Робер де Котт (фр. Robert de Cotte 1656, Париж — 15 липня, 1735, Пассі неподалік Парижа) — французький архітектор і дизайнер інтер'єрів зламу 17-18 ст.
| Робер де Котт | |
|---|---|
| фр. Robert de Cotte | |
| | |
| Народження | 1656 |
| Смерть | 15 липня 1735 |
| Країна | Франція |
| Навчання | ·Жуль Ардуен-Мансар |
| Діяльність | архітектор, дизайнер |
| Праця в містах | Париж, Версаль |
| Архітектурний стиль | ранній класицизм, рококо |
| Найважливіші споруди | Великий Тріанон, галерея, Версаль, Королівська каплиця, добудови, Версаль, замок Поппельсдорф, план, для міста Бонн, замок-палац Компьєн, проєкт і план, |
| Членство | Академія архітектури Франції |
| Учні | Denis Jossenayd |
| Діти | ·Jules-Robert de Cotted і Marie Anne Catherine de Cotted |
| Робер де Котт у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився в Парижі. Працював у період 1682–1685 рр. як виконроб на декількох будівництвах, призначених для короля Франції. Здійснив освітню подорож до Італії, але перебував там лише шість місяців. Отримав посаду директора Королівської мануфактури гобеленів, мав відповідати за створення як коштовних гобеленів, так і меблів для королівських палаців. У справі виробництва Робер де Котт керувався вже надрукованими восьми томами орнаментів і малюнків, запропонованих митцями і дизайнрами Франції. Все це наблизило Робера де Котта до розробки власних дизайнерських проєктів інтер'єрів. Вважається винахідником трюмо.
Кар'єра чиновника Редагувати
1699 року він як чиновник-високопосадовець став членом Королівської академії архітектури. Його обов'язком було вести перемовини з будівельниками і постачальниками будівельних матеріалів (сировини, мармуру тощо). Робер де Котт став другою за впливом фігурою у команді архітектора Жуля Ардуена-Мансара.
1708 року Робера де Котта за наказом короля призначають надвірним архітектором та директором Королівської академії архітектури. В пізні роки правління короля Людовика XIV виконав декілька важливих королівських та приватних замовлень, серед котрих добудова палацової каплиці у Версалі та палацу графа Тулузького, визнаного законним сином короля. Праця на відповідальних будівельних майданчиках зблизила Першого королівського архітектора з відомими скульпторами і дизайнерами, серед котрих був і П'єр Лепотр (1659—1744), якого вважають засновником орнаментики французького рококо в архітектурі.
Власна родина Редагувати
Робер де Котт узяв шлюб близько 1683 року із сестрою свого вчителя, архітектора Жуля Ардуена-Мансара. Подружжя мало двох синів.
Смерть Редагувати
Архітектор помер у Парижі. Поховання відбулося в столичній церкві Сен-Жермен-л'Осерруа.
Вибрані твори Редагувати
- Великий Тріанон, галерея, Версаль, 1687
- Королівська каплиця, добудови, Версаль, 1708–1710
- Палац де Люд (Hôtel de Lude), Париж, 1710
- Палац д'Естре (Hôtel d'Estrées), Париж, 1710
- Замок Поппельсдорф, план, для міста Бонн, Німеччина, 1715
- Палац Бурбонів, Париж, 1717
- Замок-палац Компьєн, проєкт і план, 1729
Галерея вибраних фото Редагувати
Плани і розрізи споруд Редагувати
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Robert Neumann: Robert de Cotte and the Perfection of Architecture in Eighteenth-Century France. The Journal of the Society of Architectural Historians, Vol. 56, N° 1, 1997, pp. 103—104
- Robert Neumann: French Domestic Architecture in the Early 18th Century: The Town Houses of Robert de Cotte. The Journal of the Society of Architectural Historians, Vol 39, N° 2,1980, pp. 128—144
- Simone Meyder: «Mehr königlich als frei»: Robert de Cotte und das Bauen in Straßburg nach 1681. Waxmann, Münster / München / Berlin [u. a.] 2010. Zugl.: Tübingen, Univ., Diss., 2006, ISBN 978-3-8309-2181-3