2018
45	Гірний регіон Рудні Гори (нім. Montanregion Erzgebirge/Krušnohoří)	1478	Саксонія	2019	Транскордонний об'єкт (Чехія та Німеччина). Гірнича справа у цьому регіоні розпочалася з видобування срібла, а в XX ст. була на піку завдяки видобуванню урану. Загалом вона має понад 800 років, протягом яких задля ефективнішого видобування руд застосовувалися інноваційні технічні рішення, які в подальшому впливали на галузь у цілому світі. Перший дослідницький інститут, який вивчав питання гірництва, також виник на цих землях. Окрім історії самої галузі, на прикладі Рудних Гір можна простежити її вплив на побудову міст. Загалом у регіоні розташовані 22 об'єкти ЮНЕСКО, 17 з них в Німеччині: середньовічна копальня срібла в Діппольдісвальде, гірничий регіон в Альтенберзі—Цінвальді, Лявенштайн, гірничий регіон у Фрайберзі, гірничий регіон у Гогер Фрості, гірничий регіон у Шниберзі, завод з виготовлення синьої фарби Еразмуса Шиндлера, гірничий регіон в Аннаберзі—Фронау, гірничий регіон у Пелберзі, гірничий регіон у Бухгольці, історичний центр Марієнбергу, а разом з ним гірничий регіон Лявта, Еренфрідерсдорф, зейгерні печі в Ґрюнталі, гірничий регіон в Айбенштоку, гірничий регіон на Червоній Горі, уранові копальні в західній частині Рудних Гір.
46	Система управління водними ресурсами Аугсбургу (нім. Augsburger Wassermanagement-System)	1580	Аугсбург	2019
47	Укріплені рубежі Римської імперії — Дунайські рубежі (західний сегмент) (нім. Grenzen des Römischen Reichs – Donaulimes (westliches Segment))	1608	2021
48	Великі курортні міста Європи (нім. Bedeutende Kurstädte Europas)	1613	Бад Емс Баден-Баден Бад Кіссінген	2021	До цього міжнародного об'єкту входять 11 міст, 8 поза Німеччиною (Баден (Австрія), Спа (Бельгія), Віші (Франція), Карлові Вари, Маріанські Лазні та Франтішкові Лазні (Чехія), Монтекатіні-Терме (Італія) та Бат (Велика Британія)) та 3 у ній: Бад Емс, Баден-Баден та Бад Кіссінген. Перелічені міста є прикладами розвитку курортної культури з XVIII ст аж по 30-ті роки XX ст. на європейському континенті, для якої характерні поєднання медицини та відпочинку в одному місці. Вона впливала та задавала тренди в урбаністиці таких містечок, що вилилося у проєктування типових для курортів споруд, як бювети та колонади, а також великої кількості об'єктів для проведення вільного часу (театри, казино, парки). Курорти Європи посприяли міжнародному обміну в сфері науки та охорони здоров'я, насамперед у бальнеології, сприяли поширенню таких міст по всьому світу.
49	Колонія митців у Дармштадті (нім. Mathildenhöhe Darmstadt)	1614	Дармштадт	2021
50	Укріплені рубежі Римської імперії — Нижньонімецькі рубежі (нім. Grenzen des Römischen Reiches – Niedergermanischer Limes)	1631	400 км від Райнських сланцевих гір поблизу Бонна до аж до узбережжя Північного моря у Нідерландах	2021	Транскордонний об'єкт, до якого входять 102 компоненти (воєнні бази, форти, акведуки, дороги) у 44 кластерах, з них 64 — у Німеччині, що служили північним кордоном для Нижньої Германії. Побудова рубежів у цих місцинах є наочних прикладом того, як римляни приносили на периферію своєї імперії розвинуту архітектуру та технології. Ці лімеси хоч і були відповіддю на неможливість встановити тривалий мир зі сусідніми племенами дипломатичним шляхом, усе ж були відкриті для торгівлі та контрольованої міграції, а тому служили місцями взаємодії між різними народами та соціальними верствами. Вони також демонструють максимальні межі, яких досягла Римська імперія, та куди сягла романізація. Не менш важливою є можливість вивчення побути звичайних римських солдат та їх сімей.	ii, iii, iv
51	Об'єкти в містах ШУМ: Шпаєр, Вормс і Майнц (нім. SchUM-Stätten von Speyer, Worms und Mainz)	1636	2021

Виключені зі списку об'єкти

№	Зображення	Назва	Розташування	Час створення	Період знаходження в списку	№	Критерії
1		Долина Ельби біля Дрездена (нім. Kulturlandschaft Dresdner Elbtal)	місто Дрезден	—	2004—2009	1156 [ 17 квітня 2017 у Wayback Machine.]	ii, iii, iv, v

Примітки

1. Centre, UNESCO World Heritage. Aachen Cathedral. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 25 квітня 2023. 
2. Aachen Cathedral. UNESCO World Heritage (англ.). Процитовано 25 квітня 2023. 
3. Centre, UNESCO World Heritage. Speyer Cathedral. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 26 квітня 2023. 
4. Speyer Cathedral. UNESCO World Heritage (англ.). Процитовано 26 квітня 2023. 
5. Centre, UNESCO World Heritage. Würzburg Residence with the Court Gardens and Residence Square. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 26 квітня 2023. 
6. Würzburg Residenz Palace and Court Gardens. UNESCO World Heritage (англ.). Процитовано 26 квітня 2023. 
7. Centre, UNESCO World Heritage. Pilgrimage Church of Wies. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 27 квітня 2023. 
8. Wieskirche Pilgrimage Church. UNESCO World Heritage (англ.). Процитовано 27 квітня 2023. 
9. Centre, UNESCO World Heritage. Castles of Augustusburg and Falkenlust at Brühl. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 28 квітня 2023. 
10. Castles of Augustusburg and Falkenlust in Brühl. UNESCO World Heritage (англ.). Процитовано 28 квітня 2023. 
11. Centre, UNESCO World Heritage. St Mary's Cathedral and St Michael's Church at Hildesheim. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 28 квітня 2023. 
12. St. Mary's Cathedral and St. Michael's Church in Hildesheim. UNESCO World Heritage (англ.). Процитовано 28 квітня 2023. 
13. Centre, UNESCO World Heritage. Roman Monuments, Cathedral of St Peter and Church of Our Lady in Trier. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 29 квітня 2023. 
14. GDKE. UNESCO-Weltkulturerbe. Burgenlandschaft Pfalz (нім.). Процитовано 29 квітня 2023. 
15. Centre, UNESCO World Heritage. Hanseatic City of Lübeck. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 30 квітня 2023. 
16. Hanseatic City of Lübeck - The Old Town. UNESCO World Heritage (англ.). Процитовано 30 квітня 2023. 
17. Centre, UNESCO World Heritage. Frontiers of the Roman Empire. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 30 квітня 2023. 
18. Frontiers of the Roman Empire: Upper Germanic-Rhaetian Limes. UNESCO World Heritage (англ.). Процитовано 30 квітня 2023. 
19. Centre, UNESCO World Heritage. Palaces and Parks of Potsdam and Berlin. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 2 травня 2023. 
20. Palaces and parks of Potsdam and Berlin. UNESCO World Heritage (англ.). Процитовано 2 травня 2023. 
21. Centre, UNESCO World Heritage. Abbey and Altenmünster of Lorsch. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 2 травня 2023. 
22. Lorsch Abbey. UNESCO World Heritage (англ.). Процитовано 2 травня 2023. 
23. Centre, UNESCO World Heritage. Mines of Rammelsberg, Historic Town of Goslar and Upper Harz Water Management System. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 6 травня 2023. 
24. Mines of Rammelsberg, Historic Town of Goslar and Upper Harz Water Management System. UNESCO World Heritage (англ.). Процитовано 6 травня 2023. 
25. Centre, UNESCO World Heritage. Maulbronn Monastery Complex. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 8 травня 2023. 
26. Maulbronn Monastery Complex. UNESCO World Heritage (англ.). Процитовано 8 травня 2023. 
27. Centre, UNESCO World Heritage. Town of Bamberg. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 12 травня 2023. 
28. Bamberg Old Town. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 12 травня 2023. 
29. The Visitor Centre. welterbe.bamberg.de (en-gb). Процитовано 12 травня 2023. 
30. Centre, UNESCO World Heritage. Collegiate Church, Castle and Old Town of Quedlinburg. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 9 травня 2023. 
31. Collegiate Church, Castle and Old Town of Quedlinburg. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 9 травня 2023. 
32. Centre, UNESCO World Heritage. Völklingen Ironworks. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 14 травня 2023. 
33. admin. Völklingen Ironworks. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 14 травня 2023. 
34. Centre, UNESCO World Heritage. Messel Pit Fossil Site. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 10 травня 2023. 
35. admin. Messel Pit Fossil Site. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 10 травня 2023. 
36. В період з 2004 по 2006 рік знаходився в списку об'єктів під загрозою знищення, але був виключений з нього по причині відмови влади від висотної забудови в районі собору. Див. Cologne Cathedral (Germany) ... removed from List of World Heritage in Danger (англійською). UNESCO World Heritage Centre. 10 липня 2006. Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 28 грудня 2009. 
37. Centre, UNESCO World Heritage. Cologne Cathedral. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 28 травня 2023. 
38. admin. Cologne Cathedral. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 28 травня 2023. 
39. Centre, UNESCO World Heritage. Classical Weimar. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 2 червня 2023. 
40. admin. Classical Weimar. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 2 червня 2023. 
41. Centre, UNESCO World Heritage. Museumsinsel (Museum Island), Berlin. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 21 травня 2023. 
42. admin. Berlin Museum Island. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 21 травня 2023. 
43. Centre, UNESCO World Heritage. Zollverein Coal Mine Industrial Complex in Essen. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 5 червня 2023. 
44. admin. Complexe industriel de la mine de charbon de Zollverein à Essen. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 5 червня 2023. 
45. Centre, UNESCO World Heritage. Upper Middle Rhine Valley. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 28 травня 2023. 
46. Upper Middle Rhine Valley. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 28 травня 2023. 
47. Centre, UNESCO World Heritage. Historic Centres of Stralsund and Wismar. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 18 травня 2023. 
48. admin. Historic Centres of Stralsund and Wismar. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 18 травня 2023. 
49. Centre, UNESCO World Heritage. Town Hall and Roland on the Marketplace of Bremen. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 18 травня 2023. 
50. admin. Town hall and Roland statue in Bremen. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 18 травня 2023. 
51. Roland - Landesamt für Denkmalpflege. www.denkmalpflege.bremen.de. Процитовано 18 травня 2023. 
52. Centre, UNESCO World Heritage. Muskauer Park / Park Mużakowski. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 15 червня 2023. 
53. admin. Muskauer Park. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 15 червня 2023. 
54. Centre, UNESCO World Heritage. Ancient and Primeval Beech Forests of the Carpathians and Other Regions of Europe. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 9 травня 2023. 
55. Primeval Beech Forests of the Carpathians and the Ancient Beech Forests of Germany. UNESCO World Heritage (англ.). Процитовано 9 травня 2023. 
56. Centre, UNESCO World Heritage. Wadden Sea. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 5 червня 2023. 
57. admin. Wadden Sea. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 5 червня 2023. 
58. Centre, UNESCO World Heritage. Margravial Opera House Bayreuth. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 28 травня 2023. 
59. admin. Margravial Opera House in Bayreuth. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 28 травня 2023. 
60. Centre, UNESCO World Heritage. Speicherstadt and Kontorhaus District with Chilehaus. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 14 травня 2023. 
61. Speicherstadt and Kontorhaus district with Chilehaus. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 14 травня 2023. 
62. Centre, UNESCO World Heritage. The Architectural Work of Le Corbusier, an Outstanding Contribution to the Modern Movement. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 2 червня 2023. 
63. admin. Le Corbusier's work. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 2 червня 2023. 
64. Centre, UNESCO World Heritage. Erzgebirge/Krušnohoří Mining Region. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 28 травня 2023. 
65. admin. Erzgebirge/Krušnohoří Mining region. UNESCO World Heritage (амер.). Процитовано 28 травня 2023. 
66. Centre, UNESCO World Heritage. The Great Spa Towns of Europe. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 28 травня 2023. 
67. Centre, UNESCO World Heritage. Frontiers of the Roman Empire – The Lower German Limes. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 12 червня 2023. 
68. Lower German Limes | For UNESCO World Heritage Travellers. www.worldheritagesite.org. Процитовано 12 червня 2023. 
69. Об'єкт виключений з причини будівництва мосту Вальдшльосхенбрюке через Ельбу. Див. Dresden is deleted from UNESCO’s World Heritage List (англійською). UNESCO World Heritage Centre. 25 червня 2009. Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 28 грудня 2009. 

Посилання

• Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Німеччині [Архівовано 27 серпня 2011 у WebCite] (англ.)
• Каталог посилань по Світовій спадщині в Німеччині [ 1 березня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)