Ка́рлівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Полтавської області з центром у місті Карлівці. Ліквідований в ході адміністративної реформи 2020 р.
| Карлівський район | |
|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |
| Район на карті Полтавська область | |
| Основні дані | |
| Країна: | Україна |
| Область: | Полтавська область |
| Код КОАТУУ: | 5321600000 |
| Утворений: | 1923 |
| Населення: | ▼ 34 039 (на 1.02.2016) |
| Площа: | 854 км² |
| Густота: | 41.7 осіб/км² |
| Тел. код: | +380-5346 |
| Поштові індекси: | 39500—39543 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Карлівка |
| Міські ради: | 1 |
| Сільські ради: | 12 |
| Міста: | 1 |
| Села: | 25 |
| Селища: | 11 |
| Районна влада | |
| Голова ради: | Ткачов Юрій Олександрович |
| Голова РДА: | Солодовник Олександр Іванович |
| Вебсторінка: | Карлівська РДА Карлівська районна рада |
| Адреса: | 39500, Полтавська обл., Карлівський р-н, м. Карлівка, вул. Полтавський Шлях, 85 |
| Мапа | |
| | |
| Карлівський район у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Район розташований у південно-східній частині Полтавської області. Площа 900 км². Карлівський район лежить у межах Придніпровської низовини. Ґрунти, переважно, чорноземні. Розташований у лісостеповій зоні. Корисні копалини: природний газ, пісок, глина.
Історія Редагувати
Місто засноване на початку XVIII століття. У 1-й чверті XVIII століття землі Полтавського полку між річками Коломак й Орчик було віддано на ранг генералові російської армії І.-Б. Вейсбаху (уродженець Богемії з Карлових Вар). Він і перейменував Орчик на Карлівку. Після смерті Вейсбаха російська імператриця Анна Іванівна подарувала ці землі фельдмаршалу Мініху, який назвав слободу Мініхполь. Є версія, що від нього пішла назва Карлівка, проте справжнє ім'я Мініха — Іоганн Буркхарт Христофор Мініх (нім. Burkhard Christoph Graf von Münnich), в Росії — Христофор Антонович Мініх.
Після утворення Полтавської губернії територія району входила до складу Костянтиноградського повіту (сьогодні Красноградський район Харківської області). З 07.03.1923 р. район став носити назву Карлівський.
Населення Редагувати
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 19 198 | 3729 | 2655 | 5918 | 4738 | 2080 | 78 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 22 439 | 3484 | 2478 | 6017 | 5831 | 4158 | 471 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 39252 | 94,42 % |
| росіяни | 1619 | 3,89 % |
| білоруси | 262 | 0,63 % |
| молдовани | 119 | 0,29 % |
| вірмени | 71 | 0,17 % |
| інші | 249 | 0,60 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 39845 | 95,85 % |
| російська | 1393 | 3,35 % |
| білоруська | 110 | 0,26 % |
| молдовська | 60 | 0,14 % |
| вірменська | 52 | 0,13 % |
| інші | 112 | 0,27 % |
Чисельність населення на 01.01.2002 р. становила 43288 чол.
Адміністративний поділ Редагувати
В районі 37 населених пунктів (1 місто, 11 селищ, 25 сіл, підпорядкованих 1 міській та 12 сільським радам).
Зняті з обліку: Нікітовка.
Економіка Редагувати
Карлівський район по характеру виробництва — індустріально-аграрний. Середній по величині. 10 промислових підприємств, які мають економічні зв'язки з країнами ближнього зарубіжжя.
Станом на 01.01.2002 р. створено: 19 сільськогосподарських товариств. У районі зареєстровано та діють 52 селянських (фермерських) господарств.
Інфраструктура Редагувати
У районі 4 школи I ступеня, 2 школи I—II ступенів, 17 шкіл I—III ступенів, ПТУ, вечірня середня школа, 1 центральна районна лікарня та 5 дільничних, 25 будинків культури, клубів, кінотеатрів, 16 бібліотек, школа мистецтв, дитяча юнацька спортивна школа, 1 стадіон, 101 спортивний майданчик, 24 спортзали, 1 районний краєзнавчий музей і 4 сільських, 4 районних відділення банків, 2 церкви, 10 релігійних громад, 1 пам'ятник архітектури — Благовіщенська церква 1828 року.
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Карлівського району були створені 23 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 54,06 % (проголосували 16 076 із 29 736 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 45,71 % (7 348 виборців); Юлія Тимошенко — 21,15 % (3 400 виборців), Олег Ляшко — 13,81 % (2 220 виборців), Анатолій Гриценко — 5,10 % (820 виборців), Сергій Тігіпко — 3,22 % (517 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,01 %.
Пам'ятки Редагувати
Персоналії Редагувати
Видатні уродженці району: український художник — реставратор і мистецтвознавець Л. П. Калениченко (1898–1968 рр.), радянський агроном, академік Академії Наук СРСР (з 1939 р.), Академії Наук УРСР (з 1934 р.), Герой Соціалістичної Праці (1945 р.). Т. Д. Лисенко (1898—1976 рр.), державний партійний діяч УРСР і СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці М. В. Підгорний (1903–1983 рр.). Береговий Г. Т. — льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу, Василенко А. П. — заслужений художник України, Чухрай О. — композитор і керівник ансамблю «Карусель», Беззубенко О. Д. та Фисун А. Л. — Герої Соціалістичної Праці. З районним центром пов'язані життя і діяльність Героїв Соціалістичної Праці Л. С. Водолаги, заслуженого агронома УРСР Г. К. Дробницького, Кавалера трьох орденів Слави I.П. Максименка, Героя Радянського Союзу М.I. Симоненка (1917–1985 рр.), заслуженого лікаря УРСР Л. В. Радевича-Сягайла.
Примітки Редагувати
- Розпорядження Президента України від 19 березня 2020 року № 203/2020-рп «Про призначення О.Солодовника головою Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області»
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
- ↑ . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 30 травня 2017.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2016.
Джерела Редагувати
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2017) |