Антропогенний вплив на природу Було запропоновано об єднати цю статтю або розділ з Антропогенні фактори середовища але м

Антропогенний вплив на природу — в буквальному перекладі «породжений людиною» вплив на біосферу.

Антропогенними називають ті фактори, які своїм походженням зобов'язані будь-якій діяльності людини. Цим вони принципово відрізняються від чинників природних, які виникли ще до появи людини, але існують і діють досі. Вплив людини як екологічного фактора надзвичайно сильний та різнобічний. Жодна екосистема на планеті не уникнула цього впливу, а багато з них зникли повністю.

Наростання впливу Редагувати

З появою людини і суспільства, природа вступила в новий етап свого існування — почала відчувати на собі антропогенний вплив (тобто вплив людини та її діяльності).

Спочатку відносини людини і природи являли собою взаємний вплив один на одного — людина самостійно (без застосування складних технічних засобів) одержувала для себе користь з природи (їжа, корисні копалини), а природа впливала на людину, причому людина була не захищеною від природи (наприклад, різних стихій, клімату та іншого), досить сильно залежала від неї.

У міру становлення суспільства, держави, зростання технічної оснащеності людини (складні знаряддя праці, машини) вплив природи на людину зменшився, а вплив людини на природу (антропогенний вплив) посилився.

Починаючи з XVI–XIX ст., коли було зроблено велику кількість корисних для людини наукових відкриттів, винаходів, значно ускладнилися виробничі відносини, вплив людини на природу став систематичним і повсюдним. Природа стала розглядатися людиною вже не як самостійна реальність, а як сировинне джерело для задоволення потреб людини.

У ХХ столітті, коли планомірний науково-технічний прогрес прискорився в декілька разів і переріс у науково-технічну революцію, антропогенний вплив наблизився до катастрофічного рівня.

В даний час світ техніки (техносфера) практично перетворився на самостійну реальність (суперсучасні технічні відкриття, які зробили можливості людини впливати на природу безмежними, загальна комп'ютеризація і т. д.), а природа майже повністю підпорядкована людині.

Головна проблема (і небезпека) сучасного антропогенного впливу полягає у невідповідності безмежних потреб людства і майже безмежних науково-технічних можливостей впливу на природу і обмежених можливостей самої природи.

Через це існує необхідність охорони навколишнього середовища від згубного впливу людини.

Види впливу суспільства на природу Редагувати

Головною дією та причиною усвідомленого і цілеспрямованого впливу суспільства на природу з метою задоволення потреб людини є трудова діяльність. Ця діяльність поділяється на види:

природоприсвоювальна діяльність превалювала на початкових етапах розвитку людства для використання з навколишнього середовища того, що було необхідне для задоволення потреб: їжа, одяг, будівництво, виготовлення засобів праці чи самозахисту;

природопристосовницька (природоадаптаційна) діяльність означає пристосування до явищ природи, зміни пори року, клімату, біосфери регіону перебування людини;
природовідтворювальна діяльність стосується діяльності людини щодо відтворення необхідних природних умов і засобів для існування, насамперед це стосується сільського господарства та фермерства;

природоперетворювальна (природотрансформаційна) діяльність надає змогу з природних матеріалів створювати інші предмети, які необхідні для задоволення людських потреб;

природоосвоювальна діяльність подібна до природоприсвоювальної діяльності, але в ширшому сенсі, оскільки стосується використання нових видів рослинного і тваринного світу, освоєння нових територій, ресурсів природи, космосу, для задоволення потреб людини;

природоохоронна діяльність спрямована на охорону біосфери, для збереження флори і фауни окремих природних територій;

природотворча діяльність полягає у створенні на певній території необхідних для життя людей умов, штучних водойм, лісів і т. ін.

Напрями згубного впливу людини на природу Редагувати

Найнебезпечнішими напрямками згубного впливу людини на природу (і його наслідками) є:

виснаження надр — протягом своєї історії, а особливо у ХХ столітті людство нещадно і в необмежених кількостях видобувало корисні копалини, що призвело до виснаження (близького до катастрофічного) внутрішніх резервів Землі (наприклад, запаси енергоносіїв нафти, кам'яного вугілля, природного газу можуть бути вичерпані вже через 80-100 років);
забруднення Землі, особливо водоймищ, атмосфери промисловими відходами;
знищення рослинного і тваринного світу, створення умов, за яких технічний розвиток (дороги, заводи, електростанції тощо) порушує звичний спосіб життя рослин і тварин, змінює природний баланс флори і фауни;
застосування атомної енергії як у військових, так і в мирних цілях, наземні і підземні ядерні вибухи.

Для того щоб вижити і не довести планету до техногенної катастрофи, людство зобов'язане всіляко зменшити свій шкідливий вплив на навколишнє середовище, особливо вищевказані найнебезпечніші його види.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. ред. Молд. сов. энциклопедии, 1989.
Одум Е. Экология. — М.: Мир, 1975. — 708 с.
Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи сучасної екології: Навч. посіб. — 4-те вид., перероб. і допов. — К.: МАУП, 2004. — 340 с: іл.
Кучерявий В. П. Екологія . — Львів: Світ, 2001–500 с: іл.
Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. Екологія: Тлумачний словник. — К.: Либідь, 2004. — 376 с.
Особа і суспільство: Підручник для 10 кл./Р.А. Арцишевський, С.О. Бондарук, В.І. Бортников та ін. — Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 1997.— 352с.:іл.

Посилання Редагувати

Вплив на оточуюче середовище // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 43.
Michael Begon, Colin R. Townsend, John L. Harper. Ecology: from individuals to ecosystems. — Wiley-Blackwell, 2006. — 738 с. — ISBN 1405111178.
S. C. Santra. Ecology: basic and applied. — M.D. Publications Pvt. Ltd, 1994. — 250 с. — ISBN 978-0-521-67982-4.

Примітки Редагувати

1. Підручник: Основи екології — Олійник Я. Б., Шищенко П.Г К. : Знання, 2012.,558 с;

[1] 1. Підручник: Основи екології — Олійник Я. Б., Шищенко П.Г К. : Знання, 2012.,558 с;