www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коломацький район Коло мацький райо н колишній район у північно західній частині Харківської області з адміністративним

Коломацький район

Коло́мацький райо́н — колишній район у північно-західній частині Харківської області з адміністративним центром у смт Коломак, який розташований на однойменій річці Коломак (приток річки Ворскли) на відстані 83 кілометрів від обласного центру міста Харкова. Район утворено у 1923 році. Населення становить 7063 особи (2016).

Коломацький район
адміністративно-територіальна одиниця
Район на карті Харківська область
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Харківська область
Код КОАТУУ: 6323200000
Утворений: 1923
Населення: ▼ 7063 (на 1.02.2016)
Площа: 330 км²
Густота: 21.4 осіб/км²
Тел. код: +380-5766
Поштові індекси: 63100—63131
Населені пункти та ради
Районний центр: Коломак
Селищні ради: 1
Сільські ради: 4
Смт: 1
Села: 33
Районна влада
Голова ради: Трохименко Віктор Володимирович (в.о.)
Голова РДА: Кись Зоя Миколаївна
Вебсторінка: Коломацька РДА
Адреса: 63100, Харківська обл., Коломацький р-н, смт. Коломак, вул. Гетьмана І.Мазепи, 4а, 5-61-37
Мапа

Коломацький район у Вікісховищі

Географія Редагувати

Територія Коломацького району дорівнює 330 квадратних кілометрів (1,05 % території Харківської області).

На півночі район межує з Краснокутським, на сході — з Валківським районами Харківської області, на південному заході — з Чутівським районом Полтавської області.

Район розташований в лісостеповій зоні, де ліси складають 17 % загальній площі.

Річки та водойми в районі займають площу 276 га. Найбільша річка, яка протікає територією району є річка Коломак.

Історія Редагувати

Від давнини до XX століття Редагувати

Територія сучасного Коломака та його околиць була заселена в середині першого тисячоліття до нашої ери скіфськими племенами, про що свідчать городище в урочищі Лозовий Яр та група курганів.

Вперше Коломацьке городище згадується у літопису за 1571 рік. Назву свою воно одержало від річки Коломак, на березі якої осіли перші поселенці. Найбільш вірогідно, що назву річці дали ще половці, що населяли ці місця в ІХ—ХІІ століттях (по-тюркськи «коломак» — розгалужена, заболочена річка).

Час заснування нинішнього Коломака точно не встановлене, хоча й відносять його до 1668 року. На початку другої половини XVII століття переселенці з Правобережної України заснували тут острог. Його жителі несли строкову службу на оборонній лінії по річках Сіверському Донцю і Коломаку.

У 1680 році Коломак — сотенне містечко Охтирського полку, а згодом стає слободою Харківського полку. Коломак не раз зазнавав спустошень від татарських нападів. Після набігу в 1680 році коломацький сотник І. Михайлов звернувся до царського намісника боярина Петра Шереметьєва з проханням дозволити прийняти з-за Дніпра нових жителів з наданням їм пільг. Такий дозвіл було одержано.

Наприкінці XVII століття Коломак був укріплений кріпосним валом і бастіонами. Населення тоді не перевищувало 200 осіб.

25 липня 1687 року в Коломаку відбулася Козацька рада, на якій гетьманом України було обрано Івана Мазепу. Того ж часу учасники ради прийняли так звані «Коломацькі статті» — договірні умови між козацькою старшиною й царським урядом, що складалися із 22 пунктів. Договір був спрямований на обмеження влади гетьмана і посилення влади російського царизму на Лівобережній Україні. Обмежуючи політичні права козацької старшини, царський уряд водночас й допомагав зміцнювати і юридично оформляти її панівне класове становище як феодалів. З цього часу посилюється процес закріпачення козаків і місцевих селян козацькою старшиною.

Під час Великої Північної війни, після поразки під Городним, у лютому 1709 року шведи спалили Коломак. Ще не встигли жителі Коломака відбудувати слободу, як у 1711 році на неї вчинили напад татари. Вона знову зазнала руйнувань, багатьох жителів татари взяли в полон.

Після ліквідації слобідських козацьких полків Коломак входив до складу Слобідсько-Української губернії (1765—1780), до Харківського намісництва (1780—1796), з 1797 року — до Слобідсько — Української, а з 1835 року — до Харківської губернії.

Основним заняттям населення Коломака були хліборобство, садівництво та городництво. Розвивались і ремесла: ковальське, слюсарне, теслярська справа. Місцеві жителі виробляли також полотна і сукна, в'язали панчохи і рукавички. Чимале місце в економіці слободи посідали винокуріння і чумацький промисел. Чумаки возили в міста Харківської губернії рибу з Дону і Азова. Наприкінці XVIII століття в самому Коломаку щороку відбувалося два, а згодом — п'ять ярмарків.

У 1773 році в слободі проживало 3546 осіб, з них козаків і селян — 3385.

Вигідне географічне положення Коломака, наявність шляхів сполучення, близькість великого промислового і культурного центру — міста Харкова — сприяло його розвитку. Село стало волосним центром. У 1864 році в Коломаку налічувалося 4248 жителів. У ньому були: цегельня, кілька крамниць, шинків і заїжджих дворів, поштова і етапна станція. У 1887 року тут відкрито недільну школу.

XX століття Редагувати

У 1901 році капіталіст Молдавський купив землі біля Коломака і збудував на околиці Новоіванівський цукрозавод. У зв'язку з цим значну частину землі, що раніше здавалася в оренду, селяни тепер використовували під посів цукрових буряків. У капіталістичних економіях працювали не тільки чоловіки та жінки, але й діти. За важку працю дорослий робітник отримував 50 копійок, підліток — 25 копійок.

У 1902 році хвиля селянських виступів прокотилась по Харківській і Полтавській губерніях. Найбільшої сили ці заворушення досягли у Валківському повіті.

Неврожай 1901 року призвів до того, що селяни не мали на весну 1902 року посівного матеріалу. Місцеві органи влади склали списки тих, хто потребує насіння, але минулі всі строки сівби, а жителі так і не одержали допомоги. Один із учасників революційних подій селянин Коломацької волості К. Сидоренко на допиті 15 травня 1902 року розповідав:

Минулого року був неврожай, селяни ще з осені продали худобу за безцінь, бо не було кормів. Наділ землі з садибою становив 2,25 десятини, багато було зовсім безземельних. В економії не всім дають землю, тільки тим, хто їм догоджає.

1 квітня 1902 року вдосвіта жителі Коломака, сусідніх сіл і хуторів організовано пішли до садиби й цукрового заводу купця Молдавського, забрали і поділили між собою весь цукор, майно, волів, коней та дрібну худобу. За визначенням адміністрації заводу, збитки становили 200 тисяч карбованців. Того ж ранку повсталі розгромили економію Сухомлинової на Високопустянському хуторі Коломацької волості. Більшовицька газета «Іскра» присвятила виступам селян у 1902 році кілька статей, в одній з яких згадується про розгром цукрового заводу Молдавського. Особливу увагу «Іскра» звертала на те, як люто були покарані учасники селянського руху.

Ще більшого розмаху набрала боротьба коломацьких селян у 1905—1907 роках. Під час революційних подій 1905 року робітники цукрового заводу проводили збори, мітинги і добилися того, що власник змушений був скоротити робочий день до 10 годин. А у відповідь на наказ управителя економії Молдавського зорати луки, де жителі здавна пасли худобу, селяни Г. Чешко і Д. Тимченко вбили слугу.

Українська революція Редагувати

В 1917 році територія сучасного району входить до складу Української Народної Республіки, що 22 січня 1918 року стала незалежною державою.

У січні 1918 року в Коломаці було проголошено Радянську владу.

Навесні 1918 року українські і німецькі війська відновлюють владу Центральної Ради в Коломаці.

Унаслідок Гетьманського перевороту наприкінці квітня 1918 року територія сучасного району входить до складу Української Держави Павла Скоропадського.

Антигетьманське повстання 1918 року, що виникає внаслідок невдоволення широких верств населення політикою Скоропадського, спрямованою на зближення із білою Росією, відновлює Українську Народну Республіку.

В січні 1919 року в Коломак знову входять частини Червоної армії, витіснивши звідти українські війська.

Влітку 1919 року до Коломака підходять білогвардійські полки генерала Денікіна. В ході запеклих боїв село кілька разів переходило з рук в руки. Денікінці протрималися тут недовго. На початку грудня 1919 року, не витримавши навального наступу Червоної армії, денікінці залишили село. 12 грудня 1919 року тут знову було встановлено окупаційну більшовицьку владу, цього разу надовго.

Радянські часи Редагувати

У 1920 році в Коломаці організовано перший радгосп на землях, що раніше належали поміщикові Молдавському, а в 1922 році біднота заснувала першу сільськогосподарську артіль «Нива».

У червні 1923 року за новим адміністративним поділом був утворений Коломацький район, а Коломак став районним центром.

Німецька окупація Редагувати

16 жовтня 1941 року Коломак був окупований гітлерівцями.

Для боротьби проти німців у районі був організований радянський партизанський загін. Група цього загону, до якої входив і колишній голова Коломацької сільради А. Чорнобай, висадила в повітря полтавський міст і спалила хліб, щоб той не дістався ворогу. Німцям вдалося схопити А. Чорнобая і деяких інших партизанів. 30 жовтня 1941 року їх було страчено. Решта партизанів перейшла лінію фронту і влилася до лав Червоної Армії. Активну боротьбу проти німців вела й молодь. Місцеві жителі збирали для командування штабу 31-ї Армії відомості про пересування ворожих військових частин і бойової техніки. Особливо відзначилася при цьому телефоністка селища А. Чичибаба.

Після Другої світової війни Редагувати

У середині вересня 1943 року район був визволений від німецьких військ.

У другій половині XX століття в Коломацькому районі інтенсивно відроджувалось сільськогосподарське виробництво.

У 1959 році у зв'язку з укрупненням районів Коломацький було розформовано та приєднано до сусідніх Краснокутського і Валківського районів Харківської області.

Незалежна Україна Редагувати

На початку 1990-х років була створена ініціативна група, члени якої поставили за мету відродити район і минулу славу Коломака. 4 травня 1993 року Коломацький район утворено в нових межах.

Адміністративно-територіальний поділ Редагувати

В адміністративно-територіальному відношенні Коломацький район поділений на 1 селищну раду та 4 сільські ради, які об'єднують 34 населені пункти та підпорядковані Коломацькій районній раді.

Місцеві ради Коломацького району Редагувати

Рада Населення Дата утворення Селищ міського типу Селищ сільського типу Сіл
Коломацька селищна рада 4 057 1959 1 - 1
Покровська сільська рада 574 1920 - - 4
Різуненківська сільська рада 1 415 1920 - - 10
Шелестівська сільська рада 2 331 1920 - - 8
Шляхівська сільська рада 661 1921 - - 10

Політика Редагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Коломацького району було створено 10 виборчих дільниць. Явка на виборах складала 52,98 %. Проголосували 3230 із 6097 виборців. Найбільшу кількість голосів отримали:

Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,05 %.

Економіка Редагувати

Сільське господарство відіграє провідну роль в економіці Коломацького району. У районі діє 11 сільськогосподарських підприємств різної форми власності і 18 фермерських господарств. Розподіл земель у районі:

  • орні землі — 22 тис. га;
  • пасовища — 1,8 тис. га;
  • сінокоси — 1,1 тис. га;
  • ліси — 4,9 тис. га;
  • лісопосадки — 0,3 тис. га.

Промисловість в районі представлена підприємствами: ВАТ «Новоіванівський цукровий завод» і ЗАТ «Коломацьке ХПП».

Транспорт Редагувати

Районом проходить автошлях E40М03.

Населення Редагувати

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 4047 719 482 1155 1058 603 30
Жінки 4990 694 497 1075 1253 1295 176


Соціальна сфера Редагувати

У Коломацькому районі також є:

  • 4 загальноосвітні школи, в яких навчається 1087 учнів,
  • 6 дошкільних установ, де виховується 173 дитини,
  • Будинок дитячої та юнацької творчості,
  • Районний будинок культури,
  • 8 сільських клубів,
  • 7 сільських бібліотек—філій,
  • хоровий колектив,
  • 2 вокально-інструментальні гурти.

Районні заклади охорони здоров'я включають:

  • центральну районну лікарню з поліклінікою,
  • 3 амбулаторії сімейної медицини,
  • 5 фельдшерсько-акушерських пунктів.

У Коломаку видається районна газета «Коломацький край».

У 2003 році жителі Коломацького району відзначили його 10-річчя і 60-ту річницю визволення від німецько-фашистських військ.

Пам'ятки Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Районні ради Харківщини [ 12 липня 2019 у Wayback Machine.] oblrada.kharkov.ua
  2. Розпорядження Президента України від 3 квітня 2020 року № 232/2020-рп «Про призначення З.Кись головою Коломацької районної державної адміністрації Харківської області»
  3. Адміністративно-територіальний устрій Коломацького району [ 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  4. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 14 квітня 2016. 
  5. . Архів оригіналу за 20 травня 2022. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коломацький район
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2014)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kolo mackij rajo n kolishnij rajon u pivnichno zahidnij chastini Harkivskoyi oblasti z administrativnim centrom u smt Kolomak yakij roztashovanij na odnojmenij richci Kolomak pritok richki Vorskli na vidstani 83 kilometriv vid oblasnogo centru mista Harkova Rajon utvoreno u 1923 roci Naselennya stanovit 7063 osobi 2016 Kolomackij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Harkivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Harkivska oblastKod KOATUU 6323200000Utvorenij 1923Naselennya 7063 na 1 02 2016 Plosha 330 km Gustota 21 4 osib km Tel kod 380 5766Poshtovi indeksi 63100 63131Naseleni punkti ta radiRajonnij centr KolomakSelishni radi 1Silski radi 4Smt 1Sela 33Rajonna vladaGolova radi Trohimenko Viktor Volodimirovich v o 1 Golova RDA Kis Zoya Mikolayivna 2 Vebstorinka Kolomacka RDAAdresa 63100 Harkivska obl Kolomackij r n smt Kolomak vul Getmana I Mazepi 4a 5 61 37MapaKolomackij rajon u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 2 1 Vid davnini do XX stolittya 2 2 XX stolittya 2 2 1 Ukrayinska revolyuciya 2 2 2 Radyanski chasi 2 2 3 Nimecka okupaciya 2 2 4 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni 2 2 5 Nezalezhna Ukrayina 3 Administrativno teritorialnij podil 3 1 Miscevi radi Kolomackogo rajonu 4 Politika 5 Ekonomika 6 Transport 7 Naselennya 8 Socialna sfera 9 Pam yatki 10 Div takozh 11 Primitki 12 PosilannyaGeografiya RedaguvatiTeritoriya Kolomackogo rajonu dorivnyuye 330 kvadratnih kilometriv 1 05 teritoriyi Harkivskoyi oblasti Na pivnochi rajon mezhuye z Krasnokutskim na shodi z Valkivskim rajonami Harkivskoyi oblasti na pivdennomu zahodi z Chutivskim rajonom Poltavskoyi oblasti Krasnokutskij rajon Krasnokutskij rajon Valkivskij rajonPoltavska oblast Chutivskij rajon nbsp Valkivskij rajonPoltavska oblast Chutivskij rajon Valkivskij rajon Valkivskij rajonRajon roztashovanij v lisostepovij zoni de lisi skladayut 17 zagalnij ploshi Richki ta vodojmi v rajoni zajmayut ploshu 276 ga Najbilsha richka yaka protikaye teritoriyeyu rajonu ye richka Kolomak Istoriya RedaguvatiVid davnini do XX stolittya Redaguvati Teritoriya suchasnogo Kolomaka ta jogo okolic bula zaselena v seredini pershogo tisyacholittya do nashoyi eri skifskimi plemenami pro sho svidchat gorodishe v urochishi Lozovij Yar ta grupa kurganiv Vpershe Kolomacke gorodishe zgaduyetsya u litopisu za 1571 rik Nazvu svoyu vono oderzhalo vid richki Kolomak na berezi yakoyi osili pershi poselenci Najbilsh virogidno sho nazvu richci dali she polovci sho naselyali ci miscya v IH HII stolittyah po tyurkski kolomak rozgaluzhena zabolochena richka Chas zasnuvannya ninishnogo Kolomaka tochno ne vstanovlene hocha j vidnosyat jogo do 1668 roku Na pochatku drugoyi polovini XVII stolittya pereselenci z Pravoberezhnoyi Ukrayini zasnuvali tut ostrog Jogo zhiteli nesli strokovu sluzhbu na oboronnij liniyi po richkah Siverskomu Doncyu i Kolomaku U 1680 roci Kolomak sotenne mistechko Ohtirskogo polku a zgodom staye slobodoyu Harkivskogo polku Kolomak ne raz zaznavav spustoshen vid tatarskih napadiv Pislya nabigu v 1680 roci kolomackij sotnik I Mihajlov zvernuvsya do carskogo namisnika boyarina Petra Sheremetyeva z prohannyam dozvoliti prijnyati z za Dnipra novih zhiteliv z nadannyam yim pilg Takij dozvil bulo oderzhano Naprikinci XVII stolittya Kolomak buv ukriplenij kriposnim valom i bastionami Naselennya todi ne perevishuvalo 200 osib 25 lipnya 1687 roku v Kolomaku vidbulasya Kozacka rada na yakij getmanom Ukrayini bulo obrano Ivana Mazepu Togo zh chasu uchasniki radi prijnyali tak zvani Kolomacki statti dogovirni umovi mizh kozackoyu starshinoyu j carskim uryadom sho skladalisya iz 22 punktiv Dogovir buv spryamovanij na obmezhennya vladi getmana i posilennya vladi rosijskogo carizmu na Livoberezhnij Ukrayini Obmezhuyuchi politichni prava kozackoyi starshini carskij uryad vodnochas j dopomagav zmicnyuvati i yuridichno oformlyati yiyi panivne klasove stanovishe yak feodaliv Z cogo chasu posilyuyetsya proces zakripachennya kozakiv i miscevih selyan kozackoyu starshinoyu Pid chas Velikoyi Pivnichnoyi vijni pislya porazki pid Gorodnim u lyutomu 1709 roku shvedi spalili Kolomak She ne vstigli zhiteli Kolomaka vidbuduvati slobodu yak u 1711 roci na neyi vchinili napad tatari Vona znovu zaznala rujnuvan bagatoh zhiteliv tatari vzyali v polon Pislya likvidaciyi slobidskih kozackih polkiv Kolomak vhodiv do skladu Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi 1765 1780 do Harkivskogo namisnictva 1780 1796 z 1797 roku do Slobidsko Ukrayinskoyi a z 1835 roku do Harkivskoyi guberniyi Osnovnim zanyattyam naselennya Kolomaka buli hliborobstvo sadivnictvo ta gorodnictvo Rozvivalis i remesla kovalske slyusarne teslyarska sprava Miscevi zhiteli viroblyali takozh polotna i sukna v yazali panchohi i rukavichki Chimale misce v ekonomici slobodi posidali vinokurinnya i chumackij promisel Chumaki vozili v mista Harkivskoyi guberniyi ribu z Donu i Azova Naprikinci XVIII stolittya v samomu Kolomaku shoroku vidbuvalosya dva a zgodom p yat yarmarkiv U 1773 roci v slobodi prozhivalo 3546 osib z nih kozakiv i selyan 3385 Vigidne geografichne polozhennya Kolomaka nayavnist shlyahiv spoluchennya blizkist velikogo promislovogo i kulturnogo centru mista Harkova spriyalo jogo rozvitku Selo stalo volosnim centrom U 1864 roci v Kolomaku nalichuvalosya 4248 zhiteliv U nomu buli cegelnya kilka kramnic shinkiv i zayizhdzhih dvoriv poshtova i etapna stanciya U 1887 roku tut vidkrito nedilnu shkolu XX stolittya Redaguvati U 1901 roci kapitalist Moldavskij kupiv zemli bilya Kolomaka i zbuduvav na okolici Novoivanivskij cukrozavod U zv yazku z cim znachnu chastinu zemli sho ranishe zdavalasya v orendu selyani teper vikoristovuvali pid posiv cukrovih buryakiv U kapitalistichnih ekonomiyah pracyuvali ne tilki choloviki ta zhinki ale j diti Za vazhku pracyu doroslij robitnik otrimuvav 50 kopijok pidlitok 25 kopijok U 1902 roci hvilya selyanskih vistupiv prokotilas po Harkivskij i Poltavskij guberniyah Najbilshoyi sili ci zavorushennya dosyagli u Valkivskomu poviti Nevrozhaj 1901 roku prizviv do togo sho selyani ne mali na vesnu 1902 roku posivnogo materialu Miscevi organi vladi sklali spiski tih hto potrebuye nasinnya ale minuli vsi stroki sivbi a zhiteli tak i ne oderzhali dopomogi Odin iz uchasnikiv revolyucijnih podij selyanin Kolomackoyi volosti K Sidorenko na dopiti 15 travnya 1902 roku rozpovidav nbsp Minulogo roku buv nevrozhaj selyani she z oseni prodali hudobu za bezcin bo ne bulo kormiv Nadil zemli z sadiboyu stanoviv 2 25 desyatini bagato bulo zovsim bezzemelnih V ekonomiyi ne vsim dayut zemlyu tilki tim hto yim dogodzhaye nbsp 1 kvitnya 1902 roku vdosvita zhiteli Kolomaka susidnih sil i hutoriv organizovano pishli do sadibi j cukrovogo zavodu kupcya Moldavskogo zabrali i podilili mizh soboyu ves cukor majno voliv konej ta dribnu hudobu Za viznachennyam administraciyi zavodu zbitki stanovili 200 tisyach karbovanciv Togo zh ranku povstali rozgromili ekonomiyu Suhomlinovoyi na Visokopustyanskomu hutori Kolomackoyi volosti Bilshovicka gazeta Iskra prisvyatila vistupam selyan u 1902 roci kilka statej v odnij z yakih zgaduyetsya pro rozgrom cukrovogo zavodu Moldavskogo Osoblivu uvagu Iskra zvertala na te yak lyuto buli pokarani uchasniki selyanskogo ruhu She bilshogo rozmahu nabrala borotba kolomackih selyan u 1905 1907 rokah Pid chas revolyucijnih podij 1905 roku robitniki cukrovogo zavodu provodili zbori mitingi i dobilisya togo sho vlasnik zmushenij buv skorotiti robochij den do 10 godin A u vidpovid na nakaz upravitelya ekonomiyi Moldavskogo zorati luki de zhiteli zdavna pasli hudobu selyani G Cheshko i D Timchenko vbili slugu Ukrayinska revolyuciya Redaguvati V 1917 roci teritoriya suchasnogo rajonu vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki sho 22 sichnya 1918 roku stala nezalezhnoyu derzhavoyu U sichni 1918 roku v Kolomaci bulo progolosheno Radyansku vladu Navesni 1918 roku ukrayinski i nimecki vijska vidnovlyuyut vladu Centralnoyi Radi v Kolomaci Unaslidok Getmanskogo perevorotu naprikinci kvitnya 1918 roku teritoriya suchasnogo rajonu vhodit do skladu Ukrayinskoyi Derzhavi Pavla Skoropadskogo Antigetmanske povstannya 1918 roku sho vinikaye vnaslidok nevdovolennya shirokih verstv naselennya politikoyu Skoropadskogo spryamovanoyu na zblizhennya iz biloyu Rosiyeyu vidnovlyuye Ukrayinsku Narodnu Respubliku V sichni 1919 roku v Kolomak znovu vhodyat chastini Chervonoyi armiyi vitisnivshi zvidti ukrayinski vijska Vlitku 1919 roku do Kolomaka pidhodyat bilogvardijski polki generala Denikina V hodi zapeklih boyiv selo kilka raziv perehodilo z ruk v ruki Denikinci protrimalisya tut nedovgo Na pochatku grudnya 1919 roku ne vitrimavshi navalnogo nastupu Chervonoyi armiyi denikinci zalishili selo 12 grudnya 1919 roku tut znovu bulo vstanovleno okupacijnu bilshovicku vladu cogo razu nadovgo Radyanski chasi Redaguvati U 1920 roci v Kolomaci organizovano pershij radgosp na zemlyah sho ranishe nalezhali pomishikovi Moldavskomu a v 1922 roci bidnota zasnuvala pershu silskogospodarsku artil Niva U chervni 1923 roku za novim administrativnim podilom buv utvorenij Kolomackij rajon a Kolomak stav rajonnim centrom Nimecka okupaciya Redaguvati 16 zhovtnya 1941 roku Kolomak buv okupovanij gitlerivcyami Dlya borotbi proti nimciv u rajoni buv organizovanij radyanskij partizanskij zagin Grupa cogo zagonu do yakoyi vhodiv i kolishnij golova Kolomackoyi silradi A Chornobaj visadila v povitrya poltavskij mist i spalila hlib shob toj ne distavsya vorogu Nimcyam vdalosya shopiti A Chornobaya i deyakih inshih partizaniv 30 zhovtnya 1941 roku yih bulo stracheno Reshta partizaniv perejshla liniyu frontu i vlilasya do lav Chervonoyi Armiyi Aktivnu borotbu proti nimciv vela j molod Miscevi zhiteli zbirali dlya komanduvannya shtabu 31 yi Armiyi vidomosti pro peresuvannya vorozhih vijskovih chastin i bojovoyi tehniki Osoblivo vidznachilasya pri comu telefonistka selisha A Chichibaba Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Redaguvati U seredini veresnya 1943 roku rajon buv vizvolenij vid nimeckih vijsk U drugij polovini XX stolittya v Kolomackomu rajoni intensivno vidrodzhuvalos silskogospodarske virobnictvo U 1959 roci u zv yazku z ukrupnennyam rajoniv Kolomackij bulo rozformovano ta priyednano do susidnih Krasnokutskogo i Valkivskogo rajoniv Harkivskoyi oblasti Nezalezhna Ukrayina Redaguvati Na pochatku 1990 h rokiv bula stvorena iniciativna grupa chleni yakoyi postavili za metu vidroditi rajon i minulu slavu Kolomaka 4 travnya 1993 roku Kolomackij rajon utvoreno v novih mezhah Administrativno teritorialnij podil RedaguvatiDokladnishe Administrativnij ustrij Kolomackogo rajonuV administrativno teritorialnomu vidnoshenni Kolomackij rajon podilenij na 1 selishnu radu ta 4 silski radi yaki ob yednuyut 34 naseleni punkti ta pidporyadkovani Kolomackij rajonnij radi 3 Miscevi radi Kolomackogo rajonu Redaguvati Rada Naselennya Data utvorennya Selish miskogo tipu Selish silskogo tipu SilKolomacka selishna rada 4 057 1959 1 1Pokrovska silska rada 574 1920 4Rizunenkivska silska rada 1 415 1920 10Shelestivska silska rada 2 331 1920 8Shlyahivska silska rada 661 1921 10Politika Redaguvati25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Kolomackogo rajonu bulo stvoreno 10 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 52 98 Progolosuvali 3230 iz 6097 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimali Petro Poroshenko 45 91 1483 viborci Mihajlo Dobkin 14 15 457 viborciv Yuliya Timoshenko 10 68 345 viborciv Oleg Lyashko 8 73 282 viborci Anatolij Gricenko 6 32 204 viborci Sergij Tigipko 4 52 146 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 05 4 Ekonomika RedaguvatiSilske gospodarstvo vidigraye providnu rol v ekonomici Kolomackogo rajonu U rajoni diye 11 silskogospodarskih pidpriyemstv riznoyi formi vlasnosti i 18 fermerskih gospodarstv Rozpodil zemel u rajoni orni zemli 22 tis ga pasovisha 1 8 tis ga sinokosi 1 1 tis ga lisi 4 9 tis ga lisoposadki 0 3 tis ga Promislovist v rajoni predstavlena pidpriyemstvami VAT Novoivanivskij cukrovij zavod i ZAT Kolomacke HPP Transport RedaguvatiRajonom prohodit avtoshlyah E40M03 Naselennya RedaguvatiRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 5 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 4047 719 482 1155 1058 603 30Zhinki 4990 694 497 1075 1253 1295 176Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki30 85 176 54 80 84 201 137 75 79 388 234 70 74 436 178 65 69 270 357 60 64 454 166 55 59 243 278 50 54 281 257 45 49 275 312 40 44 291 281 35 39 262 261 30 34 246 301 25 29 276 248 20 24 250 234 15 20 247 304 10 14 258 240 5 9 248 175 0 4 188 Socialna sfera RedaguvatiU Kolomackomu rajoni takozh ye 4 zagalnoosvitni shkoli v yakih navchayetsya 1087 uchniv 6 doshkilnih ustanov de vihovuyetsya 173 ditini Budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Rajonnij budinok kulturi 8 silskih klubiv 7 silskih bibliotek filij horovij kolektiv 2 vokalno instrumentalni gurti Rajonni zakladi ohoroni zdorov ya vklyuchayut centralnu rajonnu likarnyu z poliklinikoyu 3 ambulatoriyi simejnoyi medicini 5 feldshersko akusherskih punktiv U Kolomaku vidayetsya rajonna gazeta Kolomackij kraj U 2003 roci zhiteli Kolomackogo rajonu vidznachili jogo 10 richchya i 60 tu richnicyu vizvolennya vid nimecko fashistskih vijsk Pam yatki RedaguvatiPam yatki arheologiyi Kolomackogo rajonu Pam yatki istoriyi Kolomackogo rajonuDiv takozh RedaguvatiKolomacke gazokondensatne rodovishePrimitki Redaguvati Rajonni radi Harkivshini Arhivovano 12 lipnya 2019 u Wayback Machine oblrada kharkov ua Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 3 kvitnya 2020 roku 232 2020 rp Pro priznachennya Z Kis golovoyu Kolomackoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Harkivskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Kolomackogo rajonu Arhivovano 11 chervnya 2012 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 14 kvitnya 2016 Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Harkivska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 20 travnya 2022 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kolomackij rajonHarkivska oblasna derzhavna administraciya Dovidka prezentaciya Kolomackogo rajonu Arhivovano 7 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Harkivskij turist Arhivovano 22 chervnya 2008 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolomackij rajon amp oldid 39760242