Ка́рлові Ва́ри (чеськ. Karlovy Vary, нім. Karlsbad) — курортне місто в Чехії, розташоване на заході історичної області Богемія між Крушними горами та Карловарською верховиною при впадінні р. Тепла до річки Огрже, адміністративний центр Карловарського краю. Карлові Вари відомі як бальнеологічний курорт, де лікують порушення обміну речовин, ожиріння, холецистит, остеоартроз, цукровий діабет, гастрит і виразкові хвороби.
| Карлові Вари Karlovy Vary | ||
|---|---|---|
| ||
| | ||
| Основні дані | ||
| 50°14′ пн. ш. 12°52′ сх. д. / 50.233° пн. ш. 12.867° сх. д.Координати: 50°14′ пн. ш. 12°52′ сх. д. / 50.233° пн. ш. 12.867° сх. д. | ||
| Країна | Чехія | |
| Регіон | Карловарський край | |
| Столиця для | Карловарський край і Округ Карлові Вари | |
| Межує з
| ||
| Поділ | | |
| Засновано | 1370 | |
| Перша згадка | 1350 або 1349 | |
| Площа | 59.1 км² | |
| Населення | 53 737 (2011) | |
| Висота НРМ | 447 м | |
| Водойма | Огрже, Teplád | |
| Міста-побратими | Баден-Баден (1998), Кассіно, Бернкастель-Кус, Омськ, Варберґ, Карлсбад, Ейлат, Кусацу, Локарно | |
| Телефонний код | (420) 353 | |
| Часовий пояс | CEST, UTC+1 і UTC+2 | |
| Номери автомобілів | K | |
| Код LAU (NUTS) | CZ554961 | |
| GeoNames | 3073803 | |
| OSM | r439482 ·R | |
| Поштові індекси | 360 01–364 64 | |
| Міська влада | ||
| Мер міста | Андреа Пффефер Ферклова | |
| Вебсайт | http://www.karlovy-vary.cz офіційна | |
| Мапа | ||
| | ||
| | ||
| Карлові Вари у Вікісховищі |
Назва Редагувати
Карлові Вари, по-перше, історично Карлсбад, отримали свою назву на честь імператора Карла IV, який заснував на території міста замок у 1358 році.
Історія Редагувати
Доктор Фабіан Зоммер, у своїй книзі про використання карловарських вод, видану в 1571, так переказує цю легенду:
Перша згадка про поселення Вари (чеськ. Wary) датується 1250 р., з 1370 поселення одержало статус вільного королівського міста. До 1945 р. Карлові Вари входили до історичної Судетської області та більшість населення розмовляло німецькою мовою. Саме в місцевому театрі вождь судетських німців Конрад Ганлайн проголосив у співпраці з нацистами з Німеччини, що Чехословацька республіка порушує права німецького населення і тим тиснув на центральну владу, допомагаючи розбити державу.
Відомі люди Редагувати
- Вільгельм Зеєгорш — австро-угорський та український військовий діяч, отаман.
Туризм Редагувати
Карлові Вари — популярне місце туризму, особливо для міжнародних знаменитостей, які приїжджають сюди на відпочинок та лікування мінеральними джерелами та чистим повітрям. Щорічно місто відвідує приблизно 2 мільйони туристів із 77 країн світу, переважно на короткий час, 50 000 гостей приїжджають лікуватися. В місті, передусім у курортній зоні, знаходиться багато пансіонів, санаторіїв, готелів, з них кілька чотиризіркових та п'ятизіркових. Найвідомішим з них є «Грандготель Пупп» (чеськ. Grandhotel Pupp). Місто також відоме своїм міжнародним кінофестивалем і популярним чеським лікером «карловарська бехерівка».
Курорт Редагувати
У Карлових Варах у більш ніж 80 місцях на поверхню виходить мінеральна вода гарячих джерел. Джерела схожі за хімічним складом, але мають різний вміст вуглекислого газу і температуру — від 39 до 73 градусів Цельсія. З них 19 державними законами визнані «природними цілющими джерелами».
Найвідоміші джерела:
- «Вржідло» (чеськ. Vřídlo)
- «Карла IV» (чеськ. Karla IV.)
- «Верхній замковий» (чеськ. Zámecký horní)
- «Нижній замковий» (чеськ. Zámecký dolní)
- «Ринковий» (чеськ. Tržní)
- «Млинарський» (чеськ. Mlýnský)
- «Русалчин» (чеськ. Rusalčin)
- «князя Вацлава» (чеськ. Knížete Václava)
- «Лібуші» (чеськ. Libuše)
- «Скельний» (чеськ. Skalní)
- «Свободи» (чеськ. Svobody)
- «Садовий» (чеськ. Sadový)
- «Штєпанка» (чеськ. Štěpánka)
- «Зміїний» (чеськ. Hadí)
Культурні пам'ятки Редагувати
Храми Редагувати
- руїни костелу св. Лингарта з 13. ст.
- греко-католицька церква св. Андрія з 1500 р. колишній римо-католицький костел
- Костел св. Марії Магдалини з 1737 р.
- протестантський костел св. Петра і Павла з 1856 р.
- англіканський костел св. Луки з 1877 р.
- правословна церква св. Петра і Павла з 1898 р.
Музеї Редагувати
- Краєзнавчий музей Карлові Вари
- Музей Яна Бехера (чеськ. Ján Becher muzeum) — музей лікерного заводу з 1967 р.
- Музей «Мозер» — музей склоробного заводу всесвітньовідомої торговельної марки «Мозер»
- «Галерея мистецтва» (чеськ. Galerie umění)
- Музей «Золотий ключ»
- Музей дорогоцінного каміння та ювелірних виробів (чеськ. Muzeum drahokamů a šperků)
Театри Редагувати
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-baden-baden
- https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-bernkastel-kues
- https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-varberg
- https://mmkv.cz/cs/carlsbad-california-usa
- https://mmkv.cz/cs/eilat-izrael
- https://mmkv.cz/cs/partnerske-mesto-kusatsu
- https://mmkv.cz/cs/locarno-svycarsko
- Register of territorial identification, addresses and real estates
Джерела Редагувати
- Карловарський регіональний телеканал КТВ [ 7 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт міста чеською, англійською, німецькою, російською мовами [ 25 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Чеські медичні курорти — Інформація та замовлення відпочинку/лікування на всіх чеських курортах [ 3 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Karlovy Vary krok za krokem, vydavetelství Promenáda, Karlovy Vary, 2001
- Інформація про джерела для туристів [ 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Karlovy Vary. Okolí Karlových Varů. Plán města, 1:12 000, 1:100 000, Freytag & Berndt, Praha, 2011 (карта)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карлові Вари |