www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жовте море кит 黄海 Гуангай кор 황해 Гванге англ Yellow Sea напівзамкнене окраїнне море у західній частині Тихого океану між

Жовте море

Жовте море (кит. 黄海 — Гуангай; кор. 황해 —Гванге, англ. Yellow Sea) — напівзамкнене окраїнне море у західній частині Тихого океану між Китаєм і Корейським півостровом.

Жовте море
35°00′00″ пн. ш. 123°00′00″ сх. д. / 35.00000° пн. ш. 123.00000° сх. д. / 35.00000; 123.00000Координати: 35°00′00″ пн. ш. 123°00′00″ сх. д. / 35.00000° пн. ш. 123.00000° сх. д. / 35.00000; 123.00000
Розташування Тихий океан
Площа 416 000 км²
Найбільша глибина 106 м
Середня глибина 38 м
Об'єм 16 000 км³
Впадаючі річки Хуанхе, Ялуцзян, Хайхе, Ляохе
Жовте море у Вікісховищі

Межі моря

Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Жовтого моря так: Жовте море відокремлене від Японського моря лінією від південного краю півострова Хенам у провінції Південна Чолла до острова Чеджу і відокремлене від Східнокитайського моря лінією від західного краю острова Чеджу до гирла річки Янцзи.

Загальний опис

Води моря омивають береги трьох держав Східної Азії — Китаю, КНДР та Південної Кореї. За даними Енциклопедії Британніка довжина моря з півночі на південь складає близько 960 км і близько 700 км — зі сходу на захід. Площа — 416 тис. км²; середній об'єм води — 16 тис. км³; середня глибина — 38 м; найбільша глибина 106 м. Глибини рівномірно збільшуються із півночі на південь до 84—92 м, на крайньому південному сході — до 106 м. Ґрунт — мул і пісок.

Розташовано в межах вирівняної мілководої частини материкової мілини. На півдні межує зі Східнокитайським морем по лінії південно-західний край Кореї — острів Чеджу — берег материка на північ від гирла р. Янцзи (Чанцзян). Назва походить від частинок піску, що виносить Хуанхе.

Припливи переважають неправильні півдобові; величина припливу біля берегів Китаю дорівнює 1—3 м, біля берегів Кореї — 4—8 м. Береги на півночі й заході переважно низькі, на сході — високі, скелясті, сильно порізані. Великі затоки: Ляодунська, Бохайвань та Західнокорейська, що з'єднуються з морем протоками Бохай, Лаотешань та Західно-Корейською.

Острови: Анмадо, Пенньондо, Теебудо, Токчок, Гагеодо, Канхва, Хайдо, Хиксан, Хондо, Чеджу, Чіндо, Мууїдо, Сідо, Сільмідо, Сіндо, Вандо, Йонджондо, Йонпхьондо (усі в Південній Кореї).

Розвинене рибальство.

Клімат

Акваторія моря лежить у субтропічному кліматичному поясі (зона мусонів), північна частина — у помірному мусонному. Влітку переважають тропічні повітряні маси, взимку — помірні. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів. Сезон дощів припадає на літній період, взимку можливі снігопади. На півночі панують помірні повітряні маси з мусонною сезонною циркуляцією. Значні сезонні коливання температури повітря. Вологе дощове літо з туманами і суха прохолодна зима.

Клімат помірний, мусонний. Взимку переважають холодні і сухі вітри із північного заходу, влітку — теплі та вологі з південного сходу. З червня по жовтень часті тропічні урагани (тайфуни). Середня температура повітря в січні від –10 °C на півночі до 3 °C на півдні, у липні 23—26 °C. Середня річна кількість опадів від 600 мм на півночі до 1000 мм на півдні з максимумом влітку. Поверхневі течії утворюють циклональний круговорот, який складається з теплої течії на сході, що поступає зі Східнокитайського моря, і холодної течії на заході, що йде з північно-західної частини моря. Швидкість течії 1—4 км/год. температура води в лютому на північному заході нижче 0 °C, на півдні від 6 °C до 8 °C; у серпні від 24 °C на півночі до 28 °C на півдні. Соленість змінюється від 30 ‰ і менш на північному заході до 33—34 ‰ на південному сході; поблизу гирл річок зменшується до 26‰ і нижче. У дна, на глибині 30—50 м, температура від 6 до 7 °C, солоність 32,5 ‰. У листопаді на південному заході утворюється крига, яка тримається до березня. Колір води міняється від зеленувато-жовтого до зеленувато-блакитного. Прозорість на південному заході до 10 м, на півдні до 45 м.

Біологія

Акваторія моря утворює окремий однойменний морський екорегіон бореальної тихоокеанської зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до північної субтропічної зони.

Флора і фауна

Море багате водоростями (переважно ламінаріями, серед яких переважає Saccharina japonica), головоногими, ракоподібними, молюсками та особливо синьо-зеленими водоростями, які цвітуть влітку і вносять свій внесок у колір води. Наприклад, тільки в Китаї вилов морських водоростей у цьому районі 1979 року досяг 1,5 мільйона тонн. Загальна чисельність видів морської флори і фауни збільшується на південь і вказує на високу продуктивність моря. Кілька нових для науки видів бичків були недавно виявлені в Жовтому морі.

Південна частина Жовтого моря, включаючи усе західне узбережжя Кореї, містить смугу припливних мілин шириною 10 км, загальна площа якої становить 2850 км², а глибина — від 4 до 10 м. Ці мілини складаються з високопродуктивних відкладень із багатою донною фауною і мають велике значення для мігруючих куликів. Дослідження показують, що цей район є найважливішим для перелітніх птахів при міграції на північ, його використовують, як мінімум, два мільйони птахів, і близько половини з них використовують його і для міграції на південь.

Біорізноманіття океанічної мегафауни, як-от морські ссавці, морські черепахи і велика риба, в наш час різко скоротилося не тільки через забруднення, але і за рахунок полювання, та, у першу чергу, японського китобійного промислу.

Впадають річки

Порти

Катастрофи

Примітки

  1. (вид. 3rd). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 7 лютого 2010. 
  2. . Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 15 серпня 2020. 
  3. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  4. ↑ (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  5. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  6. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
  7. esa. . Архів оригіналу за 15 червня 2019. Процитовано 16 серпня 2020. 
  8. Maurice L. Schwartz (2005) Encyclopedia of coastal science [ 8 лютого 2020 у Wayback Machine.], ISBN 1-4020-1903-3 p.60
  9. Barter, M.A. (2002). Shorebirds of the Yellow Sea – importance, threats and conservation status. Wetlands International Global Series Vol. 9. International Wader Studies Vol. 12. Canberra ISBN 90-5882-009-2
  10. Barter, M.A. (2005). Yellow Sea – driven priorities for Australian shorebird researchers. pp. 158–160 in: "Status and Conservation of Shorebirds in the East Asian – Australasian Flyway". Proceedings of the Australasian Shorebird Conference, 13–15 December 2003, Canberra, Australia. International Wader Studies 17. Sydney.
  11. Weller, D. (2002). 4 (1). J. Cetacean Res. Manage. с. 7–12. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 10 березня 2016. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhovte more kit 黄海 Guangaj kor 황해 Gvange angl Yellow Sea napivzamknene okrayinne more u zahidnij chastini Tihogo okeanu mizh Kitayem i Korejskim pivostrovom Zhovte moreOstriv Chedzhu35 00 00 pn sh 123 00 00 sh d 35 00000 pn sh 123 00000 sh d 35 00000 123 00000 Koordinati 35 00 00 pn sh 123 00 00 sh d 35 00000 pn sh 123 00000 sh d 35 00000 123 00000Roztashuvannya Tihij okeanPlosha 416 000 km Najbilsha glibina 106 mSerednya glibina 38 mOb yem 16 000 km Vpadayuchi richki Huanhe Yaluczyan Hajhe LyaoheZhovte more u Vikishovishi Zmist 1 Mezhi morya 2 Zagalnij opis 3 Klimat 4 Biologiya 4 1 Flora i fauna 5 Vpadayut richki 6 Porti 7 Katastrofi 8 PrimitkiMezhi morya RedaguvatiMizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye mezhi Zhovtogo morya tak 1 Zhovte more vidokremlene vid Yaponskogo morya liniyeyu vid pivdennogo krayu pivostrova Henam u provinciyi Pivdenna Cholla do ostrova Chedzhu i vidokremlene vid Shidnokitajskogo morya liniyeyu vid zahidnogo krayu ostrova Chedzhu do girla richki Yanczi Zagalnij opis RedaguvatiVodi morya omivayut beregi troh derzhav Shidnoyi Aziyi Kitayu KNDR ta Pivdennoyi Koreyi Za danimi Enciklopediyi Britannika dovzhina morya z pivnochi na pivden skladaye blizko 960 km i blizko 700 km zi shodu na zahid Plosha 416 tis km serednij ob yem vodi 16 tis km serednya glibina 38 m najbilsha glibina 106 m Glibini rivnomirno zbilshuyutsya iz pivnochi na pivden do 84 92 m na krajnomu pivdennomu shodi do 106 m Grunt mul i pisok Roztashovano v mezhah virivnyanoyi milkovodoyi chastini materikovoyi milini Na pivdni mezhuye zi Shidnokitajskim morem po liniyi pivdenno zahidnij kraj Koreyi ostriv Chedzhu bereg materika na pivnich vid girla r Yanczi Chanczyan Nazva pohodit vid chastinok pisku sho vinosit Huanhe Priplivi perevazhayut nepravilni pivdobovi velichina priplivu bilya beregiv Kitayu dorivnyuye 1 3 m bilya beregiv Koreyi 4 8 m 2 Beregi na pivnochi j zahodi perevazhno nizki na shodi visoki skelyasti silno porizani Veliki zatoki Lyaodunska Bohajvan ta Zahidnokorejska sho z yednuyutsya z morem protokami Bohaj Laoteshan ta Zahidno Korejskoyu Ostrovi Anmado Pennondo Teebudo Tokchok Gageodo Kanhva Hajdo Hiksan Hondo Chedzhu Chindo Muuyido Sido Silmido Sindo Vando Jondzhondo Jonphondo usi v Pivdennij Koreyi Rozvinene ribalstvo Klimat RedaguvatiAkvatoriya morya lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi zona musoniv pivnichna chastina u pomirnomu musonnomu 3 Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi vzimku pomirni Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv Sezon doshiv pripadaye na litnij period vzimku mozhlivi snigopadi 4 Na pivnochi panuyut pomirni povitryani masi z musonnoyu sezonnoyu cirkulyaciyeyu Znachni sezonni kolivannya temperaturi povitrya Vologe doshove lito z tumanami i suha proholodna zima 4 Klimat pomirnij musonnij Vzimku perevazhayut holodni i suhi vitri iz pivnichnogo zahodu vlitku tepli ta vologi z pivdennogo shodu Z chervnya po zhovten chasti tropichni uragani tajfuni Serednya temperatura povitrya v sichni vid 10 C na pivnochi do 3 C na pivdni u lipni 23 26 C Serednya richna kilkist opadiv vid 600 mm na pivnochi do 1000 mm na pivdni z maksimumom vlitku Poverhnevi techiyi utvoryuyut ciklonalnij krugovorot yakij skladayetsya z teployi techiyi na shodi sho postupaye zi Shidnokitajskogo morya i holodnoyi techiyi na zahodi sho jde z pivnichno zahidnoyi chastini morya Shvidkist techiyi 1 4 km god temperatura vodi v lyutomu na pivnichnomu zahodi nizhche 0 C na pivdni vid 6 C do 8 C u serpni vid 24 C na pivnochi do 28 C na pivdni Solenist zminyuyetsya vid 30 i mensh na pivnichnomu zahodi do 33 34 na pivdennomu shodi poblizu girl richok zmenshuyetsya do 26 i nizhche U dna na glibini 30 50 m temperatura vid 6 do 7 C solonist 32 5 U listopadi na pivdennomu zahodi utvoryuyetsya kriga yaka trimayetsya do bereznya Kolir vodi minyayetsya vid zelenuvato zhovtogo do zelenuvato blakitnogo Prozorist na pivdennomu zahodi do 10 m na pivdni do 45 m Biologiya RedaguvatiAkvatoriya morya utvoryuye okremij odnojmennij morskij ekoregion borealnoyi tihookeanskoyi zoogeografichnoyi provinciyi 5 U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m vidnositsya do pivnichnoyi subtropichnoyi zoni 6 Flora i fauna Redaguvati More bagate vodorostyami perevazhno laminariyami sered yakih perevazhaye Saccharina japonica golovonogimi rakopodibnimi molyuskami ta osoblivo sino zelenimi vodorostyami yaki cvitut vlitku i vnosyat svij vnesok u kolir vodi Napriklad tilki v Kitayi vilov morskih vodorostej u comu rajoni 1979 roku dosyag 1 5 miljona tonn Zagalna chiselnist vidiv morskoyi flori i fauni zbilshuyetsya na pivden i vkazuye na visoku produktivnist morya Kilka novih dlya nauki vidiv bichkiv buli nedavno viyavleni v Zhovtomu mori 7 Pivdenna chastina Zhovtogo morya vklyuchayuchi use zahidne uzberezhzhya Koreyi mistit smugu priplivnih milin shirinoyu 10 km zagalna plosha yakoyi stanovit 2850 km a glibina vid 4 do 10 m Ci milini skladayutsya z visokoproduktivnih vidkladen iz bagatoyu donnoyu faunoyu i mayut velike znachennya dlya migruyuchih kulikiv 8 Doslidzhennya pokazuyut sho cej rajon ye najvazhlivishim dlya perelitnih ptahiv pri migraciyi na pivnich jogo vikoristovuyut yak minimum dva miljoni ptahiv i blizko polovini z nih vikoristovuyut jogo i dlya migraciyi na pivden 9 10 Bioriznomanittya okeanichnoyi megafauni yak ot morski ssavci morski cherepahi i velika riba v nash chas rizko skorotilosya ne tilki cherez zabrudnennya ale i za rahunok polyuvannya ta u pershu chergu yaponskogo kitobijnogo promislu 11 Vpadayut richki RedaguvatiHuanhe Yaluczyan Hajhe LyaohePorti RedaguvatiCindao Tyanczin Talyan Nampho Inchhon Vejhaj Yantaj Inkou Lyujshun Port Artur Dalyan Dalnij Katastrofi RedaguvatiIncident iz korvetom Chhonan Primitki Redaguvati Limits of Oceans and Seas vid 3rd International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 7 lyutogo 2010 Zhyoltoe more Enciklopediya Vokrug sveta Arhiv originalu za 20 serpnya 2020 Procitovano 15 serpnya 2020 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach Skuratovich O Ya K DNVP Kartografiya 2008 a b ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas BioScience Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 esa Earth from Space The Yellow Sea of China Arhiv originalu za 15 chervnya 2019 Procitovano 16 serpnya 2020 Maurice L Schwartz 2005 Encyclopedia of coastal science Arhivovano 8 lyutogo 2020 u Wayback Machine ISBN 1 4020 1903 3 p 60 Barter M A 2002 Shorebirds of the Yellow Sea importance threats and conservation status Wetlands International Global Series Vol 9 International Wader Studies Vol 12 Canberra ISBN 90 5882 009 2 Barter M A 2005 Yellow Sea driven priorities for Australian shorebird researchers pp 158 160 in Status and Conservation of Shorebirds in the East Asian Australasian Flyway Proceedings of the Australasian Shorebird Conference 13 15 December 2003 Canberra Australia International Wader Studies 17 Sydney Weller D 2002 The western gray whale a review of past exploitation current status and potential threats 4 1 J Cetacean Res Manage s 7 12 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 10 bereznya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhovte more amp oldid 35134191