Чу́тівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Полтавській області України з адміністративним центром у смт Чутовому.
| Чутівський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Район на карті Полтавська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | Україна |
| Область: | Полтавська область |
| Код КОАТУУ: | 5325400000 |
| Утворений: | 1923 |
| Населення: | ▼ 22 915 (на 1.02.2016) |
| Площа: | 861 км² |
| Густота: | 27.6 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-5347 |
| Поштові індекси: | 38800—38861 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Чутове |
| Селищні ради: | 2 |
| Сільські ради: | 13 |
| Смт: | 2 |
| Села: | 49 |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Филенко Володимир Михайлович |
| Голова РДА: | Данільченко Тетяна Олексіївна |
| Вебсторінка: | Чутівська РДА Чутівська районна рада |
| Адреса: | 38800, Полтавська обл., Чутівський р-н, смт. Чутове, вул. Центральна, 4 |
| Мапа | |
| | |
| Чутівський район у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Район розташований у східній частині Полтавської області, межує з Карлівським, Котелевським, Машівським, Полтавським районами Полтавської області та Валківським, Коломацьким, Краснокутським районами Харківської областей.
Територія становить 861 км², переважно — рівнинна. Висота над рівнем моря — близько 100 метрів.
Річки — басейну Дніпра: Коломак з притокою Свинківкою, Орчик. Ґрунти — переважно чорноземи.
Корисні копалини: глина, пісок, природний газ.
Сільськогосподарські угіддя — 72 тис. гектарів, у тому числі близько 60 тис. гектарів орної землі. Ліси займають близько 6,4 тисячі гектарів.
Історія Редагувати
Район утворено 1923 року. Районний центр — селище міського типу Чутове, як населений пункт згадується в історичних документах з 1743, до 1957 року — село. Розташоване на річці Коломак (притока р. Ворскли, басейну р. Дніпра), за 50 кілометрів від м. Полтави. Територія селищної ради — 133,3 км². Населення — 7551 осіб.
Адміністративний поділ Редагувати
Адміністративно Чутівський район поділений на 2 селищні ради і 13 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт. За роки «совєтської» окупації район втратив понад 20 сіл. Усі вони були «зняті з обліку», головним чином через переселення жителів шляхом створення нестерпних умов для подальшого проживання, тобто фактично у примусовому порядку — згоном селян.
Економіка Редагувати
У селищі друкарня, ПП "Комплекс «Тракен», де вирощують коней тракененської породи, райспоживспілка, інші підприємства. Діють відділення банків «Аваль», «Полтава-банк», «Індустріально-експортного», Ощадного.
Основні промислові підприємства району: Скороходівська хлібна база, друкарня, В аграрному секторі працюють 3 сільськогосподарських кооперативи, 11 приватних сільськогосподарських підприємств, 3 товариства з обмеженою відповідальністю, 1 повне товариство, 1 дочірне підприємство, 2 державні підприємства, 85 фермерських господарств.
Щорічно виробляється близько 5 тисяч тонн цукру, 1 тисяча тонн м'яса, 7 тисяч тонн молока, 60 тисяч тонн зерна.
Населення обслуговують районна спілка споживчих товариств, понад 400 приватних підприємців.
Транспорт Редагувати
Автошляхи E40М03 (Київ-Харків), Дніпро-Суми; залізниця — Полтава-Харків.
Населення Редагувати
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 12 236 | 2320 | 1553 | 3668 | 3103 | 1519 | 73 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 14 722 | 2215 | 1563 | 3705 | 3728 | 3162 | 349 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 25411 | 94,25 % |
| росіяни | 1155 | 4,28 % |
| білоруси | 121 | 0,45 % |
| молдовани | 115 | 0,43 % |
| вірмени | 73 | 0,27 % |
| інші | 85 | 0,32 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 25669 | 95,21 % |
| російська | 1070 | 3,97 % |
| молдовська | 68 | 0,25 % |
| вірменська | 64 | 0,24 % |
| білоруська | 56 | 0,21 % |
| інші | 33 | 0,12 % |
Населення станом на 1 січня 2002 року становило 27,1 тисяч чоловік.
Інфраструктура Редагувати
Діють центральна районна лікарня та центр первинної медико-санітарної допомоги: 8 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, 19 ФП та 1 ФАП.
У 23-х загальноосвітніх школах, професійно-технічному училищі № 55 навчається близько 4 тисячі учнів. Діють районний Будинок культури, будинок дитячої та юнацької творчості, дитяча музична школа.
ЗМІ Редагувати
У районі виходить газета районної ради та райдержадміністрації «Сільські новини», заснована 1931 року (тираж — близько 3 тис. примірників), районне радіо «Чутове».
Пам'ятки Редагувати
У центрі селища — меморіальний комплекс, збудований 1978 році (скульптор О. I. Черницький).
Сім перлин Чутівщини Редагувати
Серед найкращих рукотворних об'єктів та витворів природи є гідрологічний заказник «Сторожовий». Його площа понад 501 гектар. Розташований біля села Сторожового Войнівської сільської ради у заплаві річки Коломак. Тут багата рослинність, серед якої рідкісні види: зозуленець болотний, косарики тонкі, сальвінія плаваюча, латаття біле. Заплаву населяють водні та болотні птахи: лебідь білий, журавель сірий, занесений до Європейського червоного списку деркач.
Інше чудове місце-комплекс об'єктів у с. Черняківка, пов'язаних з пам'яттю М. К. Башкирцевої(1858—1884), яка внесла вагому частку в світову культуру. Її дитячі роки минули в с. Черняківка у помісті діда Степана Єгоровича Бабаніна. Тут вона одержала багатогранне і змістовне виховання і навчання, до якого доклали зусиль мати та дідусь. По праву черняківська земля є батьківщиною різнобічного таланту Марії. Щоліта тут у Черняківці проводиться обласне культурно-мистецьке свято «Маріїна долина». Воно проводиться з 1996 року. Традиційним є обласний конкурс жінок-художниць «Осяяні красою і талантом»
У Гряківській ЗОШ I—III ступенів створено один з найкращих в області народознавчих музеїв. Тут зібрано велику колекцію українських вишиванок.
Окрасою селища Чутове є парк з пам'ятниками та скульптурами О. І.Черницького
Наступною перлиною є комплекс споруд центральної садиби колгоспу імені Леніна в селищі Чутове. Господарства уже немає. Але залишилися будівлі адміністративного корпусу, оздоровчо-лікувального комплексу «Либідь». Сьогодні вирішується питання про повернення у власність громади цих унікальних споруд.
ТОВ "Чутівський кінний завод «Тракен», що створене на базі кінно-спортивного комплексу колгоспу імені Леніна, пізніше агрофірми імені І. В. Ропавки. «Тракен» — племінний завод по розведенню української верхової та тракенської порід коней. Поголів'я у минулі роки складало близько 100 коней. Вихованка кінно-спортивного комплексу «Тракен», майстер спорту міжнародного класу Ольга Герасименко у 2008 році стала абсолютною чемпіонкою України з виїздки.
Чудовим рукотворним об'єктом є православна Петропавлівська церква у селі Петрівці.
До всіх цих об'єктів є під'їзди з твердим покриттям.
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Чутівського району було створено 27 виборчих дільниць. Явка на виборах становила — 59,87 % (проголосували 11 141 із 18 610 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 46,54 % (5 185 виборців); Юлія Тимошенко — 19,41 % (2 162 виборців), Олег Ляшко — 13,38 % (1 491 виборців), Сергій Тігіпко — 4,28 % (477 виборців), Анатолій Гриценко — 4,06 % (452 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,04 %.
Особистості Редагувати
- Харченко Микола Федорович — український вчений у галузі магнетизму й оптики магнітовпорядкованих систем. Академік НАН України. Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, премії АН СРСР и Польської академії наук, премії АН УРСР імені К. Д. Синельникова. Народився у селищі радгоспу ХТЗ Чутівського району.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Розпорядження Президента України від 19 березня 2020 року № 192/2020-рп «Про призначення Т.Данільченко головою Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області»
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
- ↑ . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 8 серпня 2023.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2016.
Джерела Редагувати
- Енциклопедія сучасної України, томи 1-6, м. Київ, 2006 р.
- Полтавщина. Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992.
- Документи Чутівської районної ради за 1965—2007 роки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чутівський район |