www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бальнеологія лат balneum купання грец λόγος вчення розділ медицини що вивчає мінеральні води а саме їхнє походження фізи

Бальнеологія

Бальнеологія (лат. balneum — купання; грец. λόγος — вчення) — розділ медицини, що вивчає мінеральні води, а саме їхнє походження, фізико-хімічні властивості, лікувально-профілактичний ефект, а також покази та протипокази до їхнього застосування.

Бальнеологія
Терма Тетуччо на курорті Монтекатіні-Терме (Італія)
Терма Тетуччо на курорті Монтекатіні-Терме (Італія)
Підрозділи бальнеотерапія,
бальнеотехніка,
бальнеографія
Перша згадка Гіппократ (500 р. до н.е.)
MeSH D001452

З лікувальними цілями (як зовнішньо, так і всередину) застосовують найрізноманітніші мінеральні води. До лікувальних належать лише ті мінеральні води, вміст хімічних компонентів і фізичні властивості яких відповідають прийнятим нормам, розробленим на основі багаторічного досвіду лікувального застосування і спеціяльних досліджень. У результаті вживання мінеральної води відбувається сумарна дія солей, що містяться в ній, і інших речовин, що проникають через слизову оболонку в кров.

Розділами бальнеології є бальнеотерапія, бальнеотехніка та бальнеографія. Бальнеотерапія — метод зовнішнього лікування, профілактики та медичної реабілітації з використанням природних і штучних мінеральних вод.

Найвідомішими в Європі бальнеологічними курортами є Баден-Баден (Німеччина), Бат (Англія), Віші, Шод-Ег (Франція), Гевіз (Угорщина), Спа (Бельгія), Стамбул, Гаймана[en] (Туреччина), Карлові Вари, Маріанські Лазні (Чехія), Лойкербад (Швейцарія), Мерано, Монтекатіні-Терме, Сатурнія[en], Сальсомаджоре-Терме (Італія), Бад-Ішль (Австрія); в США — Гот-Спрінґс (Арканзас), Трут-ор-Консекуенсес (Нью-Мексико), Саратоґа-Спрінґс (Нью-Йорк), Берклі-Спрінґс (Західна Вірджинія), Дезерт-Гот-Спрінґс (Каліфорнія); в Азії — Каґа (Японія), Байхе[en] (Тайвань).

В Україні найвідомішими бальнеологічними курортами є Трускавець, Східниця, Моршин, Великий Любінь, Немирів (Львівська область), Хмільник (Вінницька область), Миргород (Полтавська область), Куяльник (Одеська область), Євпаторія, Саки, Феодосія (АР Крим), Слов'янськ (Донецька область), Поляна, Берегове, Шаян, Кваси, Свалява (Закарпатська область), Черче (Івано-Франківська область), «Горинь» (Рівненська область). Єдиним бальнеологічним санаторієм у центральній частині України є Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня у Знам'янці (Кіровоградська область).

Історія Редагувати

Стародавній світ Редагувати

Фриґідаріум в Старих Лазнях у Помпеях(Стародавній Рим)

Зачатки бальнеології з'явились ще в V столітті до нашої ери, коли давньогрецький вчений Геродот запропонував спосіб споживання та покази до призначення мінеральних вод. У творах Гіппократа (V—IV ст. до н. е.) згадуються лікувальні властивості річкової, соленої та морської води. Римському лікареві Архіґену (I ст. н. е.) належить перша класифікація мінеральних вод.

Середньовіччя та Новий час Редагувати

У XV столітті італійський монах Дж. Савонарола випустив трактат про італійські мінеральні води, де вказувалось про користування мінеральними ваннами. Століттям пізніше були опубліковані лекції італійського лікаря Г. Фаллопія «Сім книг про теплі води», в яких автор окрім іншого намагається з'ясувати хімічний склад мінеральних вод.

Початок науковій бальнеології в XVII—XVIII століттях поклав німецький вчений Ф. Гофман, який вперше встановив хімічний склад мінеральних вод і наявність у них солей вугільної кислоти, кухонної солі, сірчанокислої магнезії тощо. Шведський фізик І. Я. Берцеліус 1822 року здійснив точний хімічний аналіз мінеральних джерел у Карлових Варах (Карлсбаде) і розробив наукові прийоми визначення складу мінеральних вод. Відтак, паралельно з розвитком природничих наук і медицини розвивалась і бальнеологія, що зрештою стала обширним розділом теоретичної та практичної медицини.

Новітній час Редагувати

Інтерес американців та європейців до мінеральних вод зменшувався. Лише в останні декади 20-го сторіччя ця зацікавленість почала відновлюватись.

1965 року в Баку відбувся Всесоюзний з'їзд курортологів і фізіотерапевтів, на якому обговорювались актуальні теоретичні й організаційні питання бальнеології, курортології та фізіотерапії, застосування природних і преформованих фізичних чинників для профілактики та лікування атеросклерозу, ревматизму, хвороб судин і периферійної нервової системи тощо. Для координації наукових досліджень бальнеології, курортології та фізіотерапії в соціалістичних країнах регулярно скликались наради та симпозіуми. Такі координаційні наради були проведені в Москві, Маріанске-Лазне, Познані, Будапешті, Бад-Ельстері. Актуальні питання бальнеології також обговорювались на Міжнародних конгресах з фізичної медицини (1960 року — у Вашинґтоні, 1964 — в Парижі, 1966 — в Канні, 1968 — в Монреалі), а також на Міжнародному конгресі з таласотерапії у Вестерланд-Кіле (Німеччина, 1966 рік).

Велику роль у розвитку бальнеології відіграють наукові товариства курортологів, бальнеологів і фізіотерапевтів: Міжнародна федерація з курортології та кліматології (Швеція), Міжнародне товариство медичної гідрології та кліматології (Париж), Американське товариство медичної гідрології (Вашинґтон), Міжнародна асоціація з фізичної медицини (Лондон), Польське товариство бальнеокліматологів (Познань), Болгарське товариство фізіотерапевтів (Пловдів).

Мінеральні води Редагувати

Загальні відомості Редагувати

Мінеральні води — підземні (рідше поверхневі) води з підвищеним вмістом біологічно активних мінеральних (рідше органічних) складників, що можуть мати специфічні фізико-хімічні властивості, що визначають вплив мінеральних вод на організм людини. У складі мінеральних вод наявні речовини, що в присутні також і в організмі людини; лікувальний вплив мінеральних вод полягає у відновленні порушеної рівноваги цих речовин в людському організмі. Вміст мінеральних речовин (окрім газів) у грамах на 1 літр води називається мінералізацією.

Джерело вуглекислих мінеральних вод на Кавказі

Класифікація Редагувати

  1. За умовами утворення: природні та штучні;
  2. За умовами виникнення та розташування: підземні та поверхневі;
  3. За мінералізацією: слабкомінералізовані (1—2 г/л), малої мінералізації (2—5 г/л), середньої мінералізації (5—15 г/л), високої мінералізації (15—30 г/л), розсольні (35—150 г/л), міцнорозсольні (150 г/л і вище);
  4. За формою застосування: внутрішнього (питного) призначення (мінералізація 2—20 г/л) та зовнішнього (бальнеологічного) призначення;
  5. За переважними іонами: аніонні (хлоридні, гідрокарбонатні, сульфатні), катіонні (натрієві, кальцієві, магнієві) та змішані (хлоридно-натрієві, гідрокарбонатно-натрієві, хлоридно-кальцієві, гідрокарбонаті натрієво-кальцієво-магнієві тощо);
  6. За наявністю газів: вуглекислі, азотні, сірководневі, сульфідні, радонові;
  7. За вмістом біологічно активних мікроелементів: залізисті, миш'яковисті, кременисті, бромисті, йодисті, йодно-бромні;
  8. За кислотністю: кислі (спричиняють згортання білків, ущільнюють надшкір'я, чинять дубильну дію на шкіру), нейтральні та лужні (або гідрокарбонатні; сприяють розпушенню та підвищенню еластичності шкіри);
  9. За температурою: холодні (до 20 °С), теплі (субтермальні; 20 — 36 °С), гарячі (термальні; 37 — 42 °С), дуже гарячі (високотермальні; понад 42 °С).

Бальнеотерапія Редагувати

Лікувальна дія Редагувати

Лікувальна дія бальнеотерапевтичних процедур закладена в гуморальному (здійснюється через кров) та рефлекторному механізмах (здійснюється через нервову систему). При зовнішньому застосуванні мінеральні води здійснюють на шкірні рецептори тепловий, хімічний, радіаційний та інші ефекти, впливають на терморегуляційні процеси організму, підвищуючи або знижуючи теплообмін і рівень окисно-відновних процесів.

Обумовлена наявністю різних провідних хімічних інгредієнтів, дія кожного типу мінеральних вод на організм людини є специфічною. Лікувальна дія мінеральних вод здійснюється залежно від хімічного, температурного та механічного характеру води.

Методи бальнеотерапії Редагувати

Бальнеотерапія охоплює методи профілактики та лікування порушень функцій організму, а також відновлення вже порушених функцію, використовуючи природні та штучно приготовані мінеральні води в курортних і некурортних умовах.

До основних методів бальнеотерапії належать:

  • зрошення та промивання;
  • інгаляції (вдихання повітря, насиченого дрібно розпиленою водою);
  • купання в басейнах;
  • прийняття ванн (температурний і хімічний вплив на шкіру на нервові рецептори із рефлекторними змінами системи кровообігу, інтенсивності процесів обміну речовин в організмі);
  • питне споживання мінеральної води.

Проведення даних процедур (переважно із застосуванням природних мінеральних вод) може проводитись у спеціяльній медичній установі — бальнеолікувальниці. Ефективність бальнеолікування залежить від кваліфікації лікаря, правильності побудови плану лікування, особливостей та стадії хвороби, реактивності організму пацієнта тощо.

Бальнеотехніка Редагувати

Завдання Редагувати

Бальнеотехніка — розділ техніки та бальнеології, що забезпечує охорону мінеральних вод від вичерпання, забруднення та псування. Бальнеотехніка створює умови для видобутку, обробки, зберігання та лікувального застосування мінеральних вод.

До завдань бальнеотехніки належать:

  • розроблення раціональної технологічної схеми експлуатації родовищ мінеральних вод;
  • облаштування каптажних споруд і насосних станцій для перекачування мінеральних вод, системи зовнішніх трубопроводів для їхнього транспортування до місць споживання та скидання відпрацьованих мінеральних вод;
  • устатковування ванних будинків внутрішніми трубопроводами й бальнеотехнічними пристроями для проведення лікувальних процедур;
  • облаштування резервуарів для зберігання мінеральної води;
  • устатковування регенераційних басейнів.

Технологічні схеми Редагувати

Експлуатація родовищ мінеральних вод здійснюється відповідно до розроблених і затверджених технологічних схем. Технологічні схеми — це комплекс заходів, що забезпечують раціональну експлуатацію родовищ мінеральних вод, гарантуючи захист їх від бактеріального та хімічного забруднення та вичерпання, а також якнайліпше збереження фізико-хімічного складу та лікувальних властивостей мінеральних вод під час їхнього добування, кондиціонування та транспортування до споживачів. Затверджена технологічна схема є обов'язковим до виконання документом для усіх організацій, що використовують, проектують або реконструюють бальнеологічні системи курорту.

Технологічні схеми розробки родовищ мінеральних вод складають на основі даних геолого-розвідувальних і гідрогеологічних робіт, завершуючи ці роботи. Ці схеми забезпечують гідрогеологічно обґрунтовану, технічно й економічно раціональну експлуатацію, додержання прийнятих для даного родовища кондицій, повного задоволення водою всіх користувачів, безумовної відповідності відібраних кількостей цих корисних копалин затвердженим експлуатаційним запасам. Розробці технологічних схем передує вивчення матеріалів з історії родовища, умов формування мінеральних вод, їхнього фізико-хімічного складу, затверджених кондицій і запасів.

За результатами польового дослідження, вивчення й аналізу сучасного стану родовищ і бальнеотехнічного господарства описується детальний технічний стан родовища, існуючої системи мінерального водопостачання, аналізуються результати спостережень за режимом експлуатації родовища, здійснюється інженерне оцінювання технічного стану, споруд, пристроїв і трубопроводів, здійснюється технологічне оцінювання покладу з вказанням основних недоліків системи експлуатації. На основі цих матеріалів розробляють пропозиції з вдосконалення існуючих систем мінерального водопостачання.

Відтак проводиться ознайомлення з генеральним планом перспективного розвитку санаторно-курортних закладів, вивчення та оцінювання раніше розробленої проєктної документації на побудову бальнеотехнічних та інших споруд, пов'язаних з використанням мінеральних вод. Далі оцінюється правильність прийнятих проєктних рішень з поправкою на входження до експлуатації нових користувачів та на вмістимість курортних закладів, вносяться необхідні корективи, удосконалюється система експлуатації, обґрунтовується проектоване розширення курорту.

Насамкінець, здійснюється розрахунок потреб водолікувальниць у мінеральних водах, відштовхуючись від установлених норм з витрат на бальнеотерапевтичні процедури; враховуються потреби курорту й інших організацій (заводів розливу, відомчих санаторіїв-профілакторіїв та інших лікувально-профілактичних закладів). Потребу в мінеральних водах зіставляють з їхніми ресурсами та, відштовхуючись від цього, визначають режим відбору та резервування мінеральних вод. З ціллю раціональних витрат мінеральних вод потребу в них визначають лише розрахунковим способом.

До технологічних схем додається графічний матеріал, а зокрема оглядова карта району родовища, геологогідрологічна карта та карти родовищ мінеральних вод, геологічні розрізи експлуатаційних свердловин з даними хімічного складу, дебіту, напору й температури води, схеми розташування експлуатаційних, резервних і спостережних свердловин, зон санітарної охорони, бальнеотехнічних споруд і мереж, водокористувачів, а також висотні схеми розробки родовища мінеральних вод. До текстових додатків належать каталоги, таблиці, довідки, дозволи, що стосуються водовикористання з родовища.

Кондиціонування мінеральних вод Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2019)

Транспортування мінеральних вод Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2019)

Споруди та прилади Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2019)

Бальнеографія Редагувати

Курорти України Редагувати

Курорти світу Редагувати

Відомі бальнеологічні курорти світу
Сатурнія[en]
Сатурнія[en] 

Примітки Редагувати

  1. Кравець, 2017, с. 60.
  2. Кравець, 2017, с. 62.
  3. . www.greatvaluevacations.com (англ.). Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019. 
  4. . Travel Away (амер.). 22 серпня 2019. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019. 
  5. . Plum Deluxe (амер.). Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019. 
  6. . AsiaOne (англ.). 21 липня 2019. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019. 
  7. . kaf-fis-reab.dsmu.edu.ua. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. 
  8. Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня. Процитовано 10 березня 2023. 
  9. ↑ Ветитнев, 2006, с. 190.
  10. Ветитнев, 2006, с. 191.
  11. Routh, 1996, с. 3.
  12. Ветитнев, 2006, с. 192—193.
  13. Ветитнев, 2006, с. 193.
  14. Кравець, 2017, с. 60—61.
  15. Кравець, 2017, с. 61—62.
  16. ↑ Кравець, 2017, с. 63.
  17. ↑ Кравець, 2017, с. 64.
  18. Кравець, 2017, с. 63—64.
  19. Ветитнев, 2006, с. 426.
  20. Ветитнев, 2006, с. 427.
  21. Ветитнев, 2006, с. 427—428.
  22. ↑ Ветитнев, 2006, с. 428.
  23. Ветитнев, 2006, с. 432.

Література Редагувати

Книги Редагувати

  • О. М. Кравець, А. А. Рябєв. Курортологія: підручник. — Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2017. — С. 60—64. — ISBN 978-966-695-421-6.
  • A. M. Ветитнев, Л. Б. Журавлева. Курортное дело: учебное пособие. — Москва : КНОРУС, 2006. — С. 187—209. — ISBN 5-85971-124-7.
  • Н. В. Фоменко. Рекреаційні ресурси та курортологія. — Київ : Центр навчальної літератури, 2007. — 312 с.
  • Бальнеологічні ресурси Передкарпаття / О. В. Федунь; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. — Л., 1999. — 167 c.

Статті Редагувати


Це незавершена стаття про здоров'я.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Balneologiya lat balneum kupannya grec logos vchennya rozdil medicini sho vivchaye mineralni vodi a same yihnye pohodzhennya fiziko himichni vlastivosti likuvalno profilaktichnij efekt a takozh pokazi ta protipokazi do yihnogo zastosuvannya 1 BalneologiyaTerma Tetuchcho na kurorti Montekatini Terme Italiya Terma Tetuchcho na kurorti Montekatini Terme Italiya Pidrozdili balneoterapiya balneotehnika balneografiyaPersha zgadka Gippokrat 500 r do n e MeSH D001452Z likuvalnimi cilyami yak zovnishno tak i vseredinu zastosovuyut najriznomanitnishi mineralni vodi Do likuvalnih nalezhat lishe ti mineralni vodi vmist himichnih komponentiv i fizichni vlastivosti yakih vidpovidayut prijnyatim normam rozroblenim na osnovi bagatorichnogo dosvidu likuvalnogo zastosuvannya i speciyalnih doslidzhen U rezultati vzhivannya mineralnoyi vodi vidbuvayetsya sumarna diya solej sho mistyatsya v nij i inshih rechovin sho pronikayut cherez slizovu obolonku v krov Rozdilami balneologiyi ye balneoterapiya balneotehnika ta balneografiya Balneoterapiya metod zovnishnogo likuvannya profilaktiki ta medichnoyi reabilitaciyi z vikoristannyam prirodnih i shtuchnih mineralnih vod 2 Najvidomishimi v Yevropi balneologichnimi kurortami ye Baden Baden Nimechchina Bat Angliya Vishi Shod Eg Franciya Geviz Ugorshina Spa Belgiya Stambul Gajmana en Turechchina Karlovi Vari Marianski Lazni Chehiya Lojkerbad Shvejcariya Merano Montekatini Terme Saturniya en Salsomadzhore Terme Italiya Bad Ishl Avstriya 3 4 v SShA Got Springs Arkanzas Trut or Konsekuenses Nyu Meksiko Saratoga Springs Nyu Jork Berkli Springs Zahidna Virdzhiniya Dezert Got Springs Kaliforniya 5 v Aziyi Kaga Yaponiya Bajhe en Tajvan 6 V Ukrayini najvidomishimi balneologichnimi kurortami ye Truskavec Shidnicya Morshin Velikij Lyubin Nemiriv Lvivska oblast Hmilnik Vinnicka oblast Mirgorod Poltavska oblast Kuyalnik Odeska oblast Yevpatoriya Saki Feodosiya AR Krim Slov yansk Donecka oblast Polyana Beregove Shayan Kvasi Svalyava Zakarpatska oblast Cherche Ivano Frankivska oblast Gorin Rivnenska oblast 7 Yedinim balneologichnim sanatoriyem u centralnij chastini Ukrayini ye Znam yanska oblasna balneologichna likarnya 8 u Znam yanci Kirovogradska oblast Zmist 1 Istoriya 1 1 Starodavnij svit 1 2 Serednovichchya ta Novij chas 1 3 Novitnij chas 2 Mineralni vodi 2 1 Zagalni vidomosti 2 2 Klasifikaciya 3 Balneoterapiya 3 1 Likuvalna diya 3 2 Metodi balneoterapiyi 4 Balneotehnika 4 1 Zavdannya 4 2 Tehnologichni shemi 4 3 Kondicionuvannya mineralnih vod 4 4 Transportuvannya mineralnih vod 4 5 Sporudi ta priladi 5 Balneografiya 5 1 Kurorti Ukrayini 5 2 Kurorti svitu 6 Primitki 7 Literatura 7 1 Knigi 7 2 StattiIstoriya RedaguvatiStarodavnij svit Redaguvati nbsp Frigidarium v Starih Laznyah u Pompeyah Starodavnij Rim Zachatki balneologiyi z yavilis she v V stolitti do nashoyi eri koli davnogreckij vchenij Gerodot zaproponuvav sposib spozhivannya ta pokazi do priznachennya mineralnih vod U tvorah Gippokrata V IV st do n e zgaduyutsya likuvalni vlastivosti richkovoyi solenoyi ta morskoyi vodi Rimskomu likarevi Arhigenu I st n e nalezhit persha klasifikaciya mineralnih vod 9 Serednovichchya ta Novij chas Redaguvati U XV stolitti italijskij monah Dzh Savonarola vipustiv traktat pro italijski mineralni vodi de vkazuvalos pro koristuvannya mineralnimi vannami Stolittyam piznishe buli opublikovani lekciyi italijskogo likarya G Fallopiya Sim knig pro tepli vodi v yakih avtor okrim inshogo namagayetsya z yasuvati himichnij sklad mineralnih vod 9 Pochatok naukovij balneologiyi v XVII XVIII stolittyah poklav nimeckij vchenij F Gofman yakij vpershe vstanoviv himichnij sklad mineralnih vod i nayavnist u nih solej vugilnoyi kisloti kuhonnoyi soli sirchanokisloyi magneziyi tosho Shvedskij fizik I Ya Bercelius 1822 roku zdijsniv tochnij himichnij analiz mineralnih dzherel u Karlovih Varah Karlsbade i rozrobiv naukovi prijomi viznachennya skladu mineralnih vod Vidtak paralelno z rozvitkom prirodnichih nauk i medicini rozvivalas i balneologiya sho zreshtoyu stala obshirnim rozdilom teoretichnoyi ta praktichnoyi medicini 10 Novitnij chas Redaguvati Interes amerikanciv ta yevropejciv do mineralnih vod zmenshuvavsya Lishe v ostanni dekadi 20 go storichchya cya zacikavlenist pochala vidnovlyuvatis 11 1965 roku v Baku vidbuvsya Vsesoyuznij z yizd kurortologiv i fizioterapevtiv na yakomu obgovoryuvalis aktualni teoretichni j organizacijni pitannya balneologiyi kurortologiyi ta fizioterapiyi zastosuvannya prirodnih i preformovanih fizichnih chinnikiv dlya profilaktiki ta likuvannya aterosklerozu revmatizmu hvorob sudin i periferijnoyi nervovoyi sistemi tosho Dlya koordinaciyi naukovih doslidzhen balneologiyi kurortologiyi ta fizioterapiyi v socialistichnih krayinah regulyarno sklikalis naradi ta simpoziumi Taki koordinacijni naradi buli provedeni v Moskvi Marianske Lazne Poznani Budapeshti Bad Elsteri Aktualni pitannya balneologiyi takozh obgovoryuvalis na Mizhnarodnih kongresah z fizichnoyi medicini 1960 roku u Vashingtoni 1964 v Parizhi 1966 v Kanni 1968 v Monreali a takozh na Mizhnarodnomu kongresi z talasoterapiyi u Vesterland Kile Nimechchina 1966 rik 12 Veliku rol u rozvitku balneologiyi vidigrayut naukovi tovaristva kurortologiv balneologiv i fizioterapevtiv Mizhnarodna federaciya z kurortologiyi ta klimatologiyi Shveciya Mizhnarodne tovaristvo medichnoyi gidrologiyi ta klimatologiyi Parizh Amerikanske tovaristvo medichnoyi gidrologiyi Vashington Mizhnarodna asociaciya z fizichnoyi medicini London Polske tovaristvo balneoklimatologiv Poznan Bolgarske tovaristvo fizioterapevtiv Plovdiv 13 Mineralni vodi RedaguvatiDokladnishe Mineralni vodiZagalni vidomosti Redaguvati Mineralni vodi pidzemni ridshe poverhnevi vodi z pidvishenim vmistom biologichno aktivnih mineralnih ridshe organichnih skladnikiv sho mozhut mati specifichni fiziko himichni vlastivosti sho viznachayut vpliv mineralnih vod na organizm lyudini U skladi mineralnih vod nayavni rechovini sho v prisutni takozh i v organizmi lyudini likuvalnij vpliv mineralnih vod polyagaye u vidnovlenni porushenoyi rivnovagi cih rechovin v lyudskomu organizmi Vmist mineralnih rechovin okrim gaziv u gramah na 1 litr vodi nazivayetsya mineralizaciyeyu 14 source source source source source source source source source source source source source source Dzherelo vuglekislih mineralnih vod na KavkaziKlasifikaciya Redaguvati Za umovami utvorennya prirodni ta shtuchni Za umovami viniknennya ta roztashuvannya pidzemni ta poverhnevi Za mineralizaciyeyu slabkomineralizovani 1 2 g l maloyi mineralizaciyi 2 5 g l serednoyi mineralizaciyi 5 15 g l visokoyi mineralizaciyi 15 30 g l rozsolni 35 150 g l micnorozsolni 150 g l i vishe Za formoyu zastosuvannya vnutrishnogo pitnogo priznachennya mineralizaciya 2 20 g l ta zovnishnogo balneologichnogo priznachennya Za perevazhnimi ionami anionni hloridni gidrokarbonatni sulfatni kationni natriyevi kalciyevi magniyevi ta zmishani hloridno natriyevi gidrokarbonatno natriyevi hloridno kalciyevi gidrokarbonati natriyevo kalciyevo magniyevi tosho Za nayavnistyu gaziv vuglekisli azotni sirkovodnevi sulfidni radonovi Za vmistom biologichno aktivnih mikroelementiv zalizisti mish yakovisti kremenisti bromisti jodisti jodno bromni Za kislotnistyu kisli sprichinyayut zgortannya bilkiv ushilnyuyut nadshkir ya chinyat dubilnu diyu na shkiru nejtralni ta luzhni abo gidrokarbonatni spriyayut rozpushennyu ta pidvishennyu elastichnosti shkiri Za temperaturoyu holodni do 20 S tepli subtermalni 20 36 S garyachi termalni 37 42 S duzhe garyachi visokotermalni ponad 42 S 15 Balneoterapiya RedaguvatiDokladnishe BalneoterapiyaLikuvalna diya Redaguvati Likuvalna diya balneoterapevtichnih procedur zakladena v gumoralnomu zdijsnyuyetsya cherez krov ta reflektornomu mehanizmah zdijsnyuyetsya cherez nervovu sistemu Pri zovnishnomu zastosuvanni mineralni vodi zdijsnyuyut na shkirni receptori teplovij himichnij radiacijnij ta inshi efekti vplivayut na termoregulyacijni procesi organizmu pidvishuyuchi abo znizhuyuchi teploobmin i riven okisno vidnovnih procesiv 16 Obumovlena nayavnistyu riznih providnih himichnih ingrediyentiv diya kozhnogo tipu mineralnih vod na organizm lyudini ye specifichnoyu 16 Likuvalna diya mineralnih vod zdijsnyuyetsya zalezhno vid himichnogo temperaturnogo ta mehanichnogo harakteru vodi 17 Metodi balneoterapiyi Redaguvati Balneoterapiya ohoplyuye metodi profilaktiki ta likuvannya porushen funkcij organizmu a takozh vidnovlennya vzhe porushenih funkciyu vikoristovuyuchi prirodni ta shtuchno prigotovani mineralni vodi v kurortnih i nekurortnih umovah Do osnovnih metodiv balneoterapiyi nalezhat zroshennya ta promivannya ingalyaciyi vdihannya povitrya nasichenogo dribno rozpilenoyu vodoyu kupannya v basejnah prijnyattya vann temperaturnij i himichnij vpliv na shkiru na nervovi receptori iz reflektornimi zminami sistemi krovoobigu intensivnosti procesiv obminu rechovin v organizmi pitne spozhivannya mineralnoyi vodi 18 Provedennya danih procedur perevazhno iz zastosuvannyam prirodnih mineralnih vod mozhe provoditis u speciyalnij medichnij ustanovi balneolikuvalnici Efektivnist balneolikuvannya zalezhit vid kvalifikaciyi likarya pravilnosti pobudovi planu likuvannya osoblivostej ta stadiyi hvorobi reaktivnosti organizmu paciyenta tosho 17 Balneotehnika RedaguvatiZavdannya Redaguvati Balneotehnika rozdil tehniki ta balneologiyi sho zabezpechuye ohoronu mineralnih vod vid vicherpannya zabrudnennya ta psuvannya Balneotehnika stvoryuye umovi dlya vidobutku obrobki zberigannya ta likuvalnogo zastosuvannya mineralnih vod Do zavdan balneotehniki nalezhat rozroblennya racionalnoyi tehnologichnoyi shemi ekspluataciyi rodovish mineralnih vod oblashtuvannya kaptazhnih sporud i nasosnih stancij dlya perekachuvannya mineralnih vod sistemi zovnishnih truboprovodiv dlya yihnogo transportuvannya do misc spozhivannya ta skidannya vidpracovanih mineralnih vod ustatkovuvannya vannih budinkiv vnutrishnimi truboprovodami j balneotehnichnimi pristroyami dlya provedennya likuvalnih procedur oblashtuvannya rezervuariv dlya zberigannya mineralnoyi vodi ustatkovuvannya regeneracijnih basejniv 17 Tehnologichni shemi Redaguvati Ekspluataciya rodovish mineralnih vod zdijsnyuyetsya vidpovidno do rozroblenih i zatverdzhenih tehnologichnih shem Tehnologichni shemi ce kompleks zahodiv sho zabezpechuyut racionalnu ekspluataciyu rodovish mineralnih vod garantuyuchi zahist yih vid bakterialnogo ta himichnogo zabrudnennya ta vicherpannya a takozh yaknajlipshe zberezhennya fiziko himichnogo skladu ta likuvalnih vlastivostej mineralnih vod pid chas yihnogo dobuvannya kondicionuvannya ta transportuvannya do spozhivachiv Zatverdzhena tehnologichna shema ye obov yazkovim do vikonannya dokumentom dlya usih organizacij sho vikoristovuyut proektuyut abo rekonstruyuyut balneologichni sistemi kurortu 19 Tehnologichni shemi rozrobki rodovish mineralnih vod skladayut na osnovi danih geologo rozviduvalnih i gidrogeologichnih robit zavershuyuchi ci roboti Ci shemi zabezpechuyut gidrogeologichno obgruntovanu tehnichno j ekonomichno racionalnu ekspluataciyu doderzhannya prijnyatih dlya danogo rodovisha kondicij povnogo zadovolennya vodoyu vsih koristuvachiv bezumovnoyi vidpovidnosti vidibranih kilkostej cih korisnih kopalin zatverdzhenim ekspluatacijnim zapasam Rozrobci tehnologichnih shem pereduye vivchennya materialiv z istoriyi rodovisha umov formuvannya mineralnih vod yihnogo fiziko himichnogo skladu zatverdzhenih kondicij i zapasiv 20 Za rezultatami polovogo doslidzhennya vivchennya j analizu suchasnogo stanu rodovish i balneotehnichnogo gospodarstva opisuyetsya detalnij tehnichnij stan rodovisha isnuyuchoyi sistemi mineralnogo vodopostachannya analizuyutsya rezultati sposterezhen za rezhimom ekspluataciyi rodovisha zdijsnyuyetsya inzhenerne ocinyuvannya tehnichnogo stanu sporud pristroyiv i truboprovodiv zdijsnyuyetsya tehnologichne ocinyuvannya pokladu z vkazannyam osnovnih nedolikiv sistemi ekspluataciyi Na osnovi cih materialiv rozroblyayut propoziciyi z vdoskonalennya isnuyuchih sistem mineralnogo vodopostachannya 21 Vidtak provoditsya oznajomlennya z generalnim planom perspektivnogo rozvitku sanatorno kurortnih zakladiv vivchennya ta ocinyuvannya ranishe rozroblenoyi proyektnoyi dokumentaciyi na pobudovu balneotehnichnih ta inshih sporud pov yazanih z vikoristannyam mineralnih vod Dali ocinyuyetsya pravilnist prijnyatih proyektnih rishen z popravkoyu na vhodzhennya do ekspluataciyi novih koristuvachiv ta na vmistimist kurortnih zakladiv vnosyatsya neobhidni korektivi udoskonalyuyetsya sistema ekspluataciyi obgruntovuyetsya proektovane rozshirennya kurortu 22 Nasamkinec zdijsnyuyetsya rozrahunok potreb vodolikuvalnic u mineralnih vodah vidshtovhuyuchis vid ustanovlenih norm z vitrat na balneoterapevtichni proceduri vrahovuyutsya potrebi kurortu j inshih organizacij zavodiv rozlivu vidomchih sanatoriyiv profilaktoriyiv ta inshih likuvalno profilaktichnih zakladiv Potrebu v mineralnih vodah zistavlyayut z yihnimi resursami ta vidshtovhuyuchis vid cogo viznachayut rezhim vidboru ta rezervuvannya mineralnih vod Z cillyu racionalnih vitrat mineralnih vod potrebu v nih viznachayut lishe rozrahunkovim sposobom 22 Do tehnologichnih shem dodayetsya grafichnij material a zokrema oglyadova karta rajonu rodovisha geologogidrologichna karta ta karti rodovish mineralnih vod geologichni rozrizi ekspluatacijnih sverdlovin z danimi himichnogo skladu debitu naporu j temperaturi vodi shemi roztashuvannya ekspluatacijnih rezervnih i sposterezhnih sverdlovin zon sanitarnoyi ohoroni balneotehnichnih sporud i merezh vodokoristuvachiv a takozh visotni shemi rozrobki rodovisha mineralnih vod Do tekstovih dodatkiv nalezhat katalogi tablici dovidki dozvoli sho stosuyutsya vodovikoristannya z rodovisha 23 Kondicionuvannya mineralnih vod Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2019 Transportuvannya mineralnih vod Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2019 Sporudi ta priladi Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2019 Balneografiya RedaguvatiKurorti Ukrayini Redaguvati Vidomi balneologichni kurorti Ukrayini nbsp TruskavecTruskavec nbsp ShidnicyaShidnicya nbsp MorshinMorshin nbsp FeodosiyaFeodosiya nbsp MirgorodMirgorod Kurorti svitu Redaguvati Vidomi balneologichni kurorti svitu nbsp Baden BadenBaden Baden nbsp BatBat nbsp Karlovi VariKarlovi Vari nbsp Saturniya en Saturniya en nbsp GevizGeviz Primitki Redaguvati Kravec 2017 s 60 Kravec 2017 s 62 9 of Europe s Best Spa Towns www greatvaluevacations com angl Arhiv originalu za 6 grudnya 2019 Procitovano 6 grudnya 2019 10 Best Spa Towns in Europe for a Soothing Culture Filled Getaway Travel Away amer 22 serpnya 2019 Arhiv originalu za 6 grudnya 2019 Procitovano 6 grudnya 2019 Having a Hot Bath in 5 of America s Best Spa Towns Plum Deluxe amer Arhiv originalu za 6 grudnya 2019 Procitovano 6 grudnya 2019 Unwind at top spa towns around the world that are travelgoals AsiaOne angl 21 lipnya 2019 Arhiv originalu za 6 grudnya 2019 Procitovano 6 grudnya 2019 Kurortologiya kaf fis reab dsmu edu ua Arhiv originalu za 8 kvitnya 2022 Znam yanska oblasna balneologichna likarnya Procitovano 10 bereznya 2023 a b Vetitnev 2006 s 190 Vetitnev 2006 s 191 Routh 1996 s 3 Vetitnev 2006 s 192 193 Vetitnev 2006 s 193 Kravec 2017 s 60 61 Kravec 2017 s 61 62 a b Kravec 2017 s 63 a b v Kravec 2017 s 64 Kravec 2017 s 63 64 Vetitnev 2006 s 426 Vetitnev 2006 s 427 Vetitnev 2006 s 427 428 a b Vetitnev 2006 s 428 Vetitnev 2006 s 432 Literatura RedaguvatiKnigi Redaguvati O M Kravec A A Ryabyev Kurortologiya pidruchnik Harkiv HNUMG im O M Beketova 2017 S 60 64 ISBN 978 966 695 421 6 A M Vetitnev L B Zhuravleva Kurortnoe delo uchebnoe posobie Moskva KNORUS 2006 S 187 209 ISBN 5 85971 124 7 N V Fomenko Rekreacijni resursi ta kurortologiya Kiyiv Centr navchalnoyi literaturi 2007 312 s Balneologichni resursi Peredkarpattya O V Fedun Lviv derzh un t im I Franka L 1999 167 c Statti Redaguvati Hirak Behari Routh et al Balneology Mineral Water and Spas in Historical Perspective Elsevier 1996 nbsp Ce nezavershena stattya pro zdorov ya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Balneologiya amp oldid 39806063