www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ватове море часом Ваденське море нім Wattenmeer дан Vadehavet нід Waddenzee фриз Waadsee назва прийнята у Північній Євро

Ватове море

Ватове море, часом Ваденське море (нім. Wattenmeer, дан. Vadehavet, нід. Waddenzee, фриз. Waadsee) — назва, прийнята у Північній Європі, для частини Атлантичного океану, мілководна морська ділянка площею близько 10 тис. км², розташована біля узбережжя Данії, Німеччини і Нідерландів. Відокремлене від Атлантичного океану і Північного моря ланцюжком Фризьких островів. Назву «Ватове море» також екстраполюють на інші типові приклади літоралі: затоку Сан-Франциско, Затока Фанді, корейське узбережжя Жовтого моря.

Ватове море
Wadden Sea 
Світова спадщина
Ватове море
53°32′ пн. ш. 6°53′ сх. д. / 53.533° пн. ш. 6.883° сх. д. / 53.533; 6.883
Країна Данія
 Нідерланди
 Німеччина
Тип Природний
Критерії viii, ix, x
Об'єкт № 1314
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2009 (33 сесія)
Внесено зміни 2014
 Ватове море у Вікісховищі

У 2009 році 66 % території Ватового моря було включено у список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Нідерландах і Німеччині як «одна з останніх масштабних природних екосистем припливної зони, в яких природні процеси продовжують функціонувати значною мірою без втручання людини».

Географія Редагувати

Низка ват і лагун тягнеться приблизно на 500 км від Ден-Гелдера на південному заході (Нідерланди) до селища Скалінґен (поблизу Есб'єрга) на північному сході (Данія). Займає площу близько 10 тис. км². Включає затоки (лагунного типу) Ваддензе (північна частина колишньої бухти Зейдер-Зе), Лауверсзе, естуарії річок Емс (бухта Долларт), Везер, Ельби, бухту Ядебузен і частину Гельголандської бухти. Відокремлено від основної акваторії Північного моря пасмом Фризьких (Ватових) островів. У Гельголандській бухті роль бар'єрних виконують острови Альті-Меллум, Шархерн і Тріше.

Найбільша з акваторій, складових Ватового моря, — затока Ваддензе (нід. Waddenzee), розташована між узбережжям Нідерландів і Західно-Фризькими островами. Відокремлено від озера Ейсселмер греблею Афслейтдейк. Включає вати Фризький ват (Friese Wad) і Ґронінґенський ват (Groninger Wad).

Ватове узбережжя Північного моря в основному сформувалося у X–XIV століттях, після того як торф'яні відкладення, раніше відокремлені від океану піщаними дюнами (сьогоденні Фризькі острови), були зруйновані і змиті в результаті штормових приливів води (див. Список повеней в Нідерландах).

Двічі на день море осушується відпливом і наповнюється під час припливу, що являє собою типову літоральну зону. Має значні запаси природного газу. Острови та узбережжя моря оточені літоральними пляжами, під час відпливу вкритими мулом (так званим «ватом»), та є дуже важливим місцем притулку численних представників тваринного світу, зокрема птахів, для захисту яких тут діє три національних парки. Також на узбережжі моря та островах всіх трьох країн знаходиться багато важливих туристичних центрів.

Мілководдя Ваденського моря

Клімат Редагувати

Акваторія моря лежить в помірному кліматичному поясі. Над цією частиною моря (як над усією акваторією Північного) увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний вітри. Значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження достатнє. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Відносно тепла зима з нестійкою погодою і сильними вітрами; прохолодне літо з більш спокійною погодою.

Біологія Редагувати

Акваторія моря лежить в екорегіоні Північного моря бореальної атлантичної морської зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до атлантичної області бореальної зони.

Території, що охороняються Редагувати

Ватове море омиває три країни: Данія, Нідерланди та Німеччина. Також воно має багату флору і фауну і високу біологічну продуктивність. Особливо важливу роль море грає для збереження популяцій тварин північного заходу Європи. Тут виводяться мальки майже всього поголів'я камбали Північного моря; від стану ват залежить центральноєвропейська популяція звичайного тюленя. Кількість перелітних птахів, що зупиняються тут під час щорічних міграцій, за деякими оцінками сягає 20 млн.

Значна частина моря з 1978 охороняється в рамках міжнародного співробітництва Нідерландів, Німеччини і Данії. У 1982 році прийнята Спільна декларація з охорони Ватового моря, у 1997 прийнято Тристоронній план з Ватового моря. Популяція звичайного тюленя охороняється з 1990 року в рамках Угоди щодо збереження тюленів у Ватовому морі.

  • Національний парк Гамбурзькі вати
  • Національний парк Вавдденське море
  • Національний парк Шлезвіг-Гольштейнські вати
  • Національний парк Вавдденське море (Данія)
  • Національний парк Нижньосаксонські вати

Відпочинок Редагувати

Грязьова хода біля Пітербюрена, Нідерланди

Багато островів Ватового моря стали поширеними місцями відпочинку, починаючи з ⅩⅨ століття. Грязьові ходи[en], тобто піші прогулянки грязьовими обмілинами під час відливу, є особливим видом активного відпочинку цього краю. Це також сприятливе місце для катання на човнах.

У культурі Редагувати

Німецька частина Ватового моря була місцем дій роману Ерскіна Чилдерза[en] 1903 року «Загадка пісків»[en] і роману Ельзи Урі[en] 1915 року «Нестекхен в дитячому санаторії»[en].

Примітки Редагувати

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. . Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 17 серпня 2013. 
  3. Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  4. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  5. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  6. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  7. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
  8. Tidal flat walking. Wadden Sea World Heritage. Процитовано 23 грудня 2017. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ватове море
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vatove more chasom Vadenske more nim Wattenmeer dan Vadehavet nid Waddenzee friz Waadsee nazva prijnyata u Pivnichnij Yevropi dlya chastini Atlantichnogo okeanu milkovodna morska dilyanka plosheyu blizko 10 tis km roztashovana bilya uzberezhzhya Daniyi Nimechchini i Niderlandiv Vidokremlene vid Atlantichnogo okeanu i Pivnichnogo morya lancyuzhkom Frizkih ostroviv Nazvu Vatove more takozh ekstrapolyuyut na inshi tipovi prikladi litorali zatoku San Francisko Zatoka Fandi korejske uzberezhzhya Zhovtogo morya Vatove moreWadden Sea 1 Svitova spadshinaVatove more53 32 pn sh 6 53 sh d 53 533 pn sh 6 883 sh d 53 533 6 883Krayina Daniya Niderlandi NimechchinaTip PrirodnijKriteriyi viii ix xOb yekt 1314Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2009 33 sesiya Vneseno zmini 2014 Vatove more u VikishovishiU 2009 roci 66 teritoriyi Vatovogo morya bulo vklyucheno u spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Niderlandah i Nimechchini yak odna z ostannih masshtabnih prirodnih ekosistem priplivnoyi zoni v yakih prirodni procesi prodovzhuyut funkcionuvati znachnoyu miroyu bez vtruchannya lyudini 2 Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Biologiya 4 Teritoriyi sho ohoronyayutsya 5 Vidpochinok 6 U kulturi 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaGeografiya RedaguvatiNizka vat i lagun tyagnetsya priblizno na 500 km vid Den Geldera na pivdennomu zahodi Niderlandi do selisha Skalingen poblizu Esb yerga na pivnichnomu shodi Daniya Zajmaye ploshu blizko 10 tis km Vklyuchaye zatoki lagunnogo tipu Vaddenze pivnichna chastina kolishnoyi buhti Zejder Ze 3 Lauversze estuariyi richok Ems buhta Dollart Vezer Elbi buhtu Yadebuzen i chastinu Gelgolandskoyi buhti Vidokremleno vid osnovnoyi akvatoriyi Pivnichnogo morya pasmom Frizkih Vatovih ostroviv U Gelgolandskij buhti rol bar yernih vikonuyut ostrovi Alti Mellum Sharhern i Trishe Najbilsha z akvatorij skladovih Vatovogo morya zatoka Vaddenze nid Waddenzee roztashovana mizh uzberezhzhyam Niderlandiv i Zahidno Frizkimi ostrovami Vidokremleno vid ozera Ejsselmer grebleyu Afslejtdejk Vklyuchaye vati Frizkij vat Friese Wad i Groningenskij vat Groninger Wad Vatove uzberezhzhya Pivnichnogo morya v osnovnomu sformuvalosya u X XIV stolittyah pislya togo yak torf yani vidkladennya ranishe vidokremleni vid okeanu pishanimi dyunami sogodenni Frizki ostrovi buli zrujnovani i zmiti v rezultati shtormovih priliviv vodi div Spisok povenej v Niderlandah Dvichi na den more osushuyetsya vidplivom i napovnyuyetsya pid chas priplivu sho yavlyaye soboyu tipovu litoralnu zonu Maye znachni zapasi prirodnogo gazu Ostrovi ta uzberezhzhya morya otocheni litoralnimi plyazhami pid chas vidplivu vkritimi mulom tak zvanim vatom ta ye duzhe vazhlivim miscem pritulku chislennih predstavnikiv tvarinnogo svitu zokrema ptahiv dlya zahistu yakih tut diye tri nacionalnih parki Takozh na uzberezhzhi morya ta ostrovah vsih troh krayin znahoditsya bagato vazhlivih turistichnih centriv nbsp Milkovoddya Vadenskogo moryaKlimat RedaguvatiAkvatoriya morya lezhit v pomirnomu klimatichnomu poyasi 4 Nad ciyeyu chastinoyu morya yak nad usiyeyu akvatoriyeyu Pivnichnogo uves rik panuyut pomirni povitryani masi Perevazhaye zahidnij vitri Znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya Zvolozhennya dostatnye Cilij rik perevazhaye ciklonichna diyalnist pogoda minliva chasti shtormi Vidnosno tepla zima z nestijkoyu pogodoyu i silnimi vitrami proholodne lito z bilsh spokijnoyu pogodoyu 5 Biologiya RedaguvatiAkvatoriya morya lezhit v ekoregioni Pivnichnogo morya borealnoyi atlantichnoyi morskoyi zoogeografichnoyi provinciyi 6 U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m vidnositsya do atlantichnoyi oblasti borealnoyi zoni 7 Teritoriyi sho ohoronyayutsya RedaguvatiVatove more omivaye tri krayini Daniya Niderlandi ta Nimechchina Takozh vono maye bagatu floru i faunu i visoku biologichnu produktivnist Osoblivo vazhlivu rol more graye dlya zberezhennya populyacij tvarin pivnichnogo zahodu Yevropi Tut vivodyatsya malki majzhe vsogo pogoliv ya kambali Pivnichnogo morya vid stanu vat zalezhit centralnoyevropejska populyaciya zvichajnogo tyulenya Kilkist perelitnih ptahiv sho zupinyayutsya tut pid chas shorichnih migracij za deyakimi ocinkami syagaye 20 mln Znachna chastina morya z 1978 ohoronyayetsya v ramkah mizhnarodnogo spivrobitnictva Niderlandiv Nimechchini i Daniyi U 1982 roci prijnyata Spilna deklaraciya z ohoroni Vatovogo morya u 1997 prijnyato Tristoronnij plan z Vatovogo morya Populyaciya zvichajnogo tyulenya ohoronyayetsya z 1990 roku v ramkah Ugodi shodo zberezhennya tyuleniv u Vatovomu mori Nacionalnij park Gamburzki vati Nacionalnij park Vavddenske more Nacionalnij park Shlezvig Golshtejnski vati Nacionalnij park Vavddenske more Daniya Nacionalnij park Nizhnosaksonski vatiVidpochinok Redaguvati nbsp Gryazova hoda bilya Piterbyurena NiderlandiBagato ostroviv Vatovogo morya stali poshirenimi miscyami vidpochinku pochinayuchi z stolittya Gryazovi hodi en tobto pishi progulyanki gryazovimi obmilinami pid chas vidlivu ye osoblivim vidom aktivnogo vidpochinku cogo krayu 8 Ce takozh spriyatlive misce dlya katannya na chovnah U kulturi RedaguvatiNimecka chastina Vatovogo morya bula miscem dij romanu Erskina Childerza en 1903 roku Zagadka piskiv en i romanu Elzi Uri en 1915 roku Nestekhen v dityachomu sanatoriyi en Primitki Redaguvati Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku UNESCO World Heritage Centre Wadden Sea Italy s Dolomites and Philippines s Tubbataha Reefs Natural Park inscribed on UNESCO s World Heritage List Arhiv originalu za 19 bereznya 2014 Procitovano 17 serpnya 2013 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach Skuratovich O Ya K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas BioScience Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 Tidal flat walking Wadden Sea World Heritage Procitovano 23 grudnya 2017 Literatura RedaguvatiM Vollmer M Gulberg M Maluck D van Marrewijk 2001 Landscape and Cultural Heritage in the Wadden Sea Region Project Report Wadden Sea Ecosystem 12 Arhiv originalu za 23 lipnya 2011 Procitovano 12 lipnya 2009 angl Knottnerus Otto S 2005 History of human settlement cultural change and interference with the marine environment Arhiv originalu za 18 lyutogo 2012 Procitovano 12 lipnya 2009 angl Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vatove moreSekretariat Tristoronnoyi ugodi z ohoroni Vatovogo morya angl Oficijna turistichna informaciya Arhivovano 30 listopada 2019 u Wayback Machine po pivnichnij chastini Vatovogo morya Zahidna Daniya dan angl nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vatove more amp oldid 40471844